Постанова

від 10.05.2017 по справі 820/6897/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 травня 2017 р. № 820/6897/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - Тараніної О.В.,

представника відповідача - Коваленко Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМТК" звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2016 №0001711403, № 0001031409 та від 01.12.2016 № 0002371403.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкової інспекції щодо наявності у ТОВ УМТК порушень податкового законодавства не відповідають дійсності, а отже не можуть слугувати підставою для винесення будь-яких податкових повідомлень-рішеиь, а тому дані податкові повідомления-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини, в яких зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах чинного законодавства, тому позов задоволенню не підлягає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Головним управлінням ДФС у Харківській області в період з 28.07.2016 року по 17.08.2016 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ УМТК з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року.

31 серпня 2016 року ТОВ УМТК отримало акт ГУ ДФС у Харківській області № 488/20-40-14-03-08/31797087 від 25 серпня 2016 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ УМТК з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.03.2016 (далі - Акт №488).

Перевіркою встановлено такі порушення ТОВ УМТК :

1. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 847 274,00 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 300 600,00 грн., за 2015 рік в сумі 469 634,00 грн., за 1 квартал 2016 року в сумі 76 680,00 грн.;

2. п. 188.1 ст.188 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 134 243,00 грн., у тому числі у березні 2016 року в сумі 134 243,00 грн.;

3. ст. 2 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного надходження грошових коштів на територію України по імпортному контракту №10122015 від 10.12.2015;

4. п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004, в результаті чого встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства в сумі З01 850,00 грн.

02 вересня 2016 року ТОВ УМТК отримало Лист ГУ ДФС у Харківській області №5034/20-40-14-03-07 від 31.08.16 "Про друкарську помилку", в якому контролюючий орган повідомляє, що в Акті №488/20-40-14-03-08/31797087 від 25 серпня 2016 року було допущено друкарську помилку, в результаті чого порушення, описане в розділі 3.1.4 та в п.1 розділу 4 слід вважати: пп. 134.1.1 п. 143.1 ст.134 ПК України, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 678 600,00 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 300 600,00 грн., за 2015 рік в сумі 300 960,00 грн., за 1 квартал 2016 року в сумі 76 680,00 грн.

07 вересня 2016 року ТОВ УМТК направило на адресу ГУ ДФС у Харківській області №5034/20-40-14-03-07 від 31.08.16 заперечення на акт № 488/20-40-14-03-08/31797087 25 серпня 2016 року, проте вони були залишені без розгляду у зв'язку із пропущенням строку.

21 вересня 2016 року ТОВ УМТК отримало податкові повідомлення-рішення прийн підставі Акту №488/20-40-14-03-08/31797087 25 серпня 2016 року, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення №0001701403 від 14.09.16, відповідно до якого, встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп. 138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за податко прибуток приватних підприємств у сумі 773 010,00 грн. (678 600,00 грн. суми грошового зобов'язання, 94 410,00 грн. - штрафні санкції);

2) податкове повідомлення-рішення №0001711403 від 14.09.16, відповідно до якого, встановлено порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України, у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 134243,00 грн,

3) податкове повідомлення-рішення №0001404, яким встановлено порушення ст. 2 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в валюті та застосовано штрафні санкції у розмірі 3 769,00 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення №0001031409 від 14.09.16, відповідно до якого встановлено порушення п. 2.6 глави 2 Постанови правління НБУ №637 від 15.12.2004 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні , у зв'язку з чим нараховано штрафні санкції у розмірі 1 509 250,00 грн.

27 вересня 2016 року, не погоджуючись із законністю підстав для прийня податкових повідомлень-рішень №0001701403 від 14.09.16, №0001711403 від 14.09.16 та №0001031409 від 14.09.16 ТОВ УМТК подало скаргу до Державної фіскальної слузі України з проханням про їх скасування.

21 жовтня 2016 року позивачем було отримано рішення ДФС України №22454/6/9 99-11-01-01-25 від 18.10.16 Про продовження строку розгляду скарги , відповідно до якого вирішено продовжити строк розгляду скарги до 01.12.2016 включно.

09 грудня 2016 року ТОВ УМТК отримало рішення ДФС України №25590/6/99 11-01-01-25 від 28.11.2016 Про результати розгляду скарги , відповідно до якого ДФС України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0001701403 від 14.09.16 в частині донарахувань податку на прибуток по операціях за період 2015 року та за 1 квартал 2016 року по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 і не встановлення наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік та за 1 квартал 2016 року і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення ГУ ДФС у Харківській області від 14.09.2016 №0001711403 та №0001031409 залишено без змін, а скаргу у відповідній частині - без задоволення.

Також ТОВ УМТК отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС Харківській області №0002371403 від 01.12.2016, відповідно до якого податковим органом встановлено порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ УМТК за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 376 200,00 грн. (податкове зобов'язання збільшено на суму 300960,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 75240,00 грн.).

Позивач не погоджуючись висновками акту перевірки та рішенням ДФС України, а податкові повідомления-рішення №0001711403 від 14.09.16, №0001031409 від 14.09.16 та №002371403 від 01.12.201 вважаючи такими, що підлягають скасуванню, звернувся з позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Щодо податкового повідомлення-рішення №002371403 від 01.12.2016 , суд зазначає наступне.

02 січня 2014 року між ТОВ УМТК та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір технічного обслуговування №02/01, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснювати технічне обслуговування обладнання, а Замовник зобов'язується оплачувати дані послуги.

За п. 4.1 вищезазначеного договору в кінці кожного місяця Виконавець зобов'язаний надати Замовникові звіт про надані послуги та Акт виконаних послуг.

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_3 систематично надавав ТОВ УМТК послуги технічного діагностування обладнання, та щомісячно звітував Замовникові про виконані роботи надаючи акт виконаних робіт та письмовий звіт про здійснення перевірки та регулювання технічного стану, норм точності та правильності роботи вузлів обладнання із зазначенням наявних зауважень. Так під час перевірки обладнання були виявлені теча масла, витік повітря, люфт деталей та порушення ізоляції механізмів, що було оперативно виправлено Виконавцем.

За п. 2.4. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні бухгалтерські документи повинні мати наступні обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складено документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та / або вартісному виразі), посади та прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також відповідно до п. 2.2. ст. 2 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, висловленої в ухвалі від 06.04.2016 по справі К/800/63314/14, виходячи із специфіки послуги як предмета господарської операції, акти здачі - прийняття наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Таким чином, акти виконаних робіт із звітами про надані послуги складені між ТОВ УМТК та ФОП ОСОБА_3, мають усі належні реквізити, складені із дотриманням вимог чинного законодавства України і є належним підтвердженням дійсності та реальності господарських операцій між сторонами.

Однак у податковому повідомленні-рішенні №0001701403 від 14.09.16, податковий орган встановив порушення ТОВ УМТК пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України, у зв'язку з чим збільшив суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств у сумі 678 600,00 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 300 960,00 грн., за 2015 рік в сумі 300 960,00 грн., за 1 квартал 2016 року в сумі 76 680,00 грн., а також нарахував штрафні санкції у розмірі 94 410,00 грн.

За пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього - рішені Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140і статтею 141цього Кодексу.

Відповідно до пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

г) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортні, експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. розумних

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що ТОВ УМТК законно та обгрунтовано включило грошові кошти сплачені ФОП ОСОБА_3 за господарським договором технічного обслуговування до складу власних витрат.

Крім того, щодо посилань контролюючого органу про не встановлення ділової мети щомісячного придбання послуг по технічному обслуговуванню обладнання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем було укладено з ТОВ Виробнича фірма Сфера договір оренди приміщення та обладнання від 02.01.2014 року №2, за яким у розпорядження ТОВ УМТК було передано станки та інші машини.

ТОВ УМТК було вимушено укласти договір технічного обслуговування з особою, яка систематично, кілька разів на місяць перевірятиме технічний стан обладнання, вчасно та у найкоротший термін здійснюватиме його поточний ремонт, чим забезпечить стабільну роботу виробничих потужностей позивача та сприятиме вчасному виконанню взятих на себе зобов'язань.

Розглянувши комерційні пропозиції кількох суб'єктів господарювання, що надають необхідні послуги, керівництво ТОВ УМТК обрало комерційну пропозицію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, що виявилась найбільш привабливою із отриманих.

02 січня 2014 року між ТОВ УМТК та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір технічного обслуговування №02/01, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснювати технічне обслуговування обладнання, а Замовник зобов'язується оплачувати дані послуги.

Згідно ч.1 ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно ч.1 ст.44 ГК України підприємництво, поміж іншим, здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Таким чином, ТОВ УМТК мало нагальну необхідність у залученні особи, що здійснюватиме технічне обслуговування орендованого у ТОВ Виробнича фірма Сфера обладнання, а комерційна пропозиція та якість послуг ФОП ОСОБА_3 влаштувало ТОВ УМТК .

Отже, висновки про відсутність розумних економічних та інших причин (ділової мети) систематичного придбання робіт по технічному обслуговуванню обладнання у 2014 році є необгрунтованими, а тому заявлені податковим органом порушення податкового законодавства такими, що не відповідають дійсності.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001711403 від 14.09.2016, суд зазначає наступне.

Відповідно пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова ДїЛормація, експертні висновки, судові рішення та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Приписами п.85.2 ст.85 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.8 ст.85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Таким чином, під час проведення перевірок платників податків контролюючий орган має виходити виключно із доведених фактів, що ґрунтуються на існуючих документах та інших законних джерелах.

Згідно з п. 188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початії звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню та газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартії матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосере, покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

За змістом пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

За результатами калькулювання виробничої собівартості продукції була здійснена реалізація виготовленої продукції ТОВ УМТК за цінами, що, керуючись вимогами чинного законодавства, були вище її собівартості.

На підтвердження обґрунтованості та законності нарахування податків і зборів результатами власної господарської діяльності ТОВ УМТК надало до суду договори, акти приймання-передачі, податкові та видаткові накладні, обігово-сальдові відомості та інші документи.

Всупереч даним, що відображені у наданих позивачем документах, ГУ ДФС у Харківській області здійснило самостійний розрахунок собівартості виготовленої продукції, виходячи із власних припущень. При цьому даний розрахунок є помилковим та не відповідає дійсності, а отже не може слугувати підставою для оцінки правильності та законності обчислення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так при порівнянні відомостей, що зазначені у видаткових накладних, із даними валового прибутку позивача за відповідний період є очевидним, що реалізація готової продукції завжди здійснювалась вище її собівартості та ТОВ УМТК за результатами власної господарської діяльності отримувалось прибуток.

Таким чином, ТОВ УМТК у жодному разі не здійснювало реалізації готової продукції нижче її собівартості, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами. В той же час контролюючим органом помилково та необгрунтовано зазначено порушення Товариством п. 188.1 ст.188 ПК України.

Що стосується господарських операцій з реалізації виготовленої продукції у розрізі місяців 2015 року, то таблиця та дані, наведені у акті № 488/20-40-14-03-08/31797087 від 25 серпня 2016 року на сторінці 29, не відповідають дійсності та суперечать як відомостям, що містяться у бухгалтерському та додатковому обліку позивача. Відповідно до вищезазначеної таблиці фактична собівартість виготовленої продукції за січень та лютий 2015 року мають від'ємне значення та з незрозумілих підстав наявні дві колонки коригування планової собівартості протягом кожного місяця. Таким чином, очевидно, що зазначені відомості не відображають реальної картини щодо господарської діяльності позивача та не відповідають дійсності, а отже не можуть бути доказами по справі.

Таким чином, ТОВ УМТК у 2015 році законно та правильно реалізовувать виготовлену продукцію за цінами, що були вище їх собівартості, а отже у контролюючого органу не має підстав для встановлення порушень п.134.1 ст.134 України та нарахування штрафних санкцій.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001711403 14.09.2016, суд зазначає наступне.

Відповідно до акту №488/20-40-14-03-08/31797087 25 серпня 2016 року єдиною підставою для висновків ГУ ДФС у Харківській області про порушення законодавства про своєчасне оприбуткування готівкових коштів в підприємства є перебування у відрядженні керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК".

Відповідно до ст. 2 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір мі° проживання громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які' законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільй вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно з ч.2 ст.12 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання своб пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, яі вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно з законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно яких прийнято рішення про оформлення документ вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового за іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебуваї території У країни; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового

Перебування особи у відрядженні не є підставою для обмеження його свободи пересування, тобто працівник вільний у переміщенні під час службового відрядження і може приїжджати та від'їжджати з міста, в яке його було направлено роботодавцем, виходячи із господарських та особистих інтересів.

Таким чином, перебування у відрядженні жодним чином не перешкоджало ОСОБА_4 здійснити оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства саме в ті дні, що і зазначено у документах Товариства.

Крім того, факт перебування ОСОБА_4 у зазначені дні (23 та 24 грудня 2014 року, 18 березня 2015 року) підтверджується листом Харківської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Дев'ятнадцяте міське відділення) від 06.09.2016 №ВІЗ/62/2-675, відповідно до якого внесення готівки на поточний рахунок у даному банку здійснювалось особисто ОСОБА_4.

Таким чином, безпідставні посилання ГУ ДФС у Харківській області про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладені обставини висновки податкової інспекції щодо наявності у ТОВ УМТК порушень податкового законодавства не відповідають дійсності, а отже не можуть слугувати підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 14.09.2016 №0001711403, № 0001031409, № 0002371403 діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2016року №0001711403.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2016 року № 0001031409.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 01.12.2016 року № 0002371403.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК" (62418, Харківська область, с. Надточії, вул. Дачна,39, код ЄДРПОУ 31797087) судові витрати в загальному розмірі 30295,41 (тридцять тисяч двісті дев'яноста п'ять) грн.41 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська,46, код ЄДРПОУ 39599198).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15.05.2017 року.

Суддя О.М.Тітов