ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.05.2017 Справа № 904/4167/16
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Об`єднання власників житлових будинків "АКАЦІЯ", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
до Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
Третя особа особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коринф", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
Третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог на боці Відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Зірковий 1", смт. Ювілейне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область
про визнання недійсним розпорядження
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Гриценко І.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 01.02.2017р.; ОСОБА_2 представник - дов. б/н від 01.02.2017р.
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи - 1: не з'явився
Від третьої особи - 2: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Об`єднання громадян "АКАЦІЯ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсними розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №134-р від 25.04.2001 "Про затвердження актів Державної комісії про прийняття в експлуатацію та признати право" зі змінами, внесеними розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації №1219-р від 07.10.2006 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.04.2001 №134-р", в частині визнання права власності товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "КОРИНФ", код ЄДРПОУ 13418037 на водопровідну насосну станцію, вул. Єкатеринославська, 2а, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, каналізаційну насосну станцію, вул. Єкатеринославська, 1а, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невідповідність розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації №134-р від 25.04.2001 "Про затвердження актів Державної комісії про прийняття в експлуатацію та признати право" зі змінами, внесеними розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації №1219-р від 07.10.2006 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.04.2001 №134-р", в частині визнання права власності товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "КОРИНФ", актам цивільного законодавства, та порушення оскаржуваним розпорядженням цивільних прав та інтересів (права власності) Позивача.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 апеляційну скаргу Об'єднання громадян "Акація" залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 у справі № 904/4167/16 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2017 касаційну скаргу об'єднання громадян "Акація" задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2017 справа №904/4167/16 прийнята до провадження суддею Назаренко Н.Г.
В судових засіданнях 13.03.2017, 04.04.2017 розгляд справи був відкладений на 04.04.2017, 04.05.2017 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 задоволено клопотання про зміну назви позивача з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Об`єднання громадян "АКАЦІЯ" на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Об`єднання власників житлових будинків "АКАЦІЯ .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 продовжено строк розгляду спору до 07.05.2017.
Представник позивача в судовому засіданні 04.05.2017 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав.
Суд вважає, що відповідач про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином на підставі наступного.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)
Так, ухвалу відповідач отримав 11.04.2017, про що свідчить поштове повідомлення № 5200504733421.
Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Отже, приймаючи до уваги, що відповідач знав про наявність в господарському суді справи, він не був позбавлений можливості після отримання ухвали про порушення провадження у справі з'ясувати як в телефонному режимі, так і на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень про стан розгляду справи та надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування.
Також в ухвалі про порушення провадження у справі, яка також була отримана відповідачем зазначено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.
Всупереч цьому, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами та не вжив заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Треті особи - 1, -2 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. З клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталися.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представників відповідача та третіх осіб, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 04.05.2017 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації № 134-р від 25.04.2001 було затверджено ОСОБА_3 Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації та визнано право власності за виробничою компанією "Коринф" на об'єкт - Водопровід діаметром 100 мм та довжиною 825 м, водопровідна насосна станція, напірний каналізаційний колектор 2x157 мм довжиною 3 087 м з каналізаційною насосною станцією, самопливні каналізаційні мережі діаметром 200 мм та довжиною 785 м. в смт. Ювілейне (т. 1, а. с. 16).
В подальшому, розпорядженням Голови районної державної адміністрації № 1219-р від 04.10.2006 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.04.2001 року № 134-р", внесено зміни до абзацу третього розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації від 25.04.2001 № 134-р шляхом викладення частини другої абзацу третього в наступній редакції: "ТОВ ВК "КОРИНФ" - водопровідна насосна станція (вул. Єкатеринославська, 2а, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району), каналізаційна насосна станція (вул. Єкатеринославська, 1а, смт. Ювілейне, Дніпропетровського району) (т. 1, а. с. 17).
Згідно зазначених розпоряджень ТОВ ВК "КОРИНФ" було видано свідоцтва про права власності на нерухоме майно, а саме: Свідоцтво від 21.10.2006 на водонапірну насосну станцію, А 50,7 кв.м., та Свідоцтво від 21.10.2006 на каналізаційно-насосну станцію, А 35,6 кв.м., каналізаційно-напорний колектор, Б та отримані технічні паспорти на об'єкти.
Рішенням Виконавчого комітету Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області від 16.04.2008 за № 146 Про оформлення права власності на каналізаційно-насосну станцію, яка розташована за адресою: смт. Ювілейне, вул.. Єкатерінославська, 1а (а також іншим рішенням про оформлення водонапірної насосної станції), було вирішено: оформити право власності на каналізаційно-насосну станцію, яка розташована за адресою: смт. Ювілейне, вул.. Єкатерінославська, 1а - за ТОВ Зірковий 1 (Третя особа-2) та видано Свідоцтво про право власності /ЯЯЯ № 15495/ 05.05.2008 на нерухоме майно каналізаційно-насосну станцію, А, 35,6 кв.м., каналізаційно-напірний колектор, Б, і зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності 05.05.2008 Дніпропетровським районним КП БТІ .
На теперішній час власником спірного об'єкту є ТОВ Зірковий 1 .
Отже, з наведених в матеріалах справи документів вбачається, що спірний об'єкт - каналізаційно-насосна станція не був те на є на теперішній час комунальною власністю , а визнано власністю юридичної особи.
Звертаючись із позовною заявою позивач посилався на невідповідність розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації № 134-р від 25.04.2001 року "Про затвердження актів Державної комісії про прийняття в експлуатацію та визнання права власності закінченого будівництвом об'єкту, побудованого у Дніпропетровському районі", зі змінами, внесеними розпорядженням Дніпропетровської районної державної адміністрації № 1219-р від 07.10.2006 "Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 25.04.2001 року № 134-р" в частині визнання права власності ТОВ ВК "КОРИНФ" актам цивільного законодавства та порушення оскаржуваним розпорядженням цивільних прав та інтересів (права власності) позивача. При цьому, позивач в позовній заяві звертав увагу на те, що спірним розпорядженням визнано право власності за ТОВ ВК "КОРИНФ", яке не мало правових підстав для його набуття, чим порушено права власників майна.
Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За приписами частини 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до пунктів 1, 2 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акту, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акту недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акту. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акту не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Таким чином, обов'язковою умовою визнання недійсним акту є не лише невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звернутись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
ОСОБА_3 виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.05.2016 вбачається, що датою державної реєстрації Об'єднання громадян "Акація" є 21.01.1999 року (т. 1, а. с. 54). При цьому, до суду не надано перелік засновників чи осіб, які перебували в складі Об'єднання громадян "Акація", а також Статут або інші установчі документи даного об'єднання в період з січня 1999 року по лютий 2006 року.
ОСОБА_3 державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, затвердженого Розпорядженням Голови Дніпропетровської районної державної адміністрації № 139-р від 25.04.2016 вбачається, що у складі членів комісії за дорученням учасників дольового будівництва перебував ОСОБА_4 - директор Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої компанії "КОРИНФ" (т. 1, а. с. 53).
Ухвалою від 22.02.2017 по даній справі, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2017, суд зобов'язував сторін надати, зокрема, належні докази того, хто був замовником та приймав участь у фінансуванні та будівництві мережі з каналізаційно-насосною станцією; яку участь приймали дольовики, у тому числі фізичні особи, які увійшли до ОГ Акація ; чи приймалось на спільних зборах цих дольовиків рішення про надання згоди їх як учасників дольового будівництва вказаної мережі з КНС про передачу на баланс ТОВ ВК КОРИНФ ; чи є спірний об'єкт комунальною власністю.
Так, в матеріалах справи міститься довідка про балансову вартість мереж водопостачання і каналізації житлового масиву по вулицям Єкатеринославська та Звьоздна в смт. Ювілейне за підписом директора ТОВ ВК "КОРИНФ" ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_6 Згідно цієї довідки доля участі фізичних осіб - учасників дольового будівництва складала 58,40 %. Також, в матеріалах справи знаходиться перелік фізичних осіб - учасників дольового будівництва каналізаційної насосної станції від 12 листопада 2001 року із зазначенням долі їх участі, підписаний головним бухгалтером ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 20-21). Проте, із наданих доказів не вбачається, що фізичні особи - учасники дольового будівництва або позивач здійснювали оплату вартості будівництва каналізаційної насосної станції.
Також, зазначені вище докази не свідчать про те, що Об'єднання громадян "Акація" було створено учасниками дольового будівництва каналізаційної насосної станції і ці учасники уповноважили дане об'єднання діяти від їх імені.
В позовній заяві позивач, зокрема, зазначає, що на загальних зборах 05.02.2006 власниками будинків житлового масиву після введення його в експлуатацію прийнято Статут об'єднання громадян та передано майно Позивачу для належного утримання.
Згідно Статуту Об'єднання громадян "Акація" завданням та предметом діяльності об'єднання є:
- належне утримання будинків та прибудинкової території;
- забезпечення реалізації прав власників будинків на володіння та користування загальним майном членів об'єднання;
- забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань з діяльністю об'єднання;
- здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.
Посилання позивача на ОСОБА_3 приймання-передачі майна, що знаходиться у спільній власності власників індивідуальних житлових будинків вулиць Єкатеринославська та Звьоздна смт. Ювілейне на праві оперативного управління від 05.02.2006 року не може бути взято до уваги судом з огляду на таке.
ОСОБА_3 змісту вищезазначеного ОСОБА_3 від 05.02.2006 у вбачається, що від імені власників 46 житлових будинків виступає голова загальних зборів від 05.02.2006 ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 104). Проте, в матеріалах справи відсутній протокол загальних зборів від 05.02.2006, а тому не може бути з'ясовано коло осіб, які приймали участь у даних зборах та уповноважили відповідну особу діяти від їх імені. Також, відсутній перелік власників житлових будинків і в ОСОБА_7 приймання-передачі від 05.02.2006.
Крім цього, на час складання ОСОБА_7 приймання-передачі від 05.02.2006 Дніпропетровською районною державною адміністрацією вже було прийнято розпорядження про визнання права власності на водопровідну та каналізаційну насосні станції за ТОВ ВК "КОРИНФ".
Таким чином, власники житлових будинків не мали правових підстав для передачі Об'єднанню громадян "Акація" вищезазначеного майна, не набувши законних прав на це майно.
Також, необхідно звернути увагу, що позивач не надав суду докази, що підтверджують безпосередньо участь Об'єднання громадян "Акація" у фінансуванні будівництва спірних водопровідної та каналізаційної насосних станцій і наявність у нього відповідних прав, хоча об'єднання було створено як юридична особа ще у 1999 році .
Таким чином, позивачем не доведено факту порушення прийнятим розпорядженням його прав та охоронюваних законом інтересів, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з такого.
Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
За змістом пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
Так, у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів. Зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою для виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.
Отже, у справі, що розглядається, оспорюване розпорядження Дніпропетровської районної державної адміністрації № 134-р від 25.04.2001, згідно з яким за виробничою компанією "Коринф визнано право власності на водопровідну насосну станцію та каналізаційну насосну станцію, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання .
Враховуючи викладене, позов, предметом якого є визнання незаконним та скасування розпорядження органу місцевого самоврядування, яким вирішено питання про визнання права власності на майно, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке розпорядження органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію внаслідок виконання, а відтак його скасування не породжує наслідків для власника спірного майна, оскільки його право власності на спірне майно ґрунтується на правовстановлюючих документах (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного суду України від 09.11.2016 у справі №3-1086гс16, від 19.10.2016 у справі №3-806гс16, які відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для застосування.
Судові витрати по справі відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 05.05.2017
Суддя ОСОБА_8
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2017 |
Оприлюднено | 11.05.2017 |
Номер документу | 66353654 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні