Постанова

від 10.05.2017 по справі 921/393/14-г/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Справа № 921/393/14-г/10

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

суддів Малех І.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Оштук Н.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ від 02.03.2017 за вих. № 08.42-186/85-782 (вх. № апеляційного суду 01-05/1377/17 від 21.03.2017)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 31.01.2017

у справі № 921/393/14-г/10 (головуючий суддя Андрусик Н.О., судді Хома С.О., Боровець Я.Я.)

за позовом: ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Київ" ОСОБА_2, м.Хмельницький, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю магазин "Київ", м.Тернопіль

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопрестиж", м.Тернопіль,

до відповідача 2: Тернопільської міської ради , м. Тернопіль в особі Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: фізичної особи ОСОБА_3, м. Тернопіль, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", м.Київ

про визнання права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин Київ" на нежитлове приміщення, площею 1285,1 м 2 , що знаходиться за адресою: м.Тернопіль вул.Київська, 10"Д" (реєстраційний № 95901561101);

- витребування з незаконного володіння ТОВ "Тернопрестиж" нежитлового приміщення, площею 1285,1 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Тернопіль вул.Київська, 10"Д" (реєстраційний № 95901561101);

- визнання недійсним свідоцтва про право власності № 5673651 від 04.07.2013;

- зобов'язання Тернопільську міську раду в особі управління державної реєстрації скасувати державну реєстрацію права власності,

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача-1: ОСОБА_4 - представник

від відповідача-2: не з'явились;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 - представник

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-1 : ОСОБА_4 - представник.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача-2 : не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського Тернопільської області від 31.01.2017 у справі № 921/393/14-г/10 (головуючий суддя Андрусик Н.О., судді Хоми С.О., судді Боровець Я.Я.) в задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 20.06.2014 у даній справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ "Укрсоцбанк", не погодившись з винесеним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 31.01.2017 у справі № 921/393/14-г/10, позов задоволити в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було взято до уваги наступне:

- з огляду на відсутність згоди ПАТ "Укрсоцбанк" як іпотекодержателя , ТОВ Магазин Київ не вправі був приймати рішення щодо відчуження предмета іпотеки;

- оскільки ОСОБА_3 набула права власності на спірне майно на підставі рішення господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 у справі № 11/51-1559, яке було скасовано, ТОВ Магазин Київ має право витребувати нерухоме майно із чужого незаконного володіння, як таке, що вибуло поза його волею;

- посилання суду першої інстанції на п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України стосовно припинення ТОВ Орвіс права власності на майно є помилковим, оскільки право власності попереднього власника припиняється з моменту державної реєстрації такого права новим власником, натомість право власності на спірний об'єкт на даний час зареєстроване за ТОВ Орвіс ;

- набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1012/2011 про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не має наслідком припинення кредитного та відповідного іпотечного договорів, а будь-яке рішення, яке б припинило зобов'язання за іпотечним договором від 17.07.2008 на даний час відсутнє;

- рішення по справі № 11/51-1559, яким було встановлено зобов'язання ТОВ Магазин Київ передати нерухоме майно у власність ОСОБА_3 і на підставі якого було зареєстровано право власності ОСОБА_3, було скасовано, а питання стосовно наявності чи відсутності у ТОВ Магазин Київ зобов'язання ОСОБА_3 передати майно не було вирішено належним чином;

- оскільки рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.04.2013 у справі № 2-9577/11, на підставі якого було вилучено запис про обтяження іпотекою нерухомого майна за адресою: м. Тернопіль вул. Київська, 10, було скасовано, нерухоме майно на момент внесення його у статутний капітал ТОВ Тернопрестиж не було вільне від іпотеки.

У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу від 10.04.2017 Відповідач-1 просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін, з підстав його правомірності та обґрунтованості.

Позивач та Відповідач рішення господарського Тернопільської області від 31.01.2017 у справі № 921/393/14-г/10 не оскаржували.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.03.2017 прийнято апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк", м.Київ від 02.03.2017 за вих. № 08.42-186/85-782 (вх. № апеляційного суду 01-05/1377/17 від 21.03.2017) на рішення господарського суду Тернопільської області від 31.01.2017 у справі № 921/393/14-г/10 та призначено до розгляду в судовому засіданні 12.04.2017 в складі колегії: головуючого судді - Давид Л.Л., суддів - Малех І.Б., Михалюк О.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 10.05.2017, з підстав, викладених в ухвалі суду.

Позивач, Відповідач-2 та Третя особа на стороні Відповідачів участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні 10.05.2017 не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили. Судом участь представників сторін обов'язковою не визнавалася.

З огляду на те, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, розгляд апеляційної скарги відкладався, інших клопотань від Позивача, Відповідача-2 та Третьої особи на стороні Відповідачів на адресу суду апеляційної інстанції не надходило, в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників Позивача, Відповідача-2 та Третьої особи на стороні Відповідача-2.

Присутні представники учасників судового процесу у судовому засіданні 10.05.2017 підтримали свої доводи та заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 10.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Тернопільської області області від 31.01.2017 у справі № 921/393/14-г/10 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом про (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України№715 від 15.05.2014 (вх.№9745 від 15.05.2014) визнання права власності за ТОВ Магазин Київ на нежитлове приміщення, площею 1285,1м 2 , що знаходиться за адресою: м.Тернопіль вул.Київська, 10"Д" (реєстраційний №95901561101); витребування з незаконного володіння ТОВ "Тернопрестиж" нежитлового приміщення за адресою: м. Тернопіль вул. Київська, 10"Д" (реєстраційний № 95901561101); визнання недійсним свідоцтва про право власності № 5673651, виданого 04.07.2013 ТОВ "Тернопрестиж"; зобов'язання Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції скасування державної реєстрації права власності за ТОВ"Тернопрестиж" на нежитлове приміщення за адресою: м.Тернопіль, вул.Київська, 10"Д" (Т. І, а.с. 47-52).

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що постановою господарського суду від 21.08.2013 у справі №10/Б-1287 ТОВ "Магазин "Київ" визнано банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру; постановою від 19.08.2013 ліквідатором призначено ОСОБА_2 Під час здійснення інвентаризації майна банкрута ліквідатором встановлено, що ТОВ "Магазин "Київ" відчужило майно, яке знаходилося в іпотеці (15.07.2008 між АКБ "Укрсоцбанк" (кредитор), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Орвіс" (позичальник) було укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №770/9-698; в забезпечення виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань між АКБ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Магазин "Київ" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір від 17.07.2008 року ( з наступними змінами та доповненнями), згідно умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1 285,1кв.м, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київська,10, яке належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на приміщення, виданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 09.01.2001 року та зареєстрованого Тернопільським МБТІ 09.01.2001 року за №462 (предмет іпотеки); 17.07.2008 Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6; зареєстровано в реєстрі за №5578).

Однак, в період дії заборони рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 у справі № 11/51-1559 було задоволено позов ОСОБА_3 та зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ" виділити в натурі ОСОБА_3 частку майна шляхом передачі приміщення площею 1 267,1кв.м., яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська,10.

Крім того, 03.07.2013 ОСОБА_3 без згоди банку здійснила внесок до статутного капіталу ТОВ «Тернопрестиж» приміщення, яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська,10. Таким чином, після отримання ОСОБА_3 незаконним способом у власність приміщення, яке вибуло з володіння ТОВ «Магазин «Київ» не з його волі, нею було відчужено, спершу у 2009 році -ТОВ «Орвіс» , а пізніше - 2013 році - ТОВ «Тернопрестиж» дане приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2001 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1313 від 27.12.2000 видано свідоцтво про право власності на приміщення, площею 1 267,1 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Тернопіль вул. Київська, 10, і яке належить ТОВ "Магазин "Київ" на праві колективної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2008 між АКБ "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ТОВ Магазин Київ (іпотекодавець), було укладено договір іпотеки, посвідчений 17.07.2008 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 5578, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання ТОВ Орвіс (позичальник) зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 щодо повернення кредиту в межах загального ліміту, що дорівнює 2 200 000 дол. США, за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008, укладеним АКБСР "Укрсоцбанк" (кредитор), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Орвіс" ( Позичальник), нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 1285,1 кв.м, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10. (п. 1.1. договору).

