Ухвала

від 24.04.2017 по справі 813/8223/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 квітня 2017 року м. Київ К/800/2777/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 у справі № 813/8223/13-а(876/782/14) за позовом Приватного підприємства НВП Електронні системи до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016, позовні вимоги Приватного підприємства НВП Електронні системи до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 27.01.2017 звернулась з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження судового рішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Степашка О.І. від 01.02.2017 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з огляду на те, що наведені у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані судом неповажними, оскільки належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк суду не надано, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 01.02.2017 була отримана відповідачем 06.02.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102918067059.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.02.2017 відповідачем надано документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги - платіжне доручення від 02.12.2016 №564 в сумі 275,28грн., а також заяву про поновлення строку касаційного оскарження, в якому наведено обставини щодо відсутності належного фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ суддею-доповідачем у даному касаційному провадженні визначено суддю Шипуліну Т.М.

Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку не є поважними.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Належними доказами поважності підстав пропуску значного строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Однак, таких доказів скаржником суду надано не було.

Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги , залишеної без руху.

Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И Л А :

1. Касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 у справі № 813/8223/13-а(876/782/14) за позовом Приватного підприємства НВП Електронні системи до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна