Постанова

від 16.08.2007 по справі 8/17-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/17-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2007                                                                                   Справа № 8/17-07  

        Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)          

суддів:Сизько І.А., Чимбар Л.О.

при секретарі Гайдук Ю.А.

за участю представників сторін :

від позивача: Сгонников С,А. керівник НВПП “СОЮЗ”, статут зареєстрований від 21.03.99, паспорт с/нАЕ928791  від 25.11.97          

від  відповідача  : Кошова А.О., довіреність №05/04-07  від 23.01.07

від третьої особи: не з"явився                                                                                                              

        розглянувши апеляційну скаргу спеціалізованого державного підприємства “Укрспец”юст” Міністерства юстиції України в особі Дніпропетровської філії, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.05.07р.   у справі  №8/17-07

за позовом науково-виробничого приватного підприємства “Союз”, м.Дніпропетровськ

до спеціалізованого державного підприємства “Укрспец”юст” Міністерства юстиції України в особі Дніпропетровської філії, м.Дніпропетровськ

третя особа: відділ Державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції, смт.Магдалинівка

про стягнення 1 480грн.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2007р. у справі №8/17-07 (суддя І.Ю.Дубінін) позов науково-виробничого приватного підприємства (далі-НВПП) “Союз” задоволено, з спеціалізованого державного підприємства (далі-СДП) “Укрспец”юст” в особі Дніпропетровської філії підприємства стягнуто на користь  позивача 1 480грн. збитків;

- приймаючи рішення, господарський суд вказував на введення позивача в оману з посиланням на неповідомлення його відповідачем про фактичну відсутність арештованого зернонавантажувача ЗПС-100 на момент проведення аукціону, у зв”язку з чим сплачена позивачем вартість неіснуючого зернонавантажувача в сумі 740грн. є збитками, а відповідач згідно із ст.230, 611, 614 Цивільного кодексу України зобов'язаний відшкодувати збитки у подвійному розмірі, який складає 1 480грн.;

- не погодившись з прийнятим рішенням, СДП “Укрспец”юст” в особі Дніпропетровської філії подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на порушення ним норм матеріального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про безпідставність застосування господарським судом ч.2 ст.230 ЦК України, оскільки позивач не надав доказів того, що Дніпропетровська філія СДП “Укрспец”юст” на час проведення аукціону мала відомості про відсутність зернонавантажувача, тобто навмисно ввела його в оману, про те, що, у даному випадку, слід керуватися ст.229 ЦК України, якою передбачені правові наслідки при вчиненні правочину під впливом помилки і про можливість повернення позивачу отриманої комісійної винагороди в сумі 140грн. 60коп., а також про невірне застосування судом при вирішенні спору ст.610, 614 ЦК України, оскільки до спеціалізованої організації не переходить право власності на майно, реалізацію якого вона здійснює згідно з цивільно-правовим договором, така реалізація здійснюється за дорученням органів державної виконавчої служби за комісійну винагороду;

- позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення;

- представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

В порядку, передбаченому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.08.2007р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2004р. Дніпропетровською філією СДП “Укрспец”юст” проведено аукціон по реалізації рухомого майна колективного сільськогосподарського підприємства ім.Фрунзе.

Відповідно до протоколу №4040056-23/209-3 від 09.09.2004р., складеного під час проведення аукціону, переможцем останнього по придбанню лота №3 “Зернонавантажувача ЗПС-100” визнано ВНПП “Союз”.

Розмір коштів, який було внесено переможцем аукціону на рахунок СДП”Укрспец”юст” складав 740грн. Зазначені кошти перераховані на підставі платіжного доручення №314 від 10.09.2004р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2005р. у справі №25/62 встановлено, що в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99р. №42/5 зернонавантажувач ЗПС-100 на час проведення аукціону фактично був відсутній в натурі, оскільки був реалізований КСП ім.Фрунзе як металобрухт.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення НВПП”Союз” з позовом до господарського суду про стягнення з СДП”Укрспец”юст” в особі Дніпропетровської філії підприємства 1 480грн. збитків з посиланням на ст.230 ЦК України.

Між тим, відповідно до названої норми, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Омана має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв”язку з вчиненням цього правочину.

Отже, при застосуванні цієї статті потрібно враховувати, що правочин може бути визнаний недійсним тільки у випадку, коли обман вчинила сторона правочину, а не будь-яка інша особа.

При цьому визначальною ознакою обману є умисні дії сторони правочину.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо досліджуваної справи, то обставини по вчиненню відповідачем обману і наявність у нього відповідного умислу на момент укладення угоди по придбанню зернонавантажувача в установленому порядку позивачем не доведені.

Так, реалізація зернонавантажувача ЗПС-100 здійснювалася відповідачем на підставі договору №4040056-23/209, укладеного ним 09.02.2004р. з відділом державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції в межах виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області №11/127 від 19.02.2002р. про стягнення з КСП ім.Фрунзе на користь ДП ДАК “Хліб України” 57 368грн.80коп.

Даний договір було укладено відповідачем на підставі листа Дніпропетровського обласного управління юстиції від 06.02.2004р. №09-21/193 та заяви відділу державної виконавчої служби Магдалинівського районного управління юстиції від 09.02.2004р.

Як встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2005р. у справі №25/62 ВДВС Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області було складено акт опису та арешту майна КСП ім.Фрунзе від 12.04.2003р., згідно з яким майно боржника, в тому числі, і зернонавантажувач ЗПС-100, передано на відповідальне зберігання представнику боржника.

Місцезнаходження майна по договору №4040056-23/209 від 09.02.2007р. визначено як Магдалинівський район, с.Олексадрівка, територія КСП ім.Фрунзе.

Наведені данні про місцезнаходження майна містяться також і у протоколі проведення аукціону №4040056-23/209-3 від 09.09.2004р., підписаного ліцитатором і переможцем аукціону.

Таким чином, вищезазначені фактичні обставини справи спростовують доводи позивача про навмисне ведення його в оману при реалізації на аукціоні зернонавантажувача.

З огляду на викладене підстави для визнання угоди по придбанню зернонавантажувача недійсною, як такої, що вчинена під впливом обману зі сторони відповідача та стягнення з останнього збитків у подвійному розмірі колегія суддів вважає відсутніми.

Однак враховуючи, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2005р. у справі №25/62 встановлена фактична відсутність зернонавантажувача на час проведення аукціону, відповідна угода не може бути виконана відповідачем в повному обсязі. Тому при наявності підтвердженого матеріалами справи факту оплати вартості зернонавантажувача, така оплата підлягає поверненню позивачеві.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

У цьому зв”язку рішення місцевого господарського суду також підлягає частковому скасуванню.

Крім того, як зазначено вище, при застосуванні ст.230 ЦК України потрібно враховувати те, що правочин може бути визнаний недійсним тільки у випадку, коли обман вчинила сторона правочину, а не будь-яка інша особа.  У випадку, коли інша особа повідомила іншій неправдиві відомості, наприклад, про предмет правочину, і ця особа під впливом повідомлених відомостей вчинила правочин, то останній може бути визнано недійсним внаслідок помилки відповідно до ст.229ЦК України.

      Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

     - рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.05.07р.   у справі  №8/17-07 скасувати частково;

  - позов задовольнити частково;

      - стягнути з спеціалізованого державного підприємства “Укрспец”юст” Міністерства юстиції України в особі Дніпропетровської філії, м.Дніпропетровськ на користь науково-виробничого приватного підприємства “Союз”, м.Дніпропетровськ 740грн. вартості зернонавантажувача ЗПС-100; 51грн. витрат по сплаті держмита та 59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ;

- в решті в позові відмовити;

- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

      Головуючий                                                                                            І.Л.Кузнецова                                                                                                                                               

 Суддя                                                                                                        І.А.Сизько

      Суддя                                                                                                       Л.О.Чимбар