Рішення

від 22.05.2007 по справі 35/158-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/158-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.07р.

Справа № 35/158-07

За позовом  Комунального підприємства Дніпропетровської обласної Ради "Облводоканал",

                     м. Дніпропетровськ 

до  Солонянської виправної колонії №21,

с. Аполонівка Дніпропетровської області 

про визнання договору №45 від 01.08.04 р. недійсним

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  Від позивача - представник не зявився.

Від відповідача - Придивус В.Ю.-головний бухгалтер, дов №2303 від 11.04.07 р.

                             Мулько А.В., юрист, дов.№3023 від 15.05.07 р 

СУТЬ СПОРУ :   

Позивач просить визнати недійсним договір №45 на поставку води з комунального водопроводу та приймання стічних вод від 01.08.2004р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що договір не відповідає вимогам закону, а саме ст.32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" в частині встановлення ціни на воду, що є підставою для визнання його недійсним згідно ст.ст.215,216,203 Цивільного кодексу України.

         11.05.2007р. від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в яких він уточнив реквізити відповідача, та підтримує свої позовні вимоги.    

         Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що вичерпний перелік підстав визнання договору недійсним встановлений ст. 207 Господарського кодексу України, спірний договір відповідає вимогам чинного законодавства та немає жодної підстави для визнання його недійсним.  

         В судовому засіданні від 12.04.07р. представник позивача позовні вимоги підтримував та просив їх задовольнити. В судове засідання 15.05.2007р. не з'явився. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача, оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і мав можливість надати всі необхідні докази.

          За згодою представників відповідача в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

           Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -    

ВСТАНОВИВ :

- між позивачем та відповідачем було укладено договір №45 від 01.08.2004р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації строком дії з 01.08.2004р. до  31.12.2007р.

Відповідно до вимог ст. 180 Господарського кодексу України сторони погодили всі істотні умови договору, а саме: предмет договору –постачання питної води та водовідведення (п.п. 1-5 договору); ціну на воду –1,89 грн без ПДВ за 1 куб. м (п. 7 договору) та строк дії договору –п. 27 договору. Вказаний договір виконується сторонами.

Позивач просить визнати цей договір недійсним з посиланням на те, що обумовлена договором ціна послуг, не встановлена у визначеному  ст.32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" порядку.

     Підстави визнання договору недійсним визначені в ст. 207 Господарського ко-дексу України та статтями 203, 215 Цивільного кодексу України. Господарське   зобо-в'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарсь-ких відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині (ст. 207 ГК).

     Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу, а саме зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства; особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами).

     Статтею 32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що за надання  послуг  з питного водопостачання споживач вносить плату за  нормами  і  тарифами,  що  регулюються  у  встановленому законодавством порядку.

    Пунктом 2 ст. 28 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні»від  21 травня 1997 року  N 280/97-ВР (з подальшими змінами та доповненнями) до відання виконавчих органів  сільських,  селищних,  міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових,  комунальних, транспортних та інших послуг,  які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності  відповідної  територіальної   громади;   погодження   в установленому  порядку цих питань з підприємствами,  установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

         Рішенням Солонянської районної ради  від 24.05.2004р. №6-19/ХХ1У «Про внесення змін до рішення районної ради №5-15/ХХ1У від 26.11.2003р. «Про хід виконання районної програми у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення»були встановлені тарифи на водопостачання, зокрема, для населення в розмірі 2,27 грн з ПДВ за 1 куб м води.  Вказаний тариф внесено сторонами до умов договору як ціна води, що постачається відповідачу.

         Доказів встановлення на час укладення договору у визначеному законом порядку інших тарифів позивачем не надано.

        Таким чином, вказаний у договорі тариф на водопостачання встановлений Рішенням Солонянської районної ради, як визначено ст. 28 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні», невідповідність договору вимогам закону  судом не встановлена та відсутні підстави для визнання договору недійсним з підстав, визначених позивачем.

         Крім того, додатковою угодою до договору від 08.11.2004р. сторони обумовили порядок внесення змін до договору в разі зміни тарифів, що дає позивачу право в разі встановлення нових тарифів на водопостачання та водовідведення, внести зміни в договір  в установленому порядку.

             З огляду на викладене, вимоги позивача необґрунтовані та в позові слід відмовити.  

            Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі відносяться на позивача.

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  ст. ст. 203,215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України  господарський суд,-

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

                  Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 18 травня 2007р.