Ухвала

від 19.04.2017 по справі 2025/2-76/11

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала іменем україни 19 квітня 201 7рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоЧервинської М.Є., суддів: Коротуна В.М., Мазур Л.М.,Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки Лозівський взаємний кредит до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Сіріус-А про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2010 року кредитна спілка Лозівський взаємний кредит (далі - КС Лозівський взаємний кредит ) звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 03 вересня 2008 року між кредитною спілкою та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 72 000 грн зі сплатою 45 % річних за користування кредитним коштами, строком до 03 вересня 2010 року.

03 вересня 2008 року між КС Лозівський взаємний кредит та ОСОБА_7, ОСОБА_8 та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Сіріус-А (далі - ТОВ ВКФ Сіріус-А ) було укладено договори поруки, згідно з умовами яких поручителі несуть солідарну відповідальність з боржником за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

ОСОБА_6 умови кредитного договору не виконав, допустив утворення заборгованості, яка станом на 06 травня 2011 року становить: 61 200 грн - заборгованість за кредитом та 29 235 грн 77 коп. - заборгованість зі сплати процентів, яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року, позов КС Лозівський взаємний кредит задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ТОВ ВКФ Сіріус-А на користь КС Лозівський взаємний кредит заборгованість за кредитним договором в розмірі 61 200 грн та суму нарахованих, але несплачених процентів у розмірі 29 235 грн 77 коп.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь КС Лозівський взаємний кредит витрати в розмірі 233 грн 92 коп. за розміщення в газеті Слобідський Край від 04 листопада 2010 року оголошення про виклик ОСОБА_8 в судове засідання.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення в частині задоволення позову КС Лозівський взаємний кредит до неї про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та нарахованих, але несплачених процентів скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_6 умови кредитного договору від 03 вересня 2008 року не виконав, заборгованість не повернув, а тому вона підлягає стягненню солідарно з боржника та поручителів.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна з таких підстав.

З матеріалів справи та змісту позовної заяви КС Лозівський взаємний кредит вбачається що кредитна спілка звернулася до суду з позовом і до фізичних осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, і юридичної особи - поручителя за кредитним договором ТОВ ВКФ Сіріус-А .

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених прав, що виникають із цивільних правовідносин, крім випадків, коли їх розгляд провадиться за правилами іншого судочинства.

Згідно зі ст. 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Спори між юридичними особами, які виникають з кредитних правовідносин, належать до компетенції господарських судів (ст. ст. 1, 2, 21 ГК України).

Тобто позивач в одному провадженні об'єднав вимоги, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинств, оскільки спір між юридичними особами є господарським, а за участі фізичної особи - цивільним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 01 липня 2015 року у справах № 6-467цс15 та № 6-745цс15, а також у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1341цс15, які є обов'язковими для застосування.

За таких обставин рішення районного та ухвала апеляційного судів у частині вирішення позовних вимог КС Лозівський взаємний кредит до ТОВ ВКФ Сіріус-А ухвалені з порушенням п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

В іншій частині рішення районного суду, з висновком якого погодився і апеляційний суд, є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 03 вересня 2008 року між кредитною спілкою та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 72 000 грн зі сплатою 45 % річних за користування кредитним коштами, строком до 03 вересня 2010 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_6 прийнятих за кредитним договорами зобов'язань щодо своєчасного погашення заборгованості 03 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ТОВ Сиріус-А , з кожним окремо було укладено договори поруки.

Згідно з мировою угодою, укладеною між КС Лозівський взаємний кредит та ОСОБА_6 01 жовтня 2009 року укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору, відповідно до умов якого змінено строк повернення кредиту до 03 липня 2011 року.

У зв'язку із недотриманням ОСОБА_6 прийнятих зобов'язань позивачем на його адресу 17 травня 2010 року направлена письмова вимога про виконання зобов'язання за кредитом та відсотків на загальну суму 118 262 грн 57 грн.

Відповідачем станом на 04 вересня 2010 року сплачено проценти за користування кредитними коштами у розмірі 30 944 грн 47 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 травня 2010 року рекомендованим листом на адресу ОСОБА_7 була направлена вимога про виконання зобов'язання за договором поруки, який згідно зі зворотним відправленням було отримано 05 червня 2010 року.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

За таких обставин ухвалені у справі рішення районного та ухвала апеляційного судів підлягають скасуванню в частині вирішення позовних вимог КС Лозівський взаємний кредит до ТОВ ВКФ Сіріус-А про стягнення заборгованості за кредитним договором із закриття провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України. В іншій частині рішення районного суду та ухвала апеляційного суду підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року в частині позовних вимог кредитної спілки Лозівський взаємний кредит до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Сіріус-А про стягнення заборгованості скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.

В іншій частині рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 06 травня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 16 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська Судді: В.М. Коротун Л.М. Мазур Т.О. Писана О.В. Попович