Рішення

від 23.05.2007 по справі 8/17-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/17-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.07р.

Справа № 8/17-07

За позовом   Науково-виробничого приватного підприємства "Союз" (м. Дніпропетровськ)

до                   Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі

                      Дніпропетровської філії підприємства (м. Дніпропетровськ)

3-тя особа:  Відділ Державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції (смт. Магдалинівка Дніпропетровської області)

про                    стягнення 1 480,00 грн.

                                                                                                    Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Сгонников С.А. –директор (наказ № 1 від 22.05.99 р., паспорт)

від відповідача:          Кошова А.О. - юрисконсульт (дов. № 05/04-07від 23.01.07 р.)

від 3-ї особи:                    не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 1 480,00 грн. збитків у вигляді подвійної суми, сплаченої позивачем на аукціоні за зернонавантажувач ЗПС-100, який відповідач не передав позивачу.

Позов мотивовано тим, що на момент проведення прилюдних торгів вказаний зернонавантажувач був відсутній у відповідача, а позивача було введено в оману, оскільки про вказану обставину відповідач його не повідомив.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що згаданий зернонавантажувач реалізовувався, як арештоване майно боржника –КСП ім. Фрунзе, і знаходився в с. Олександрівка Магдалинівського району. Переможцем аукціону став позивач, який сплатив за вказаний зернонавантажувач 740,00 грн. Позивача було повідомлено про можливість попереднього огляду зернонавантажувача і він був оглянутий позивачем. Таким чином, відповідач не вводив позивача в оману. За результатами аукціону відповідачем було отримано 140,60 грн. комісійної винагороди.

Третя особа відзив на позов не надала, повідомила в судовому засіданні, що арештований нею зернонавантажувач ЗПС-100 був переданий на відповідальне зберігання боржнику КСП ім. Фрунзе і знаходився в с. Олекасндрівка Магдалинівського району. Кошти, отримані від реалізації вказаного майна на аукціоні, були перераховані стягувачу за виконавчим провадженням.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 20.04.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 24.05.07 р. включно.

В судове засідання 23.05.07 р. представник 3-ї особи не з'явився, причин свого нез'явлення суду не повідомив.

Враховуючи, що строк вирішення спору закінчується 24.05.07 р. і це унеможливлює повторний виклик сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без представника 3-ї особи, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши наявних представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.05 р. по справі № 25/62 за позовом Науково-виробничого приватного підприємства "Союз" до 1) Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі Дніпропетровської філії підприємства та 2) Відділу Державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції про зобов'язаннявчинити певні дії та стягнення 5 200,00 грн. в позові було відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили, станом на момент розгляду цієї справи не змінене та не скасрване у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.07 р.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.05 р. по справі № 25/62 в ній брали участь ті самі сторони, що і у цій справі.

При викладених  обставинах факти, встановлені вказаним рішенням не підлягають доведенню у цій справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.05 р. по справі № 25/62 було встановлено:

09.09.04 р. Дніпропетровською філією Спеціалізованого державного підприємства „Укрспец'юст" (далі-відповідач) був проведений аукціон по реалізації рухомого майна КСП ім. Фрунзе, на яких Науково-виробничим приватним підприємством "Союз" (далі-позивач) було придбано зернонавантажувач ЗПС-100 за 740,00грн., проведення якого оформлено протоколом № 4040056-23/209-3.

13.09.04 р. відповідачем була складена аукціонна відомість по реалізації майна.

Позивачем на користь відповідача була сплачена вартість придбаного зернонавантажувача ЗПС-100 у сумі 740,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 314 від 10.09.04 р., однак придбаний зернонавантажувач ЗПС-100 йому переданий не був.

Як свідчать матеріали справи, реалізація зернонавантажувача ЗПС-100 здійснювалася відповідачем на підставі договору № 4040056-23/209, укладеного 09.02.04 р. з Відділом Державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції (далі-ДВС) та заяви останнього від 09.02.04 р.

Реалізація зернонавантажувача ЗПС-100 здійснювалась в межах виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області № 11/127 від 19.02.02 р. про стягнення з КСП ім. Фрунзе на користь ДП ДАК "Хліб України" 57 368,80 грн. З метою виконання зазначено наказу ДВС було складено акт опису та арешту майна КСП ім. Фрунзе від 12.04.03 р., за яким майно боржника, в тому числі і зернонавантажувач ЗПС-100 було передане на відповідальне зберігання представнику боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі-зберігачеві), під розписку в акті опису.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом (ч. 5 ст. 58 Закону).

За ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованимиорганізаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Відповідно до п. 3.3. "Порядку реалізації арештованого майна", затвердженого наказом Міністерства юстиції України 15.07.99 N 42/5, в редакції на час проведення аукціону, (далі-Порядок), приймання аукціонного майна здійснюється матеріально відповідальною особою організатора аукціону відповідно до акта передачі арештованого майна (додаток 2) та інших необхідних документів, що містять інформацію про аукціонне майно.

Згідно з п. 3.7. Порядку, з моменту інформаційного повідомлення про проведення аукціону організатор аукціону дає змогу попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним і юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні. Аукціонне майно з інформаційними картками виставляється у спеціально відведеному для цього приміщенні для демонстрації покупцям.

Після повного розрахунку за придбане майно, на підставі протоколу державний виконавець складає акт про проведений аукціон і подає його на затвердження начальнику відповідного відділу виконавчої служби (п. 4.9. Порядку).

Відповідальність за зберігання аукціонного майна з моменту його приймання на аукціон до видачі оплаченого майна несе організатор аукціону (п. 9.1. Порядку).

Відповідно до п. 5.12.5. Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5 (далі - Інструкція), передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

За п. 5.12.6. Інструкції, вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, установлений державним виконавцем, але не раніше ніж через 5 днів після накладення арешту.

Як свідчить лист прокуратури Магдалинівського району Дніпропетровської області на адресу позивача від 12.12.04 р. за № 15-1339/64, зернонавантажувач ЗПС-100 знаходився у розукомплектованому стані (був оцінений по вартісті металобрухту) на відповідальному зберіганні у головного бухгалтера КСП ім. Фрунзе Саділенко Н.К. та був реалізований членами КСП ім. Фрунзе як металобрухт з направленням виручених коштів на погашення заборгованості по заробітній платі.

З матеріалів справи також вбачається, що зернонавантажувач ЗПС-100, в порушення вищенаведених вимог Порядку та Інструкції, не передавався ДВС відповідачу для реалізації на аукціоні та на час його проведення фактично був відсутній в натурі, оскільки був реалізований КСП ім. Фрунзе як металобрухт.

Згідно з ч. 2 ст. 620 ЦК України, кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

За таких підстав позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідачів передати позивачу зернонавантажувач ЗПС-100 придбаний на аукціоні від 09.09.04 р. не можуть бути задоволені та у позові в цій частині слід відмовити, оскільки позивач дізнався про обставини відсутності в натурі зернонавантажувача ЗПС-100 з листа прокуратури Магдалинівського району Дніпропетровської області на адресу позивача від 12.12.04 р., тобто - до пред'явлення позову в суд.

При цьому, суд враховує, що позивач не позбавлений права на позов до відповідачів про повернення сплачених коштів за зернонавантажувач ЗПС-100 або відшкодування збитків.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідачів збитків у вигляді не отриманих прибутків у сумі 5 200,00 грн., які становлять розмір орендної плати за користування зернонавантажувачем ЗПС-100, за договором оренди № 35 укладеним позивачем (орендодавець) з ПАСП "Агролада" (орендар) 13.09.04 р.

Згідно зі ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

За ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Позивач не отримав в натурі придбаний зернонавантажувач ЗПС-100, а отже - не набув права власності на нього, тому в нього були відсутні правові підстави передбачені ст. 761 для передачі зернонавантажувача ЗПС-100 в оренду, укладення відповідного договору та отримання орендної плати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення нестриманих доходів у сумі 5 200,00грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Господарським судом також встановлено:

09.09.04 р. позивачем було подано заяву про участь в аукціоні з реалізації зернонавантажувача ЗПС-100.

У вказаній заяві міститься розписка позивача про те, що ним підтверджується факт огляду об'єкта продажу та ознайомлення з його документами, відображаючими фізичний, юридичний та фінансовий стан, а також про те, що позивач не буде висувати вимог до організатора аукціону з приводу стану об'єкта продажу.

Оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.05 р. по справі № 25/62 встановлено, що зернонавантажувач ЗПС-100 не передавався ДВС відповідачу для реалізації на аукціоні та на час його проведення фактично був відсутній в натурі, оскільки був реалізований КСП ім. Фрунзе як металобрухт, суд вважає також доведеним ствердження позивача про те, що вказану розписку він написав лише ознайомившись з інформаційною картою про арештоване майно, а сам зернонавантажувач ЗПС-100 ним не оглядався.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:

Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач не повідомив позивача про фактичну відсутність арештованого зернонавантажувача ЗПС-100 на момент проведення аукціону, що вказує на введення позивача в оману.

Таким чином, вказаний аукціон є недійсним.

Відповідач також підтвердив факт отримання грошових коштів в сумі 740,00 грн. від позивача.

При викладених обставинах сплачена позивачем на аукціоні вартість неіснуючого зернонавантажувача ЗПС-100 в сумі 740,00 грн. є збитками позивача, а відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у подвійному розмірі в сумі 1 480,00 грн.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якiй завдано збиткiв у результатi порушення її цивiльного права, має право на їх вiдшкодування. Збитками зокрема є витрати, якi зробила особа. Збитки вiдшкодовуються у повному обсязi, якщо договором або законом не передбачено вiдшкодування у меншому або бiльшому розмiрi.

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - вiдшкодування збиткiв. Особа, яка порушила зобов'язання, несе вiдповiдальнiсть за наявностi її вини (умислу або необережностi), якщо інше не встановлено договором або законом. Вiдсутнiсть своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст.ст. 611, 614 ЦК України).

Наявність збитків, вина відповідача в спричиненні позивачу цих збитків та безпосередній причинний зв'язок мiж неправомiрними дiями відповідача i самими збитками матеріалами справи підтверджуються, відповідачем не спростовані.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог. Витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 230, 334, 611, 614, 656 ЦК України, ст.ст. 33 - 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі Дніпропетровської філії підприємства (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 27; п/р № 26007217210100 в ДОД АППБ "Аваль", МФО 305653, код 25797241) на користь Науково-виробничого приватного підприємства "Союз" (49099, м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, 7/68; п/р № 26004050804114 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код 30421933) –1 480,00 грн. збитків, 102,00 грн. витрат на держмито, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін