Ухвала

від 13.07.2017 по справі 820/6897/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 р.Справа № 820/6897/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. по справі № 820/6897/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМТК"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю УМТК , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.09.2016 року № 0001711403 та № 0001031409, від 01.12.2016 року № 0002371403.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 року по справі № 820/6897/16 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Харківській області в період з 28.07.2016 року по 17.08.2016 року було проведено планову виїзну перевірку ТОВ УМТК з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року.

31.08.2016 року ТОВ УМТК отримало акт ГУ ДФС у Харківській області № 488/20-40-14-03-08/31797087 від 25.08.2016 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ УМТК з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року (далі - Акт № 488).

Перевіркою встановлено такі порушення ТОВ УМТК :

1. п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 847 274,00 грн, в тому числі за 2014 рік в сумі 300 600,00 грн, за 2015 рік в сумі 469 634,00 грн, за 1 квартал 2016 року в сумі 76 680,00 грн;

2. п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 134 243,00 грн, у тому числі у березні 2016 року в сумі 134 243,00 грн;

3. ст. 2 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в частині несвоєчасного надходження грошових коштів на територію України по імпортному контракту № 10122015 від 10.12.2015 року;

4. п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року, в результаті чого встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства в сумі 301 850,00 грн.

02.09.2016 року ТОВ УМТК отримало Лист ГУ ДФС у Харківській області № 5034/20-40-14-03-07 від 31.08.16 року Про друкарську помилку , в якому контролюючий орган повідомляє, що в Акті № 488/20-40-14-03-08/31797087 від 25.08.2016 року було допущено друкарську помилку, в результаті чого порушення, описане в розділі 3.1.4 та в п.1 розділу 4 слід вважати: п.п. 134.1.1 п. 143.1 ст.134 ПК України, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 678 600,00 грн, в тому числі за 2014 рік в сумі 300 600,00 грн, за 2015 рік в сумі 300 960,00 грн, за 1 квартал 2016 року в сумі 76 680,00 грн .

07.09.2016 року ТОВ УМТК направило на адресу ГУ ДФС у Харківській області № 5034/20-40-14-03-07 від 31.08.2016 року заперечення на акт № 488/20-40-14-03-08/31797087 від 25.08.2016 року, проте вони були залишені без розгляду у зв'язку із пропущенням строку.

21.09.2016 року ТОВ УМТК отримало податкові повідомлення-рішення прийн підставі Акту № 488/20-40-14-03-08/31797087 від 25 серпня 2016 року, а саме:

1) податкове повідомлення-рішення № 0001701403 від 14.09.2016 року, відповідно до якого, встановлено порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за податко прибуток приватних підприємств у сумі 773 010,00 грн (678 600,00 грн суми грошового зобов'язання, 94 410,00 грн - штрафні санкції);

2) податкове повідомлення-рішення № 0001711403 від 14.09.2016 року, відповідно до якого, встановлено порушення п. 188.1 ст. 188 ПК України, у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 134 243,00 грн,

3) податкове повідомлення-рішення № 0001404, яким встановлено порушення ст. 2 ЗУ Про порядок здійснення розрахунків в валюті та застосовано штрафні санкції у розмірі 3 769,00 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення № 0001031409 від 14.09.2016 року, відповідно до якого встановлено порушення п. 2.6 глави 2 Постанови правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні , у зв'язку з чим нараховано штрафні санкції у розмірі 1 509 250,00 грн.

27.09.2016 року, не погоджуючись із законністю підстав для прийня податкових повідомлень-рішень № 0001701403 від 14.09.2016 року, № 0001711403 від 14.09.2016 року та № 0001031409 від 14.09.2016 року ТОВ УМТК подало скаргу до Державної фіскальної слузі України з проханням про їх скасування.

21.10.2016 року позивачем було отримано рішення ДФС України № 22454/6/9 99-11-01-01-25 від 18.10.2016 року Про продовження строку розгляду скарги , відповідно до якого вирішено продовжити строк розгляду скарги до 01.12.2016 включно.

09.12.2016 року ТОВ УМТК отримало рішення ДФС України № 25590/6/99 11-01-01-25 від 28.11.2016 року Про результати розгляду скарги , відповідно до якого ДФС України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0001701403 від 14.09.2016 року в частині донарахувань податку на прибуток по операціях за період 2015 року та за 1 квартал 2016 року по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 і не встановлення наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік та за 1 квартал 2016 року і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення ГУ ДФС у Харківській області від 14.09.2016 року № 0001711403 та № 0001031409 залишено без змін, а скаргу у відповідній частині - без задоволення.

Також ТОВ УМТК отримало податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС Харківській області № 0002371403 від 01.12.2016 року, відповідно до якого податковим органом встановлено порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ УМТК за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 376 200,00 грн (податкове зобов'язання збільшено на суму 300 960,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 75 240,00 грн).

Не погоджуючись із позицією та рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано та в судовому порядку не встановлено доказів на підтвердження, викладених в акті перевірки, висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 002371403 від 01.12.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

02.01.2014 року між ТОВ УМТК та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір технічного обслуговування № 02/01, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснювати технічне обслуговування обладнання, а Замовник зобов'язується оплачувати дані послуги.

За п. 4.1 вищезазначеного договору в кінці кожного місяця Виконавець зобов'язаний надати Замовникові звіт про надані послуги та Акт виконаних послуг.

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_2 систематично надавав ТОВ УМТК послуги технічного діагностування обладнання, та щомісячно звітував Замовникові про виконані роботи надаючи акт виконаних робіт та письмовий звіт про здійснення перевірки та регулювання технічного стану, норм точності та правильності роботи вузлів обладнання із зазначенням наявних зауважень. Так під час перевірки обладнання були виявлені теча масла, витік повітря, люфт деталей та порушення ізоляції механізмів, що було оперативно виправлено Виконавцем.

За п. 2.4. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, первинні бухгалтерські документи повинні мати наступні обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складено документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади та прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також відповідно до п. 2.2. ст. 2 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, висловленої в ухвалі від 06.04.2016 року по справі К/800/63314/14, виходячи із специфіки послуги як предмета господарської операції, акти здачі - прийняття наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції.

Таким чином, акти виконаних робіт із звітами про надані послуги складені між ТОВ УМТК та ФОП ОСОБА_2, мають усі належні реквізити, складені із дотриманням вимог чинного законодавства України і є належним підтвердженням дійсності та реальності господарських операцій між сторонами.

Але у податковому повідомленні-рішенні № 0001701403 від 14.09.2016 року, податковий орган встановив порушення ТОВ УМТК п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України, у зв'язку з чим збільшив суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств у сумі 678 600,00 грн, в тому числі за 2014 рік в сумі 300 960,00 грн, за 2015 рік в сумі 300 960,00 грн, за 1 квартал 2016 року в сумі 76 680,00 грн, а також нарахував штрафні санкції у розмірі 94 410,00 грн.

За п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. ст. 138-143 цього - рішені Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст. 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6-138.9, п.п. 138.10.2-138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, п.п. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п. п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 ст. 141цього Кодексу.

Як встановлено п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

г) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортні, експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг. розумних

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що ТОВ УМТК законно та обгрунтовано включило грошові кошти сплачені ФОП ОСОБА_2 за господарським договором технічного обслуговування до складу власних витрат.

Крім того, щодо посилань контролюючого органу про не встановлення ділової мети щомісячного придбання послуг по технічному обслуговуванню обладнання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем було укладено з ТОВ Виробнича фірма Сфера договір оренди приміщення та обладнання від 02.01.2014 року № 2, за яким у розпорядження ТОВ УМТК було передано станки та інші машини.

ТОВ УМТК було вимушено укласти договір технічного обслуговування з особою, яка систематично, кілька разів на місяць перевірятиме технічний стан обладнання, вчасно та у найкоротший термін здійснюватиме його поточний ремонт, чим забезпечить стабільну роботу виробничих потужностей позивача та сприятиме вчасному виконанню взятих на себе зобов'язань.

Розглянувши комерційні пропозиції кількох суб'єктів господарювання, що надають необхідні послуги, керівництво ТОВ УМТК обрало комерційну пропозицію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що виявилась найбільш привабливою із отриманих.

02.01.2014 року між ТОВ УМТК та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір технічного обслуговування № 02/01, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснювати технічне обслуговування обладнання, а Замовник зобов'язується оплачувати дані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч. 1 ст. 44 ГК України, підприємництво, поміж іншим, здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Таким чином, ТОВ УМТК мало нагальну необхідність у залученні особи, що здійснюватиме технічне обслуговування орендованого у ТОВ Виробнича фірма Сфера обладнання, а комерційна пропозиція та якість послуг ФОП ОСОБА_2 влаштувало ТОВ УМТК .

Отже, висновки про відсутність розумних економічних та інших причин (ділової мети) систематичного придбання робіт по технічному обслуговуванню обладнання у 2014 році є необгрунтованими, а тому заявлені податковим органом порушення податкового законодавства такими, що не відповідають дійсності.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0001711403 від 14.09.2016 року, слід зазначити наступне.

Як визначено п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова ДїЛормація, експертні висновки, судові рішення та інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як встановлено приписами п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.8 ст.85 ПК України, посадова (службова) особа контролюючого органу проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Таким чином, під час проведення перевірок платників податків контролюючий орган має виходити виключно із доведених фактів, що ґрунтуються на існуючих документах та інших законних джерелах.

На підставі п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початії звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню та газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартії матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосере, покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

За змістом п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

За результатами калькулювання виробничої собівартості продукції була здійснена реалізація виготовленої продукції ТОВ УМТК за цінами, що, керуючись вимогами чинного законодавства, були вище її собівартості.

На підтвердження обґрунтованості та законності нарахування податків і зборів результатами власної господарської діяльності ТОВ УМТК надано договори, акти приймання-передачі, податкові та видаткові накладні, обігово-сальдові відомості та інші документи.

Всупереч даним, що відображені у наданих позивачем документах, ГУ ДФС у Харківській області здійснило самостійний розрахунок собівартості виготовленої продукції, виходячи із власних припущень. При цьому даний розрахунок є помилковим та не відповідає дійсності, а отже не може слугувати підставою для оцінки правильності та законності обчислення від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, при порівнянні відомостей, що зазначені у видаткових накладних, із даними валового прибутку позивача за відповідний період є очевидним, що реалізація готової продукції завжди здійснювалась вище її собівартості та ТОВ УМТК за результатами власної господарської діяльності отримувалось прибуток.

Таким чином, ТОВ УМТК у жодному разі не здійснювало реалізації готової продукції нижче її собівартості, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами. В той же час контролюючим органом помилково та необгрунтовано зазначено порушення Товариством п. 188.1 ст. 188 ПК України.

Стосовно господарських операцій з реалізації виготовленої продукції у розрізі місяців 2015 року, колегія суддів вказує, що таблиця та дані, наведені у акті № 488/20-40-14-03-08/31797087 від 25.08.2016 року на сторінці 29, не відповідають дійсності та суперечать як відомостям, що містяться у бухгалтерському та додатковому обліку позивача. Відповідно до вищезазначеної таблиці фактична собівартість виготовленої продукції за січень та лютий 2015 року мають від'ємне значення та з незрозумілих підстав наявні дві колонки коригування планової собівартості протягом кожного місяця. Таким чином, очевидно, що зазначені відомості не відображають реальної картини щодо господарської діяльності позивача та не відповідають дійсності, а отже не можуть бути доказами по справі.

Таким чином, ТОВ УМТК у 2015 році законно та правильно реалізовувать виготовлену продукцію за цінами, що були вище їх собівартості, а отже у контролюючого органу не має підстав для встановлення порушень п. 134.1 ст. 134 України та нарахування штрафних санкцій.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0001711403 від 14.09.2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до акту № 488/20-40-14-03-08/31797087 від 25.08.2016 року єдиною підставою для висновків ГУ ДФС у Харківській області про порушення законодавства про своєчасне оприбуткування готівкових коштів в підприємства є перебування у відрядженні керівника Товариства з обмеженою відповідальністю УМТК .

Згідно ст. 2 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання , громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, ґарантуються свобода пересування та вільй вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 12 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання , свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, пов'язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, яі вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно з законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; осіб, які звернулися за наданням їм статусу біженця чи додаткового захисту і стосовно яких прийнято рішення про оформлення документ вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового за іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебуваї території У країни; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового

Перебування особи у відрядженні не є підставою для обмеження його свободи пересування, тобто працівник вільний у переміщенні під час службового відрядження і може приїжджати та від'їжджати з міста, в яке його було направлено роботодавцем, виходячи із господарських та особистих інтересів.

Отже, перебування у відрядженні жодним чином не перешкоджало ОСОБА_3 здійснити оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства саме в ті дні, що і зазначено у документах Товариства.

Крім того, факт перебування ОСОБА_3 у зазначені дні (23 та 24 грудня 2014 року, 18 березня 2015 року) підтверджується листом Харківської обласної дирекції АТ Райффайзен Банк Аваль (Дев'ятнадцяте міське відділення) від 06.09.2016 року № ВІЗ/62/2-675, відповідно до якого внесення готівки на поточний рахунок у даному банку здійснювалось особисто ОСОБА_3.

Таким чином, посилання ГУ ДФС у Харківській області про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства безпідставні та необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з виводами суду першої інстанції про те, що висновки податкової інспекції щодо наявності у ТОВ УМТК порушень податкового законодавства не відповідають дійсності, а отже не можуть слугувати підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 14.09.2016 року № 0001711403, № 0001031409, від 01.12.2016 року № 0002371403 діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень, отже податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2017р. по справі № 820/6897/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В. Судді (підпис) (підпис) Бегунц А.О. Рєзнікова С.С. Повний текст ухвали виготовлений 18.07.2017 р.