Постанова

від 12.06.2019 по справі 444/233/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 444/233/17

провадження № 61-31094св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - фермерське господарство Бурка В. В. ,

відповідачі: Жовківський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, держава Україна в особі Державної казначейської служби України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фермерського господарства Бурка В. В. на рішення Жовківського районного суду Львівської області у складі судді Оприск З. Л. від 03 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я., від 11 травня

2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року фермерське господарство Бурка В. В.

(далі - ФГ Бурка В. В. ) звернулося до суду з позовом до Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (Жовківський РВ ГУМВС України у Львівській області) в особі ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої в результаті незаконних дій посадових осіб Жовківського РВ ГУМВС України при розгляді його заяви про кримінальне правопорушення від 29 квітня 2013 року, з яких 24 000 грн на відшкодування майнової шкоди та 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2017 року у задоволенні позову ФГ Бурка В. В. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих факт протиправних дій або бездіяльності органу державної влади, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та діями (бездіяльністю) відповідача, що виключає можливість покладення на державу обов`язку із відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11 травня 2017 року апеляційну скаргу ФГ Бурка В. В. відхилено, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову. Вважав, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

ФГ Бурка В. В. просить скасувати судові рішення із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем повністю доведені позовні вимоги належними та допустимими доказами. При цьому судами попередніх інстанцій порушено норми статей 8, 22, 40, 55, 56, 124 Конституції України. Судами не взято до уваги рішення Конституційного Суду України

№12-рп/2001 від 03 жовтня 2001 року.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційноїінстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

28 травня 2014 року старшим слідчим СВ Жовківського РВ ГУМВС України у Львівській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 120131503100000388 від 23 травня 2013 року, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

Постановою Червоноградської місцевої прокуратури від 22 листопада

2016 року вищезазначену постанову СВ Жовківського РВ ГУМВС України у Львівській області скасовано, а матеріали кримінального провадження направлено начальнику СВ Жовківського Кам`янка-Бузького ВП ГУНП у Львівській області для організації проведення подальшого досудового розслідування та усунення недоліків вказаних у постанові.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 15 ЦПК України 2004 року суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних,земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналогічна норма міститься й у статті 19 чинного ЦПК України.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Статтями 1 , 12 ГПК України (в редакції чинній на час пред`явлення позову) передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України , а правовідносини, з яких виник цей спір, мають господарський характер.

Стаття 4 ГПК України передбачає право юридичної особи на звернення до господарського суду.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України , ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Статтею 2 ГК України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи (частина перша статті 1 Закону України Про фермерське господарство ).

Спори, що виникають між юридичними особами та органами державної влади при реалізації ними своїх повноважень, за своїм суб`єктним складом підвідомчі господарським судам.

Отже, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК України .

Майнові відносини (у розумінні статті 4 ГК України ) суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються ГК та ГПК України.

Відповідний правовий висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18).

Відмовляючи у позові ФГ Бурка В. В. , суди не надали оцінки тій обставині, що ФГ Бурка В.В. заявило вимогу до Жовківського РВ ГУМВС України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України лише про відшкодування шкоди, завданої діями суб`єкта владних повноважень, така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадає під дію статті 4 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.

Таким чином, суди дійшли помилкового висновку про відмову в позові ФГ Бурка В.В. , оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції господарських судів України, тому провадження у вказаній справі необхідно закрити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до приписів статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 400 , 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства Бурка В. В. задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11 травня

2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом фермерського господарства Бурка В. В. до Жовківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди закрити.

Повідомити заявникові, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович