Ухвала

від 05.09.2019 по справі 491/345/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 491/345/16-ц

провадження № 61-30987св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Ананьївська районна рада Одеської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Ананьївської районної ради Одеської області на рішення Балтського районного суду Одеської області від 20 січня 2017 року у складі судді Бодашко Л. І. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 травня 2017 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Дрішлюка А. І., Сєвєрова Є. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ананьївської районної ради Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, контракту, записів у трудовій книжці, поновлення на роботі з інших підстав, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 26 лютого 2016 року Ананьївська районна рада скасувала та визнала такими, що втратили чинність рішення ради від 14 січня 2008 року № 136-У Про призначення на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації , від 15 квітня 2011 року № 85-VІ Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади та тимчасове переведення ОСОБА_2 на посаду начальника Ананьївського РБТІ , від 24 червня 2011 року № 95-VІ Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 від 02 грудня 2013 року № 314-VI Про скасування та визнання таким, що втратило чинність рішення Ананьївської районної ради від 17 вересня 2013 року № 280-VI Про затвердження розпоряджень районної ради прийнятих у міжсесійний період , проте 27 квітня 2016 року рішенням № 73-VІІ відмінила зазначене рішення. 11 липня 2001 року рішенням Ананьївської районної ради Одеської області № 154-ХХ111 її затверджено начальником Ананьївської районного бюро технічної інвентаризації (далі - РБТІ). Надалі з нею неодноразово переукладались трудові контракти, а 24 червня 2011 року вона звільнена з роботи з посади начальника РБТІ за невиконання нею обов`язків передбаченими сторонами контракту за пунктом 8 статті 36 КЗпП України. При цьому підставою слугував акт документальної ревізії від 18 травня 2011 року. Вважає, що звільнення відбулося з порушенням вимог Конституції України, рішення Конституційного Суду України, Закону України Про місцеве самоврядування та вимог пункту 8 статті 36 КЗпП України. При цьому позивач вказала, що пропустила строк для звернення до суду із цим позовом із поважних причин, зокрема посилається на порушення щодо неї кримінальної справи, вона була відсторонена від займаної посади на підставі незаконних постанов слідчих органів та великої кількості незаконних розпоряджень голови Ананьївської районної ради та рішень Ананьївської районної ради, а отже, саме із 26 лютого 2016 року виникли інші обставини для поновлення її на роботі на посаді начальника РБТІ з 24 червня 2011 року. При цьому вона посилається на те, що сфера застосування контракту визначається законами України та укладання трудового контракту з працівником є можливим, коли він належить до категорії працівників, які згідно із законом можуть працювати за контрактом. Ананьївське РБТІ не належить до державної форми власності, існує за рахунок самофінансування, а посада керівника РБТІ не віднесена до посади працівників державної служби. На зазначеній посаді працювала безстроково із 11 липня 2001 року, а тому укладання з нею контрактів є порушенням трудового законодавства, а записи в трудовій книжці непотрібними. 14 березня 2011 року голова Ананьївської районної ради Одеської області відповідно до постанови слідчого прокуратури Ананьївського району Підгорної О. С. від 10 березня 2011 року про відсторонення обвинуваченої від посади, видав розпорядження № 3/К Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади . Вважає, що розпорядження є незаконним та винесено з порушенням частини шостої статті 55 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та відповідно до виправдувального вироку Ананьївського районного суду Одеської області від 12 жовтня 2011 року, що набрав законної сили 28 лютого 2012 року, вона визнана невинною та виправданою, у зв`язку із відсутністю складу злочину, передбаченого частиною другою статті 382 КК України так як звинувачення ґрунтувалось на припущеннях та 11 квітня 2011 року ця постанова скасована постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 10 березня 2011 року. Всі рішення районної ради, розпорядження голови, прийняті незаконно, спростовані виправдовувальним вироком суду, а тому мають бути скасовані. Акт документальної ревізії від 18 травня 2011 року відсутній, а в рішенні районної ради не зазначено які умови контракту нею порушені.

Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати незаконним та скасувати контракт на 2011 рік, укладений 31 грудня 2010 року між нею та Ананьївською районною радою Одеської області на період із 01 січня по 31 грудня 2011 року, визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 14 січня 2008 року № 136-V Про призначення на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації та запис в її трудовій книжці від 01 січня 2008 року № 16 про призначення начальником Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації за контрактом строком на 1 рік, визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ананьївської районної ради Балана М. О. від 14 березня 2011 року № 3/К Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади , визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 15 квітня 2011 року № 85-VІ Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади та тимчасове переведення ОСОБА_2 на посаду начальника Ананьївського РБТІ , визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 24 червня 2011 року № 95-VІ Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 та запис в її трудовій книжці від 24 червня 2011 року № 17 про звільнення з посади у зв`язку з достроковим розірванням контракту за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 02 грудня 2013 року № 314-VI Про скасування та визнання таким, що втратило чинність рішення Ананьївської районної ради від 17 вересня 2013 року № 280-VI Про затвердження розпоряджень районної ради прийнятих у міжсесійний період у частині затвердження розпорядження районної ради від 13 вересня 2013 року № 16-К Про поновлення на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 та запис в її трудовій книжці від 02 грудня 2013 року № 19 про звільнення з роботи з посади начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 27 квітня 2016 року № 73-VІІ Про відміну деяких рішень районної ради , визнати незаконним та скасувати рішення Ананьївської районної ради від 15 грудня 2016 року № 111-VII Про внесення змін до рішення районної ради від 24 червня 2011 року № 95-VІ , поновити її на роботі на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року по 12 вересня 2013 року та з 03 грудня 2013 року, стягнути з Ананьївської районної ради Одеської області на її користь: матеріальну шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545 157,12 грн за вирахуванням обов`язкових до сплати податків та платежів, моральну шкоду в сумі 500 000,00 грн, вартість проїзду (судові витрати) її та її законного представника для участі в судових засіданнях Балтського районного суду Одеської області та в зворотному напрямку у сумі 1 498,00 грн.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 20 січня 2017року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом. Визнано незаконним та скасовано контракт на 2011 рік, укладений 31 грудня 2010 року між Ананьївською районною радою Одеської області та ОСОБА_1 на період із 01 січня по 31 грудня 2011 року. Визнано незаконним та скасовано рішення Ананьївської районної ради від 14 січня 2008 року № 136-V Про призначення на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації та запис у трудовій книжці ОСОБА_1 від 01 січня 2008 року № 16 про призначення начальником Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації за контрактом строком на 1 рік. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Ананьївської районної ради Балана М. О. від 14 березня 2011 року № 3/К Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади . Визнано незаконним та скасовано рішення Ананьївської районної ради від 15 квітня 2011 року № 85-VІ Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади та тимчасове переведення ОСОБА_2 на посаду начальника Ананьївського РБТІ. Визнано незаконним та скасовано рішення Ананьївської районної ради від 24 червня 2011 року № 95-VІ Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 та запис у трудовій книжці ОСОБА_1 від 24 червня 2011 року № 17 про звільнення з посади у зв`язку з достроковим розірванням контракту за пунктом 8 статті 36 КЗпП України. Визнано незаконним та скасовано рішення Ананьївської районної ради від 02 грудня 2013 року № 314-УГ Про скасування та визнання таким, що втратило чинність рішення Ананьївської районної ради від 17 вересня 2013 року № 280-VI Про затвердження розпоряджень районної ради прийнятих у міжсесійний період у частині затвердження розпорядження районної ради від 13 вересня 2013 року № 16-К Про поновлення на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 та 1 запис у трудовій книжці ОСОБА_1 від 02 грудня 2013 року № 19 про звільнення з роботи із посади начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації за пунктом 8 статті 36 КЗпП України. Визнано незаконним та скасовано рішення Ананьївської районної ради від 27 квітня 2016 року № 73-VІІ Про відміну деяких рішень районної ради . Визнано незаконним та скасовано рішення Ананьївської районної ради від 15 грудня 2016 року № 111-VІІ Про внесення змін до рішення районної ради від 24 червня 2011 року № 95-VІ . Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року по 12 вересня 2013 року та з 03 грудня 2013 року. Стягнуто з Ананьївської районної ради Одеської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545 157,12 грн за вирахуванням обов`язкових до сплати податків та платежів, моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн та вартість проїзду (судові витрати) її та її законного представника для участі в судових засіданнях Балтського районного суду Одеської області та в зворотному напрямку в сумі 1 498,00 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги заявлені з інших підстав, строк на звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин, укладання трудового контракту з ОСОБА_1 укладений головою Ананьївської районної ради суперечить Закону України Про місцеве самоврядування так як Ананьївське РБТІ не відноситься до державної власності та не фінансується з бюджету та не враховано, що зазначену посаду вона займала з 2001 року. Розпорядження голови Ананьївської районної ради Балана М. О. від 14 березня 2011 року № 3/К Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади та рішення районної ради підлягають скасуванню так як у діях позивача відсутній склад злочину передбачений статтею 382 КК України, що встановлено вироком суду. Крім того, відсутність підстав звільнення позивача із займаної посади та акта документальної ревізії від 18 травня 2011 року, який зазначено як підставу звільнення. При цьому посилається на те, що законні вимоги про допуск КРУ на перевірку КП Ананьївського РБТІ для проведення планової ревізії виникли після винесеного рішення Одеського адміністративного суду від 06 липня 2011 року, що встановлено ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2012 року, а тому вимоги КРУ до 06 липня 2011 року були незаконними. Районний суд зазначає, що рішенням Ананьївської районної ради не зазначено, які саме умови контракту ОСОБА_1 не виконані, вона не була з ними ознайомлена, а тому звільнення з роботи з підстав пункту 8 статті 36 КЗпП України є незаконним. При цьому всі звинувачення ґрунтувались виключно на припущеннях та за відсутності належних та допустимих доказів. Вимоги позивача заявлені з інших підстав, а не з підстав заявлених відповідно до позовної заяви від 22 грудня 2011 року. Ананьївська районна рада 26 лютого 2016 року рішенням № 52-VІІ Про скасування деяких рішень районної ради щодо звільнення ОСОБА_1 визнала такими, що втратили чинність рішення районної ради щодо незаконного звільнення позивача та скасувала їх. Скасовуючи 27 квітня 2016 року рішення прийняте 26 лютого 2016 року рада не запросила саму ОСОБА_1 та не взяла до уваги виправдовувальний вирок суду. Визнаючи недійсним рішення Ананьївської районної ради від 15 грудня 2016 року районний суд виходив із того, що відповідач вніс зміни у рішення від 24 червня 2011 року та звільнив її на підставі документальної ревізії від 24 червня 2011 року без врахування висновків вироку суду так як жодні вимоги КРУ, завершуючи 06 липня 2011 року включно, у тому числі акти ревізії, листи або будь-які інші матеріали є незаконними.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 11 травня 2017року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки матеріалами справи встановлено, що позивачем переукладено декілька разів трудові договори, то вони є такими, що укладені на невизначений строк. Звільнення позивача на підставі акта документальної ревізії як 18 травня 2011 року, так і 24 червня 2011 року є незаконним, оскільки ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2012 року встановлено, що дії КРУ по перевірці Ананьївського РБТІ до 06 липня 2011 року є незаконними, а тому підстави для звільнення ОСОБА_1 з 24 червня 2011 року за невиконання нею обов`язків передбаченими сторонами контракту є такими, що не відповідають вимогам статті 36 КЗпП України. Недосконалість конструкції нереабілітуючих обставин та невідповідність законодавчих положень національного права нормам Конвенції надали можливість відсторонити ОСОБА_1 від займаної посади без встановлення її вини у висунутому проти неї звинуваченні. Важливою для дотримання Конвенції, є відсутність висловлювань службових осіб держави про винуватість особи до ухвалення остаточного судового рішення у справі. Тобто, поняття законний порядок доведення вини , стосується відповідності рішення посадової особи про визнання особи винуватою не стільки національним законодавчим нормам, оскільки стаття 6 Конвенції, яка визначає формою доведення вини виключно судову процедуру, з притаманними їй гарантіями змагальності сторін. Принцип презумпції невинуватості є обов`язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб`єктів владних повноважень. При цьому поширюється він і на прийняття такими суб`єктами певних рішень. Порушення прав ОСОБА_1 на працю, до винесення вироку суду та визнання її невинною у вчиненні злочину, передбаченого вимагає встановити справедливу рівновагу між інтересами позивача та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.Районний суд правомірно поновив строк звернення до суду виходячи з того, що 26 лютого 2016 року Ананьївська районна рада скасувала та визнала такими, що втратили чинність винесені нею рішення, які стосувались трудових відносин сторін.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників

У червні 2017 року Ананьївська районна рада Одеської області подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Балтського районного суду Одеської області від 20 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 травня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення яким провадження в частині вимог про визнання незаконними та скасування рішення Ананьївської районної ради Одеської області від 14 січня 2008 року № 136-V Про призначення на посаду начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації ; визнання незаконним та скасування розпорядження голови Ананьївської районної ради Балана М. О. від 14 березня 2011 року № 3/К Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади ; визнання незаконним та скасування рішення Ананьївської районної ради від 15 квітня 2011 року № 85-VІ Про відсторонення ОСОБА_1 від займаної нею посади та тимчасове переведення ОСОБА_2 на посаду начальника Ананьївського РБТІ; визнання незаконним та скасування рішення Ананьївської районної ради від 24 червня 2011 року № 95-VІ Про дострокове розірвання контракту з ОСОБА_1 ; поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника Ананьївського районного бюро технічної інвентаризації з 24 червня 2011 року по 12 вересня 2013 року та з 03 грудня 2013 року; стягнення з Ананьївської районної ради Одеської на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи у сумі 545 157,12 грн за вирахуванням обов`язкових до сплати податків та платежів та моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн закрити, а в іншій частині позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вказує на те, що порушуючи право на справедливий суд, суд першої інстанції безпідставно не застосував положення частини четвертої статті 65 ГК України, відповідно до якої у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Суд апеляційної інстанції взагалі не зазначив нічого про трудові контракти у яких вказано на строк їхньої дії, укладалися ОСОБА_1 добровільно та без будь-якого примусу. Суди не прийняли до уваги, що 22 грудня 2011 року ОСОБА_1 зверталася до Любашівського районного суду Одеської області з позовом про поновлення на роботі. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року рішення Любашівського районного суду Одеської області від 12 вересня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про поновлення на роботі та моральної шкоди скасовано та прийнято нове рішення, яким у цих вимогах відмовлено за їх безпідставністю. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2014 року рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2013 року у нескасованій частині залишені без змін. ОСОБА_1 вже зверталася до суду з питанням щодо незаконності її відсторонення та звільнення, поновлення на роботі та виплати втраченого заробітку з відшкодуванням моральної шкоди, які вже були вирішенні судами, рішення яких набрали законної сили. Апеляційний суд порушив принцип res judicata.

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу у яких вказала на те, що районний суд правомірно поновив строк звернення до суду виходячи з того, що 26 лютого 2016 року Ананьївська районна рада скасувала та визнала такими, що втратили чинність винесені нею раніше рішення, які стосувались трудових відносин сторін. Суди не порушили ні вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принцип res judicata, ні Конституцію та закони України, а також інші нормативні акти держави України, рішення судів, які набрали законної сили.

У березні 2019 року ОСОБА_1 подала заяву в якій просили залишити судові рішення без змін та подала нові докази.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі , витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Ананьївської районної ради Одеської області про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження, контракту, записів у трудовій книжці, поновлення на роботі з інших підстав, відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою Ананьївської районної ради Одеської області на рішення Балтського районного суду Одеської області від 20 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 11 травня 2017 рокупризначити до судового розгляду на 18 вересня 2019 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик