Рішення

від 04.05.2017 по справі 128/4393/14-ц

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4393/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2017 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді Ганкіної І.А.,

за участю секретаря Жигарової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна до ОСОБА_1, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ОТП Факторинг Україна звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами 03 вересня 2014 року (а.с. 1-3).

Ухвалою суду від 22 квітня 2015 року до участі у справі було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 (а.с. 98).

Позовні вимоги мотивовані позивачем тим, що згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/№ від 10 грудня 2010 року та договору відступлення прав вимоги № б/н від 10 грудня 2010 року, Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України, відступило, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитними договорами № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року, укладеними між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_1. Таким чином, до ТОВ ОТП Факторинг Україна перейшли всі права ПАТ ОТП Банк щодо права вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Згідно кредитного договору № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року (далі кредитний договір-1), укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , банк надав їй кредит в сумі 62 400 (шістдесят дві тисячі чотириста) доларів США 00 центів, зі строком повернення - до 20 грудня 2020 року. Відповідач, в свою чергу, зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі-1 (зокрема, в п.п. 1.6. кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі-1 (зокрема, в п.п. 1.4., 1.5. кредитного договору, з підпунктами). Згідно з п.п. 1.5.1. кредитного договору-1 погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися відповідачем щомісяця у розмірі та строки визначені кредитним договором. Зобов'язання по кредитному договору-1 відповідачем не виконані, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків. На підставі п.п.1.9. кредитного договору-1 позивач вимагав від відповідача повного повернення кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також сплати пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань. Вимога позивача відповідачем станом на момент подання цього позову не виконана. Станом на 22 серпня 2014 року, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року перед позивачем становить 53 117 (п'ятдесят три тисячі сто сімнадцять) доларів США 36 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 696 512 (шістсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот дванадцять) гривень 00 копійок, з яких: залишок заборгованості за кредитом становить 46 453 (сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят три) долари США 18 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 609 130 (шістсот дев'ять тисяч сто тридцять) гривень 32 копійки; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4. частини 2 кредитного договору, складає 6 664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) долари США 18 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 87 385 (вісімдесят сім тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 99 копійок. П.п. 4.1.1. кредитного договору-1 передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування позиковими коштами, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 1% від несплачених вчасно сум за кожен де день прострочення платежу. Станом на 22 серпня 2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 2 494 424 (два мільйони чотириста дев'яносто чоти тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 54 копійки. Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року становить 3 189 936 (три мільйони сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість) гривень 50 копійок.

Згідно кредитного договору № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року (далі кредитний договір-2), укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , банк надав їй кредит в сумі 28 378 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят вісім) доларів США 19 центів, зі строком повернення - до 01 липня 2013 року. Відповідач, в свою чергу, зобов'язалась прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі-2 (зокрема, в п.п. 1.6. кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі-2 (зокрема, в п.п. 1.4., 1.5. кредитного договору, з підпунктами). Згідно з п.п. 1.5.1. кредитного договору-2 погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися відповідачем щомісяця у розмірі та строки визначені кредитним договором. Зобов'язання по кредитному договору-2 відповідачем не виконані, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків. На підставі п.п. 1.9. кредитного договору-2 позивач вимагав від відповідача повного повернення кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також сплати пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобов'язань. Вимога позивача відповідачем станом на момент подання цього позову не виконана. Станом на 22 серпня 2014 року, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року перед позивачем становить 23 428 (двадцять три тисячі чотириста двадцять вісім) доларів США 19 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 307 208 (триста сім тисяч двісті вісім) гривень 93 копійки, з яких: залишок заборгованості за кредитом становить 19 832 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять два) долари США 30 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 260 055 (двісті шістдесят тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4. частини 2 кредитного договору, складає 3 595 (три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) доларів США 89 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 47 150 (сорок сім тисяч сто п'ятдесят) гривень 65 копійок. П.п. 4.1.1. кредитного договору-2 передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування позиковими коштами, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 1% від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу. Станом на 22 серпня 2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 1 120 881 (один мільйон сто двадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 81 копійка. Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року становить 1 428 090 (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч дев'яносто) гривень 70 копійок.

На момент пред'явлення цього позову (станом на 22.08.2014 року) курс 1 американського долара становив 13,112790 гривні відповідно до ставки НБУ. Оскільки, кредити були фактично виданні в доларах США відповідач прийняла на себе зобов'язання сплатити суму кредиту в доларах США, тому позовна вимога про стягнення суми заборгованості в доларах США є цілком правомірною.

За вказаних обставин позивач просить суд стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості за кредитними договорами, суму нарахованої пені та суму сплаченого судового збору.

В судове засідання 04 травня 2017 року учасники судового розгляду не з'явились.

Від представника позивача за довіреністю ОСОБА_3 на електронну адресу суду 03 травня 2017 року надійшла письмова заява з проханням проводити розгляд справи без її участі у зв'язку з великим навантаженням, в заяві вона також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і в разі неявки відповідача, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Попередньо представник позивача позов підтримала в межах заявлених вимог за обставин та на підставах викладених у позові.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2, та їх представник за довіреністю ОСОБА_4 (а.с. 92, 94) в судове засідання не з'явились без поважних причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись судом завчасно та належним чином, заяв про розгляд справи без їхньої участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Попередньо представник ОСОБА_4 позов не визнала, зазначивши, що розрахунок заборгованості проведений не вірно в зв язку з чим звернулася до суду з клопотанням про проведення судово-економічної експертизи.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

У рішенні Меньшакова проти України від 08.04.2010 року Європейський суд з прав людини виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду. Суд повторює, що пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі право на суд , яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на розгляд спору судом.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за № 14 Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Так, судом встановлено, що 21 грудня 2005 року між Акціонерним комерційним банком Райффайзенбанк Україна , правонаступником якого є ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МL-В00/010/2005 (далі кредитний договір-1), відповідно до якого банк надав їй кредитні кошти в сумі 62 400 (шістдесят дві тисячі чотириста) доларів США 00 центів, на підставі кредитної заявки відповідача від 22 грудня 2005 року (а.с. 20), зі строком повернення - до 20 грудня 2020 року. Відповідач, в свою чергу, зобов'язалася прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі-1, (зокрема, в п.п. 1.6. кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі-1 (зокрема, в п.п. 1.4., 1.5. кредитного договору, з підпунктами), що підтверджується ксерокопією вказаного кредитного договору (а.с. 4-9).

Також встановлено, що 02 липня 2007 року між ЗАТ ОТП Банк , правонаступником якого є ПАТ ОТП Банк , та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СNL-В00/125/2007 (далі кредитний договір-2), за умовами якого банк надав їй кредит в сумі 28 378,19 (двадцять вісім тисяч триста сімдесят вісім) доларів США 19 центів, на підставі кредитних заявок відповідача від 02 липня 2007 року та від 02 серпня 2007 року (а.с. 18, 19), зі строком повернення - до 01 липня 2013 року. Відповідач, в свою чергу, зобов'язалась прийняти, належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договорі-2 (зокрема, в п.п. 1.6. кредитного договору, з підпунктами), а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі-2 (зокрема, в п.п. 1.4., 1.5. кредитного договору, з підпунктами), що підтверджується ксерокопією вказаного кредитного договору (а.с. 10-13).

Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю № б/№ від 10 грудня 2010 року та договору відступлення прав вимоги № б/н від 10 грудня 2010 року, Публічне акціонерне товариство ОТП Банк , у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України, відступило, а ТОВ ОТП Факторинг Україна прийняло право вимоги за кредитними договорами № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року, укладеними між ПАТ ОТП Банк та ОСОБА_1 (а.с. 21-27, 28).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ ОТП Факторинг Україна перейшли всі права ПАТ ОТП Банк щодо права вимоги до відповідача за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, та якщо в договорі встановлений строк виконання зобов'язання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов'язання по наданню в кредит відповідачу відповідних коштів виконав шляхом надання кредитних коштів, що в ході розгляду справи не заперечувалось відповідачем ОСОБА_1 та її представником за довіреністю ОСОБА_4, в зв'язку з чим, у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.п. 1.5.1. кредитного договору-1 та кредитного договору-2 погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватися відповідачем щомісяця у розмірі та строки визначені кредитним договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Строк повернення кредитної заборгованості за договором № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року встановлено - до 20 грудня 2020 року (а.с. 4).

Строк повернення кредитної заборгованості за договором № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року було встановлено - до 01 липня 2013 року (а.с. 10).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1056 1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Судом встановлено, що договором № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року визначена фіксована процентна ставка - 11% (одинадцять відсотків) річних із розрахунку 360 днів у році (а.с. 4), а договором № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року - 12,49% (дванадцять цілих і сорок дев'ять сотих відсотків) річних із розрахунку 360 днів у році (а.с. 10).

Частиною 3 статті 1056 1 ЦК України визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

П.п. 4.1.1. кредитного договору-1 та п.п. 4.1.1. кредитного договору-2 визначено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування позиковими коштами, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 1% від несплачених вчасно сум за кожен де день прострочення платежу.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті окрім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання.

Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію, і навпаки, з моменту порушення - являє собою міру відповідальності.

Аналіз норм ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір установлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (ч. 2 ст. 551 ЦК України) (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 червня 2016 р. у справі № 6-3006цс15).

Через неналежне виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, станом на 22 серпня 2014 року, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року перед позивачем, згідно позовної заяви, в тому числі її прохальної частини, становить 53 117 (п'ятдесят три тисячі сто сімнадцять) доларів США 36 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 696 512 (шістсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот дванадцять) гривень 00 копійок, з яких: залишок заборгованості за кредитом становить 46 453 (сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят три) долари США 18 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 609 130 (шістсот дев'ять тисяч сто тридцять) гривень 32 копійки; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4. частини 2 кредитного договору, складає 6 664 (шість тисяч шістсот шістдесят чотири) долари США 18 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 87 385 (вісімдесят сім тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 99 копійок. Станом на 22 серпня 2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 2 494 424 (два мільйони чотириста дев'яносто чоти тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 54 копійки. Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року становить 3 189 936 (три мільйони сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість) гривень 50 копійок.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості по клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року, станом на 22 серпня 2014 року, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає: загальна сума заборгованості - 52 117 (п'ятдесят дві тисячі сто сімнадцять) доларів США 36 центів, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 46 453 (сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят три) долари США 18 центів; заборгованість по відсоткам - 5664 (п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) долари США 18 центів; сума нарахованої пені - 2 494 424 (два мільйони чотириста дев'яносто чоти тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 54 копійки (а.с. 32-33).

На підставі п.п.1.9. кредитного договору-1 позивач вимагав від відповідача повного повернення кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, а також сплати пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язань, що підтверджується ксерокопією досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року за вих. № 26286 від 14 жовтня 2011 року (а.с. 29), яка була отримана відповідачем 10 листопада 2011 року, що підтверджується ксерокопією зворотного поштового повідомлення (а.с. 30). Вимога позивача відповідачем станом на момент реєстрації позову судом, - 03 вересня 2014 року, не виконана.

Через неналежне виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, станом на 22 серпня 2014 року, заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року перед позивачем, згідно позовної заяви, в тому числі її прохальної частини, становить 23 428 (двадцять три тисячі чотириста двадцять вісім) доларів США 19 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 307 208 (триста сім тисяч двісті вісім) гривень 93 копійки, з яких: залишок заборгованості за кредитом становить 19 832 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять два) долари США 30 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 260 055 (двісті шістдесят тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у відповідності до п.п. 1.4. частини 2 кредитного договору, складає 3 595 (три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) доларів США 89 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 47 150 (сорок сім тисяч сто п'ятдесят) гривень 65 копійок. Станом на 22 серпня 2014 року позичальнику нарахована пеня за порушення строків погашення кредиту в розмірі 1 120 881 (один мільйон сто двадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 81 копійка. Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року становить 1 428 090 (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч дев'яносто) гривень 70 копійок.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості по клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року, станом на 22 серпня 2014 року, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає: загальна сума заборгованості - 23 419 (двадцять три тисячі чотириста дев'ятнадцять) доларів США 19 центів, з яких: заборгованість за тілом кредиту- 19 823 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три) долари США 30 центів; заборгованість по відсоткам - 3 595 (три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) доларів США 89 центів; сума нарахованої пені - 1 120 881 (один мільйон сто двадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 81 копійка (а.с. 31).

Ухвалою суду від 05 червня 2015 року, за клопотанням представника відповідача та третьої особи згідно довіреностей - ОСОБА_4, у справі призначено судову бухгалтерську експертизу, на вирішення якої були поставлені такі питання: 1) визначити точну суму заборгованості по тілу кредиту та по обслуговуванню кредиту за кредитними договорами № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року; 2) визначити суму відсотків по кредиту та обслуговуванню кредиту за кредитними договорами № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року. Проведення експертизи доручено експертам ТОВ Подільський центр судових експертиз . Провадження у справі було зупинено на час проведення експертизи (а.с. 112).

Ухвалою суду від 14 вересня 2015 року провадження у справі відновлено у зв'язку з проведенням судової економічної експертизи та поверненням суду матеріалів справи (а.с. 144).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи № 01/06/2015-ПЦ від 07 вересня 2015 року: 1. По першому питанню: проведеним дослідженням розрахунок заборгованості за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року станом на 22.08.2014 року документально підтверджується в наступних розмірах: залишок основної заборгованості за кредитом - 46 453,18 доларів США; залишок заборгованості по відсотках за користування кредитом - 5 664,21 доларів США. Сума пені по заборгованості по відсотках складає 20 674,37 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.08.2014 року дорівнює 271 098,63 грн. З причин наведених в дослідницькій частині, документально підтвердити чи здійснити розрахунок пені щодо прострочення основної заборгованості (тіла кредиту) за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року станом на 22.08.2014 року не видається за можливе. 2. По другому питанню: проведеним дослідженням розрахунок заборгованості за кредитним договором № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року станом на 22.08.2014 року документально підтверджується в наступних розмірах: залишок основної заборгованості за кредитом - 19 823,30 доларів США; залишок заборгованості по відсотках за користування кредитом - 2 300,67 доларів США. Сума пені по заборгованості по відсотках складає 8 397,45 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.08.2014 року дорівнює 110 113,94 грн. З причин наведених в дослідницькій частині, документально підтвердити чи здійснити розрахунок пені щодо прострочення основної заборгованості (тіла кредиту) за кредитним договором № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року станом на 22.08.2014 року не видається за можливе (а.с. 118-143).

Допитана в судовому засіданні 11 листопада 2015 року з урахуванням вимог статті 53 ЦПК України судовий експерт Зубрицька І.Ю. висновки єкспертизи підтримала.

Ухвалою суду від 23 лютого 2016 року, за клопотанням представника відповідача та третьої особи згідно довіреностей - ОСОБА_4, у справі було призначено повторну судово-бухгалтерську експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання: 1) визначити точну суму заборгованості по тілу кредиту та по обслуговуванню кредиту за кредитним договором № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року; 2) визначити суму відсотків по кредиту та обслуговуванню кредиту за кредитними договорами № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року; 3) визначити суму нарахованих штрафних санкцій (пені, штрафу) по кредиту та по обслуговуванню за кредитними договорами № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року. Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення КНДІСЕ. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи (а.с. 188).

Ухвалою суду від 19 грудня 2016 року провадження у справі відновлено у зв'язку з проведенням повторної судово-економічної експертизи та поверненням суду матеріалів справи (а.с. 210).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 225/875/876/16-22 від 30 листопада 2016 року: 1. По першому питанні: в результаті дослідження представлених документів заборгованість позичальника ОСОБА_1 по тілу кредиту підтверджується: по кредитному договору № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року у сумі 46 453,18 доларів США; по кредитному договору № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року у сумі 19 508,85 доларів США. 2. По другому питанні: в результаті дослідження представлених документів заборгованість позичальника ОСОБА_1 по відсотках підтверджується: по кредитному договору № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року у сумі 5 664,21 доларів США; по кредитному договору № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року у сумі 2 537,69 доларів США. 3. По третьому питанні: з урахуванням положень ст.ст. 192, 533 ЦК України та того, що пеня по кредитних договорах № МL-В00/010/2005 від 21.12.2005 року та № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року банком визначена у доларовому еквіваленті, розрахунок пені при експертному дослідженні не проводиться (а.с. 199-208).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статей 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 212 ЦПК).

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд не бере до уваги як доказ наданий позивачем графік платежів - додаток № 1 до № СNL-В00/125/2007 від 02.07.2007 року, оскільки він є неналежним доказом, так як стосується позичальника ОСОБА_6, а не відповідача у даній справі - ОСОБА_1 (а.с. 14-17).

Так, встановлено, що зобов`язання по вищевказаним кредитним договорам відповідачем ОСОБА_1 належним чином не виконувалось, в зв'язку з чим, станом на 22 серпня 2014 року (дата розрахунку заборгованості), у неї виникла заборгованість за вказаними кредитними договорами, яка включає в себе заборгованість за тілом кредитів, заборгованість на нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами, а також ОСОБА_1 було нараховано пеню у відповідності до п.п. 4.1.1 кредитних договорів.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В результаті прострочення заборгованості за договорами кредиту відповідач істотно порушила умови договорів, так як позивач вчасно не отримав належні йому кошти і не використав їх в своїй діяльності.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не дотримує умов укладених з нею договорів, в порядку та в строки, передбачені зазначеними договорами, кредит не повернула та не повертає, а право позивача невиконанням зобов`язання порушено, тому воно підлягає судовому захисту.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань ).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Під час укладання кредитного договору сторони чітко розуміли, що курсові коливання гривні можуть настати, але відповідач обрала валютою кредитування саме долари США та взяла на себе зобов'язання повернути кредит в іноземній валюті.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позов частково обґрунтований, підставний, тому підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача в іноземній валюті заборгованості за тілом кредиту і за відсотками по користуванню кредитними коштами, з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 225/875/876/16-22 від 30 листопада 2016 року, та в частині стягнення розміру пені в гривнях відповідно до встановленої судом суми боргу за кожним з кредитних договорів.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі Бочаров проти України від 17.03.2011 року (остаточне - 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (рішення від 18.01.1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства ). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі Салман проти Туреччини ) .

Також відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжного доручення № 6781 від 26.08.2014 року сплачено судовий збір в розмірі 3654,00 грн. (а.с. 66), тому зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 192, 253, 258, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 533, 549, 611, 629, 634, 1049, 1050, 1056 1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 158, 197, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (м. Київ, вул. Фізкультури, 28д, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість по кредитному договору № МL-В00/010/2005 від 21 грудня 2005 року в розмірі 52 117 (п'ятдесят дві тисячі сто сімнадцять) доларів США 39 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 683 404 (шістсот вісімдесят три тисячі чотириста чотири) гривні 39 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 46 453 (сорок шість тисяч чотириста п'ятдесят три) долари США 18 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 609 130 (шістсот дев'ять тисяч сто тридцять) гривень 79 копійок; заборгованість по відсотках - 5 664 (п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) долари США 21 цент, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 74 273 (сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят три) гривні 60 копійок та стягнути нараховану пеню , яка становить 2 494 424 (два мільйони чотириста дев'яносто чотири тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (м. Київ, вул. Фізкультури, 28д, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість по кредитному договору № СNL-В00/125/2007 від 02 липня 2007 року в розмірі 22 046 (двадцять дві тисячі сорок шість) доларів США 54 центи, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 289 091 (двісті вісімдесят дев'ять тисяч дев'яносто одна) гривня 65 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19 508 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісім) доларів США 85 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 255 815 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) гривень 45 копійок; заборгованість по відсотках - 2 537 (дві тисячі п'ятсот тридцять сім) доларів США 69 центів, що в еквівалентному співвідношенні до курсу НБУ станом на 22 серпня 2014 року становить 33 276 (тридцять три тисячі двісті сімдесят шість) гривень 20 копійок та стягнути нараховану пеню, яка становить 1 055184 (один мільйон п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (м. Київ, вул. Фізкультури, 28д, код ЄДРПОУ 36789421) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

В решті стягнення суми заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: