Рішення

від 26.08.2011 по справі 2-1050/11

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

26 серпня 2011 року Справа № 2-1050/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В. при секретарі Лизі Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Парслі-47 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Парслі-47 (далі - ТОВ Парслі- 47 , позивач) звернулося до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 15 грудня 2006 року з відповідачем ОСОБА_1 (далі - відповідач) не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним. Також просило застосувати наслідки недійсності правочину.

В судовому засіданні представник ТОВ Парслі -47 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив в судовому засіданні, що відсутні підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки він відповідає всім вимогам, встановленим Цивільним та Земельним Кодексами України для відповідних угод. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТОВ Парслі -47 як покупцем та ОСОБА_1, як продавцем

15.12.2006року було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,490 га, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, Маковищанська сільська рада, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222784600:00:002:0041, за умовами якого відповідач зобов'язався продати земельну ділянку позивачу, а останній зобов'язався прийняти цю земельну ділянку у власність та сплатити за неї визначену договором ціну.

Продаж вчинено за 3434000 грн. Факт повного розрахунку підтверджується відміткою нотаріуса на договорі відповідно до п. З договору.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 2973д та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 15.12.2006 за №1798882.

Вирішуючи вимоги за позовною заявою суд виходить з наступного.

Загальні вимоги до правочину встановлені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Зміст угод про перехід права власності на земельні ділянки, до яких відносяться оспорювані договори, визначено ст. 132 ЗК України, яка на момент їх укладення передбачала, що такі угоди повинні містити:

а) назву сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);

б) вид угоди;

в) предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);

г) документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;

г) відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;

д) відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);

е) договірну ціну;

є) зобов'язання сторін.

Як вбачається з укладеного між сторонами договору, він не містить зазначення складу угідь земельної ділянки, яка є предметом купівлі-продажу, та чітко визначеного правового режиму цієї ділянки.

Як зазначив позивач, склад угідь для нього має істотне значення при відчуженні спірних земельних ділянок, оскільки впливає на можливості подальшого використання цієї ділянки та розпорядження нею. Так, відповідно до статті 6 Закону України Про плату за землю (чинного на момент укладення оспорюваних договорів) в залежності від складу угідь визначається розмір земельного податку. В разі зміни цільового призначення даних земельних ділянок, склад угідь істотно впливає на процедуру такої зміни, а саме визначає за рішенням якого органу змінюється цільове призначення земельної ділянки - районної державної адміністрації чи Кабінету Міністрів України (п. 10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 502). Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЗК України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Таке відшкодування провадиться зокрема при зміні цільового призначення земель сільськогосподарського призначення. А відповідно до Порядку визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року № 1279, нормативи втрат сільськогосподарського і лісогосподарсь кого виробництва, які підлягають відшкодуванню, напряму залежать від складу угідь.

Таким чином, при укладенні оспорюваного договору були порушені права позивача, який не був належним чином повідомлений про склад угідь та правовий режим придбаної земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено підстави недійсності правочину, а саме недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 210 Земельного кодексу України, угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернута другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо ознайомлення представника відповідача з детальною інформацією про земельну ділянку на момент купівлі- продажу, оскільки дані твердження не підтверджуються відповідними доказами.

Згідно витягу з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.08.2011 року за земельною ділянкою, що була предметом спірної угоди, обтяження чи обмеження не зареєстровані.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ Парслі- 47 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, 132, 210 ЗК України, 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Парслі -47 до ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 4,490 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, Маковищанська сільська рада, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222784600:00:002:0041, який було укладено 15.12.2006 року між ТОВ Парслі -47 (код ЄДРПОУ: 34763471) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 2973Д та зареєстрований в реєстрі правочинів за № 1798882.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Парслі-47 кошти, сплачені за визнаним недійсним договором в розмірі 3434000 грн. (три мільйони чотириста тридцять чотири тисячі гривень).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Парслі-47 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку: площею 4,490 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, Маковищанська сільська рада, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3222784600:00:002:0041.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Парслі-47 судові витрати в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.