Постанова

від 26.04.2017 по справі 808/3412/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року о 12 год. 56 хв.Справа № 808/3412/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Вєномєт Метал

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства Вєномєт Метал (далі - позивач, ПП Вєномєт Метал ) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.04.2016 №00002514.

В судовому засіданні 26 квітня 2017 року судом здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача правонаступником - Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій з ТОВ Серпантин-Плюс . Позивач з висновками контролюючого органу не погоджується та зазначає, що товари від вказаного контрагенту фактично отримані, оплачені, на даний час здійснюються підготовчі дії з подальшого перепродажу придбаних товарів у межах господарської діяльності позивача. Вказує, що вчинені господарські операції спричинили рух активів, зміну зобов'язань позивача та відповідають змісту укладених правочинів. Вважає, що висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій з ТОВ Серпантин-Плюс ґрунтується виключно на припущеннях та висновках щодо діяльності контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а не самого позивача, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Серпантин-Плюс . Такі висновки зумовлені наявною податковою інформацією щодо сумнівності зазначеного платника, відповідно до якої аналіз господарської діяльності ТОВ Серпантин-Плюс свідчить про неможливість здійснення контрагентом господарських операцій. Також, контролюючий орган посилається на те, що відносно посадових осіб ТОВ Серпантин-Плюс порушено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України. Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ПП Вєномєт Метал зареєстроване 01.06.2000 Запорізьким міським управлінням юстиції, на момент проведення перевірки позивач перебував на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, був платником податку на додану вартість.

В період з 19.02.2016 по 25.02.2016 співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Серпантин-Плюс (код ЄДРПОУ 39633359), що відображені у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, за результатами якої складено акт №12/22-01/30958428 від 03.03.2016 (далі - акт №12).

Згідно з висновками акту №12 встановлено порушення позивачем пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: завищено податковий кредит, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2015 року на суму 166624,00 грн.

На підставі акту №12 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №00002514, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 249936,00 грн., у т.ч. за основним платежем 166624,00 грн. та 83312,00 грн. - штрафні санкції.

У зв'язку з незгодою позивача з висновками акту №12 та прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач скористався правом адміністративного оскарження та подав скаргу, в результаті чого за рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області призначено позапланову перевірку ПП Вєномєт Метал з питань, викладених у скарзі.

В період з 04.07.2016 по 05.07.2016 співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань, які не були досліджені під час проведення позапланової виїзної перевірки, яка проводилась з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ Серпантин-Плюс (код ЄДРПОУ 39633359), що відображені у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року, за результатами якої складено акт №42/14/30958428 від 06.07.2016 (далі - акт №42).

Згідно з висновками акту №42 проведеною невиїзною перевіркою, з урахуванням наданих додаткових документів, повністю підтвердженні порушення, встановлені актом №12, а саме: пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 166624,00 грн., у задоволенні скарги ПП Вєном\т Метал відмовлено, податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №00002514 залишено без змін.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та рішенням за результатами розгляду первинної скарги, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України, проте, рішенням ДФС України від 25.10.2016 №22978/6/99-99-11-01-02-25 у задоволенні повторної скарги ПП Вєномєт Метал відмовлено, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 №00002514 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Серпантин-Плюс .

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту, та як наслідок заниження податку на додану вартість за червень 2015 року на суму 166624,00 грн., у зв'язку з безпідставним, на думку контролюючого органу, формуванням показників податкової звітності з урахуванням господарських операцій з контрагентом ТОВ Серпантин-Плюс , операції з яким контролюючий орган вважає нереальними.

При цьому як в актах проведених перевірок, так і під час розгляду справи в суді, контролюючий орган посилається на наявну податкову інформацію щодо неможливості підтвердження реальності проведених ТОВ Серпантин-Плюс операцій з постачальниками та покупцями за травень-липень на підставі аналізу діяльності вказаного підприємства.

Також контролюючий орган посилається на те, що проведеним аналізом єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що СУ ГУМВС України в Харківській області порушено кримінальне провадження №120152220000000574 від 16.07.2015 за ч.5 ст.205 Кримінального кодексу України відносно групи осіб, які діючи умисно, з метою прикриття своєї незаконної діяльності по складанню фіктивних документів, що містять у собі недостовірні дані, що дозволяють підприємствам-контрагентам зменшити суму обов'язкових податкових платежів, використовуючи підставних та матеріально залежних осіб, створили ряд юридичних осіб, серед яких є і ТОВ Серпантин-Плюс .

З матеріалів справи судом встановлено, що 25 червня 2015 року між ПП Вєномєт Метал та ТОВ Серпантин-Плюс укладено договір поставки №25/06-13, відповідно до п.1.1 якого постачальник - ТОВ Серпантин-Плюс зобов'язується по заявкам (замовленням) покупця - ПП Вєномєт Метал в строки, обумовлені Договором, поставляти та передавати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується приймати поставлений товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (а.с.35-38).

Також укладено додаткову угоду №1 до даного договору, відповідно до умов якої пункт 3.2 Договору викладено у наступній редакції: 3.2. Оплата проводиться шляхом перерахунку коштів покупцем на рахунок постачальника. Можливі інші форми розрахунків, в тому числі з використання векселя (а.с.153).

З наданих до матеріалів справи видаткових накладних від 26.06.2015 №1 та №2, судом встановлено, що на виконання умов договору укладеного з ТОВ Серпантин-Плюс позивачем придбано вимірювальний інструмент (калібри різьбові) (а.с.39-40).

Транспортування придбаного у ТОВ Серпантин-Плюс товару підтверджується наданою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною від 26.06.2015 №26/2 (а.с.41), яка складена на виконання вимог договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.06.2015 №106/5 укладено між ПП Вєномет Метал та ФОП ОСОБА_3 (а.с.140-141).

На підтвердження реєстрації податкових накладних, виписаних ТОВ Серпантин-Плюс , в Єдиному реєстрі податкових накладних до матеріалів справи надано квитанції про прийняття податкових накладних в електронному вигляді (а.с.62-63).

Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних контролюючим органом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується відповідачем і в акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість, та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Оприбуткування позивачем товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ Серпантин-Плюс , підтверджується наданим до матеріалів справи Журналом-ордерів по рахунку 281 Товари на складі за червень 2015 року (а.с.64-66).

Оплата придбаного у ТОВ Серпантин-Плюс товару підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі векселів від 08.04.2016 №22 та №23 (а.с.67-68), за якими позивачем передано ТОВ Серпантин-Плюс два векселя: АА №2352811 та АА №2352812 номінальною сумою 500000,00 грн. та 499744,00 грн. відповідно.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ Серпантин-Плюс у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Серпантин-Плюс .

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що аналізом задекларованих податкових накладних ТОВ Серпантин-Плюс за червень 2015 року неможливо встановити походження товару, який в подальшому був реалізований ПП Вєномєт Метал .

Разом з тим, суд не приймає такі доводи, оскільки при проведенні вказаного аналізу контролюючий орган обмежився лише операціями контрагента позивача за червень 2015 року та не з'ясував можливість придбання такого товару в іншому періоді. Крім того, позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Щодо посилань контролюючого органу на наявність кримінального провадження №12015220000000574 від 16.07.2015, порушеного відносно групи осіб, які створили ряд підприємств для прикриття незаконної діяльності, серед яких ТОВ Серпантин-Плюс , суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 06.04.2017 від Головного управління Національної поліції в Харківській області витребувано докази по справі, а саме інформацію про стан кримінального провадження №12015220000000574 від 16.07.2015.

24 квітня 2017 року на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2017 Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області повідомлено, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебувало кримінальне провадження №12015220000000574, зареєстроване в ЄРДР 16.07.2015 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, за фактом створення з метою прикриття незаконної діяльності по складенню фіктивних документів, що містять у собі недостовірні дані, що дозволяють підприємствам-контрагентам зменшити суму обов'язкових податкових платежів, використовуючи підставних та матеріально залежних осіб, невстановленими особами ряду юридичних осіб, серед яких ТОВ Кепіталас груп (код ЄДРПОУ 39621694), ТОВ Серпантин плюс (код ЄДРПОУ 39633359). 30 вересня 2015 року кримінальне провадження №12015220000000574 об'єднано з кримінальним провадженням №32014220000000190 від 24.10.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. 02.02.2016 кримінальне провадження №32014220000000190 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. До теперішнього часу постанова про закриття кримінального провадження №32014220000000190 органами прокуратури не скасована.

Таким чином, судом встановлено. що на момент проведення контролюючим органом перевірки ПП Вєномет Метал кримінальне провадження, на яке посилався контролюючий орган, було закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (за відсутністю складу злочину), що свідчить про неналежне з'ясування контролюючим органом під час проведення перевірки об'єктивних обставин діяльності ТОВ Серпантин-Плюс та взаємовідносин останнього з позивачем.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на отриману від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову інформацію №2433/7/10-06-22-01 від 03.08.2015, в якій вказано на те, що в ході аналізу діяльності ТОВ Серпантин-Плюс встановлено, що підприємство не мало можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність протягом травня-липня 2015 року, у зв'язку з відсутністю ТОВ Серпантин-Плюс за податковою адресою, відсутністю трудових ресурсів та відсутністю основних засобів.

Зміст наявної податкової інформації відповідач розцінює як схему, пов'язану з незаконним формуванням податкового кредиту з ПДВ з покупцями ТОВ Серпантин-Плюс шляхом документального оформлення придбання ТМЦ та проведення безтоварних операцій, що у унеможливлює відстеження товарного балансу операцій, що унеможливлює встановлення факту придбання контрагентом товару, який в подальшому був реалізований в тому числі позивачеві.

Суд зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, колегією суддів береться до уваги, що податкова інформація, отримана від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області №2433/7/10-06-22-01 від 03.08.2015 щодо ТОВ Серпантин-Плюс , обмежена періодом травень-липень 2015 року, що в свою чергу не може свідчити про відсутність господарської діяльності за межами вказаного періоду з придбання ТМЦ, які в подальшому реалізовувалися контрагентом позивача.

Також, суд зазначає, що в силу закону отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки така податкова інформація, у тому числі акт перевірки або акт про неможливість проведення зустрічної звірки, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Крім того, згідно з п.86.1 ст.86 ПК України, п.п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи.

Згідно з п.5 Порядку №727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, тому посилання податкового органу на інформацію щодо контрагента позивача, що не має для нього правових наслідків, не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Відповідачем суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ Серпантин-Плюс щодо фіктивної підприємницької діяльності або рішення суду про визнання укладених з цим підприємством угод недійсними.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ Серпантин-Плюс з поставки товарів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства Вєномєт Метал в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства Вєномєт Метал задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.04.2016 №00002514.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3749,04 грн. (три тисячі сімсот сорок дев'ять гривень 04 коп.) присудити на користь Приватного підприємства Вєномєт Метал за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко