РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2017 р. Справа № 924/973/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Філіпова Т.Л.
при секретарі судового засідання Вох В.С.
розглянувши апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Агропромтехніка"на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.17 р.
у справі № 924/973/16 (суддя Гладій С.В. )
позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК"
відповідач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Агротехмаш" с. Ружичанка Хмельницького району
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка"
про стягнення 4 704 348,94 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3 ( пред. дов. у справі)
відповідача - не з"явився
третьої особи - ОСОБА_4 ( пред. дов. у справі)
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.Заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017р. у справі № 924/973/16 (головуючий суддя Гладій С. В., судді Субботіна Л.О., Музика М.В.) позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» про стягнення 4308368,37 грн. задоволені частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш» (м. Хмельницький, вул. Прикордонників, 12, код 31852451) на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) - 201222,32 грн. (двісті одна тисяча двісті двадцять дві гривні 32 коп.) пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1156451,61 грн. (один мільйон сто п'ятдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят одна гривня 61 коп.) інфляційних втрат за кредитом, 168881,98 грн. (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 98 коп.) інфляційних втрат за відсотками, 25002,92 грн. (двадцять п'ять тисяч дві гривні 92 коп.) судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ст.ст.11,526,546,549,553,ч.1ст.554,610,627,1054 Цивільного кодексу України, ст.26,174,193,232 Господарського кодексу України, абз. 2 п.3.1 ч.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. " Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" та прийшов до висновку, що оскільки обсяг зобов"язань поручителя визначений як умовами договору поруки так і умовами основного договору, заявлені вимоги є підставними. Разом з тим, суд врахував, що позивачем здійснено нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту в період понад 1 рік (за період з 29.02.2016 року по 05 липня 2016 року), що не відповідає п.6 ст.232 Господарського кодексу України, а тому в частині стягнення пені 211958,33грн. відмовлено; розмір стягнення інфляційних (за період з 29.02.2016 року по 05 липня 2016 року) з урахуванням ст. 625 ЦК України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року є меншим ніж заявлено позивачем , а саме в сумі 168881,98 грн., а тому в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат за відсотками на суму 40472,41 грн. відмовлено.
Суд першої інстанції відхилив покликання третьої особи на те, що позивач, звернувши стягнення на 11 нерухомих об'єктів, що належали відповідачу, 05.07.2016 року погасив заборгованість останнього за спірним кредитним договором на суму ринкової вартості 11 нерухомих об'єктів з включенням до її складу ПДВ й котра відповідно склала 28432800 грн.
Не погодившись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" звернулось з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення в частині стягнення із відповідача на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 201 222,32 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1 156 451,61 грн. інфляційних втрат за кредитом, 168 881,98 грн. інфляційних втрат за відсотками, 25 002,92 грн. судового збору, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що місцевим судом не досліджено загального розміру заборгованості позичальника перед кредитором, не взяті до уваги обставин, що свідчать про погашення такої заборгованості за рахунок звернення стягнення кредитором на заставне майно.
Апелянт наголошує, що борг був погашений Позичальником 05.07.2016 року, а саме сплачено 28 432 800 грн.
Щодо загального розміру заборгованості Позичальника перед Кредитором, скаржник вказує, що загальний розмір заборгованості ТОВ «ПМТЗ «Агропромтехніка» перед ПАТ «Укрсоцбанк» за спірним кредитним договором станом на момент звернення стягнення приватним нотаріусом на 11 нерухомих об'єктів - 05.07.2016 року склав:
15 000 000 гривень - тіло кредиту (тотожно з розрахунком позивача); 3 517 916 гривень 69 копійок - відсотки за кредитом (тотожно з розрахунком позивача);
З 337 535 гривень 26 копійок - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;
201 222 гривні 32 копійки - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;
1 156 451 гривня 61 копійка - розмір інфляційних втрат за кредитом;
168 881 гривня 98 копійок - розмір інфляційних втрат за відсотками.
Загальний розмір заборгованості станом на 05.07.2016 року в сумі склав: 23 382 007 гривень 86 копійок.
Вартість 11 нерухомих об'єктів, котрі належали ТОВ «ПМТЗ «Агропромтехніка» та на які звернуто стягнення приватним нотаріусом 05.07.2016 року задля погашення заборгованості перед позивачем, згідно звітів про вартість нерухомих об'єктів, котрі надав до суду позивач, становить 28 432 800 гривень.
На думку скаржника , останній не має заборгованості перед позивачем.
Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року у справі № 924/973/16 та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Агротехмаш» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «ПМТЗ «Агропромтехінка» про стягнення заборгованості, відмовити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що апеляційна скарга є безпідставною, з огляду на таке.
Так, положеннями генерального договору ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ПМТЗ Агропромтехніка» узгодили, що у разі порушення позичальником (ТОВ ПМТЗ Агропромтехніка) строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі не більшому подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення (стаття 4 Генерального договору).
Наголошує, що сторони узгодили право на стягнення з позичальника пені за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, без обмеження позивача (банку) строком на таке стягнення.
Звертає увагу суду, що навіть при умові, якщо сторони не узгодили б в Генеральному договорі право на стягнення з позичальника пені за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, без обмеження позивача (банку) строком на таке стягнення, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі.
Окрім цього, згідно положень договору поруки № 880/30-ПЮО1, який укладено між Позивачем та Відповідачем у даній справі, сторони погодили строк позовної давності до вимог, що пов'язані з неустойкою - 3 (три) роки.
Крім того, вказує, що третя особа по справі зверталась до Банку з листом (від 27.05.2016року за вих.: № 543), яким визнала існуючу заборгованість перед ПАТ «Укрсоцбанк» за Генеральним договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13 травня 2010 року , який міститься в матеріалах справи.
Вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи рішення у даній справі обґрунтованого не прийняв посилання третьої особи на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» звернувши стягнення на 11 нерухомих об'єктів ( а не погашення самостійно Позичальником боргу за рахунок заставного майна, як про це зазначає апелянт), що належали Позичальнику 05.07.2016р. погасив заборгованість останнього за спірним кредитним договором на суму ринкової вартості 11 нерухомих об'єктів з включенням до її складу ПДВ й котра відповідно склала 28432800 грн., відповідно, відсутня будь-яка заборгованість позичальника перед позивачем за умовами спірного кредитного договору, оскільки правомірність зарахування боргу позивачем у розмірі меншому, ніж зазначає третя особа, відповідачем не оскаржувалась, отже у суду відсутні підстави переглядати обставини, які не стосуються предмету заявлених позовних вимог.
Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
В судове засідання від третьої особи ОСОБА_5 "Агротехмаш" надійшло клопотання ( вх.№ 9096/17 від 30.03.2017р.), в якому він ,зокрема, просить витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 відомості щодо вартості нерухомого майна, а саме : за вартістю майна, включаючи податок на додану вартість чи за вартістю майна без включення до її складу податку на додану вартість приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо перереєстрації права власності на 11 нерухомих об'єктів, котрі належали ТОВ «ПМТЗ «Агропромтехніка» за ПАТ «Укрсоцбанк» , індексні номери рішень 30328412 від 06.07.2016 року. 30347280 від 06.07.2016 року. 30347472 від 06.07.2016 року. 30347574 від 06.07.2016 року. 30347692 від 06.07.2016 року. 30347777 від 06.07.2016 року. 30347893 від 06.07.2016 року. 30347953 від 06.07.2016 року. 30348003 від 06.07.2016 року. 30328408 від 06.07.2016 року. 30328404 від 06.07.2016 року.
На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 року у справі № 924/973/16, Приватний нотаріус КМНО ОСОБА_6 подала письмові пояснення з приводу поданої апеляційної скарги.
Зокрема, вказала, що ПАТ"Укрсоцбанк", як додаток до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, надав Договори іпотеки, укладені між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "ПМТЗ "Агропромтехніка", а саме: іпотечний договір від 13.05.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 912; іпотечний договір від 13.05.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 904: іпотечний договір від 13.05,2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 908; іпотечний договір від 20.09.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 2910.
Вказує, що на усіх вищевказаних іпотечних договорах в статті 4 п.п. 4.1., 4.6.3. сторони погодили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задоволити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".
Таким чином, підставою для реєстрації вищевказаних об'єктів нерухомого майна ПАТ "Укрсоцбанк" є відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог іношекодержателя та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Наголошує, що при прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_2 акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на спірні об'єкти нерухомого майна нотаріусом дотримано усіх вимог, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а ПАТ «Укрсоцбанк» , користуючись своїм законним правом, усіх вимог, передбачених Законом України «Про іпотеку» , для реєстрації права власності на вищезазначені предмети іпотеки.
З наданих суду копій документів реєстраційної справи вбачається, що Банком було проведено оцінку об'єктів нерухомості, що є предметом іпотеки та відповідні звіти складені 04.07.2016 року суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством «Енергомакс» ,
Вищезгадані звіти падані нотаріусу, як підтвердження виконання Банком вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» , а також розрахунки заборгованості "ГОВ «ІІМТЗ «Агропромтехніка» перед Банком, з яких вбачається, що сума заборгованості співрозмірна із вартістю нерухомості відповідно до звітів.
Згідно наданих нотаріусу звітів про незалежну оцінку нерухомого майна було вказано ринкову вартість об"єкта оцінки станом па дату оцінки з урахуванням суми ПДВ та без урахування суми ПДВ, окремо зазначено сума ІІДВ.
Також зазначає, що державний реєстратор законодавством не уповноважений встановлювати безспірність суми заборгованості іпотекодавцем перед іпотекодержателем та визначати, чи включений податок на додану вартість, чи за вартістю майна без включення до її складу податку на додану вартість виготовлено оцінку об"єктів нерухомості .
У судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017 року скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні в позові.
Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві. Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 07.02.2017 року залишити без змін , а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та заздалегідь ( а.с. 51, т.3)
Від відповідача ОСОБА_5 "Агротехмаш" повернувся поштовий конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання ( а.с. 58, т.3).
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Пункт 3.9.1. вказаної Постанови передбачає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, за змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).
Оскільки у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами у справі не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх представників в судове засідання, враховуючи обмеженість строків розгляду справи та відсутність клопотання про їх продовження , справа розглядається без явки відповідача за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представника апеллянта та представника позивача, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально - технічного забезпечення "Агропромтехніка" підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 акціонерним товариством „Укрсоцбанк» та товариством з обмеженою відповідальністю „Підприємством матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010 року, зміни внесені Додатковими угодами: № 1 від 19.05.2010р., № 1 від 04.08.2010р., № 2 від 19.11.2010р., № 3 від 10.02.2011р., № 4 від 26.04.2011р., № 5 від 25.05.2011р., № 6 від 09.09.2011р., № 7 від 09.09.2011р., № 8 від 13.02.2012р., № 9 від 08.05.2012р., № 10 від 13.12.2012р., № 11 від 28.12.2012р., № 12 від 29.03.2013р., № 13 від 30.04.2013р., № 14 від 15.05.2013р., № 15 від 22.05.2013р., № 16 від 27.08.2013р.,№17від31.10.2013р.,№ 18 від 13.11.2013р., № 19 від 22.07.2014р.
Згідно з п. п. 1.1, 1.3. Генерального договору, Банк зобов'язується надавати клієнту грошові кошти у національній валюті України на умовах, забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором та додатковими договорами до нього, надалі за текстом - „Кредит» , а клієнт зобов'язується повертати Кредит у строки/терміни, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатковими договорами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатимуться у додаткових договорах, але не більше 27% річних. Розмір процентної ставки встановлюється на строк на 3 місяці з дати підписання відповідного додаткового договору до цього договору. Надалі зазначений розмір процентної ставки може переглядатися банком кожні наступні три місяці. За виконання Банком зобов'язань, Клієнт сплачує комісії у розмірі та у порядку, що визначені цим Договором та Тарифами на послуги, що надаються Банком, що містяться у Додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, та у додатках до додаткових договорів до цього договору.
Відповідно до п. 2 Генерального договору, загальний ліміт операцій з надання кредиту та гарантій за цим договором не може перевищувати 25000000,00 грн.
Загальний ліміт операцій здійснюється відповідно до наступного графіку:
з 31.12.2012р. по 06.05.2013р. - 31300000,00 грн.
з 07.05.2013р. по 21.05.2013р. - 31100000,00 грн.
з 22.05.2013р. по 30.10.2013р. - 31300000, 00 грн.
з 31.10.2013р. по 31.05.2016р. - 29495000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1. Генерального договору у разі прострочення позичальником повернення Кредиту згідно умов цього договору та відповідним Додатком договором та/або сплати відсотків та/або комісій, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 1 (один) відсоток від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочення.
В якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат за Генеральним Договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010 року та додаткових угод до нього укладено:
- Іпотечний договір від 13.05.2010р., зареєстрований в реєстрі за № 912, за умовами якого ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» передало в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме:
1) будівля адмінбудинку літ. „А-3» загальною площею 1740,8 кв. м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4.
2). будівля майстерні літ. „Е» загальною площею 763,2 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4.
3). будівля цеху літ. „Г» загальною площею 1202,2 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4.
4). арочна будівля літ. „Б» загальною площею 753,9 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4.
5). будівля гаража літ. „К» загальною площею 473,1 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4.
6). будівля спортивно-оздоровчого комплексу літ. „В» загальною площею 481,9 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4.
7). будівля трансформаторної підстанції літ. „З» загальною площею 52,4 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4.
8) будівля котельної літ. „В» загальною площею 85,5 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4.
Заставна вартість за згодою сторін визначена в сумі 12114900,00 грн. (без урахування споруди складу літ „Ж» , загальною площею 261,4 кв. м.);
- Іпотечний договір від 13.05.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 904, за умовами якого ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» передало в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: будівлю складу (літ. „Л» за планом земельної ділянки), загальною площею 663,4 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4. Заставна вартість за згодою сторін визначена в сумі 885000,00 грн.;
- Іпотечний договір від 13.05.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 908, за умовами якого ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю офісу з складами, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 16 в. Заставна вартість за згодою сторін визначена в сумі 107500,00 грн.;
- Іпотечний договір від 20.09.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 2910, за умовами якого ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: товарні склади для зберігання запасних частин сільськогосподарської техніки, загальною площею 2303,6 кв. м., що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4. Заставна вартість за згодою сторін визначена в сумі 2264900,00 грн.
Відповідно до всіх іпотечних договорах в статті 4 п. п. 4.1., 4.6.3. сторони погодили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України „Про іпотеку» .
В рамках Генерального договору між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.33-72/046 від 22.07.2014 року (далі - Кредитний договір), зміни внесені Додатковою угодою № 06.33-72/088 (01/046) від 28.10.2014 року, Додатковою угодою № 06.33-72/044 (02/046) від 28.01.2015 року та Додатковою угодою № 06.33-72/044 (03/046) від 28.04.2015 року.
30.04.2013 року між ПАТ „Укрсоцбанк» та ТОВ „Агротехмаш» укладено договір поруки № 880/30-ПЮО-1, згідно якого, у зв'язку із укладенням між Банком та Позичальником Генерального договору № 880/15-ГД 1 про здійснення кредитування від 13.05.2010р. (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього, і разом з усіма додатками, додатковими угодами до нього, Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань Позичальника за кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати Позичальником у відповідності з кредитним договором. (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 1.2 Договору поруки, поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору, відповідно до якого Позичальник зобов'язаний, повернути кредитні кошти в сумі 31300000,00 грн. не пізніше 31.05.2016р., сплатити проценти за процентною ставкою в розмірі до 35% річних для кредитних коштів, отриманих в гривні, а також сплатити комісії, неустойку, регресні та будь-які інші суми відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору поруки, Поручитель, як солідарний боржник, зобов'язується сплатити Банку всі суми, належні до сплати Позичальником за Кредитним Договором, в разі порушення Позичальником зобов'язання щодо сплати відповідної суми коштів за Кредитним Договором, протягом 2 (двох) робочих днів з дати надіслання Банком відповідної письмової вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або запитів щодо обґрунтованості Вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань. Такі платежі повинні бути сплачені Поручителем на рахунки Банку, вказані у Вимозі.
Згідно п. 2.2. Договору поруки, Поручитель зобов'язаний відповідати перед Банком за виконання Позичальником грошових зобов'язань за Кредитним Договором у тому ж обсязі, що й Позичальник, та виконувати умови цього Договору.
Між Банком та ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» (Позичальником) було укладено Додатковий договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.33-72/046 від 22.07.2014р., зміни внесені Додатковою угодою № 06.33-72/088 (01/046) від 28.10.2014 року, Додатковою угодою № 06.33-72/044 (02/046) від 28.01.2015 року та Додатковою угодою № 06.33-72/044 (03/046) від 28.04.2015 року.
Відповідно до п. 1. Додаткового договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.33-72/046 від 22.07.2014 року, Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів шляхом їх перерахування з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника № 26000000251469, відкритий у Кредитора, в межах максимального ліміту заборгованості за цим Додатковим договором в 15000000,00 грн., з врахуванням заборгованості за Додатковим договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.201-72/181 від 09.10.2013 року до Генерального договору про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010 року.
Надання кредиту в межах суми максимального ліміту здійснюється окремими частинами (Траншами), з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості за цим Додатковим договором:
- з 21.05.2015р. максимальний ліміт заборгованості становить 10000000,00 грн.
-з 21.06.2015р. максимальний ліміт заборгованості становить 5000000,00 та кінцевою датою повернення заборгованості за всіма Траншами Кредиту за цим Додатковим договором 21.07.2015 року.
Згідно п. 3 Додаткового договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.33-72/046 від 22.07.2014 року, Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору відсотки, порядок нарахування та сплати яких визначений в Генеральному договорі, а також комісії, перелік, розмір та порядок сплати яких міститься в Додатку № 1 до цього Додаткового договору.
Листом від 01.06.2016 року за вих. № 08.42-186/7868 ПАТ „Укрсоцбанк» звернувся до ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» з вимогою про усунення порушень за Генеральним договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010р. включаючи усі Додаткові договори, угоди, доповнення та зміни, яку адресат отримав 03.06.2016р., та з моменту отримання даної вимоги погасить заборгованість в сумі 23717828,04 грн., яка виникла станом на 20.05.2016р.
З аналогічною вимогою від 01.06.2016 року за вих. № 08.42-186/7862 ПАТ „Укрсоцбанк» звернувся і до ТОВ „Агротехмаш» .
ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» зобов'язання перед ПАТ „Укрсоцбанк» не виконало.
Як вбачається з позовних вимог , ПАТ „Укрсоцбанк» за рахунок прийняття на баланс іпотечного майна, що належало ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» частково покрило кредитну заборгованість, разом з тим має місце залишок заборгованості, який складає: 31466 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 25.09.2015р. по 28.02.2016р., 2110833,33 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 29.02.2015р. по 05.07.2016р., 363678,74 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 31.08.2015р. по 28.02.2016р., 413180,65 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків за період з 29.02.2016р. по 05.07.2016р., 1575000 грн. - інфляційні втрати за кредитом, 209354,39 грн. - інфляційні втрати за відсотками. Загальна сума заборгованості складає 4703513,11 грн.
З огляду на зазначене, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 4308368,37 грн., з яких 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 413180,65 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1575000,00 грн. нарахувань індексу інфляції за кредитом, 209354,39 грн. нарахувань індексу інфляції за відсотками.
Аналізуючи зазначені обставини справи , колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно матеріалів справи, правовідносини між банком та ТОВ „Агропромтехніка» (далі - Клієнт), виникли на підставі договору про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010р. та договору іпотеки від 13.05.2010р.
Положеннями статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
За ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
За частиною 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
В силу дії статті 35 Закону України «Про іпотеку» , у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення; в цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.
Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.
Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Колегія суддів зауважує, що спірні правовідносин регулються вищезазначеними нормами права, разом з тим, вимоги позивача спростовуються наступним.
Так, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне навести власну правову кваліфікацію щодо господарський правовідносин сторін , в розрізі наявних обставин справи.
Згідно пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012, № 6 "Про судове рішення", вбачається , що з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Як зазначалось вище у даній постанові, 13.05.2010 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «ПМТЗ «Агропромтехніка» укладено Генеральний договір про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1.
22.07.2014 року в межах Генерального договору про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010 року між його сторонами було укладено Додатковий договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.33-72/046 (далі по тексту - «кредитний договір» ), згідно п.1 якого Кредитор зобов'язується надавати Позичальнику грошові кошти на поповнення обігових коштів шляхом їх перерахування з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника № 26000000251469, відкритий у Кредитора, в межах максимального ліміту заборгованості за цим Додатковим договором в 15 000 000 грн., з врахуванням заборгованості за Додатковим договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 06.201-72/181 від 09.10.2013 року до Генерального договору про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010 року.
Крім того,в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „ПМТЗ „Агропромтехніка» щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат за Генеральним Договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010 року та додаткових угод до нього укладено іпотечні договора від 13.05.2010р.
У зв'язку із економічною неможливістю Позичальника в повному обсязі виконувати взяті на себе зобов'язання з 22.05.2015 року за кредитним договором утворилась заборгованість.
05.07.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу : прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав на 11 нерухомих об'єктів, котрі належали на праві власності Позичальнику й виступали об'єктами забезпечення виконання зобов'язань останнього перед ПАТ «Укрсоцбанк» за Генеральним договором про здійснення кредитування № 880/15-ГД 1 від 13.05.2010 року в рахунок погашення наявної заборгованості.
Позивач, звернувшись до суду про стягнення із відповідача 4 308 368, 37 грн., вказав на те, що названа сума є залишком боргу Позичальника, яка не покрита іпотечним майном.
Відповідно до звітів про незалежну оцінку об"єктів нерухомого майна що є предметом іпотеки, які складені суб"єктом оціночної діяльності ПП "Енергомакс" від 04.07.2016 р. ( а.с. 160-168, т.2), вартість нерухомих об"єктів становила 28 432 800,00 грн.
Відповідно доводи апелянта ґрунтуються на тому , що вартість оціненого іпотечного майна, на яке звернуто стягнення, (з врахуванням суми ПДВ) перевищує суму заборгованості, на яку заявляє вимоги банк,а отже борг відсутній .
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Так, відповідно до висновку про незалежну оцінку майна від 04.07.2016 р. (а.с. 168 т.2), ринкова вартість об"єктів оцінки :
-будівля адмінбудинку літ. „А-3» загальною площею 1740,8 кв. м, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить :
11 865 600.00 грн. в т.ч. 9 888 000,00 грн , сума ПДВ -1 977 600,00 грн.
- будівля майстерні літ. „Е» загальною площею 763,2 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить:
1 584 000,00 грн., в т.ч. 1 320 000,00 грн., сума ПДВ -3264 000,00 грн.
- будівля цеху літ. „Г» загальною площею 1202,2 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4. становить :
2 496 000,00 грн.., в т.ч. 2 080 000,00, сума ПДВ 416 000,00 грн.
-арочна будівля літ. „Б» загальною площею 753,9 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4. становить :
1 564 800,00 грн. в т.ч 1 304 000,00 грн.. сума ПДВ 260 800,00 грн.
- будівля гаража літ. „К» загальною площею 473,1 кв. м., що розташована за адресою : Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить:
981 600,00 грн., в т.ч. 818 000,00 грн, сума ПДВ 163 600,00 грн.
- будівля спортивно-оздоровчого комплексу літ. „В» загальною площею 481,9 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить:
3 284 400,00 грн., в т.ч. 2 737 000,00 грн, сума ПДВ 547 400,00 грн.
- будівля трансформаторної підстанції літ. „З» загальною площею 52,4 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить :
109 200,00 грн., в т .ч. 91 000,00 грн, сума ПДВ 18 200,00 грн.
-будівля котельної літ. „В» загальною площею 85,5 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить :
177 600,00 грн., в т.ч. 148 000,100 грн., сума ПДВ 29 600,00 грн.
-товарні склади для зберігання запасних частин сільськогосподарської техніки, загальною площею 2303,6 кв. м., що розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить:
4 616 400,00 грн, в т.ч. 3 847 000,00 грн.. сума ПДВ 769 400,00 грн.
- будівля складу (літ. „Л» за планом земельної ділянки), загальною площею 663,4 кв. м., що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Толбухіна, 4 становить :
1 504 800,00 грн. в т.ч. 1 254 000,00 грн., сума ПДВ 250 800,00 грн.
-нежитлова будівля офісу з складами, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 16 "В" становить:
248 400,00 грн.. в т.ч. 207 000,00грн, сума ПДВ 41 400,00 грн.
Отже, вартість іпотечного майна , суб"єктом оцінечної діяльності вказана як з ПДВ, так і без врахування суми ПДВ.
При цьому, колегія суддів враховує наступне, що п. а п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податку на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту", а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з п. 189.15 статті 189 Податкового кодексу України, у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу
Пунктом 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього
Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1
статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території
України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2
розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення
операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та
операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду констатує, що ринкова вартість об'єкту нерухомого майна для прийняття рішення щодо звернення стягнення на іпотечне майно відповідно до Закону України "Про іпотеку" за вартістю іпотечного майна має бути визначена без урахування податку на додану вартість.
Аналогічна позиція викладена в Листі Державної фіскальної служби України від 19.04.2016р. № 8823/6/99-99-19-03-02-15 ( .с.180-183 т.2).
Відповідна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 12.10.2016 р.у справі № 910/16924/15.
А відтак, дії банка в частині звернення майна на предмет іпотеки на підставі договору за вартістю майна без урахування суми ПДВ є правомірними,а доводи апелянта в цій частині є помилковими .
Разом з тим, відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону:,
Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Відповідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв"язку з невиконанням позичальником (відповідачем) своїх зобов"язань перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Кредитним договором. на підставі ст. 4 п.п.4.1, 4.6.3 сторони погодили порядок стягнення на предмети зазначених договорів наступним чином : у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов"язання , Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки , зокрема шляхом передачі Іпотекодержателю право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов"язань в порядку , встановленому ст.37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до матеріалів справи, іпотечне нерухоме майно зареєстроване за банком, отже позасудова процедура врегулювання шляхом набуття Банком права власності на Предмет іпотеки, передбачена ст.36 Закону України "Про іпотеку", є завершеною.
Таким чином, ПАТ "Укрсоцбанк" реалізувало своє право на задоволення вимог за кредитним договором та звернуло стягнення на іпотечне майно, що було предметом акцесорного зобов'язання, яке виступало засобом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, тому вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" щодо виконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, після реєстрації за ним права власності на іпотечне майно є недійсними у відповідності до ч.4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку".
Крім того, колегія суддів зауважує, що зобов'язання за кредитним договором припинились, оскільки іпотека забезпечує сплату позичальником або іпотекодавцем (разом чи окремо) усіх існуючих та майбутнього боргу Позичальника у строки та на умовах, зазначених в кредитному договорі, у тому числі сплату усієї основної суми кредиту чи її частини, яку позичальник фактично отримав і ще не повернув, а також відсотків, комісійних та інших витрат, що належать до сплати у відповідності з кредитним договором та усі витрати, як вони визначені в п.7.1 цього іпотечного договору, що узгоджується зі статтею 7 Закону України "Про іпотеку", згідно якої за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах ВГСУ у справах 6/174-09 від 10.02.2014р. ,№ 914/3812/ від 14.12.2016р.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо безпідставності заявлених ПАТ "Укрсоцбанк" вимог до відповідача в сумі 4308368,37 грн., з яких 2110833,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 29.02.2016р. по 05.07.2016р., 413180,65 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 29.02.2016р. по 05.07.2016р., 1575000,00 грн. нарахувань індексу інфляції за кредитом, 209354,39 грн. нарахувань індексу інфляції за відсотками, оскільки зазначена заборгованість погашена за рахунок предмету іпотеки .
За таких обставин рішення суду про часткове задоволення позову та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехмаш» на користь публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк» 201222,32 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 1156451,61 грн. інфляційних втрат за кредитом, 168881,98 грн. інфляційних втрат за відсотками, 25002,92 грн. судового збору підлягає скасуванню .
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.2 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.Згідно п.п.1,4 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом в сукупності обставини, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року у справі № 924/973/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.44, 49 ГПК України, з стягненням з ПАТ "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка судовий збір в розмірі 77 621,76 грн. за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 49.99,101,103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 07 лютого 2017 року у справі № 924/973/16 скасувати.
3. Прийняти нове.В позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агропромтехніка (м. Хмельницький, вул. Толбухіна,4, код 23832335) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 77 621,76 грн.
5. На виконання означеної постанови господарському суду Хмельницької області видати судовий наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку .
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2017 |
Оприлюднено | 18.05.2017 |
Номер документу | 66479384 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні