Ухвала

від 27.04.2017 по справі 536/1688/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1688/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1249/17Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Бондаревської С.М.

суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.

при секретарі: Радько Л.М.

за участі представника відповідача - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Агрофірми "Вересень"

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06 березня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до Агрофірми "Вересень" про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, зобов'язання повернути ділянку та зустрічним позовом Агрофірми "Вересень" до ОСОБА_3 про визнання окремої частини правочину, а саме п. 36 Договору оренди земельної ділянки №164 від 01 вересня 2008 року - недійсним.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом до Агро-фірми "Вересень", посилаючись на те, що він є власником земельної ділянки НОМЕР_1 (рілля), розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 3,31 га. 01 вересня 2008 року між ним та Агрофірмою "Вересень" укладено договір №164 оренди вищевказаної земельної ділянки, пунктом 36 якого передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, без будь-яких умов та застережень. Бажаючи самостійно обробляти належну йому земельну ділянку, 15 серпня 2016 року він письмово звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, проте відповідачем йому було відмовлено з тих підстав, що договір не може бути розірвано в односторонньому порядку.

У зв'язку з цим та на підставі пункту 36 договору оренди від 01 вересня 2008 року, позивач просив суд визнати розірваним в односторонньому порядку договір №164 оренди земельної ділянки, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 3,31 га, укладений 01 вересня 2008 року між ним, ОСОБА_3, та Агрофірмою "Вересень", зареєстрований у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис за №041056700149 від 05 травня 2010 року та зобов'язати відповідача повернути йому зазначену земельну ділянку в стані, в якому вона була передана в оренду.

У листопаді 2016 року Агрофірма Вересень звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання окремої частини правочину, а саме пункту 36 договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2008 року недійсним, мотивуючи тим, що позивач тлумачить положення пункту 36 договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2008 року на власний розсуд, чим порушує права орендаря. Також вказувала, що договір оренди укладено сторонами на 10 років та строк його дії встановлено з моменту реєстрації, тобто до 05 травня 2020 року. Згідно ст. 32 Закону України Про оренду землі дострокове розірвання договору можливе за рішенням суду лише в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 Закону України Про оренду землі та спірного договору. Лише одне бажання позивача розірвати договір не є підставою для цього. На думку позивача за зустрічним позовом, при укладенні вищевказаного договору пунктом 36 сторони додатково обумовили визначене законом право кожної сторони договору на його розірвання при настанні умов, визначених ст. ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі та настанні обставин, визначених пунктами 34, 35 вищевказаного договору оренди землі. Вважає, що п. 36 договору оренди земельної ділянки №164 від 01 вересня 2008 року суперечить ст. ст. 24, 25, 31 Закону України Про оренду землі , а тому має бути визнаний судом недійсним /а. с. 34-36/.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 листопада 2016 року зустрічний позов Агрофірми Версень об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06 березня 2017 року позов ОСОБА_3 до Агрофірми Вересень про визнання договору оренди земельної ділянки розірваним, зобов'язання повернути ділянку - задоволено. Визнано розірваним в односторонньому порядку, на вимогу ОСОБА_3, договір №164 оренди земельної ділянки, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 3,31 га, укладений 01 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та Агрофірмою Вересень , та який зареєстровано у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , запис за №041056700149 від 05 травня 2010 року. Зобов'язано Агрофірму Вересень передати ОСОБА_3, за актом приймання-передачі, земельну ділянку, належну йому на праві власності, розташовану на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 3,31 га, в стані, в якому вона була передана в оренду. У задоволенні зустрічного позову Агрофірми Вересень до ОСОБА_4 про визнання окремої частини правочину, а саме п. 36 Договору оренди земельної ділянки №164 від 01 вересня 2008 року недійсним - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Агрофірма Вересень оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила оскаржуване нею судове рішення - скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу направити на новий розгляд.

На апеляційну скаргу Агрофірми Вересень своє заперечення надав представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Гольдінов Ю.Л., в якому, спростовуючи доводи апелянта, просив рішення районного суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 3,31 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданим 13 вересня 2002 року на його ім'я, Гориславською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області. 01 вересня 2008 року, між ОСОБА_3, та відповідачем - Агрофірмою Вересень , укладено Договір №164 оренди вищезазначеної земельної ділянки.

На час укладення даного правочину обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Договір укладено у письмовій формі, підписано обома сторонами та зареєстровано у Кременчуцькому районному центрі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що 05 травня 2010 року, зроблено запис за №041056700149. Договір укладено на 10 років /а. с. 10-11/.

Пунктом 36 вказаного договору передбачено, що розірвання договору в односторон-ньому порядку допускається ( а.с. 11).

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 01 вересня 2008 року ОСОБА_3 передав Агрофірмі Вересень земельну ділянку в строкове платне користування для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області /а. с. 14/.

Також судом встановлено, що позивач має намір самостійно обробляти земельну ділянку, тому листом від 15 серпня 2016 року, повідомив відповідача, що Договір оренди земельної ділянки №164 від 01 вересня 2008 року розриває в односторонньому порядку, у відповідності до пункту 36 договору, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких подій та умов, в тому числі невиконанням орендарем умов договору, а в зв'язку з необхід-ністю ведення особистого сільськогосподарського виробництва, що зумовлює використання вказаної земельної ділянки за особистими потребами.

В зв"язку з цим просив після збору урожаю 2016 року провести з ним розрахунок по орендній платі, привести земельну ділянку в стан, в якому вона була передана в оренду відповідачу, та передати її йому за актом приймання-передачі в місячний термін після збору урожаю, але не пізніше 01 грудня 2016 року /а. с. 15/.

Відповідно до листа від 05 вересня 2016 року Агрофірма Вересень повідомила позивача, що підприємство належним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором оренди землі №164 від 1 вересня 2008 року. Дія укладеного між ними договору оренди землі на належну ОСОБА_3 земельну ділянку, що знаходиться в межах адміністративного підпорядкування Гориславської сільської ради Кременчуцького району не може бути припинена ОСОБА_3 в односторонньому порядку, а лише за згодою сторін, або після закінчення строку, на який його було укладено /а. с. 16/.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову, місцевий суд виходив з того, що умови, наведені в пункті 36 договору були визначені сторонами в тексті договору на момент його підписання, а отже на час укладення цього договору сторони погоджувалися на умови щодо одностороннього його розірвання будь-якою зі сторін договору.

Умови даного пункту, виходячи зі змісту та логіки умов інших пунктів договору оренди від 01 вересня 2008 року, не пов'язані, не суперечать та не спростовують їх. Так, умовами, викладеними в пунктах 34, 35 договору передбачені підстави його припинення, а умовами, зазначеними в пункті 36 передбачено розірвання договору без обумовлення права на його застосування настанням будь-яких подій чи взаємозв'язку з умовами, визначеними в пунктах 34 та 35 договору.

Враховуючи волевиявлення обох сторін на час укладення договору щодо погодження ними саме таких умов, що підтверджується підписами орендодавця та орендаря на договорі,правильним є висновок суду щодо відсутності підстав для визнання оспорюваного пункту договору недійсним з підстав, зазначених в зустрічній позовній заяві.

Звідси вірним також є висновок суду про те, що волевиявлення ОСОБА_3 щодо розірвання договору оренди в односторонньому порядку та направлення в зв"язку з цим заяви до Агрофірми Вересень з вимогою про повернення належної йому на праві власності земельної ділянки, є обґрунтованим.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що посилання Агрофірми Вересень на положення Закону України Про оренду землі щодо недопущення розірвання договору в односторонньому порядку є помилковим, з огляду на те, що за нормами ст. 31 вказаного Закону, розірвання договору оренди землі в односторон-ньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто законодавець обмежив право на розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у випадку відсутності визначення такого порядку розірвання в законі чи договорі.

Встановивши, що у договорі оренди від 01 вересня 2008 року сторони у двосторон-ньому порядку погодили таке право, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути належну йому на праві приватної власності земельну ділянку. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України Про оренду землі розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як зазначалось вище, умовами договору, визначеними за погодженням обох сторін, в пункті 36 спірного договору оренди землі, передбачено розірвання договору в односторон-ньому порядку. Даний пункт договору містить можливість одностороннього розірваннядоговору, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких подій та умов, в тому числі невиконанням орендарем умов договору, а отже лише за бажанням однієї зі сторін договору.

Враховуючи волевиявлення обох сторін на час укладення договору щодо доцільності такої умови в пункті 36 договору, місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Агрофірми Вересень - відхилити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 06 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Дряниця Ю.В. Кривчун Т.О.

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.