Рішення

від 05.05.2017 по справі 2-64/2010

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-64/2010

Провадження № 2/515/101/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2017 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Семенюк Л.А.

за участю секретаря Унгурян Т.В.

представника позивача Демченко А.М.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк (далі-ПАТ КБ ПриватБанк ) до ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

31.07.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення відповідно до умов кредитного договору, посилаючись на наступні обставини.

Відповідно до укладеного договору №ODTOGA00000026 від 02.04.2008 року ОСОБА_4 02.04.2008 року отримав кредит в розмірі 11875,00 доларів зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.04.2023 року. Згідно умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати ОСОБА_4 повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. В зв'язку з зазначеним порушенням зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4 станом на 16.03.2009 року має заборгованість - 9879,52 доларів США, яка складається з наступного: - заборгованість за кредитом -9827,33 доларів США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом -50,99 доларів США;

- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 1,20 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПриватБанк і відповідач 02.04.2008 року уклали договір іпотеки б/н. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 120.60 кв.м, розташований в АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Земельна ділянка також розташована в АДРЕСА_1

Таким чином, на підставі ч.1 ст.33 Закону України Про іпотеку , ЗАТ КБ ПриватБанк просив:

- звернути стягнення на будинок та на земельну ділянку загальною площею 3256.00 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № б/н від 02.04.2008 року)Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень для здійснення продажу;

- виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Татарбунари;

- стягнути з відповідача судові витрати та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 769,22 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу у розмірі 250 грн.

Заочним рішенням Татарбунарського районного суду від 10.03.2010 року позовні вимоги ЗАТ КБ Приватбанк задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Татарбунарського районного суду від 06.12.2016 року вищезазначене заочне рішення Татарбунарського районного суду від 10.03.2010 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Представник банку у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив (а.с.65,74). При цьому, на запит суду надіслано копію оцінки заставного майна станом на 14.09.2016 року(а.с.70) та розрахунок заборгованості за вищезазначеним кредитним договором станом на 24.03.2017 року, з якого слідує, що ОСОБА_4 на вказану дату заборгованості перед банком за вказаним договором не має (а.с.71-73).

Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання також не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи (а.с.61,66).

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, заяв про причини неявки не повідомив(60,66).

Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір № ODТ0GA00000026 від 02.04.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_4 02.04.2008 року отримав кредит у розмірі 11875,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.04.2023 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ЗАТ ПриватБанк та відповідачка ОСОБА_2 уклали договір іпотеки №б/н від 02.04.2008 року. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 120,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, вказаний будинок належить відповідачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами з зобов'язальних правовідносин, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких відноситься примусове виконання обов'язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК).

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України. Так, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з нормами ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у визначений у зобов'язанні строк.

Відповідно до ч.1 ст. 589, ст.590 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, враховуючи, що на момент розгляду справи, після скасування заочного рішення, матеріалами справи підтверджується факт погашення боржником ОСОБА_4 заборгованості перед банком у повному обсязі з урахуванням передбачених договором відсотків, пені та штрафів (а.с.71-73) станом на 24.03.2017 року, суд доходить висновку про те, що останнім виконані свої зобов'язання за кредитним договором №ODT0GA00000026 від 02.04.2008 року, відтак права та інтереси банку не є порушеними, і тому у позовних вимогах щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок загальною площею 120.60 кв.м, розташований в АДРЕСА_1, належний відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу та земельну ділянка загальною площею 3256.00 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з виселенням відповідача по справі, слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.3,10,11,14, 57-60, 64, 158, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_2 про звернення стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Семенюк