Ухвала

від 11.05.2017 по справі 503/2283/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/3783/17

Головуючий у першій інстанції Сопільняк О. М.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів: Черевка П.М.,

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: представника позивачів ОСОБА_3, представників відповідачів Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області - Трегубчака С.М. та головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Шамоти О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 22 лютого 2017 року за позовними заявами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 до Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області та головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - відділу Держгеокадастру в Кодимському районі Одеської області, про визнання недійсним та скасування державного акту на право колективної власності на землю,-

В С Т А Н О В И Л А:

08 грудня 2016 року позивачі звернулись до суду з позовами до Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області та головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ Держгеокадастру в Кодимському районі Одеської області про визнання недійсним та скасування державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 17 листопада 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству Правда с.Грабове Кодимського району Одеської області.

13 грудня 2016 року ухвалою суду вказані позови об'єднані в одне провадження.

Позовні вимоги було мотивовано тим, що в листопаді 2016 року позивачі звернулись до головного управління Держгеокадастру в Одеській області із заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області.

Однак, листами від 29 листопада 2016 року управління Держгеокадастру в Одеській області відмовило у задоволенні цих заяв, оскільки земельні ділянки, на які претендують позивачі, відносяться до земель колективної власності, що унеможливлює їх передачу у приватну власність.

Наявність чинного державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 17 листопада 1995 року Грабівською сільською радою Кодимського району Одеської області, порушує передбачене пунктом б частини 1 статті 121 Земельного Кодексу України право позивачів на отримання у власність земельної ділянки площею 2.0 га. кожному для ведення особистого селянського господарства.

Оскаржуваний позивачами державний акт на право колективної власності на землю не породжує жодних правових наслідків, а тому є формальним та нечинним; землі, щодо яких виник спір, на теперішній час ніким не використовуються, не є розподіленими та не перебувають у користуванні будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб.

З цих підстав, а також з огляду на те, що при ліквідації КСП Правда державна реєстрація державного акту на право колективної власності на землю не скасована, а на теперішній час відсутній механізм передачі (повернення) земель колективної форми власності до державної власності, позивачі звернулись до суду та просили задовольнити їх позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області пояснила, що Грабівська сільська рада заперечує проти задоволення позовів, оскільки підстави для скасування виданого 17 листопада 1995 року державного акту на право колективної власності на землю відсутні. Окрім цього, в даний час, земельні ділянки, на які претендують позивачі, перебувають у користуванні мешканців села Грабове Кодимського району Одеської області, членами громади якого позивачі не являються.

Представник управління Держгеокадастру в Одеській області та відділу Держгеокадастру в Кодимському районі Одеської області проти позовних вимог позивачів у частині визнання недійсним та скасування спірного державного акту на право колективної власності на землю не заперечувала, вказавши лише про відсутність підстав для скасування цього правовстановлюючого документу вцілому.

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 22 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачів за довіреностями ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до апеляційного суду позивачі по справі не з'явились, але про розгляд справи всі вони були сповіщені належним чином. Крім того, їх інтереси представляє довірена особа. Тому у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка до суду апеляційної інстанції не перешкоджає подальшому розглядові справи та у доступі їх до апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та пояснення на неї представника позивачів ОСОБА_3, а також думку щодо апеляційної скарги представників відповідачів Трегубчака С.М. та Шамоти О.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі діючих на той час норм права на підставі рішення Грабівської сільської ради Кодимського району Одеської області №18 від 26 квітня 1995 року, колективному сільськогосподарському підприємству Правда с.Грабове Кодимського району Одеської області видано державний акт серії НОМЕР_1 на право колективної власності на землю, площею 2470,8 га..

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином на час набуття права колективної власності, така форма власності була передбачена законом, а тому подальша зміна законодавства не може мати наслідком позбавлення права власності набутого у спосіб передбачений законом.

Підстави припинення права власності на час розгляду справи встановлені статтею 346 ЦК України та ст. 140 ЗК України.

Відповідно до довідки №1256 виданою Грабівською сільською радою Кодимського району Одеської області від 23.11.2016 року КСП Правда ліквідовано, правонаступники колективного сільськогосподарського підприємства відсутні.

Позивачами не наведено, а судом не встановлено, що на час видачі державного акту позивачі мали будь-яке право щодо вказаної земельної ділянки і таке право було порушене виданим державним актом.

Не наведено також позивачами доводів, а відтак не доведено, що вказаний державний акт був виданий з порушенням закону або підзаконних актів.

Таким чином на думку судової колегії у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання недійсним спірного державного акту.

Отже, розглядаючи спір, місцевий суд вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Суд перевірив усі докази, які навели позивачі у підтвердження своїх вимог, а відповідачі - у підтвердження своїх заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі, не заслуговують на увагу, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 303,307 ч.1 п.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відхилити, рішення Кодимського районного суду Одеської області від 22 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак вона може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Р.Д. Громік