ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" травня 2017 р. Справа № 914/1022/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії :
головуючого судді М.І. Хабіб
суддів О.П. Дубник
ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.
та представників учасників судового процесу:
прокурора - не з'явився (належно повідомлений),
позивача - не з'явився (належно повідомлений),
відповідача 1 - ОСОБА_2 ( довіреність б/н від 24.04.2017),
відповідача 2: ОСОБА_3 (довіреність від 04.01.2017),
третьої особи 1: ОСОБА_4 (довіреність від 05.05.2017),
третьої особи 2: ОСОБА_4 (директор),
розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області, вих.№08-190вих.-17 від 02.03.2017 (вх. №01-05/1197/17 від 14.03.2017)
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.02.2017
у справі №914/1022/16
за позовом : Керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача 1 : Товариства з обмеженою відповідальністю Львівського науково-практичного центру «Біомед» , м. Львів
відповідача 2: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
-Відділу освіти Сихівського району Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м. Львів;
- Середньої загальноосвітньої школи №13, м.Львів
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-9139-14 від 18.08.2014 та угоди №С-9139-14 (Д-15)-1 від 30.07.2015 про внесення змін до договору оренди і застосування наслідків недійсності правочину - зобов'язання звільнити та передати приміщення
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року керівник Львівської місцевої прокуратури №1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю Львівського науково-практичного центру «Біомед» ( далі - ТОВ Біомед , відповідач 1) та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - УКВ, відповідач 2) про визнання недійсними договору оренди нерухомого майна №С-9139-14 від 18.08.2014 та угоди №С-9139-14 (Д-15)-1 від 30.07.2015 про внесення змін до договору оренди №С-9139-14 від 18.08.2014, укладених УКВ та ТОВ Біомед , застосування наслідків недійсності правочину - зобов'язання ТОВ Біомед звільнити та передати балансоутримувачу - Середній загальноосвітній школі №13, м.Львів за актом приймання-передачі приміщення, яке є предметом договору оренди нерухомого майна №С-9139-14 від 18.08.2014.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за оспорюваним договором відповідачу 1 передані в оренду приміщення школи загальною площею 249,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Драгана,7, які знаходяться на балансі Середньої загальноосвітньої школи №13 м. Львова, для використання під офіс та для науково-практичної діяльності строком до 17.08.2017. В подальшому додатковою угодою №С-9139-14 (Д-15)-1 від 30.07.2015 сторонами внесені зміни до договору оренди №С-9139-14, зокрема, визначено, що частину об'єкту оренди (під індексами 8,8а, 8б, 10а,11а) орендар буде використовувати для офісу, а іншу (під індексами 9,9а,10,11) - для суб'єктів господарювання, що здійснюють науково-технічні дослідження. Прокурор вказує, що відповідно до ч. 5 ст. 63 ЗУ «Про освіту» об'єкти освіти і науки, які фінансуються з бюджету, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. Прокурор також посилається на п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, якими встановлена заборона передавати в оренду юридичним та фізичним особам будівлі і приміщення загальноосвітніх навчальних закладів для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом. Вказує, що згідно з ч.2 ст.4 ЗУ Про оренду державного та комунального майна та ч.2 ст. 5 ЗУ Про приватизацію державного майна об'єкти освіти, що фінансуються з державного бюджету, не підлягають приватизації і вони не можуть бути об'єктами оренди. Зазначає, що відповідно до відомостей з ЄДР ЮОФОПГФ видами діяльності відповідача1 (ТОВ Біомед ) є: загальна медична практика, інша діяльність у сфері охорони здоров'я, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами, надання в оренду власного чи орендованого майна (основний), дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій, інша наукова та технічна діяльність. Відтак прокурор вважає, що при укладенні договору не були дотримані вимоги закону, що є підставою згідно з ч.1 ст. 203, ст. ст.215,216 ЦК України, ст. 207 ГК України для визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину.
Крім того, прокурор зазначає, незважаючи на те, що відповідач 1 орендує приміщення школи не для цілей навчально-виховного процесу, відповідач 2 (УКВ ) не вважає, що договір не відповідає чинному законодавству. Таким чином, вказує прокурор, підставою представництва прокурором інтересів держави та інтересів 863 учнів школи №13 шляхом звернення з позовом до суду є неправомірність надання майна загальноосвітнього навчального закладу в оренду для цілей, що не пов'язані з навчально-виховним процесом.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.04.2016 порушено провадження у справі №914/1022/16, до участі у даній справі залучено Відділ освіти Сихівського району Управління освіти Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Середню загальноосвітню школу №13 м. Львова ( далі - СЗШ №13) як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Ухвалою суду від 13.06.2016 у справі № 914/1022/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському НДІСЕ( т.1, а.с.236-241).
На вирішення експертизи були поставлені такі питання:
-чи приміщення площею 249,3 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Драгана,7, та позначені індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспорту ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний №1296, відносяться до матеріально-технічної бази СЗШ № 13?
-яке функціональне призначення приміщень площею 249,3 кв.м, позначених індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспорту ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний № 1296, що перебувають на балансі СЗШ № 13 та знаходяться за адресою : м.Львів, вул.Драгана,7?
-чи приміщення площею 249,3 кв.м, позначені індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспору ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний № 1296, що перебувають на балансі СЗШ № 13 та знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Драгана,7, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом та чи можуть вказані приміщення бути використані у навчально-виховному процесі?
- чи використовуються приміщення площею 249,3 кв.м, позначені індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспору ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний № 1296, що перебувають на балансі СЗШ № 13№ 13 та знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Драгана,7, за призначенням на теперішній час?
-чи погіршуються соціально-побутові умови осіб, які навчаються в СЗШ № 13, внаслідок здачі в оренду приміщення площею 249,3 кв.м, позначені індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспорту ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний № 1296, що перебувають на балансі СЗШ № 13 та знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Драгана,7?
22.11.2016 надійшов висновок судової інженерно-технічної експертизи №3115 від 18.11.2016 (т.2, а.с. 47-49), згідно з яким експерт надав такі висновки на поставлені питання:
1.Приміщення площею 249,3 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Драгана,7 та позначені індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспорту ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний № 1296, входять в склад будівлі (підвал) і відносяться до матеріально-технічної бази СЗШ № 13.
2. Приміщення площею 249,3 кв.м, які знаходяться за адресою м. Львів, вул.Драгана,7 та позначені індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспорту ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний № 1296, за своїм призначенням є напівпідвальними допоміжними та в типовому проекті позначені як техподполье №3 і згідно з вимогами діючих державних будівельних норм не можуть бути використані як приміщення основного призначення - класи.
3,5. Щодо питання чи пов'язані приміщення площею 249,3 кв.м, позначені індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспору ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний № 1296, що перебувають на балансі СЗШ № 13 та знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Драгана,7, з навчальним та науковим процесом то дати відповідь на дане питання без надання робочого проекту в повному обсязі не надається можливим.
Щодо відповіді на питання, чи можуть вказані приміщення, які знаходяться в оренді в ТОВ Біомед , бути використані у навчально-виховному процесі та погіршення соціально-побутових умов осіб, задіяних в процесі роботи СЗШ №13, то дане питання не відноситься до компетенції експерта-будівельника, а є прерогативою відділу освіти Сихівського району та адміністрації СЗШ №13, які повинні організувати та відповідають за навчально-виховний процес.
4. Приміщення площею 249,3 кв.м, позначені індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а згідно з даними технічного паспорту ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний № 1296, що перебувають на балансі СЗШ № 13 та знаходяться за адресою: м. Львів, вул.Драгана,7, не використовуються за призначенням на момент проведення огляду експертом, тобто не використовуються СЗШ №13, а знаходяться в оренді ТОВ Біомед .
15.06.2016 Львівська міська рада подала заяву про відмову від позову б/н від 15.06.2016, яка мотивована тим, що позивач не вбачає порушень при укладенні договору оренди №С-9139-14 від 18.08.2014 з ТОВ Біомед , у зв'язку з чим просив провадження у справі припинити (том 1,а.с. 245-246).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.02.2017 у справі №914/1022/16 (суддя Крупник Р.В.) у задоволенні позову відмовлено. Присуджено до стягнення з прокуратури Львівської області на користь ТОВ Біомед 13 240,00грн за проведення судової експертизи.
Рішення суду мотивоване ст. 174 ГК України, ст.ст. 203, 215, 759, ЦК України, ст.ст.1, 4 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , ст. 5 ЗУ Про приватизацію державного майна , ст. 18, 61, 63 ЗУ Про освіту , ст. 43 ЗУ Про загальну середню освіту , постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності №796 від 27.08.2010, Методичними рекомендаціями з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №146 від 05.09.2013, ДБН В 2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів , затверджених наказом Держкоммістобудування України №117 від 27.06.1996.
При відмові у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що абз. 14 частини 2 ст.4 ЗУ Про оренду державного та комунального майна містить виключення із встановленої заборони об'єктів оренди, відповідно до якого окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу. Приміщення, які передані в оренду ТОВ Біомед , не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності. За змістом ст.61 ЗУ Про освіту фінансування державних навчальних закладів та установ системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також додаткових джерел фінансування, якими є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Посилаючись на висновок судової інженерно-технічної експертизи №3115 від 18.11.2016, суд вказав, що орендовані приміщення за своїм призначенням є напівпідвальними, допоміжними і не можуть бути використані як приміщення основного призначення-класи, та дійшов висновку, що надання цих приміщень в оренду ТОВ Біомед для офісу та здійснення науково-технічних досліджень не суперечить ч. 5 ст. 63 ЗУ Про освіту , оскільки такі не можуть бути використані для навчально-виховного процесу, що передача приміщень в оренду не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі, а дохід, одержаний від оренди, спрямовуються на покращення цих умов. Крім того, суд послався на пояснення директора школи про відсутність потреби у додаткових приміщеннях для їх використання у навчально -виховному процесі, та зазначив, що прокурором не подано належних доказів порушення прав позивача, який відмовився від позову, так і учнів СЗШ №13. Відтак суд дійшов висновку, що всупереч ст.1 ГПК України прокурором не доведено порушення спірним договором інтересів держави, а також охоронюваних законом прав дітей, та про відмову у задоволенні позову.
Заступник прокурора Львівської області не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному поряду. Вважає, що судом неповно з'ясовано обставини справи та невірно застосовані норми матеріального права, просить скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задоволити.
Прокурор не погоджується з висновком суду про те, що надання в оренду ТОВ Біомед приміщень школи для використання їх під офіс та для здійснення науково-технічних досліджень не суперечить ч. 5 ст. 63 ЗУ Про освіту , оскільки вказаною нормою прямо заборонено використання об'єктів освіти не за призначенням, тим більше, що судом вставлено, що орендовані приміщення не використовуються у навчально-виховній чи навчально-виробничій діяльності. Зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги вимоги Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, погоджених Міністерством освіти та науки України 05.06.2001 за № 1/12-1459, затверджених постановою Головного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, якими встановлена заборона передавати в оренду юридичним та фізичним особам будівлі і приміщення загальноосвітніх навчальних закладів для використання, що не пов'язане з навчально-виховним процесом.
Вважає, що при посиланні на постанову Кабінету Міністрів України №796 від 27.08.2010 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності , суд першої інстанції не врахував, що норми цього підзаконного акту дозволяють надавати в оренду майно навчальних закладів, з урахуванням вимог ст. 63 ЗУ Про освіту , виключно для цілей, пов'язаних з освітніми процесами.
Вказує, що підставою представництва прокурором інтересів держави у сфері охорони дитинства в особі Львівської міської ради, яка представляє інтереси територіальної громади міста Львова, яка в свою чергу є власником майна міста Львова, у т.ч. вищевказаного навчального закладу, шляхом звернення з позовом до суду є неправомірність надання майна загальноосвітнього навчального закладу в оренду для цілей, що не пов'язані з навчально-виховним процесом. Більше того, уповноважений орган, не дивлячись на імперативні норми закону, не вбачає порушень інтересів держави при використанні приміщень навчального закладу в цілях, не пов'язаних з навчально-виховним процесом, що тягне за собою обов'язок прокурора звернутися до суду з метою захисту порушених інтересів держави.
Крім того, прокурор зазначає, що в порушення вимог ст. 49 ГПК України місцевий суд присудив до стягнення з прокуратури Львівської області на користь ТОВ Біомед 13 240,00грн за проведення судової експертизи, в той час як позивачем у даній справі є Львівська міська рада, при цьому в судовому засіданні представник прокуратури заперечував щодо призначення судової експертизи.
Відповідачі 1 та 2 подали відзив та заперечення на апеляційну скаргу, в яких не погоджуються з доводами скаржника, вважають рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, посилаються на судову практику Вищого господарського суду України в аналогічних спорах, просять залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2017 у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.03.2017.
Ухвалою від 28.03.2017 розгляд справи відкладено до 25.04.2017.
Ухвалою від 25.04.2017 розгляд справи відкладено до 10.05.2017.
В судове засідання 10.05.2017 представники скаржника та позивача не з'явилися.
Від скаржника надійшло клопотання від 05.05.2017 № 08-330вих-17 про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному прокурора, який веде дану справу.
Представники відповідачів 1 та 2 і третіх осіб в судове засідання з'явилися, доводи скаржника заперечили, просили залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
За наслідками розгляду клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення з огляду на те, що прокурор брав участь у попередніх судових засіданнях та надав пояснення по суті спору і його нез'явлення в судове засідання не унеможливлює розгляду апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Згідно з наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 22.05.2014 №118-О продовжено договір оренди №Г-7834-11 від 31.05.2011 нежитлових приміщень площею 239,3 кв.м за адресою: вул. Драгана, 7 з цільовим призначенням приміщень під офіс для науково-практичної роботи терміном на 2 роки 364 дні, укладений з ТОВ Біомед (том 1,а.с. 34).
18.08.2014 УКВ (орендодавець) та ТОВ «Біомед» (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-9139-14 (том 1,а.с. 32-33).
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі наказу УКВ від 22.05.2014 №118-О, договору оренди №Г-7834-11 від 31.05.2011 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Середньої загальноосвітньої школи №13 (балансоутримувача).
Об'єктом оренди є приміщення підвалу, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Драгана, 7, загальною площею 249,3 кв.м з індексами приміщень 8, 8а, 8б, 9, 9а, 10, 10а, 11, 11а відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 23.04.2014, інвентарний номер 1296.
Пунктом 2.1 договору визначено, що об'єкт оренди орендар буде використовувати під офіс для науково-практичної роботи.
Згідно з п.4.4 термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 18.08.2014 до 17.08.2017 включно.
Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова і складає 7 715,77 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Орендар сплачує 10% розміру орендної плати на рахунок УКВ, 90% розміру орендної плати - на рахунок балансоутримувача (п.5.1 договору).
Актом приймання-передачі від 18.08.2014 підтверджено передачу орендарю приміщень загальною площею 249,3 кв.м (т.1,а.с. 35).
В подальшому до договору оренди нерухомого майна №С-9139-14 від 18.08.2014 були внесені зміни.
Так, згідно з п.1.1 угоди №С-9139-14 (Д-15)-1 від 30.07.2015( т.1, а.с. 38) об'єкт оренди під індексами 8,8а, 8б,10а, 11а орендар буде використовувати для офісу, а під індексами 9,9а,10,11 - для суб'єктів господарювання, що здійснюють науково-технічні дослідження (п.2.1 договору оренди).
Крім того, пунктом 2.1 угоди сторони внесли зміни до п.5.1 договору та встановили розмір орендної плати за об'єкт оренди 5 468,53 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Орендар сплачує 10% розміру орендної плати на рахунок управління комунальної власності, 90% розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.
Право власності на будівлю загальноосвітньої шкоди №13 під літ. А-3 загальною площею - 9092,6 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Драгана,7 у м.Львові зареєстроване за територіальною громадою м.Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23955071 від 15.09.2009, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 24.03.2016( т.1. а.с. 43-45).
Дана будівля була передана на баланс середньої школи №13 згідно з авізо №36 від 02.03.1993( т.1, а.с. 46).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ТОВ Біомед є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Крім того, видами діяльності товариства також є: загальна медична практика, інша діяльність у сфері охорони здоров'я, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами, дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій, інша професійна, наукова та технічна діяльність(т. 1, а.с. 94-96).
Як вбачається з п.п. 5.1, 5.5 розділу V статуту середньої загальноосвітньої школи №13, затвердженого наказом начальника Управління освіти департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради №2601-1265 від 12.02.2008, майно школи складають основні фонди (приміщення, обладнання тощо), а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі школи. Для забезпечення навчально-виховного процесу із дотриманням діючих нормативів база школи, крім власних приміщень, включає навчальні кабінети, майстерні, а також спортивний, актовий і читальний зали, бібліотеку, архів, радіоцентр, медичний і комп'ютерний кабінети, їдальню, приміщення обслуговуючого та навчально-допоміжного персоналу, кімнату психолога тощо (том 1,а.с. 68-78).
Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Орендні відносини регулюються Цивільним та Господарським кодексами, а щодо оренди державного майна та майна, що перебуває в комунальній власності, регулюються також Законом Ук раїни "Про оренду державного та комунального майна" та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України, ч.1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 4 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» , у редакції, чинній на час укладення договору оренди, встановлено перелік об'єктів, які можуть і які не можуть бути об'єктами оренди.
Так, згідно з абз. 5 частини другої названої статті не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
За приписами частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", у редакції, чинній на час укладення договору оренди, приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.
Поряд з тим, відповідно до абз.23 частини другої статті 4 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.
Частиною 1 ст. 14 ЗУ «Про освіту» встановлено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції, зокрема, забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 вказаного Закону навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Згідно з ч. 1 ст. 61 ЗУ «Про освіту» - фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.
Додатковими джерелами фінансування частиною 4 цієї статті визначено, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
В силу ч.1 ст. 63 ЗУ «Про освіту» матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.
Частиною 5 названої статті Закону встановлено, що об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Пунктом 1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 01.08.2001 №563, визначено, що навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначеної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпочинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).
Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року N 63, встановлено, що у будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються такі функціональні групи приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та профорієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні приміщення - вестибюль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями тощо (п. 3.2). Здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється (п. 3.19).
З аналізу названих норм законодавства випливає, що територія, будівлі, приміщення загальноосвітніх навчальних закладів можуть бути передані в оренду підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам, проте лише для використання за їх призначенням, а саме для використання, яке пов'язане з навчально-виховним процесом учнів (проведенням уроків, лекцій, лабораторних занять, часу відпочинку між заняттями, навчальної практики, занять з трудового, професійного навчання і професійної орієнтації, виробничої практики, науково-дослідної та дослідно-конструкторської роботи, спортивних змагань тощо). Передача території, будівель, приміщень загальноосвітніх навчальних закладів в оренду для використання ,що не пов'язано з навчально-виховним процесом, тобто, для використання не за призначенням, в імперативному порядку заборонена законом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за договором оренди №С-9139-14 від 18.08.2014 відповідачу 1 (ТОВ Біомед ) передані в оренду напівпідвальні приміщення загальною площею 249,3 кв.м будівлі середньої загальноосвітньої школи №13 м. Львова на вул. Драгана,7 для використання під офіс для науково-практичної роботи. В подальшому угодою №С-9139-14 (Д-15)-1 від 30.07.2015 до договору були внесені зміни та встановлено, що об'єкт оренди орендар буде використовувати для офісу (під індексами 8,8а, 8б,10а, 11а), решту приміщень (під індексами 9,9а,10,11) - для суб'єктів господарювання, що здійснюють науково-технічні дослідження.
Отже, приміщення школи передані орендарю для використання ,що не пов'язано з навчально-виховним процесом, тобто, для використання не за призначенням.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, та вважає, що передача відповідачу 1 в оренду приміщень школи для його виробничих потреб - використання під офіс та здійснення науково-технічних досліджень, суперечить закону, оскільки в оренду можуть передаватися приміщення навчальних закладів лише для їх використання за призначенням, пов'язаним з навчально-виховним процесом.
Посилання суду першої інстанції на абз. 14 частини 2 ст.4 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , який містить виключення із переліку майна, забороненого до оренди, апеляційний суд вважає помилковим, оскільки такі виключення викладені в абз.23 частини 2 ст.4 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , згідно з яким окреме індивідуально визначене майно із складу цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, забороненого до оренди, може бути об'єктом оренди (без права приватизації та суборенди), якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу.
Як зазначено вище, в силу ч.5 ст. 63 ЗУ «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, не підлягають використанню не за призначенням. Тобто, будівлі, приміщення загальноосвітніх навчальних закладів не можуть передаватися в оренду для їх використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом.
Отже, посилання суду першої інстанції на абз.14 ( правильним є абз.23) частини 2 ст.4 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , на висновок судової експертизи №3115 від 18.11.2016, яким встановлено, що орендовані приміщення за своїм призначенням є напівпідвальними, допоміжними та не можуть бути використані як приміщення основного призначення-класи, на пояснення директора школи про відсутність потреби у допоміжних приміщеннях, апеляційний суд вважає необгрунтованим, а висновок суду про те, що надання цих приміщень в оренду ТОВ Біомед для офісу та здійснення науково-технічних досліджень не суперечить ч. 5 ст. 63 ЗУ Про освіту , помилковими. Крім того, неможливість використання цих приміщень як приміщень основного призначення-класів не свідчить про те, що їх використання, пов'язане з навчально-виховним процесом, є неможливим, адже навчально-виховний процес не обмежується лише проведенням занять у класних кімнатах.
Колегія суддів також не погоджується з висновком суду, що прокурором не доведено порушення спірним договором інтересів держави з огляду на те, що надання майна загальноосвітнього навчального закладу в оренду для цілей, що не пов'язані з навчально-виховним процесом, суперечить закону. Більше того, орган місцевого самоврядування, на якого ст.14 ЗУ Про освіту покладено обов'язок здійснення державної політики в галузі освіти, зокрема, забезпечення розвитку мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, здійснення соціального захисту працівників освіти, дітей, учнівської молоді, створення умов для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення, не дивлячись на імперативні норми закону, не вбачає порушень інтересів держави при використанні приміщень навчального закладу в цілях, не пов'язаних навчально-виховним процесом.
В силу ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до пункту 2 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, враховуючи те, що за оспорюваним договором оренди всупереч вимогам закону в оренду передані приміщення школи для їх використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, колегія суддів вважає, що такий договір підлягає визнанню недійсним із застосуванням наслідків його недійсності.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову належить скасувати, прийняти нове рішення, яким позов про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-9139-14 від 18.08.2014 та угоди про внесення змін до нього №С-9139-14 (Д-15)-1 від 30.07.2015, застосування наслідків недійсності правочину, зобов'язання звільнити та передати приміщення задоволити.
Слід також зазначити, з матеріалів справи вбачається, що судова експертиза була призначена судом першої інстанції за клопотанням відповідача 1 (ТОВ Біомед ), а представник прокуратури заперечував її призначення. За наслідками розгляду спору суд стягнув з прокуратури на користь відповідача 1 витрати на проведення судової експертизи, що, на думку апеляційного суду, є неправомірним. Відтак, суму витрат за проведення судової експертизи належить залишити за ТОВ Біомед , а також стягнути з відповідачів порівно на користь прокуратури судовий збір, сплачений прокурором при поданні позову та апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу задоволити.
Рішення суду Львівської області від 16.02.2017 у справі №914/1022/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Визнати недійсними договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-9139-14 від 18.08.2014 та угоду №С-9139-14 (Д-15)-1 від 30.07.2015 про внесення змін до договору оренди №С-9139-14 від 18.08.2014, укладені Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Львівським науково-практичним центром «Біомед» .
Товариству з обмеженою відповідальністю Львівський науково-практичний центр «Біомед» , ідент. код 19171744, місцезнаходження: 79049, Львівська обл., м. Львів, вул. Драгана, 4-Б, звільнити приміщення загальною площею 249,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Львів, вул. Драгана,7, які є предметом договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №С-9139-14 від 18.08.2014, та передати їх за актом приймання-передачі балансоутримувачу - Середній загальноосвітній школі №13 м. Львова, ідент. код 22336508, місцезнаходження: 79049, Львівська обл., м. Львів, вул. Драгана, 7.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівського науково-практичного центру «Біомед» , ідент. код 19171744, місцезнаходження: 79049, Львівська обл., м. Львів, вул. Драгана, 4-Б, на користь Прокуратури Львівської області, ідент. код 02910031, місцезнаходження: 79005, Львівська обл., м. Львів, проспект Шевченка, 17/19 - 1378,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору при поданні позову.
Стягнути з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ідент. код 25558625, місцезнаходження: 79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Галицька, 15 на користь Прокуратури Львівської області, ідент. код 02910031, місцезнаходження: 79005, Львівська обл., м. Львів, проспект Шевченка, 17/19 - 1378,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору при поданні позову.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівського науково-практичного центру «Біомед» , ідент. код 19171744, місцезнаходження: 79049, Львівська обл., м. Львів, вул. Драгана, 4-Б, на користь Прокуратури Львівської області, ідент. код 02910031, місцезнаходження: 79005, Львівська обл., м. Львів, проспект Шевченка, 17/19 - 1515,80грн на відшкодування сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги.
Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ідент. код 25558625, місцезнаходження: 79008, Львівська обл., м. Львів, пл. Галицька, 15 на користь Прокуратури Львівської області, ідент. код 02910031, місцезнаходження: 79005, Львівська обл., м. Львів, проспект Шевченка, 17/19 - 1515,80грн на відшкодування сплаченого судового збору при апеляційної скарги.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Постанова підписана 12.05.2017
Головуючий суддя М.І. Хабіб
Суддя О.П. Дубник
Суддя О.В. Зварич
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2017 |
Оприлюднено | 16.05.2017 |
Номер документу | 66456953 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Хабіб М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні