Постанова

від 27.04.2017 по справі 910/19252/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2017 р. справа№ 910/19252/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Мартюк А.І.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Вершиніна-Запісна К.В., Лістовська А.В.;

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроблиск"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2016 р.

у справі № 910/19252/16 (суддя - Андреїшина І.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроблиск"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Трейд"

про стягнення 918305,25 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Трейд" (далі - відповідач) про стягнення 918305,25 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 26 від 01.09.2011 р., з яких: 479567,40 грн - основного боргу, 41287,73 грн - 3% річних та 397450,12 грн - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.10.2016 р. порушено провадження у справі № 910/19252/16.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.12.2016 р. у справі № 910/19252/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Трейд" на користь позивача 292454,77 грн - основного боргу, 9431,69 грн - 3% річних та 144124,01 грн - інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник звертає увагу колегії суддів на те, що оригінали належним чином підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних № ЕВР-180 від 30.04.2013 р. на суму 6117,12 грн, № ЕВР-337 від 23.09.2013 р. на суму 277812,00 грн, № ЕВР-370 від 13.12.2013 р. на суму 4983,55 грн та № ЕВР-372 від 20.12.2013 р. на суму 7570,94 грн надавалися для огляду суду першої інстанції під час судового засідання 23.11.2016 р. Відтак, судом неправомірно зменшено розмір основного боргу та, відповідно, і 3% річних та інфляційних втрат.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" зазначає, що наявність гарантійного листа відповідача № 15 від 27.01.2016 р., у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Трейд" зобов'язалося здійснити перерахування позивачу заборгованості за поставлений товар на загальну суму 479567,40 грн, свідчить про визнання такої заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 р. у складі колегії суддів: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Шапран В.В. порушено апеляційне провадження у справі № 910/19252/16 та призначено її до розгляду на 02.03.2017 р.

Ухвалою від 02.03.2017 р. розгляд справи відкладено до 23.03.2017 р. у зв`язку з неявкою представників відповідача.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1087/17 від 22.03.2017 р. у зв'язку з відрядженням судді Шапрана В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), для роботи до Вищої ради правосуддя призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19252/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Дідиченко М.А.

Ухвалами від 23.03.2017 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2016 р. у справі № 910/19252/16 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду, а розгляд справи відкладено до 27.04.2017 р. у зв`язку з повторною неявкою представників відповідача.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1739/17 від 27.04.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/19252/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Мартюк А.І.

Ухвалою від 27.04.2017 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2016 р. у справі № 910/19252/16 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У засідання суду, призначене на 27.04.2017 р., представники відповідача вкотре не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

01.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Трейд" (дистриб'ютор) було укладено договір купівлі-продажу № 26, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався постачати на довгостроковій основі, а дистриб'ютор зобов'язався прийняти та сплатити товар в термін та за цінами, вказаними у подальших накладних, для подальшого продажу на умовах, вказаних у чинному договорі.

Згідно з п. 4.1 договору загальна вартість договору складається з суми цін всіх поставок товарів, вказаних у накладних.

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування дистриб'ютором грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Дистриб'ютор здійснює оплату за кожну поставлену партію товару протягом 75 календарних днів з моменту поставки на склад (п. 4.2 договору).

Як встановлено п. 5.1 договору, передача (здача-прийом) товару здійснюється згідно накладних на складі відповідача. Передача права власності та ризиків на товар відбуваються у момент отримання дистриб'ютором товару. Поставка вважається здійсненою з моменту доставки товару на склад останнього.

Відповідно до п. 8.1.4 укладеного договору останній припиняє свою дію після отримання письмового повідомлення від сторони цього договору після 30 (тридцяти) днів, в якому зазначено односторонньо про припинення договору, цілком або частково, як і після дати закінчення терміну дії договору при умові повного взаєморозрахунку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Звертаючись до суду із позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" зазначило, що за поставлений протягом 2012, 2013 та 2014 років обумовлений договором товар відповідач у повному обсязі не розрахувався, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 479567,40 грн.

На підтвердження існування такої заборгованості позивачем надано гарантійний лист відповідача № 15 від 27.01.2016 р., у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Трейд" зобов'язалося здійснити перерахування позивачу заборгованості за поставлений товар на загальну суму 479567,40 грн, з яких: 150000-200000 грн - до 31.03.2016 р., 200000 - 250000 грн - до 30.04.2016 р., залишок - до 31.05.2016 р.

Разом з цим, відповідач не сплатив зазначену заборгованість та станом на день подання позовної заяви сума основного боргу відповідача перед позивачем, за твердженням останнього, становить 479567,40 грн.

Окрім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" також просило суд стягнути з відповідача 397450,12 грн інфляційних втрат та 41287,73 грн 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу.

Частково задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується і колегія суддів, місцевим господарським судом зазначено, що позивачем надано належні докази поставки товару лише на суму 292454,77 грн, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні (а. с. 24-30, 32, 34-44, 47-49). При цьому, видаткові накладні № ЕВР-180 від 30.04.2013 р. на суму 6117,12 грн, № ЕВР-337 від 23.09.2013 р. на суму 277812,00 грн, № ЕВР-370 від 13.12.2013 р. на суму 4983,55 грн та № ЕВР-372 від 20.12.2013 р. на суму 7570,94 грн (а. с. 31, 33, 45, 46) сторонами не підписані, а тому визнані неналежними доказами поставки товару.

Також, судом першої інстанції правильно зазначено, що гарантійний лист відповідача № 15 від 27.01.2016 р. не є доказом існування заборгованості саме у розмірі 479567,40 грн, оскільки він не містить посилань на конкретні видаткові накладні та не є первинним документом.

За вказаних обставин, враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції зроблено обгрунтований висновок стосовно частково задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 292454,77 грн.

У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що оригінали належним чином підписаних та скріплених печатками видаткових накладних № ЕВР-180 від 30.04.2013 р. на суму 6117,12 грн, № ЕВР-337 від 23.09.2013 р. на суму 277812,00 грн, № ЕВР-370 від 13.12.2013 р. на суму 4983,55 грн та № ЕВР-372 від 20.12.2013 р. на суму 7570,94 грн надавалися для огляду суду першої інстанції під час судового засідання 23.11.2016 р. Разом з цим, із протоколу судового засідання 23.11.2016 р. не вбачається, які саме документи надавалися для огляду суду. Тим більше, копії вищевказаних накладних з підписами уповноважених представників сторін позивачем до матеріалів даної справи у суді першої інстанції долучено не було.

Також, ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача 397450,12 грн інфляційних втрат та 41287,73 грн 3% річних, нарахованих на суму основного боргу у розмірі 479567,40 грн.

Разом з цим, в силу того, що розмір основного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал-Трейд" складає 292454,77 грн, Господарським судом м. Києва було здійснено власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, з яким погоджується і апеляційний суд. За вказаними розрахунками з відповідача підлягає стягненню 144124,01 грн інфляційних втрат та 9431,69 грн 3% річних. Зменшення зазначених сум зумовлене встановленням іншого розміру основного боргу, ніж заявлений до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" та скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2016 р.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евроблиск" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 14.12.2016 р. у справі № 910/19252/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/19252/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

А.І. Мартюк