Постанова

від 05.05.2017 по справі 817/2472/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2017 р.Р і в н е 817/2472/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Костопільської районної державної адміністрації в особі сектору архітектури та містобудування провизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Костопільської районної державної адміністрації в особі сектору архітектури та містобудування, про визнання неправомірними дій відповідача щодо повернення заяви від 13.10.2016 на видачу будівельного паспорта та зобов'язати відповідача видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,2190 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила про безпідставність відмови відповідача у відповідь на її звернення видати будівельний паспорт для побудови ще однієї господарської будівлі на належній їй на праві приватної власності земельній ділянці, відведеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Позивач стверджувала, що відмова відповідача у видачі будівельного паспорта з підстав відсутності містобудівної документації є безпідставною, оскільки забудова земельної ділянки запланована у межах її цільового призначення. Тому позивач звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх прав та просила суд зобов'язати відповідача видати будівельний паспорт.

Відповідач проти позову заперечував, представник відповідача подав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.20-21), у яких зазначив, що земельна ділянка позивача знаходиться за межами населених пунктів на території Мирненської сільської ради, а на дану територію за межами населених пунктів містобудівна документація не виготовлялася. Покликаючись до п.2.4 Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки та стверджуючи, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику у разі невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони повідомлялись належними чином, що підтверджується доказами в матеріалах справи.

20.04.2017 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду (канцелярію) заяву (вх.№5206/17), у якій просив суд розглянути справу без участі позивача та представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Частиною 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Як встановлено судом, 13.10.2016 позивач звернулась до відповідача з заявою на видачу будівельного паспорту, у якій просила видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,2190 га, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 26.12.2005 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 (а.с.7).

До вказаної заяви позивач додала копію державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 26.12.2005 та ескізи намірів забудови на двох аркушах (а.с.8-10).

Листом від 25.10.2016 за №166 відповідач повернув позивачу поданий пакет документів для видачі будівельного паспорта на забудову належної позивачу земельної ділянки через відсутність містобудівної документації (а.с.13).

На думку позивача вищевказана відмова є протиправною та порушує її законні права та охоронювані інтереси, що стало причиною звернення до суду.

Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 2 Земельного кодексу України встановлює, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Громадянам України у відповідності до ст. 40 Земельного кодексу України, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Як свідчать обставини справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2190 га, яка розташована: АДРЕСА_1; цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Такі обставини підтверджені державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 26.12.2005 (а.с.8).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Частиною 2 ст. 5 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Приписи ч. 1 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачають, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Положення ч. 1 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності закріплюють, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Вказану норму також дублює п. 1.2 р. 1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 05.07.2011 №103, в редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 №66 (надалі - Порядок).

Тобто, факту забудови земельної ділянки передує факт отримання будівельного паспорту.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з п. 1.4. Порядку розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Пунктом 2.1 цього ж Порядку визначено пакет документів, який подається до уповноваженого органу містобудування та архітектури, а саме: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього, згідно із п. 2.4 Порядку, повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Зі змісту п. 2.3 р. 2 Порядку вбачається, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Тобто, однією із підстав для видачі будівельного паспорту є відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Листом від 25.10.206 №166 відповідач повідомив позивача про повернення поданого пакета документів для видачі будівельного паспорта у зв'язку із відсутністю містобудівної документації (а.с.13).

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що оскільки містобудівна документація на відповідну територію Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області відсутня, то невідповідність намірів забудови земельної ділянки позивача такій встановити не можливо.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не було встановлено неповноту поданого позивачем 13.10.2016 пакета документів для видачі будівельного паспорта, як і не було встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відмова відповідача у видачі позивачу будівельного паспорта враховуючи подання позивачем при цьому усіх необхідних документів, визначених пунктом 2.1 Порядку, є протиправною, відтак позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення.

Разом з тим, як вже зазначалось судом, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, визначеного у п. 2.1 Порядку.

Враховуючи те, що поданий позивачем 13.10.2016 відповідний пакет документів повернуто позивачу, що нею не заперечувалось, позовна вимога в частині зобов'язання відповідача видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,2190 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі поданих документів, не підлягає до задоволення, позаяк суд не наділений адміністративно-управлінською компетенцією та не повинен підміняти адміністративний орган, приймаючи рішення замість адміністративного органу. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду й виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

За таких обставин суд, при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені судом обставини, враховуючи зміст ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 275,60 грн. згідно квитанції від 23.12.2016 №5 підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Костопільської районної державної адміністрації в особі сектору архітектури та містобудування щодо повернення заяви ОСОБА_1 від 13.10.2016 на видачу будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,2190 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно листа Костопільської районної державної адміністрації в особі сектору архітектури та містобудування від 25.10.2016 за №166.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Костопільської районної державної адміністрації в особі сектору архітектури та містобудування судовий збір у розмірі 275,60 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.