Рішення

від 27.04.2017 по справі 911/3656/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р. Справа № 911/3656/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БМ-Комплекс , м.Славутич

до 1. Buehnenbild Hotel Holding GmbH, Berlin, Deutschland

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Примабуд , м.Славутич

про стягнення заборгованості у сумі 18219,00 Євро

суддя А.Ю.Кошик

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача1 - не з'явився

відповідача2 - не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю БМ-Комплекс звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Buehnenbild Hotel Holding GmbH, Berlin, Deutschland та Товариства з обмеженою відповідальністю Примабуд , м.Славутич про стягнення заборгованості у сумі 18219,00 Євро.

Ухвалою Господарського суду від 14.11.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 21.02.2017 року, від сторін витребувані необхідні для вирішення даного спору докази, провадження у справі № 911/3656/16 зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до відповідного компетентного органу іноземної держави.

27.12.2016 року на підставі п. 2.5-2.6 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень затвердженої наказом Міністерства Юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року №1092/5/54 та відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року Господарським судом Київської області Федеральному міністерству юстиції та захисту інтересів споживачів (MohrenstraЯe 37, 10117 Берлін, Федеративна Республіка Німеччина) надіслано прохання забезпечення вручення відповідачу - Компанії Buehnenbild Hotel Holding GmbH копії ухвали Господарського суду Київської області про призначення розгляду справи № 911/3656/16 від 14.11.2016 року та копії позовної заяви.

У зв'язку із відпусткою судді А.Ю.Кошика, судове засідання призначене на 21.02.2017 року не відбулося, тому розгляд справи №911/3656/16 переносився на іншу дату.

Крім того, докази про вручення Федеральним міністерством юстиції та захисту інтересів споживачів документів відповідачу-1 до Господарського суду Киїської області не поверталися.

При цьому, господарський суд враховує, що відповідачі не виконали вимоги ухвали Господарського суду від 14.11.2016 року в частині надання витребуваних доказів, крім цього у господарського суду відсутні докази вручення копії ухвали Господарського суду Київської області про порушення провадження у справі №911/3656/16 від 14.11.2016 року, що перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Оскільки відповідач-1 знаходиться у Федеративній Республіці Німеччина, господарський суд повідомляє його про час і місце судового засідання в порядку судового доручення, яке надсилається компетентному органу - Федеральному міністерству юстиції та захисту інтересів споживачів відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, зважаючи на необхідність направлення судового доручення про вручення документів відповідачу-1, розгляд справи № 911/3656/16 відкладався до 27.04.2017 року, з врахуванням вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, провадження у справі зупинялось на час виконання судового доручення.

В судовому засіданні 27.04.2017 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідачі в судове засідання 27.04.2017 року не з'явились, відзиви на позов не надали.

24.03.2017 року до суду від міністерства юстиції України надішли документи, складені за результатами виконання на території ФРН судового доручення у даній справі (за супровідним листом від 21.03.2017 року).

Також, крім повідомлення відповідача1 про час і місце розгляду спору за допомогою судового доручення, судом було здійснено відправлення ухвал безпосередньо на адресу відповідача1 і згідно з поштовими повідомленнями про вручення, відповідачем1 отримано ухвали суду 12.01.2017 року та 27.03.2017 року відповідно.

Таким чином, Господарським судом Київської області вжито всіх передбачених законодавством заходів для належного повідомлення відповідавча1 про час і місце розгляду спору у справі № 911/3656/16.

Від відповідача2 надійшла заява про розгляд справи без присутності його представника.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомленими про судове засідання та те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, пункт 4 частини третьої 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 20.01.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю БМ-Комплекс (позивач, Постачальник) та Buehnenbild Hotel Holding GmbH, Berlin, Deutschland (відповідач1, Покупець) було укладено Контракт № 20011601 (надалі - Контракт).

Відповідно до п. 11.1. Контракту усі правовідносини, що виникають стосовно цього Контракту або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням його Контракту, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Контракту, регламентуються цим Контрактом та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно приписів п. 11.7. Контракту всі відносини, що не врегульовані даним Контрактом, регулюються чинним законодавством України.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до Розділу 1 Контракту в порядку та на умовах визначених цим Контрактом, Постачальник (позивач) зобов'язується виготовити та передати Покупцю (відповідачу1) Блок-модуль Modell Steinfurt згідно Специфікації (надалі - ОСОБА_2).

Доставка ОСОБА_2 здійснюється Постачальником за адресою: Dornierstrase, 48565, Steinfurt, Німеччина.

Для встановлення ОСОБА_2 територія Покупця повинна бути заздалегідь облаштована фундаментом (основою) та електропостачанням. Підведення електромережі здійснюється на основі монтажного плану Постачальника. Монтажний план має бути пред'явлено Покупцю до 20.01.2016 року, для навантажувально-розвантажувальних робіт на території Покупця кран (кран-маніпулятор, кран-балка тощо) надається Покупцем.

Таким чином, укладений між сторонами Контракт за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічна норма міститься в ст. 265 Господарського кодексу України, відповідно до якої за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ст. 266 Господарського кодексу України предметом поставки, є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до умов, визначених в п. 2.1. Контракту, загальна вартість Контракту становить: 108 577,00 Євро. Ціну сформовано наступним чином: 83 577,00 Євро за повне встановлення вищевказаних блок-модулів та 25000,00 Євро за повну поставку вищевказаних блок-модулів, враховуючи митне оформлення та пов'язані з ним митні документи/декларації на вантаж і митні податки.

Умовами п. 2.2. Контракту визначено, що ціни на ОСОБА_2 визначаються в Євро, та зазначаються в Рахунках і Специфікаціях до даного Контракту та є нетто-цінами, без врахування українського податку з обороту.

Згідно умов, визначених Розділом 3 Контракту, оплата ОСОБА_2 проводиться в Євро наступним чином:

- 73% загальної вартості Контракту у сумі 79 261,21 Євро на рахунок, що відкривається в банку довіреною особою і керований за дорученням Постачальника, протягом 1 робочого дня з моменту підписання даного Контракту. Оплата здійснюється на вимогу банку, що здійснює операцію за дорученням Постачальника, поступово до вказаних у пункті 4.1 Контракту термінів поставки замовлень Постачальника та гроші можуть використовуватися банком лише в операціях, що пов'язані з виконанням даного договору.

- 27% загальної вартості Контракту у сумі 29 315,79 Євро на рахунок, що відкривається в банку довіреною особою і керований за дорученням Постачальника, у термін 3 банківських днів, після прийомки ОСОБА_2 Покупцем.

За дату проплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку Покупця.

Додатковою угодою № 2 до Контракту від 04.03.2016 року було внесено зміни до п. 2.1 Контракту та визначено загальну вартість контракту в сумі 103 687,00 Євро.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами п. 4.1. Контракту сторони визначили, що строками передачі ОСОБА_2 до вищевказаного місця поставки Покупця за цим Контрактом є: 20.02.2016 року (модулі 2 та 3) та 26.02.2016 року (модулі 1 та 4) згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

При цьому, у випадку порушення Покупцем вимог п 1.3 Контракту строк передачі ОСОБА_2 продовжується на кількість днів, необхідних для виконання Покупцем вище вказаних зобов'язань (п. 4.3. Контракту).

Відповідно до п. 6.1.- 6.2. Контракту Покупець зобов'язаний забезпечити своєчасне та належне приймання ОСОБА_2, який поставляється Покупцю в порядку та на умовах, визначених у цьому Контракті.

Покупець також зобов'язується своєчасно сплатити Постачальникові загальну ціну ОСОБА_2, в порядку, визначеному Розділом 3 цього Контракту.

Згідно приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, як зазначає позивач, він як Постачальник, був змушений в односторонньому порядку змінити строки поставки ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням Покупцем приписів п. 3.1 Контракту, оскільки проплати Покупцем здійснювались не в повному обсязі та несвоєчасно.

