Ухвала

від 11.05.2017 по справі 815/5315/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5315/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря : Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Ексімгроуп" до Одеської митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайлайн", про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року приватне підприємство "Ексімгроуп" (далі - позивач, ПП "Ексімгроуп") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від № 500060006/2016/000104/2 від 15 вересня 2016 р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00263; стягнути кошти на відшкодування шкоди в сумі 8585,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, що ввозились на територію України позивач самостійно визначив їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), при цьому до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують зазначену митну вартість, кількісні та якісні показники товару, що ввозився. Натомість митним органом орган доходів і зборів не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. В результаті прийнятих оскаржуваних рішень позивач поніс збитки в розмірі 3669,40 грн. (сплачені транспортні послуги за простій транспорту з 14.09.2016 р. по 17.09.2016 р.), 2516 грн. (сплата стоянки автотранспорту) і 2400 грн. (сплата довідки експертної організації ТОВ "Експоцентр Одеса").

Зважаючи на недотримання митним органом вимог чинного законодавства, позивач звернувся за судовим захистом.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 30 листопада 2016 прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом було порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування шкоди, суд першої інстанції зазначив про відсутність причинно-наслідкового зв'язку оскаржуваних рішень із понесеними позивачем додатковими витратами.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те що митницею у ході здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару виявлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, на підставі яких здійснено розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зокрема документи, що містять відомості про вартість страхування та прайс лист.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, що між ПП "Ексімгроуп" та Hong Kong Paerma Furniture 29.06.2016 р. укладено контракт № TD-А2016-5-18 (а.с. 22-25) про купівлю-продаж меблів. Згідно п.2 контракту кількість, ціна та перелік товарів, які поставляються покупцеві, відображаються в інвойсах (специфікаціях) за кожну поставку. Загальна вартість контракту складає 35000 дол.США. Вартість тари, пакування та маркування включається у вартість товару. Вартість страхування включається у вартість товару.

Відповідно до п.3.2 Контракту поставка товару здійснюється у строки згідно заявок Покупця на умовах FOB (Shenzhen) або на інших умовах, визначених в інвойсах.

Для здійснення митного оформлення товару ТОВ "Хайлан" (Декларант згідно договору про надання послуг з митного декларування від 03.04.2015 р. № 13 (а.с.77-79) була подана до Одеської митниці ДФС електронна митна декларація № 500060006/2016/016240 від 12.09.2016 р. із додатками: зовнішньоекономічний контракт № TD-А2016-5-18 від 29.06.2016 р., non-negotiable морський транспортний документ (морська накладна) MOLU13018972888 від 05.08.2016 р.; міжнародна автомобільна накладна (CMR) 4832 від 10.09.2016 р.; коносамент (Bill of Landing) MRFB16079225 від 05.08.2016 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 102 від 22.07.2016 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару № 103 від 02.08.2016 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 180 від 08.09.2016 р.; документ, що підтверджує перевезення товару № 0209/16 від 02.09.2016 р.; виписка з бухгалтерської документації б/н від 31.08.2016 р.; прейскурант (прайс-лист) виробника б/н від 30.07.2016 р.; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 30.07.2016 р.; рахунок-фактура (інвойс) TD-A2016-5-18 від 30.07.2016 р.; пакувальний лист TD-A2016-5-18 від 30.06.2016 р.; рахунок-проформа TD-A2016-5-18 від 30.06.2016 р.; навантажувальний документ WGT083400 від 06.09.2016 р.; сертифікат про походження товару загальної форми № 16С4406А0020/00187R від 17.08.2016 р.; регістр б/н від 06.06.2016 р.; доручення б/н від 31.08.2016 р.; доручення б/н від 02.09.2016 р.; копія митної декларації країни відправлення № 530420160045636270 від 31.07.2016 р.

12 вересня 2016 р. о 18:32 год. декларантом отримано повідомлення від митного органу щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (а.с.49), в якому відсутній будь-який перелік необхідних документів.

В цей же день о 20:26 год. декларантом отримано від митного органу запит щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, в якому вказано, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості. Зокрема, у поданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - пакування (пакувальний матеріалів та відповідних робіт), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Також вказано, що у наданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення, зазначено, що страхування товару не здійснювалося. Крім того, прайс-лист виробника товарів не містить умов поставки товарів відповідно до яких зазначені ціни товарів та не має терміну його дії. Також у розрахунку ціни на товари зазначено поставку на умовах FOB, проте не зазначено географічний пункт. Надана до митного оформлення проформа-інвойс містить умови поставки FOB Shenzhen, а інвойс містить умови поставки FOB Chiwan, а загальна вартість товарів є однаковою.

13 вересня 2016 р. о 11:29 год. декларант отримав від митного органу третій запит щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, згідно якого виявлено розбіжності у поданих до митного оформлення документах, у зв'язку із чим декларанту належить надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості.

13 вересня 2016 р. о 16:32 год. декларант ТОВ "Хайлан" надіслав додаткові документи для подальшого митного оформлення, а саме: некласифікований внутрішніх договір (контракт) № 2509-12 від 25.09.2012 р.; лист № 1309 від 13.09.2016 р.; інформацію про ціну № 0489-inf від 12.09.2016 р.

15 вересня 2016 р. декларант ТОВ "Хайлан" звернувся до начальника Одеської митниці ДФС із листом № 30 (а.с.53-55), в якому пояснив безпідставність вимог працівників митного органу щодо необхідності витребування додаткових доказів.

У повідомленні від 15.09.2016 р. о 20:19 год. митний орган повідомив декларанта, що в рамках проведення консультації з декларантом відповідно до п.5 ст.55 МК України, згідно інформації, викладеній у листі № 30 до ЕМД № 513, що прийнята до митного оформлення 12.09.2016 р. за № 500060006/2016/016240, митну вартість буде скориговано, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.

За результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № 500060006/2016/00263 від 15.09.2016 р. та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000104/2 від 15.09.2016 р., яким митну вартість товару визначено за ціною щодо аналогічних (подібних) товарів на рівні: по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 3,3648 дол.США/кг (МД № 400050000/2016/008502 від 01.07.2016 р.), ніж заявлено декларантом - 1,8217 дол.США/кг.; по товару № 2 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим: 4,4025 дол.США/кг (МД № 400050000/2016/008502 від 01.07.2016 р.), ніж заявлено декларантом - 2,7057 дол.США/кг..

В подальшому товар випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Не погоджуючись із означеними рішеннями митного органу про коригування митної вартості товару, ПП "Ексімгроуп" оскаржило останнє в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 2, 3 зазначеної статті Кодексу передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З наведеного слідує, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні, у тому числі такими умовами є наявність розбіжностей у поданих декларантом документах та наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів при неподанні декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. При цьому, сумніви в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України можуть виникнути у митного органу, як у зв'язку із аналізом наданих декларантом документів, так і на підставі даних ЄАІС ДФС.

Як встановлено апеляційним судом, під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом із митною декларацією (МД) № 500060006/2016/016240 від 12.09.2016 р митним органом у поданих документах виявлено розбіжності, а саме:

- у поданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - пакування (пакувальний матеріалів та відповідних робіт), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

- що у наданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення, зазначено, що страхування товару не здійснювалося.

- прайс-лист виробника товарів не містить умов поставки товарів відповідно до яких зазначені ціни товарів та не має терміну його дії. Також у розрахунку ціни на товари зазначено поставку на умовах FOB, проте не зазначено географічний пункт.

- падана до митного оформлення проформа-інвойс містить умови поставки FOB Shenzhen, а інвойс містить умови поставки FOB Chiwan, а загальна вартість товарів є однаковою.

Вирішуючи спір, апеляційним судом встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 29.06.2016 р. № TD-А2016-5-18 товар поставляється на умовах FOB.

Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Умови FOB зобов'язують продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

Продавець зобов'язаний: надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором; одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару; здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту; з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; з урахуванням положень статті Б.6: - нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; - сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Також продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4; за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Франко-борт не передбачає обов'язків щодо укладання договору страхування (Б.3 Інкотермс 2000), у зв'язку із чим посилання відповідача на відсутність документів, які підтверджують страхування товару, жодним чином не пов'язані з можливістю сумніватися в правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що в калькуляції від 30.07.2016 р. (а.с.34) в графі Business expenses (комерційні витрати) зазначені відомості на витрати, які включають страхування, витрати на тару, пакування та ін., що є складовою фактурної вартості.

Суд апеляційної інстанції також критично оцінює посилання митного органу на те, що наданий декларантом прайс-лист не містить посилань на умови поставки, вантаж та ін., як підставу для висновку про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору.

При розгляді наданих декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару контролюючий орган має упевнитись, що інформацію, яка містяться в зазначених документах, можна ідентифікувати з поставкою оцінюваних товарів.

В комерційній практиці при просуванні товару на ринок одними із методів встановлення контактів з потенційними покупцями є направлення продавцем комерційної пропозиції (оферти) або прейскуранта (прайс-листа).

Під комерційною пропозицією (офертою) зазвичай розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах. У випадках, коли між сторонами раніше вже було укладено аналогічний договір, комерційна пропозиція (оферта) може містити лише деякі умови. Відносно решти умов робиться посилання на раніше укладений договір. Комерційна пропозиція (оферта) може мати персональні умови і персональні знижки, які зазвичай не розповсюджуються на необмежену кількість потенційних покупців.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін "прейскурант" частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

В комерційній практиці відмінність комерційної пропозиції від прейскуранта (прайс-листа) полягає в його персоналізації обмеженому колу покупців. Відомості, зазначені в комерційній пропозиції продавця, адресовані безпосередньо конкретному покупцю.

З наданого позивачем до митного оформлення документу вбачається, що останній містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування певних товарів, ціну, умови поставки, дату виготовлення та інші відомості.

Чинне законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись контрагентами у довільній формі та на власний розсуд, про що неодноразово зазначав Вищий адміністративний суд України (ухвала від 26.11.2015 р. № К/800/23193/14), у зв'язку із чим суд критично оцінює відповідне обґрунтування митного органу в якості підстави для сумнівів у митній вартості товару, задекларованого декларантом.

Апеляційний суд зазначає, що вказана в інвойсі від 30.07.2016 р. умова поставки FOB Chiwan не утворює суперечності із зазначеною в проформі-інвойсі від 30.06.2016 р. умовою поставки FOB Shenzhen, оскільки термінал Чівань (Chiwan) є складовою порту в м. Шэньчжэнь (Shenzhen) (код порту UN/LOCODE: CNCWN координати: N 22° 27' E 113° 52'). У зв'язку із цим в проформі TD-A2016-5-18 від 30.06.2016 р. вказано порт Shenzhen, а під час завантаження обумовлюється термінал цього порту в інвойсі, що передбачено п.3.2 зовнішньоекономічного контракт. Отже відповідна аргументація з боку митного органу є необґрунтованою, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Враховуючи те, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а митним органом не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару, суд дійшов правомірного висновку про безпідставну відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості.

З аналізу поданих до митного оформлення документів, Одеський окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку, що вказані документи є належними, не містять розбіжностей та підтверджують числові значення митної вартості, а тому позовні вимоги ПП "Ексімгроуп" про визнання протиправним та скасувати означених рішень Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Ексімгроуп" до Одеської митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хайлайн", про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, стягнення коштів - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Л.П. Шеметенко