Ухвала

від 11.05.2017 по справі 491/345/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3023/17

Головуючий у першій інстанції Бодашко Л. І.

Доповідач Гірняк Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого- Гірняк Л.А.

Суддів- Дрішлюка А.І., Сєвєрова Є.С.

За участю секретаря- Поліхранової Ю.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу Ананьївської районної ради Одеської області на рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Ананьївської районної ради Одеської області

- про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, контракту, записів в трудовій книжці, поновлення на роботі з інших підстав, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА :

24.03.2016 році ОСОБА_5 звернулась до суду з вищезазначеними позовними вимогами котрі уточнювала та зазначала, що 26 лютого 2016 року Ананьївська районна рада скасувала та визнала такими, що втратили чинність рішення ради від 14.01.2008 року №136-У "Про призначення на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації",від 15 квітня 2011 року №85-УІ "Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади та тимчасове переведення ОСОБА_6 на посаду начальника Ананьївського РБТІ", від 24.06.2011 р. №95-УІ "Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_5." від 02 грудня 2013 року №314-VI "Про скасування та визнання таким, що втратило чинність рішення Ананьївської районної ради від 17 вересня 2013 року №280-VI "Про затвердження розпоряджень районної ради прийнятих у міжсесійний період", однак 27 .04.2016 року рішенням № 73-У11 відмінила вищезазначене рішення.

При цьому зазначає, що пропустила строк на їх оскарження з поважних причин, а право на звернення до суду виникло після 26.02.2016 року з інших підстав.

Позивачка зазначає, що 11 липня 2001 року рішенням Ананьївської районної ради Одеської області № 154-ХХ111 затверджена начальником Ананьївської районного бюро технічної інвентаризації(далі -РБТІ).

В подальшому з нею неодноразово переукладались трудові контракти , а 24 червня 2011 року звільнена з роботи з посади начальника РБТІ за невиконання нею обов'язків передбаченими сторонами контракту п.8 ст.36 КЗпП України. При цьому підставою слугував акт документальної ревізії від 18.05.2011 року.( а.с.4 т.1 )

Позивачка зазначає, що звільнення відбулося в порушенні вимог Конституції України,

рішення Конституційного Суду України, Закону України Про місцеве самоврядування та вимок ст.36 п.8 КЗпП України.

При цьому позивачка просила поновити строк на звернення до суду посилаючись на те, що пропустила їх з поважних причин. Зокрема посилається на те, що відносно неї була порушена кримінальна справа,вона була відсторонена від займаної посади на підставі незаконних постанов слідчих органів та великої кількості незаконних розпоряджень голови Ананьївської районної ради та рішень Ананьївської районної ради.

На думку позивачки, саме 26 лютого 2016 року виникли інші обставини для поновлення її на роботі на посаді начальника РБТІ з 24 червня 2011 року. При цьому вона посилається на те, що сфера застосування контракту визначається законами України та укладання трудового контракту з працівником є можливим,коли він належить до категорії працівників,котрі згідно з законом можуть працювати за контрактом. При цьому посилається на те, що Ананьївське РБТІ не належить до державної форми власності, існує за рахунок самофінансування, а посада керівника РБТІ не віднесена до посади працівників державних службовці. Позивачка зазначає, що на зазначеній посаді працювала безстроково з 11 липня 2001 року, а тому укладання з нею контрактів є порушенням трудового законодавства, а записи в трудовій книжці непотрібними.

ОСОБА_5 зазначає, що 14 березня 2011 року голова Ананьївської районної ради Одеської області відповідно до постанови слідчого прокуратури Ананьївського району Підгорної О.С. від 10.03.2011 році про відсторонення обвинуваченої від посади, видав розпорядження № 3/К Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади

Позивачка вважає, що розпорядження є незаконним та винесено в порушенні ст.55 ч.6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та відповідно до виправдувального вироку Ананьївського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2011 року, що набрав законної сили 28 лютого 2012 року вона визнана невинною та виправданою, у зв'язку з відсутністю складу злочину,передбаченого ст.382 ч.2 КК України так як звинувачення ґрунтувалось на припущеннях та 11 квітня 2011 року ця постанова скасована постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року .

Позивачка зазначає, що всі рішення районної ради, розпорядження голови, прийняті незаконно, спростовані виправдовувальним вироком суду, а тому мають бути скасовані .

Позивачка зазначає, що акт документальної ревізії від 18.05.2011 року відсутній, а в рішенні районної ради не зазначено які умови контракту нею були порушені.

ОСОБА_5 зазначає, що свавільні дії з боку голови Ананьївської районної ради та Ананьївської районної ради є незаконними, а тому просила суд:

-визнати незаконним та скасувати контракт на 2011 рік, укладений 31 грудня 2010 року між Ананьївською районною радою Одеської області та нею на період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року,

- визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 14.01.2008 року №136-У "Про призначення на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації" та запис в її трудовій книжці за №16 від 01.01.2008 року про призначення начальником Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації по контракту строком на 1 рік,

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ананьївської районної ради Балана М.О. від 14.03.2011 року №3/К "Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади",

- визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 15.04.2011 р. №85-УІ "Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади та тимчасове переведення ОСОБА_6 на посаду начальника Ананьївського РБТІ",

- визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 24.06.2011 р. №95-УІ "Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_5." та запис в її трудовій книжці

за №17 від 24.06.2011 року про звільнення з посади у зв'язку з достроковим розірванням контракту за п.8 ст.36 КЗУпП,

-визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 02.12.2013 року №314-VI "Про скасування та визнання таким, що втратило чинність рішення Ананьївської районної ради від 17 вересня 2013 року №280-VI "Про затвердження розпоряджень районної ради прийнятих у міжсесійний період" в частині затвердження розпорядження районної ради від 13 вересня 2013 року №16-К "Про поновлення на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_5." та запис в її трудовій книжці за №19 від 02.12.2013 року про звільнення з роботи з посади начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації за п.8 ст.36 КЗУпП,

-визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 27.04.2016 р. №73-УІІ "Про відміну деяких рішень районної ради", визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 15.12.2016 р. №111 -VII "Про внесення змін до рішення районної ради від 24 червня 2011 року №95-УІ",

- поновити її на роботі на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року по 12 вересня 2013 року та з 03 грудня 2013 року,

-стягнути з Ананьївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24540238, МФО 828011, ГУ ДКУ в Одеській області, р/р 35414014001600, м. Ананьїв Одеської області, вул. Незалежності, 51) на її користь:

- матеріальну шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи в сумі 545157,12 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят сім) гривень 12 коп. за вирахуванням обов'язкових до сплати податків та платежів, стягнути з Ананьївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24540238, МФО 828011, ГУ ДКУ в Одеській області, р/р 35414014001600, м. Ананьїв Одеської області, вуж. Незалежності, 51)

- моральну шкоду в сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень 00 юз., стягнути з Ананьївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24540238, МФО Е8011, ГУ ДКУ в Одеській області, р/р 35414014001600, м. Ананьїв Одеської області, вул. Незалежності, 51)

- вартість проїзду (судові витрати) її та її законного представника для участі в судових засіданнях Балтського районного суду Одеської області та в зворотному напрямку в сумі 1498,00 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) гривень 00 гоп., стверджуючи, що 11 липня 2001 року рішенням Ананьївської районної ради Одеської області (далі районна рада) №154-ХХІІІ вона була затверджена начальником Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації (далі РБТІ).

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 20 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Ананьївської районної ради Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, контракту, записів в трудовій книжці, поновлення на роботі з інших підстав, стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_5 строк звернення до суду з позовом.

Визнано незаконним та скасувано контракт на 2011 рік, укладений 31 грудня 2010 року між Ананьївською районною радою Одеської області та ОСОБА_5 на період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Визнано незаконним та скасувано рішення Ананьївської районної ради від 14.01.2008 року №136-У "Про призначення на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації" та запис в трудовій книжці ОСОБА_5 за №16 від 01.01.2008 року про призначення начальником Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації по контракту строком на 1 рік.

Визнано незаконним та скасувати розпорядження голови Ананьївської районної ради Балана М.О. від 14.03.2011 року №3/К "Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади".

Визнано незаконним та скасувано рішення Ананьївської районної ради від 15.04.2011р. №85-УІ "Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади та тимчасове переведення ОСОБА_6 на посаду начальника Ананьївського РБТГ.

Визнано незаконним та скасувано рішення Ананьївської районної ради від 24.06.2011р. №95-УІ "Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_5." та запис в трудовій книжці ОСОБА_5 за №17 від 24.06.2011 року про звільнення з посади у зв'язку з достроковим розірванням контракту за п.8 ст.36 КЗУпП.

Визнано незаконним та скасувано рішення Ананьївської районної ради від 02.12.2013 року №314-УГ "Про скасування та визнання таким, що втратило чинність рішення Ананьївської районної ради від 17 вересня 2013 року №280-VI "Про затвердження розпоряджень районної ради прийнятих у міжсесійний період" в частині затвердження розпорядження районної ради від 13 вересня 2013 року №16-К "Про поновлення на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_5." та 1 запис в трудовій книжці ОСОБА_5 за №19 від 02.12.2013 року про звільнення з ^ роботи з посади начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації за п.8 єг.36 КЗУпП.

Визнано незаконним та скасувано рішення Ананьївської районної ради від 27.04.2016р. №73-УІІ "Про відміну деяких рішень районної ради".

Визнано незаконним та скасувано рішення Ананьївської районної ради від 15.12.2016р. №111-УІІ "Про внесення змін до рішення районної ради від 24 червня 2011 року №95-УІ".

Поновлено ОСОБА_5 на роботі на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року по 12 вересня 2013 року та з 03 грудня 2013 року.

Стягнуто з Ананьївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24540238,

МФО 828011, ГУ ДКУ в Одеській області, р/р 35414014001600, м. Ананьїв Одеської області, вул. Незалежності, 51) на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи в сумі 545157,12 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят сім) гривень 12 коп. за вирахуванням обов'язкових до сплати податків та платежів.

Стягнуто з Ананьївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24540238,

МФО 828011, ГУ ДКУ в Одеській області, р/р 35414014001600, м. Ананьїв Одеської області, вул. Незалежності, 51) на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп.

Стягнуто з Ананьївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24540238,

МФО 828011, ГУ ДКУ в Одеській області, р/р 35414014001600, м. Ананьїв Одеської області, вул. Незалежності, 51) на користь ОСОБА_5 вартість проїзду (судові витрати) її та її законного представника для участі в судових засіданнях Балтського районного суду Одеської області та в зворотному напрямку в сумі 1498,00 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) гривень 00 коп.

В частині інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Ананьївської районної ради Одеської області (код ЄДРПОУ 24540238,

МФО 828011, ГУ ДКУ в Одеській області, р/р 35414014001600, м. Ананьїв Одеської області, вул. Незалежності, 51) судовий збір в сумі 9699 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 83 коп.

В апеляційній скарзі ставиться питання про закриття провадження по справі в частині позовних вимог про :

- визнання незаконним та скасуваню рішення Ананьївської районної ради від 14.01.2008 року №136-У "Про призначення на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації"

-визнання незаконним та скасування розпорядження голови Ананьївської районної ради Балана М.О. від 14.03.2011 року №3/К "Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади".

- визнання незаконним та скасуваня рішення Ананьївської районної ради від 15.04.2011р. №85-УІ "Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади та тимчасове переведення ОСОБА_6 на посаду начальника Ананьївського РБТГ.

-визнання незаконним та скасування рішення Ананьївської районної ради від 24.06.2011р. №95-УІ "Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_5."

- в частині поновлення ОСОБА_5 на роботі на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року по 12 вересня 2013 року та з 03 грудня 2013 року.

-стягня з Ананьївської районної ради Одеської на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи в сумі 545157,12 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят сім) гривень 12 коп. за вирахуванням обов'язкових до сплати податків та платежів.

- та стягнення з Ананьївської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині в позовних вимогах-відмовити

Заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на вимоги сти.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .При цьому посилається на те, що районний суд безпідставно повязав незаконність контракту з вироком у кримінальній спаві від 12.10.2011 року. Заявник зазначає, що Ананьївське РБТІ є унітарним підприємством створено засновником, а тому у відповідності до ч.4 ст.65 ГК України та п.14 Статуту керівництво здійснює начальник за наймом шляхом укладання з ним трудового контракту. Визнаючи контракт незаконним та скасовуючи його, районний суд не зазначив закон, яким передбачено такий спосіб захисту.

Одночасно заявник посилається на порушення принципу правової визначеності з посиланням на те, що існує вже рішення апеляційного суду Одеської області від 21.12.2013 року між тими сторонами та про цей ж придмет спору та з цих підстав яким відмовлено позивачці в заявлених вимогах та є предметом повторного розгляду, а тому необхідно закрити провадження в силу п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Крім того посилається на те, що орган місцевого самоврядування має право на зміну та скасування власних рішень. В межах повноважень та у спосіб,що передбачений Конституцією та законами України.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення учасників судового процесу, що з'явились, перевіривши матеріалами справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи заявлені вимога районний суд виходив з того, що позовні вимоги заявлені з інших підстав, строк на звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин, укладання трудового контракту з ОСОБА_5 укладений головою Ананьївської районної ради суперечить Закону України Прпо місцеве самоврядування так як Ананьївське РБТІ не відноситься до державної власності та не фінансується з бюджету та не враховано, що зазначену посаду вона займала з 2001 року .

Розпорядження голови Ананьївської районної ради Балана М.О. від 14.03.2011 року №3/К "Про відсторонення ОСОБА_5 від займаної нею посади" та рішення районної ради

підлягають скасуванню так як в діях позивачки відсутній склад злочину передбаченого ст.382 КК України, що встановлено вироком суду . Суд зазначає про відсутність підстав звільнення позивачки з займаної посади за відсутності правових підстав та акту документальної ревізії від 18.05.2011 року,який зазначено як підставу звільнення.При цьому посилається на те, що законні вимоги про допуск КРУ про повірку КП Ананьївського РБТІ для проведення планової ревізії виникли після винесеного рішення Одеського адміністративного суду від 06.07.2011 року, що встановлено ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2012 року , а тому вимоги КРУ до 06.07.2011 року були незаконними. Районний суд зазначає, що рішенням Ананьївської районної ради не зазначено які саме умови контракту ОСОБА_5 не були виконані, вона не була з ними ознайомлена, а тому звільнення з роботи з підстав п.8 ст.36 КЗпП України є незаконним.При цьому посилається на те, що всі звинувачення ґрунтувались виключно на припущеннях та за відсутності належних та допустимих доказів. Вимоги позивачки заявлені з інших підстав, а не зпідстав заявлених відповідно до позовної заяви від 22.12.2011 року.

Суд першої інстанції констатує, що Ананьївська района рада 26 лютого 2016 року рішенням № 52 -У11 Про скасування деяких рішень районної ради щодо звільнення ОСОБА_5 визнала такими,що втратили чинність рішення районної ради щодо незаконного звільнення позивачки та скасувала їх.

При цьому посилається на те, що скасовуючи 27 квітня 2016 року рішення прийняте 26.02.2016 року рада не запросила саму ОСОБА_5 та не взяла до уваги виправдовувальний вирок суду.

Визнаючи недійсним рішення Ананьївської районної ради від 15 грудня 2016 року районний суд виходив з того, що відповідач вніс зміни в рішення від 24.06.2011 року та звільнив її на підставі документальної ревізії від 24 червня 2011 року без врахування висновків вироку суду так як жодні вимоги КРУ ,завершуючи 6 липня 2011 року включно, втому числі акти ревізії,листи або будь-які інші матеріали є незаконними.

Стягуючи середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та моральної шкоди районний суд не навів розрахунки. Однак доводи апеляційної скарги в цій чатині ухваленого рішення заявником не наведено.

Судова колегія погоджується з висновком рйоного суду з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України підставами для припинення трудового договору є: підстави, передбачені контрактом. Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Поняття контракту та порядок його укладення Основним засобом реалізації права на працю, яке гарантовано Конституцією України кожній людині, є трудовий договір - угода між працівником та роботодавцем, за якою працівник зобов'язується виконувати певну роботу та дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, що передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України - далі КЗпП). Особливою ж формою трудового договору згідно з ч. 3 ст. 21 КЗпП є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін (у тому числі й матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору (у тому числі й дострокового), можуть встановлюватися угодою сторін і відрізнятися від загального врегулювання згаданих питань трудовим законодавством.

Ч. 3 ст. 21 КЗпП передбачено, що сфера застосування контракту визначається законами України - отже, укладення трудового контракту з працівником є можливим лише у разі, коли він належить до категорії працівників, котрі згідно із законами України можуть працювати за контрактом. Порушення цього правила може бути підставою для визнання відповідно до ст. 9 КЗпП недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище порівняно з законодавством України (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992р. № 9).

Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається лише тоді, коли трудові відносини не можна встановити на невизначений строк.

Відповідно до ст. 39-1 КЗпП у разі, коли після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія такого договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк (окрім випадків укладення трудового договору в ситуації, коли трудові відносини не можна було встановити на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами).

За таких обставин, судова колегія приходить до ввисновку, що відповідно до ч. 2 ст. 39-1 КЗпП строкові трудові договори (у тому числі й контракти), які були переукладені один чи декілька разів, вважаються таким, що укладені на невизначений строк.

Оскільки матеріалами справи встановлено, що позивачкою було переукладено декілька разів трудові договори судова колегія приходить до висновку, що трудові договори між сторонами укладені на невизначений строк.

Відповідно до умов контракту від 31 грудня 2010 року розділом 5 Контракту передбачені підстави припинення та розірвання трудового контракту .

Рішенням № 95-У1 від 24 червня 2011 року встановлено, що ОСОБА_5 з підстав акту документальної ревізії від 18.05.2011 року звільненна з займаної посади начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року у зв'язку з достроковим розірванням контракту за невиконання нею обов'язків передбачених сторонами контракту п.8 ст.36 КЗпП України( т.1 а.с.4).

При цьому рішенням Ананьївської районної ради від 15 грудня 2016 року ( у відсутності позивачки) відповідач вніс зміни в рішення від 24.06.2011 року та звільнив її на підставі акту документальної ревізії від 24 червня 2011.

Судова колегія погоджується з судженням районного суду про незаконність звільнення позивачки на підставі акту документальної ревізії як 18.05.2011 року( так і 24 червня 2011 року) , оскільки ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2012 року встановлено, дії КРУ по провірці Ананьївського РБТІ до 06.07.2011 року є незаконними, а тому підстави для звільнення ОСОБА_5 з 24 червня 2011 року за невиконання нею обов'язків передбаченими сторонами контракту п.8 ст.36 КЗпП України є такими, що невідповідають вимогам ст.36 КЗпП України.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стовно якої ухвалено вирок або постанова суду', з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою

За таких обставин, судова колегія погоджується з судженням районного суду щодо незаконності звільнення позивачки з посади начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року та поновленні її на роботі.

Посилання представника відповідача на те, що строк дії контракту закінчився не приймається судовою колегією до уваги,оскільки строкові договори переукладені декілька разів, а тому вважаються такими, зщо укладені на невизначений строк.

Судова колегія погоджується із судженням районного суду щодо визнання недійсними розпоряджень голови та рішень Ананьївської ради оскільки вони порушили одне з основних прав людини, а саме- право на працю котре проголошене у загальній декларації прав людини.При цьому ст. 23 Декларації проголошує, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці й на захист від безробіття.

П. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.[

Важливою для України з точки зору конкретизації положень щодо презумпції невинуватості є правозастосовча практика Європейського Суду з прав людини , яка в нашій державі є джерелом права та має вищу, порівняно з національним законодавством, юридичну силу.

Недосконалість конструкції нереабілітуючих обставин , та невідповідність законодавчих положень національного права нормам Конвенції надали можливість відсторонити ОСОБА_5 від займаної посади без встановлення її вини у висунутому проти неї звинуваченні. Важливою для дотримання Конвенції, є відсутність висловлювань службових осіб держави про винуватість особи до ухвалення остаточного судового рішення у справі. Тобто, поняття законний порядок доведення вини , стосується відповідності рішення посадової особи про визнання особи винуватою не стільки національним законодавчим нормам, скільки нормі ст.6 Конвенції, яка визначає формою доведення вини виключно судову процедуру, з притаманними їй гарантіями змагальності сторін.

Принцип презумпції невинуватості є обов'язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб'єктів владних повноважень. При цьому поширюється він і на прийняття такими суб'єктами певних рішень

Прушення прав ОСОБА_5 на працю, до винесення вироку суду та визнання її невинною у вчинення злочину,передбаченого ст.382 ч.2 КК Укаїни вимагає встановити справедливу рівновагу між інтересами позивача та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.

При цьому посилання в апеляційній скаргі на принцип res judicata , тобто поваги до остаточного рішення суду, зокрема рішення апеляційного суду Одеської області від 21.11.2013 року, котрим :апеляційну скаргу Ананьївської районної ради Одеської області - задоволено частково. Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 12 вересня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_5 до Ананьївської районної ради Одеської області про поновлення на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації, стягнення моральної шкоди та вирішення питання про судові витрати - скасувано з ухваленням в цій частині нового рішення.Відмовлено у задоволенні позовних заяв вимог ОСОБА_5 до Ананьївської районної ради Одеської області про поновлення на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації та стягнення моральної шкоди.В іншій частині рішення залишити без змін не приймається до уваги, оскільки вимоги ОСОБА_5 заявлені з інших підстав, які не були предметом розгляду попередніми судами.

Районний суд правомірно понивив строк звернення до суду виходячи з того, що 26 лютого 2016 року Ананьївська районна рада скасувала та визнала такими, що втратили чинність винесені нею рішеня,котрі стосувались трудових відносин сторін.

Посилання представника відповідача про те, що звільнення ОСОБА_5 не повязоно з кримінальним провадженням оцінюється критично, оскільки відсторонення від займаної посади відбувалось за двома напрямками: на підставі рішень органів місцевого самоврядування та органів прокуратури.

Заявлення позивачкою вимог з інших підстав та прушення прав ОСОБА_5 на працю Ананьївської районною радою, до винесення вироку суду, визнання її невинною у вчинення злочину,передбаченого ст.382 ч.2 КК Укаїни та незаконність застосування актів документальної ревізії ,як підставу для її звільнення, вимагає встановити справедливу рівновагу між інтересами позивача та необхідністю підтримання ефективность системи

судочинства, що є вагомою обставиною для розгляду відповідного спору та поновлення порушених трудових прав ОСОБА_5 враховуючи , в тому числі її попередню роботу.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Механізм здійснення відповідного розрахунку визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Під час його проведення суд використав формулу, за якою обрахуванню підлягав період затримки за робочі дні з використанням даних про середній заробіток позивача виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата.

Середній заробіток працівника згідно з ч.1 ст.27 закону №108/95-ВР визначається за правилами, закріпленими у порядку.

Визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат розрахований довідкою № 4 від 22.01.2014 року( а.с.11 т.1) та обчислюється множенням на період незаконного звільнення з роботи.

За таких обставин, судова колегія погоджується з сумою визначеною судом першої інстнацї так як відповідач не навів своїх розрахунків.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р. № 5) у п. 13 роз'яснив: "Судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок з відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноваженого ним органу незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Судова колегія погоджується і з сумою визначеною в 100 000 грн. моральної шкоди виходячи з тривалості страждань та втрати нормальних життєвих зв'язків,що вимагало від ОСОБА_5 додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.85 ч.2,3 ЦПК україни стороні на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною добові( у разі переїзду до іншого населеного пункту).Граничний розмір компенсації за судовим рішенням сторін та їх представникові,що пов'язані з явкою до суду ,встановлюється КМУ.

Виходячи з постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 ГРАНИЧНІ РОЗМІРИ компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ витрати пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла -стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Відповідно до Закону України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII, з 01.01.2017 р.змінено граничні норми добових витрат на відрядження, що становлять 0,1 розміру МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день( 320 грн).

Виходячи з кількості судових засідань позивача та її представника, визначений судом розмір не перевищує граничного розміру визначеного чинним законодавством.

Решта доводів апеляційної скарги не має правового значення так як не впливає на підстави звільнення позивачки з займаної посади.

З врахуванням вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та не дають підстав для скасування рішення суду, а тому з підстав ст.308 ЦПК України апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст. 218, 303, 308,315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Ананьївської районної ради Одеської області -відхилити.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.01.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно та підлягає оскарженню в касаційному порядку на протязі 20 днів.

Голодуючий суддя - Л.А.Гірняк

Судді - А.І.Дрішлюк

Є.С.Сєвєрова