Постанова

від 11.05.2017 по справі 913/956/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 року Справа № 913/956/16 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівЯценко О.В., Данилової М.В., розглянувши касаційну скаргуЛуганської обласної філармонії на постанову від 25.01.2017 Донецького апеляційного господарського суду у справі№913/956/16 господарського суду Луганської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Металургкоксохімбуд" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Луганської обласної філармонії Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про стягнення 517 897,70 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМУ Металургкоксохімбуд" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської обласної філармонії, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 265612, 80грн., 3% річних в сумі 20 936, 10грн., інфляційних втрат в сумі 231348, 80грн.

Рішенням від 11.11.2016 господарського суду Луганської області (суддя Старкова Г. М.) позов задоволено, стягнуто 265612, 80грн. заборгованості, 20936, 10грн. 3% річних, 231348, 80грн. інфляційних втрат та 7768, 47грн. судового збору. Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем робіт за договором, передбачений п. 3.2 договору строк оплати настав, а в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем виконаних робіт.

Постановою від 15.02.2017 колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі головуючого Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М. рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Луганська обласна філармонія у касаційній скарзі просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.237, 238, 241 Цивільного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.12.2013 між ТОВ "СМУ Металургкоксохімбуд" (виконавець) та Луганською обласною філармонією (замовник) укладено договір на виконання робіт № 174, відповідно до п. 1.1 якого його замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно до умов цього договору таку роботу: капітальний ремонт, а саме посилення будівельних конструкцій будівель гаражів, адміністративних приміщень і сховища декорацій за адресою: м. Луганськ, вул. Кошового, 36 (блока Д1, Г1) відповідно до проектно-кошторисної документації, і здати закінчені роботи в терміни, встановлені цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору замовник зобов'язаний своєчасно прийняти роботи та своєчасно сплатити їх.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору договірна ціна складає 265 612, 80грн., у тому числі ПДВ 20 % - 44 268, 80грн. Замовник сплачує роботи згідно з актом виконаних робіт протягом 7-ми банківських днів з моменту їх підписання.

У п. 4.1 договору передбачено, що фінансування об'єкта здійснюється за рахунок бюджетних коштів, які мають цільове призначення і використовуються тільки на оплату за виконані роботи за цим договором.

Договір набирає чинності з моменту укладання договору і діє до 31.12.2013, а за розрахунками - до повного їх виконання (п. 5.1 договору).

Судами також встановлено, що на виконання умов договору позивач виконав передбачені договором роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 24.12.2013 (форми № КБ-2в) за грудень 2013 року на загальну суму 265 612,80грн., підписаним повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень та скріпленим печатками підприємств, а також підписаною сторонами 24.12.2013 довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/і затрати за грудень 2013 року на суму 265 612, 80грн. (форми № КБ-3).

Посилаючись на те, що відповідач у встановлений договором строк не здійснив оплату виконаних робіт, ТОВ "СМУ Металургкоксохімбуд" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення вартості виконаних та неоплачених робіт в розмірі 265 612, 80грн. та нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України 20 936, 10грн. 3% річних за період з 09.01.2014 по 25.08.2016 та інфляційних втрат в сумі 231 348, 80грн. за період з лютого 2014 року по липень 2016 року.

Колегія суддів зазначає, що статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином Відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до положень глави 61 Цивільного кодексу України, а також п.п. 96, 99 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", п. 3.2 договору підставою для проведення остаточних розрахунків за виконані роботи є підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем робіт за договором, передбачений п. 3.2 договору строк оплати настав, відсутні докази оплати відповідачем виконаних робіт, в зв'язку з чим суди дійшли висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Луганської обласної філармонії вартості прийнятих та неоплачених нею робіт в розмірі 265 612, 80грн.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В даному випадку відповідачем було порушено зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт.

Сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до абз.3 п.3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь - який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 231348 грн. 80 коп. та 3% річних в розмірі 20936 грн. 10 коп. апеляційною інстанцією розрахунки перевірені.

Посилання касатора на те, що особа, яка підписала спірний договір, не мала відповідних повноважень, вже розглядалось апеляційним господарським судом та було відхилено в зв'язку з ненаданням відповідачем будь-яких доказів на підтвердження зазначених обставин.

Посилання касатора на те, що позивач не направляв вимогу про оплату робіт, а тому у відповідача відсутній обов'язок оплати, не приймається до уваги, оскільки п. 3.2 договору прямо передбачено, що замовник сплачує роботи згідно з актом виконаних робіт протягом 7-ми банківських днів з моменту їх підписання.

Посилання відповідача на те, що спірний договір не був спрямований на настання реальних наслідків, оскільки у відповідача відсутнє право власності на об'єкт за договором (нерухоме майно за адресою: м. Луганськ, вул. Кошевого, буд. 36) і, як наслідок, відсутнє право на його ремонт, також не приймається до уваги, оскільки наведене не спростовує висновків судів про обов'язок відповідача як замовника здійснити оплату за виконані роботи.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Луганської обласної філармонії залишити без задоволення.

Постанову від 25.01.2017 Донецького апеляційного господарського суду у справі №913/956/16 господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Яценко

М. Данилова