Ухвала

від 11.05.2017 по справі 444/233/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/233/17 Головуючий у 1 інстанції: Оприск З.Л.

Провадження № 22-ц/783/2919/17 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 33

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

за участі секретаря: Фейір К.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства "Бурка В.В." - Бурки Валерія Володимировича на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2017 року у справі за позовом Фермерського господарства "Бурка В.В." до Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області, правонаступник Ліквідаційна комісія ГУМВСУ у Львівській області, держави Україна в особі казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

ФГ "Бурка В.В." звернулося з позовом до Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області, правонаступник Ліквідаційна комісія ГУМВС у Львівській області, держави Україна в особі казначейської служби України про стягнення шкоди, завданої в результаті незаконних дій посадових осіб Жовківського РВ ГУМВСУ при розгляді його заяви про кримінальне правопорушення за вих. № 203 від 29.04.2013 року, з яких 24000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 1000000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник Фермерського господарства "Бурка В.В." - Бурка В.В.

В апеляційній скарзі посилається на те, що відповідачем не подано доказів, які б спростовували його вимоги. Однак, в позовній заяві він чітко надав докази підтвердження факту заподіяння моральних страждань відповідачем, за яких обставин і якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних страждань він зазнав, в якій грошовій сумі та з чого при цьому він виходив.

Нормою ст.56 Конституції України фермерському господарству гарантоване право на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень. Дане право наступає тільки у випадку незаконності рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень і дані обставини повинні спонукати органи державної влади, посадові і службові особи даних органів діяти тільки в межах своїх повноважень та не порушувати норми законів і на підставі норми ст.56 Конституції України. Основною підставою відмови в задоволені позову є законність дій відповідача - Жовківського РВ ГУМВС у Львівській області і враховуючи наявність постанови від 22.11.2016 року виконуючого обов'язків керівника Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області радник юстиції Шокало Я.Г., прийнята за результатами розгляду матеріали кримінального провадження №12013150310000388 від 23.05.2013 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, якою встановлено незаконність дій Жовківського РВ ГУМВС у Львівській області. Суддя зобов'язаний був захистити права фермерського господарства передбачені ст. 56 Конституції України і задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Просить рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог ст.74 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертались.

За таких обставин, розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом та матеріалами справи установлено, що 28 травня 2014 року старшим слідчим слідчого відділення Жовківського РВ ГУ МВС України у Львівській області Нестерак П.П. винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013150310000388 від 23 травня 2013 року, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 10)

Постановою Червоноградської місцевої прокуратури від 22 листопада 2016 року постанову слідчого СВ Жовківського РВ ГУМВС України у Львівській області Нестерака П.П. від 28.05.2014 року про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12013150310000388 від 23.05.2013 - скасовано, а матеріали кримінального проваджена направлено начальнику СВ Жовківського Кам'янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області для організації проведення подальшого досудового розслідування та усунення недоліків вказаних у постанові (а.с. 12)

Частинами 1 та 4 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Статті 1173, 1174 ЦК України, передбачають спеціальні підстави і умови відповідності при завданні фізичній або юридичній особі шкоди у позадоговірних правовідносинах, які відрізняють їх від інших норм, що містять загальні правила позадоговірної (деліктної) відповідальності у цивільно-правових правовідносинах і полягають у спеціальному суб'єктному складі відповідальних осіб, спеціальній сфері діяльності цих суб'єктів та характері їх дій (владно-адміністративний, юридично-обов'язковий, односторонній).

Сферою застосування зазначених норм є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв'язку з прийняттям зазначеними суб'єктами незаконних рішень, вчинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.1995року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року Про судові практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причиненого зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення при вирішенні спору. Особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Відшкодування шкоди, завданої органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, передбачено Законом України Про порядок відшкодування шкоди, завданої, незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Відповідно до ст.2 цього Закону право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом виникає у разі постановлення виправдувального вироку суду; встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати; закриття справи про адміністративне правопорушення.

Проте згідно з вимогами ч.ч.4,5 ст.4 цього ж Закону, ч.2 ст.23 ЦК України відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральні втрати громадянинові, які призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що їх предметом є виключно процесуальні дії слідчого Жовківського РВ ГУ МВСУ у Львівській області щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження від 28 травня 2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яка була скасована постановою Червоноградської місцевої прокуратури від 22.11.2016 року, внаслідок чого ФГ "Бурка В.В." було нанесено моральну шкоду, яка полягала у приниженні ділової репутації фермерського господарства, було порушено нормальні ділові та життєві зв'язки через неможливість продовження активної підприємницької діяльності

Частиною другою ст.23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

А відтак, оскільки позивачем не доведено завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, та вини відповідача в заподіянні такої шкоди, суд правильно відмовив у задоволенні вимог позивачу.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства "Бурка В.В." - Бурки Валерія Володимировича - відхилити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.