Надалі, 17.07.2008 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 накладено заборону відчуження зазначеного в договорі нежитлового приміщення до припинення дії іпотечного договору. Відповідні реєстраційні записи внесені 17.07.2008 до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та до Державного реєстру іпотек, що підтверджено Витягами з цих реєстрів № 19750147 та № 19751319.

З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2009 відбулися загальні збори Учасників ТОВ Магазин "Київ", на яких було прийнято рішення про вихід з числа Учасників Товариства ОСОБА_3 з поверненням належної їй частки в статутному капіталі (фонді) Товариства у вигляді майна Товариства, що складається із нерухомого майна - приміщення площею 1267,1 кв.м, яке розташоване за адресою м. Тернопіль вул. Київська,10, право власності та яке належить Товариству на підставі свідоцтва про право власності від 09.01.2001. Вартість нерухомого майна, яке запропоновано передати ОСОБА_3 становить 488 172 грн. 65 коп. та виплатою 448 277 грн. 35 коп., виплату яких провести протягом року з дня виходу з числа Учасників Товариства. Крім того, загальними зборами учасників ТОВ Магазин "Київ" вирішено зменшити розмір статутного капіталу (фонду) Товариства до розміру 138 500 грн. та перерозподілити частки Учасників у статутному капіталі (фонді) Товариства таким чином: Сабуліс Ремігіюс, володіє часткою в розмірі 138 500 грн., що складає 100% статутного капіталу (фонду) Товариства (протокол № 31 від 03.07.2009).

Оскільки ТОВ Магазин Київ не виконало рішення загальних зборів від 03.07.2009, то ОСОБА_3 звернулася 13.08.2009 до суду з позовом про зобов'язання ТОВ Магазин Київ виділити позивачу в натурі належну частку в майні ТОВ Магазин Київ шляхом передачі Товариством у власність позивачу нерухомого майна - приміщення, площею 1267,1 кв.м, яке розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Київська, 10.

Рішенням господарського суду від 15.09.2009 у справі № 11/51-1559 позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ТОВ Магазин Київ виділити в натурі належну ОСОБА_3 частку з майна ТОВ Магазин Київ , шляхом передачі ТОВ Магазин Київ у власність ОСОБА_3 нерухомого майна - приміщення, площею 1267,1 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Тернопіль, вул.Київська, 10.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2014 касаційні скарги ПАТ "Укрсоцбанк" та ліквідатора ТОВ «Магазин «Київ» задоволено частково, скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2014 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 у справі № 11/51-1559, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

Даний спір розглядався судами неодноразово, востаннє ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.05.2016 у справі № 11/51-1559, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 припинено провадження у справі № 11/51-1559 на підставі п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України (Т. V, а.с. 29-36, 37-46, 199-201).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1020/2011 (яке набрало законної сили відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 та постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2013) при вирішенні спору за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Орвіс", СП "Луміс", третя особа - ТОВ Магазин "Київ", про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нерухоме майно, зокрема, на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Київська,10, та яке було передане в іпотеку за іпотечним договором № 5578, встановлено, що згідно із свідоцтвом про право власності сер.САЕ № 236712 від 01.09.2011, виданим виконкомом Тернопільської міської ради, та витягом про реєстрацію права власності від 01.09.2011, виданим ТОВ Міське бюро технічної інвентаризації", власником нежитлового приміщення площею 1285,1 кв.м, розташованого за адресою м. Тернопіль, вул. Київська,10, є ОСОБА_3, а не ТОВ Магазин "Київ" (Т. І, а.с. 73-89).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09.04.2013 у справі № 2-9577/11 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Орвіс", ПАТ "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6, третя особа - ТОВ Магазин "Київ", позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, визнано іпотечний договір від 17.07.2008, укладений АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ТОВ Магазин "Київ", предметом якого є приміщення загальною площею 1 285,1 кв. м, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 5578, таким, що припинив свою дію. Вказане рішення залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 18.06.2013 у справі № 789/731/13 (Т. ІІ, а.с. 7-11).

Як встановлено судом при розгляді справи № 11/51-1559, на підставі названих судових рішень, 21.06.2013 державним реєстратором Тернопільського МУЮ за заявою ОСОБА_3 вчинено дії щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень записів про обтяження нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2013 касаційна скарга ПАТ "Укрсоцбанк" у справі № 2-9577/11, предметом розгляду якої були вимоги про визнання іпотечного договору від 17.07.2008 таким, що припинив свою дію, була задоволена, скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09.04.2013 у справі № 2-9577/11 та ухвала апеляційного суду від 18.06.2013, справа направлена на новий розгляд.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 09.01.2014 у справі № 607/23589/13-ц, яка набрала законної сили, позов ОСОБА_3В було залишено без розгляду.

Водночас, ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 28.10.2014 у справі № 606/23589/13-ц (провадження № 22ц/789/1179/2014) при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 08.09.2014 за заявою ПАТ "Укрсоцбанк" про поворот виконання рішення суду - зобов'язання реєстраційної служби Тернопільського МУЮ відновити записи про обтяження іпотечного майна, встановлено, що 01.07.2013 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Тернопрестиж", які вирішили прийняти належне на праві власності ОСОБА_3 нерухоме майно - приміщення загальною площею 1 285,1 кв. м., що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській,10 Д, в рахунок належної їй частки у статутному капіталі товариства.

Згідно приписів ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" (в чинній редакції станом на 03.07.2009) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Частиною 2 статті 148 ЦК України встановлено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 статуту ТОВ Магазину Київ при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Як зазначалося вище та встановлено судами під час розгляду справи № 11/51-1559, за станом 03.07.2009 ОСОБА_3 була учасником ТОВ Магазину Київ . 03.07.2009 загальними зборами учасників товариства прийняте рішення про задоволення заяви ОСОБА_3 про її вихід з числа учасників товариства та про повернення належної їй частки в статутному капіталі (фонді) товариства шляхом передачі нерухомого майна - приміщення, площею 1 267,1 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Тернопіль вул. Київська, 10 (Т. VІ, а.с. 93-95).

У листопаді 2009 року ОСОБА_3 здійснила внесок до статутного капіталу ТОВ "Орвіс", м. Тернопіль у вигляді нежитлового приміщення площею 1 267,1 кв. м, що розташоване за адресою м. Тернопіль, вул. Київська, 10, а в листопаді 2010 року загальними зборами учасників ТОВ "Орвіс" зазначене нерухоме майно знову було передано у власність ОСОБА_3 у зв'язку з її виходом зі складу учасників цього Товариства. Дані обставини сторонами не заперечуються.

Судами встановлено, що 10.08.2011 виконавчим комітетом Тернопільської міської ради було прийнято рішення про оформлення за ОСОБА_3 права власності на приміщення, загальною площею 1285,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 10, а 01.09.2011 ОСОБА_3 отримала свідоцтво, видане виконавчим комітетом Тернопільської міської ради серії САЕ №236712 про право власності на приміщення, загальною площею 1 285,1 кв.м по вул. Київська, 10 в м. Тернополі (Т. VІ, а.с. 99, 100).

Згідно розпорядження начальника управління з питань містобудування та архітектури Тернопільської міської ради № 132 від 13.10.2011 за клопотанням ОСОБА_3, приміщенню по вул. Київська,10 в м. Тернополі, загальною площею 1 285,1 кв.м було присвоєно адресний номер "Київська, 10 "Д" замість вул. Київська, 10".

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 здійснила внесок до статутного капіталу ТОВ "Тернопрестиж", м. Тернопіль у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 1 285,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Київська, 10 "Д", що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Тернопрестиж" № 5 від 01.07.2013 та актом прийому-передачі нерухомого майна від 01.07.2013.

Надалі, 04.07.2013 ТОВ "Тернопрестиж", код ЄДРПОУ 38739854 (місце реєстрації м. Тернопіль, вул. Самчука, 33/21) було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Київська, буд. 10 Д, площею 1285,1 кв.м. Власність зареєстрована Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.07.2013 (Т. VІ, а.с. 101-105).

Як встановлено судом апеляційної інстанції при розгляді справи № 11/51-1559, ОСОБА_3 фактично отримала майно на виконання рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 31 від 03.07.2009, яке не скасовано чи в інший спосіб не визнано таким, що втратило чинності як на момент подання позову, так і за станом на час розгляду справи в суді, а на момент винесення (17.05.2016) оскаржуваної ухвали суду у справі № 11/51-1559 ні ОСОБА_3, ні ТОВ Магазин Київ вже не були власниками спірного майна.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області при розгляді справи №11/51-1559 (залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі №11/51-1559) встановлено, що перехід права власності на спірне майно до ОСОБА_3 відбувся на підставі чинного рішення загальних зборів учасників ТОВ Магазин Київ (протокол №31 від 03.07.2009).

З огляду на преюдиціний характер обставин, які встановлені судами при розгляді справи №11/51-1559, для вирішення даного спору, судова колегія зазначає, що твердження Апелянта про те, що спірне майно вибуло з власності ТОВ Магазин Київ поза його волею не знайшло підтвердження в матеріалах справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Частиною 2 статті 318 ЦК України закріплено рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. ОСОБА_4 може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 330 ЦК України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття у розумінні ст. 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння.

У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то у відповідності до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Правомірність та добросовісність набуття права власності на майно, може бути поставлено під сумнів виключно через обізнаність набувача про відсутність у відчужувача прав на таке відчуження та, внаслідок можливості витребування у набувача майна.

У відповідності до ст. 388 ЦК України набувач є добросовісним, якщо він не знав та не повинен був знати, що особа, в якій він придбаває річ не має права його відчужувати.

За таких обставин, з огляду на заявлені позовні вимоги про витребування майна (нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Київська, буд. 10 Д, площею 1285,1 кв.м) у добросовісного набувача - відповідача-1, доказуванню в межах даного спору підлягають обставини вибуття такого майна з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Враховуючи зазначені норми права та вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про добросовісність Відповідача-1 як набувача майна, так як спірне майно, яке було передано ОСОБА_3 як власником до статутного фонду ТОВ Тернопрестиж , було отримано нею на виконання рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 31 від 03.07.2009, з подальшим оформленням у встановленому законом порядку, права власності на майно, про що свідчить рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 10.08.2011 Про оформлення права власності та свідоцтво про право власності від 01.09.2011.

При цьому, за станом на момент реєстрації права власності на приміщення за ОСОБА_3 (01.09.2011), рішення господарського суду Тернопільської області від 15.09.2009 у справі № 11/51-1559, яким було зобов'язано ТОВ Магазин Київ виділити в натурі належну ОСОБА_3 частку з майна ТОВ Магазин Київ , шляхом передачі ТОВ Магазин Київ у власність ОСОБА_3 нерухомого майна - приміщення площею 1267,1 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Тернопіль, вул. Київська, 10, було чинним, що дозволяло Третій особі у справі зареєструвати своє право на приміщення по вул. Київська, 10 в м. Тернополі в органах державної реєстрації прав на підставі даного судового рішення.

Стосовно доводів Апелянта про те, що з огляду на відсутність згоди ПАТ "Укрсоцбанк" як іпотекодержателя , ТОВ Магазин Київ не вправі був приймати рішення щодо відчуження предмета іпотеки, а набрання законної сили рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1012/2011 про часткове стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки не має наслідком припинення кредитного та відповідного іпотечного договорів, а будь-яке рішення, яке б припинило зобов'язання за іпотечним договором від 17.07.2008 на даний час відсутнє, судова колегія зазначає наступне:

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1020/2011 (набрало законної відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2012), встановлено факт боргу перед ПАТ Укрсоцбанк та підтверджується факт погашення заборгованості ТОВ Орвіс за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 шляхом визнання права власності предмета іпотеки, та встановлено припинення основного зобов'язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008, як таке, що виконано відповідно до ст.ст. 598, 599 ЦК України.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 08.07.2014 у справі № 5/48/5022-1019/2012, якою залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2014.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі № 5/48/5022-1019/2012 позов Спільного підприємства "Луміс" до ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково, визнано іпотечний договір від 26.06.2008, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та Спільним підприємством "Луміс", посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 26.06.2008 за реєстровим № 5069, таким, що припинив свою дію.

Позовні вимоги СП "Луміс" у справі № 5/48/5022-1019/2012 обґрунтовані погашенням заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 внаслідок звернення стягнення на предмети іпотеки рішенням Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 у справі № 3/77/5022-1020/2011.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі № 5/48/5022-1019/2012 встановлено, що ПАТ Укрсоцбанк на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 № 3/77/5022-1020/2011 набув у власність нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості позичальника (ТОВ Орвіс ) за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008, рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.12.2011 № 3/77/5022-1020/2011 є правовстановлюючим документом, необхідним для реєстрації такого права згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності ТОВ "Орвіс" на дане майно у відповідності до приписів п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України є таким, що припинилося.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції при розгляді справи № 11/51-1559 та встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.09.2013 у справі № 5/48/5022-1019/2012 зобов'язання ТОВ "Орвіс" за генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-698 від 15.07.2008 та генеральним договором про надання кредитних послуг № 770/9-691 від 26.06.2008 перед ПАТ "Укрсоцбанк" припинилися 30.10.2012 у зв'язку з виконанням у відповідності до приписів ст.ст. 598, 599 ЦК України.

Як встановлено судом при розгляді справи № 11/51-1559, на підставі названих судових рішень, 21.06.2013 державним реєстратором Тернопільського МУЮ за заявою ОСОБА_3 вчинено дії щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень записів про обтяження нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Тернополі по вул. Київській, 10.

За таких обставин, на момент передачі ОСОБА_3 майна - приміщення до статутного фонду ТОВ Тернопрестиж - 04.07.2013 дане спірне нерухоме майно було вільне від обтяжень, а іпотека - припинена.

При цьому, судова колегія зазначає, що ПАТ Укрсоцбанк наділений правом звернення до суду з окремим позовом про захист своїх прав та інтересів, якщо вважає, що спірне нерухоме майно перебуває в іпотеці банку та було передано учаснику Товариства - ОСОБА_3 без його згоди.

Разом з цим, зазначаючи про скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 31.01.2017 у справі № 921/393/14-г/10, Апелянт не навів жодних підстав для скасування рішення в частині скасування заходів до забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.06.2014 у даній справі.

Посилання представника Апелянта на постанову Вищого господарського суду України від 11.04.2017 у справі № 10/Б-1287, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції від 20.09.2016 (залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 28.11.2016), про виключення з реєстру вимог кредиторів грошових вимог ПАТ Укрсоцбанк на суму 20 044 757,89 грн., що забезпечені іпотекою майна банкрута за договором від 17.07.2008, не підтверджує підстав, якими обґрунтовуються позовні вимоги заявлені в даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Скаржником у справі не доведено обставини, на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33, 34 ГПК України, Апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на Скаржника.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ від 02.03.2017 за вих. № 08.42-186/85-782 (вх. № апеляційного суду 01-05/1377/17 від 21.03.2017) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 31.01.2017 у справі № 921/393/14-г/10 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 12.05.2017.

Головуючий суддя Л.Л. Давид

Суддя І.Б.Малех

Суддя О.В.Михалюк