Ухвала

від 11.05.2017 по справі 911/3259/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" травня 2017 р. Справа № 911/3259/16

за позовною заявою ОСОБА_1, м. Київ (ІПН НОМЕР_1)

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства ДПД Україна , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе (код ЄДРПОУ 35325422)

про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

в межах справи № 911/3259/16

за заявою Ліквідатора ОСОБА_2 акціонерного товариства ДПД Україна , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе (код ЄДРПОУ 35325422)

до ОСОБА_2 акціонерного товариства ДПД Україна , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе (код ЄДРПОУ 35325422), далі - боржник/банкрут

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

учасники у справі про банкрутство згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/3259/16 за заявою Ліквідатора ПрАТ ДПД Україна про банкрутство ПрАТ ДПД Україна з урахуванням особливостей, передбачених ст. 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (надалі також Закон про банкрутство ).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Боржника № 911/3259/16; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено на 08.11.2016 засідання суду щодо вирішення питання про визнання Боржника банкрутом; вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою господарського суду Київської області від 08.11.2016 визнано ПрАТ ДПД Україна банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_3, вирішено інші процедурні питання у справі.

16.03.2017 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 16.03.2017 б/№ (вх. № 822/17) до ПрАТ ДПД Україна про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 17.03.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 911/3259/16 про банкрутство ПрАТ ДПД Україна ; призначено судове засідання на 11.04.2017; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду відзив (письмові пояснення) на позовну заяву з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини. В судовому засіданні 11.04.2017 оголошено перерву до 11.05.2017.

10.04.2017 до суду надійшов відзив ліквідатора Банкрута від 07.04.2017 № 02-01/01/10 (вх. № 7559/17) на позовну заяву.

11.05.2017 до суду надійшло клопотання ліквідатора Банкрута від 11.05.2017 б/№ (вх. № 9342/17) про залучення доказів, а саме довідки про посадовий оклад працівника - ОСОБА_1

11.05.2017 у судове засідання з'явились Позивач та представник Позивача, а також представник Відповідача - ліквідатор ПрАТ ДПД Україна . Позивач заявлені вимоги підтримала, ліквідатор Банкрута проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Детально дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників у справі судом встановлено таке.

В позовній заяві Позивач просить суд: поновити ОСОБА_4 на роботі на посаді фахівця по роботі з персоналом адміністративного відділу дирекції бізнесу ПрАТ ДПД Україна ; стягнути з ПрАТ ДПД Україна на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.02.2017 до дня поновлення на роботі; стягнути з ПрАТ ДПД Україна на користь Позивача моральну шкоду у розмірі 25000,00 грн.

Так, Позивач ОСОБА_5 з 08.04.2013 працювала на посаді фахівця по роботі з персоналом адміністративного відділу дирекції бізнесу ПрАТ ДПД Україна .

20.03.2015 вона отримала відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, тобто до 20.01.2018, що підтверджується відповідним наказом від 17.03.2015 № 01.

У травні 2016 року Позивачем за допомогою поштового зв'язку було отримано копію Наказу № 3 від 10.05.2016 Про попередження працівників товариства про звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, а також лист-попередження, згідно яких Позивача було повідомлено про те, що її буде звільнено 20.07.2016.

Як зазначає Позивач, після її звернення до відповідних державних органів щодо неправомірності дій Відповідача, нею було отримано лист від 02.08.2016 № 4/4.3-Д-1879 про відкладення її звільнення на невизначений строк.

В подальшому, 13.12.2016 ліквідатором ПрАТ ДПД Україна ОСОБА_3 видано наказ № 1-к про звільнення працівників у зв'язку з ліквідацією підприємства, з 21.02.2017.

Зазначений наказ разом з попередженням № 1 від 13.12.2016 (з урахуванням подальших уточнень від 21.12.2016) ліквідатором було направлено Позивачу.

Відповідно до Наказу № 2-к від 21.02.2017 Про звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства наказано: ОСОБА_4, фахівця по роботі з персоналом ПрАТ ДПД Україна звільнити з роботи 21.02.2017 у зв'язку з ліквідацією підприємства, згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України; виплатити компенсацію за невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 12 календарних днів; виплатити вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку, згідно ст. 44 КЗпП України.

Позивач в позові зазначає, що вказані вище дії щодо її звільнення вчинені з порушенням законодавства про працю, а саме ч. 3 ст. 184 КЗпП України.

Так, згідно ч. 3 ст. 184 КЗпП України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Однак, як зазначає Позивач, Відповідачем не було запропоновано Позивачу жодної посади для працевлаштування.

Поряд з викладеним вище судом враховується таке.

Загальними зборами акціонерів ПрАТ ДПД Україна , які відбулись 26.04.2016, було прийнято рішення про припинення ПрАТ ДПД Україна шляхом його ліквідації та призначено ліквідатором ОСОБА_3, що підтверджується протоколом річних загальних зборів акціонерів № 26-04/2016 від 26.04.2016.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 5 статті 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

Статтею 49-2 КЗпЗ України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Відповідні роз'яснення були також надані Позивачу ОСОБА_6 юстиції України (лист від 01.08.2016 № 26734/1543-0-1-16/7.2).

Як вже вказано вище, ліквідатором товариства в рамках загальної досудової процедури ліквідації юридичної особи було направлено Позивачу персональне попередження № 7-Л від 10.05.2016 разом із наказом про попередження працівників товариства про звільнення № 3 від 10.05.2016.

Крім цього, 11.05.2016 ліквідатором було письмово повідомлено Києво-Святошинський районний центр зайнятості щодо вивільнення всіх працівників, в тому числі тих, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, що підтверджується відповідною Інформацією за Формою № 4-ПН.

Після звернення Позивача до ГУ Держпраці у Київській області щодо неправомірності дій Відповідача було проведено відповідну перевірку, за наслідком якої складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 26-187/858 від 02.08.2016, з якого не вбачається встановлення порушень з боку ліквідатора ПрАТ ДПД Україна ОСОБА_3 законодавства України про працю.

Як зазначає ліквідатор Банкрута, для отримання роз'яснень у сфері трудового законодавства, ним було направлено відповідну заяву до ОСОБА_6 соціальної політики України, а саме щодо роз'яснення про звільнення працівників, які перебувають в трудових відносинах з товариством, без обов'язкового працевлаштування, чи інших заходів для здійснення ліквідаційної процедури, та недопущення порушень ст. 184 КЗпП України.

Відповідно до листа Мінсоцполітики № 329/06/186-16 від 07.09.2016 зазначено, що при ліквідації обов'язок працевлаштування зазначеної категорії жінок лежить на власнику (ліквідатору) підприємства, установи, організації, що ліквідується; у даному випадку власник (ліквідатор) здійснює працевлаштування самостійно або через державну службу зайнятості.

При цьому ліквідатор зазначає, що ПрАТ ДПД Україна не має свого правонаступника (юридичної особи), де можна було б запропонувати Позивачу робоче місце, та не є суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення , основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є: реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції; сприяння громадянам у підборі підходящої роботи; надання роботодавцям послуг з добору працівників; участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру; сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема шляхом надання індивідуальних та групових консультацій; організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці; проведення професійної орієнтації населення тощо.

Частиною 3 статті 50 Закону України Про зайнятість населення визначено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

Тобто, державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі необхідності особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Як вже зазначено вище, ліквідатором було направлено до Києво-Святошинського районного центру зайнятості Інформацію за Формою № 4-ПН щодо вивільнення всіх працівників, в тому числі тих, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку.

Отже ліквідатором ПрАТ ДПД Україна було вжито всіх максимально можливих заходів та дій, передбачених чинним законодавством, з метою недопущення порушення ст. 184 КЗпП України, щодо працевлаштування звільнених працівників.

Крім цього суд зазначає наступне.

Після порушення судом провадження у справі про банкрутство юридична особа-боржник перебуває в особливому правовому становищі, і норми Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом мають переважне значення перед іншими нормами законодавства при регулюванні правовідносин боржника.

Частиною 1 статті 37 Закону про банкрутство передбачено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Провадження у даній справі про банкрутство порушене згідно ухвали суду від 19.10.2016 та постановою господарського суду Київської області від 08.11.2016 визнано банкрутом ПрАТ ДПД Україна та відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута.

Статтею 47 Закону про банкрутство визначено, що звільнення працівників боржника може здійснюватися після порушення провадження у справі про банкрутство та призначення господарським судом розпорядника майна відповідно до вимог законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Вихідна допомога звільненим працівникам боржника виплачується арбітражним керуючим у встановленому порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Питання про працевлаштування звільнених працівників вирішується відповідно до законодавства України про працю та про зайнятість населення.

На звільнених працівників боржника поширюються гарантії, встановлені законодавством України про працю та про зайнятість населення.

Окремо суд зазначає, що в силу ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже приписами Закону про банкрутство не передбачено можливості поновлення на роботі працівників боржника після визнання такого боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановленому порядку.

Таким чином вжиття ліквідатором Банкрута заходів щодо повідомлення у грудні 2016 року працівників Банкрута про майбутнє звільнення, та звільнення працівників 21.02.2017, у тому числі Позивача, узгоджується з приписами Закону про банкрутство.

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Також, зважаючи на те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, дана позовна вимога також не підлягає задоволенню судом.

Отже у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 від 16.03.2017 б/№ (вх. № 822/17) до ПрАТ ДПД Україна про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди суд відмовляє повністю.

Керуючись ст. 86 ГПК України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 від 16.03.2017 б/№ (вх. № 822/17) до ПрАТ ДПД Україна про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 13.05.2017

Суддя С.Ю. Наріжний