Як наслідок, Постачальник поніс додаткові, непередбачені витрати, що виникли в результаті не комплексної закупівлі, складування, розвантаження і навантаження матеріалу, збільшеними транспортними витратами, додатковими затратами.

Зокрема, відповідач 1 здійснював проплати наступним чином: 02.02.2016 року в сумі 20 000,00 Євро; 04.02.2016 року в сумі 20 000,00 Євро; 09.02.2016 року в сумі 20 000,00 Євро; 23.02.2016 року в сумі 3 000,00 Євро; 24.02.2016 року в сумі 14 968,00 Євро; 09.03.2016 року в сумі 7 500,00 Євро, що підтверджується банківською випискою.

В той час, як Покупець (відповідач1) мав сплатити 79 261,21 Євро в строк 1 робочого дня з моменту підписання Контракту, тобто до 22.01.2016 року.

Відповідне порушення строків оплати майже на два місяці (з 02.02.2016 року частинами по 24.02.2016 року), спричинило за собою збільшення термінів поставки ОСОБА_2.

Поставка Позивачем ОСОБА_2 здійснювалася шляхом поставки окремих блоків, з яких складаються модулі, та підтверджується митними деклараціями, інвойсами та СМR, які додані до позовної заяви. Остання поставка ОСОБА_2 була здійснена 11.03.2016 року.

Відповідно до ст.615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Таким чином, з урахуванням приписів п.п. 2 п. 3.1 Контракту відповідач1 зобов'язаний був здійснити повну оплату ОСОБА_2 в строк до 17.03.2016 року.

Враховуючи, що ОСОБА_2 був в повному обсязі поставлений Покупцю і прийнятий Покупцем без зауважень, однак в порушення умов Контракту відповідач-1 (Покупець) отриманий ОСОБА_2 своєчасно та в повному обсязі не оплатив, за відповідачем-1 рахується прострочена заборгованість в сумі 18 219,00 Євро, що відповдачем1 не заперечено та не спростовано.

Відповідно до п. 9.2. Контракту, якщо суперечки неможливо вирішити шляхом переговорів, вони вирішуються в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такої суперечки відповідно до чинного в Україні законодавства.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язання Покупцем по Контракту, між ТОВ БМ-Комплекс та ТОВ Примабуд (відповідачем2) було укладено Договір поруки № 20011601/П від 20.01.2016 року (надалі - Договір поруки).

Відповідно до Договору поруки відповідач2 несе повну солідарну відповідальність за невиконання зобов'язань відповідачем1 перед позивачем по Контракту.

30.05.2016 року позивачем було надіслано відповідачу2 повідомлення з вимогою здійснити оплату заборгованості відповідача1 перед Позивачем згідно умов Контракту. Однак, відповідна вимога залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В силу приписів статті 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Положеннями статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі підлягають задоволенню шляхом солідарного стягнення з відповідачів наведеної заборгованості в сумі 18 219,00 Євро.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Як передбачено п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, що складаються з 7597,32 грн. судового збору (обрахованого виходячи з гривневого еквіваленту заявленої у справі заборгованості в сумі 506488,20 грн.), покладаються на відповідачів порівну в частині солідарної вимоги, що складає по 3798,66 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Buehnenbild Hotel Holding GmbH, Berlin, Deutschland (Tieckstrasse 38, Berlin, Deutschland 10115) та Товариства з обмеженою відповідальністю Примабуд (07100, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 15, код 35129931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМ-Комплекс (07101, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 14, код 39519840) 18 219,00 Євро заборгованості.

3. Стягнути з Buehnenbild Hotel Holding GmbH, Berlin, Deutschland (Tieckstrasse 38, Berlin, Deutschland 10115) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМ-Комплекс (07101, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 14, код 39519840) 3798,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Примабуд (07100, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 15, код 35129931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БМ-Комплекс (07101, Київська обл., м. Славутич, Київський квартал, 14, код 39519840) 3798,66 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик