Ухвала

від 05.05.2017 по справі 461/12687/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 р. Справа № 876/3167/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15.02.2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 24 грудня 2014 року у справі № 461/12687/14-а за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 16.09.2015 року звернулась до суду із заявою про перегляд постанови Галицького районного суду м. Львова від 24 грудня 2014 року по справі №461/12687/14-а за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування внесеної заяви покликається на те, що згідно наданих митним органом invoice від 21 липня 2014 року та іншими документами, Fabryka Wyrobow Runowych BIRUNA S.A. (RP) продала фірмі BRIGHTGATE L.P. (GB) для ТзОВ Будекспортпостач кардочесальну машину FALUBAZ НОМЕР_1 без будь-якого іншого додаткового устаткування за ціною 12500 EUR. Після розборки зазначеної машини і демонтажу з неї пильчастої сталевої стрічки, дане обладнання відповідно до invoice №PL-7/EX/SG/2014 від 22 липня 2014 року, CMR №236043 від 24 липня 2014 року, експортної декларації MRN 14PL401050156BFAD1 від 24 липня 2014 року було відвантажено ТзОВ Будекспортпостач за ціною 8000 USD. Враховуючи необхідність приведення машини в робочий стан, ТзОВ Будекспортпостач здійснило складальні та ремонтні роботи, доукомплектування обладнання пильчастою сталевою стрічкою. Згідно Висновку ЛНДІСЕ №4007 від 31 жовтня 2014 року, вартість поставленої машини без додаткового устаткування з врахуванням витрат на її ремонт могла становити 5830 EUR. Таким чином, вважає, що наданими митним органом документами спростовується як висновок ЛНДІСЕ №2853 від 01 серпня 2014 року, яким вартість машини помилково визначена у сумі 17820 EUR, так і вмотивоване виключно цим висновком рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/900035/2 від 04 серпня 2014 року, згідно якого митна вартість товару складала 23842 USA. Вважає нововиявленими обставинами відомості, зазначені в отриманих в жовтні 2016 року документах від митного органу та обставини, встановлені судами у адміністративних справах №813/7903/14, №876/4939/15.

Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15.02.2017 року в задоволенні заяви - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі заявник просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову постанову, якою задоволити заяву в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що згідно наданих митним органом invoice від 21 липня 2014 року та іншими документами, Fabryka Wyrobow Runowych BIRUNA S.A. (RP) продала фірмі BRIGHTGATE L.P. (GB) для ТзОВ Будекспортпостач кардочесальну машину FALUBAZ НОМЕР_1 без будь-якого іншого додаткового устаткування за ціною 12500 EUR. Після розборки зазначеної машини і демонтажу з неї пильчастої сталевої стрічки, дане обладнання відповідно до invoice №PL-7/EX/SG/2014 від 22 липня 2014 року, CMR №236043 від 24 липня 2014 року, експортної декларації MRN 14PL401050156BFAD1 від 24 липня 2014 року було відвантажено ТзОВ Будекспортпостач за ціною 8000 USD. Враховуючи необхідність приведення машини в робочий стан, ТзОВ Будекспортпостач здійснило складальні та ремонтні роботи, доукомплектування обладнання пильчастою сталевою стрічкою. Згідно Висновку ЛНДІСЕ №4007 від 31 жовтня 2014 року, вартість поставленої машини без додаткового устаткування з врахуванням витрат на її ремонт могла становити 5830 EUR. Таким чином, вважає, що наданими митним органом документами спростовується як висновок ЛНДІСЕ №2853 від 01 серпня 2014 року, яким вартість машини помилково визначена у сумі 17820 EUR, так і вмотивоване виключно цим висновком рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/900035/2 від 04 серпня 2014 року, згідно якого митна вартість товару складала 23842 USA. Вважає нововиявленими обставинами відомості, зазначені в отриманих в жовтні 2016 року документах від митного органу та обставини, встановлені судами у адміністративних справах №813/7903/14, №876/4939/15.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що згідно ч.2 ст. 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Отже, ст. 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

За приписами ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Праведная проти Росії від 18.11.2004 року зазначає, що одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також, що цей доказ є вирішальним. Отже, враховуючи те, що документи отримані митницею від польської сторони, не підтверджують дійсну вартість задекларованого позивачем у митній декларації від 25 липня 2014 року №209120000/2014/828474 товару Машина для підготовки текстильних волоконкардочесальна машина FALUBAZ, серія НОМЕР_1 , що надійшов на адресу ТзОВ Будекспортпостач , відтак, відсутні підстави вважати, що докази на які посилається представник позивача, як нововиявлена обставина, що підтверджує факт правильності заповнення митної декларації згідно з правилами ст. 257 МК України , а також правильності визначення митної вартості також відсутні, а відтак, у задоволенні заяви слід відмовити.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що 25 липня 2014 року позивачем до митного оформлення на м/п Городок Львівської митниці Міндоходів було подано товаросупровідні документи в. т. ч. митна декларація від 25 липня 2014 року №209120000/2014/828474, заявлена у митному режимі імпорт (імпорт 40) на вантаж: Машина для підготовки текстильних волокон кардочесальна машина FALUBAZ, серія НОМЕР_1, б/в 1987 р. в. - 1 шт. призначена для підготовки текстильних волокон). Код товару згідно УКТЗЕД 8445110000, вагою брутто 5000 кг, вагою нетто 5000 кг. Фірма-відправник VITA FRUIT Sp. z. o.o. Wasilkow, Polska. Контрактотримач - BRIGHGATE L.P. Suite 1, Montgomery str, Edinburgh EH7 5JA, Scotland, GB. Країна походження: Польща. Місць 1, що надійшов на адресу: ТОВ Будекспортпостач код ЄДРПОУ 38425343, код поштовий 79022, м. Львів вул. Івана Виговського 7/15.

При проведенні митного огляду та результатами опрацювання поданих декларантом товаросупровідних документів працівниками Львівської митниці було виявлено та зафіксовано актом огляду товарів та транспортних засобів від 25 липня 2014 року наступні розбіжності: 1. згідно поданої декларантом декларації від 25 липня 2014 року №209120000/2014/828474 та інвойсу від 22 липня 2014 року рік машини FALUBAZ, серія НОМЕР_1 є 1987 р.в., вартість 115076,24 грн.; 2. згідно акту огляду товарів від 25 липня 2014 року №б/н - рік машини FALUBAZ, серія НОМЕР_1 є 1997 р.в.; 3. згідно Акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25 липня 2014 року, окрім встановленої невідповідності року виготовлення кардочесальної машини, також встановлено невідповідність ваги товару (різниця між задекларованою та встановленою вагою склала 1500 кг).

Виходячи з викладеного та зважаючи на виявлені під час аналізу ризиків обставини, посадовою особою митниці відповідно до п. 3ст. 53 МК України було відправлене повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підставі яких митна вартість заявлена декларантом може бути визнана, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи, додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, копію митної декларації країни відправлення, прихідні фактури. Однак, в судовому засіданні встановлено, що жодних додаткових документів декларантом надано не було, про що свідчить напис декларанта на вимозі: Додаткових документів отримувач вантажу надати не може. Просив визначити митну вартість на основі поданих документів .

Митна вартість імпортованих товарів не була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України.

На звернення Львівської митниці Міндоходів було проведено товарознавче дослідження бувшої у використанні машини для підготовки текстильних волокон-кардочесальна машина FALUBAZ, серія НОМЕР_1. Експертний огляд вищевказаного об'єкту був проведений 31 липня 2014 року на території митного поста Городок під митним контролем, у присутності співробітника Львівської митниці, власника вантажу та брокера. За результатами досліджень був складений висновок експерта Львівського НДІ судових експертиз МЮ України від 01 серпня 2014 року №2853. Експертна оцінка склала 17820 EUR, яка і була взята до уваги при визначенні митної вартості вищевказаного об'єкта .

Зважаючи на викладене, у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, Львівська митниця Міндоходів відмовила у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю та прийняла рішення про коригування митної вартості від 04 серпня 2014 року №209000006/2014/900035/2 .

Відповідно до п. 8 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 8 ст. 257 МК України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості: 1.заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2.відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3.відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4.відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5.відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 6.відомості про документи, що надаються для митного контролю разом з митною декларацією відповідно до статті 335 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом за явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Статтею 260 МК України передбачено, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації, однак в судовому засіданні встановлено, що таким правом ОСОБА_1 не скористалася.

Відповідно до норм ч.2, 4 ст.266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів, у разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Враховуючи викладене, для належного виконання обов'язків, чинне законодавство надає перелік прав декларантам, проте ОСОБА_1, маючи можливість оглянути товар перед його декларуванням та обов'язок подати документи з точною інформацією для декларування, проявила недбале відношення до своїх службових обов'язків та вчинила адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ст. 485 МК України, за явлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, за відсутності ознак злочину, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суд не приймає до уваги покликання представника позивача на те, що нововиявленою обставиною є документи, що містять істотні для справи обставини про дійсну вартість товару та які були одержані від митного органу лише у жовтні поточного року, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Львівська митниця ДФС звернулась до Державної фіскальної служби України з проханням звернутись до компетентних органів Республіки Польща щодо надання документів, які подавалися до митного оформлення на імпортований товар для встановлення його вартості.

Державна фіскальна служба України звернулася до митних органів Республіки Польща із запитом про надання адміністративної допомоги листом від 26 січня 2016 року №1126/5/99-99-26-03-03-16.

У відповідь на вищевказаний запит, польською стороною надано копії документів, що подавалися до митного оформлення в Республіці Польща, а саме: копія рахунку-фактури (інвойс) від 21 липня 2014 року, копія декларації країни відправлення (експортна декларація) №14PL311010E0149990/2014, а також транзитна декларація (TIR SX74708724) у якій міститься інформація про продавця, покупця, місця доставки товару та ДНЗ транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення товару.

Відповідно до наданих польською стороною документів, фактурна вартість товару кардочесальна машина Falubaz, серія CZ 694 становить 12500 EUR. Слід зазначити, що номер рахунку-фактури (інвойсу) наданий польською стороною збігається з рахунком-фактурою, що подавався до митного оформлення разом із митною декларацією. Однак, фактурна вартість товару за інвойсом, що подавався до митного оформлення становить 8000 USD, а за інвойсом наданим польською стороною 12500 EUR (згідно курсу НБУ станом на 22 липня 2014 року становить 16875 USD). Крім того, дійсна фактурна вартість товару підтверджується також наданою польською стороною експортною декларацією, у якій в графі 22 зазначено 12500 EUR. Дані обставини вказують на те, що позивачем було занижено митну вартість товару при декларуванні, а також пояснює причини застосування ним шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару. Таким чином, отримані документи від польської сторони спростовують висновок експерта Львівського науково-дослідного інституту від 31 жовтня 2014 року №4007, згідно з яким вартість кардочесальної машини FALUBAZ CZ 694 становить 5830,66 EUR.

Таким чином, отримані з польської сторони товаросупровідні документи на товар Машина для підготовки текстильних волоконкардочесальна машина FALUBAZ, серія НОМЕР_1 , додатково підтверджують той факт, що позивачем при здійсненні декларування було занижено митну вартість імпортованого ТзОВ Будекспортпостач товару.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Враховуючи наведене, документи отримані з польської сторони, що підтверджують дійсну вартість товару, лише додатково підтверджують позицію митниці про те, що позивач мала на меті занизити митну вартість товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Згідно ч.2 ст. 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Отже, ст.245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

За приписами ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Праведная проти Росії від 18.11.2004 року зазначає, що одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також, що цей доказ є вирішальним. Отже, враховуючи те, що документи отримані митницею від польської сторони, не підтверджують дійсну вартість задекларованого позивачем у митній декларації від 25 липня 2014 року №209120000/2014/828474 товару Машина для підготовки текстильних волоконкардочесальна машина FALUBAZ, серія НОМЕР_1 , що надійшов на адресу ТзОВ Будекспортпостач , відтак, відсутні підстави вважати, що докази на які посилається представник позивача як нововиявлена обставина, що підтверджує факт правильності заповнення митної декларації згідно з правилами ст. 257 МК України , а також правильності визначення митної вартості також відсутні, а відтак, у задоволенні заяви слід відмовити.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15.02.2017 року у справі № 461/12687/14-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар