Постанова

від 10.05.2017 по справі 586/965/16-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2017 р. Справа № 586/965/16-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 06.03.2017р. по справі № 586/965/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язанні останніх вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду з адміністративним позовом до Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому з урахуванням змін позовних вимог, просила суд:

- визнати дії Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області,які полягали у відмові їй у переведенні з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ - протиправними;

- скасувати рішення Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 1 від 06 січня 2017 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 згідно з нормами Закону України Про державну службу від 10.12.2015 р. № 899-889-VІІІ.

- зобов'язати Середино-Будське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області пенсію, яка призначена їй відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перевести на пенсію державного службовця, яку призначити та розрахувати відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, починаючи з 19 жовтня 2016 року.

Постановою Середино-Будського районного суду Сумської області від 06.03.2017 р. по справі № 586/965/16-а позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в переведенні ОСОБА_2 на пенсію за віком, визначеної відповідно до Закону України Про державну службу .

Скасовано рішення Середино-Будського об'єднаного управління пенсійного фонду України Сумської області за № 1 від 6 січня 2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язано Середино-Будське об'єднанє управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу , з 19 жовтня 2016 року.

Відповідач, Середино-Будське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 06.03.2017 р. по справі № 586/965/16-а скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що лише 29.12.2016 р. ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою встановленого зразка для призначення їй пенсії державного службовця. Також зазначає, що у позивача відсутній 20-річний стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на безпідставність доводів та вимог апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 03.08.2015 року перебуває на обліку в Середино-Будському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області і отримує пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, визначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

19 жовтня 2016 року позивач первісно звернулась до Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо переведення її з пенсії по інвалідності, визначеної в розмірі пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.

Відповідно до листа, надісланого позивачу Середино-Будським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області у відповідь на її вимогу, за вих. № 17/М-1 від 27.10.2016 року ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", з посиланням на Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ і відсутність підстав.

Надалі, за твердженням позивача під час її неодноразових звернень до Середино-Будського об'єднаного управлінням Пенсійного фонду України Сумської області із зазначеного приводу, їй було відмовлено як в призначенні такого виду пенсії, також відмовлено в прийнятті документів.

У відповідності з рішенням Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області за № 1 від 06 січня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком згідно з нормами Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ у зв'язку з відсутністю 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, з посиланням на п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 -VІІІ.

Згідно записів в трудовій книжці, виданій на ім'я ОСОБА_2, серії НОМЕР_1, позивач працювала з 07 жовтня 1992 року по 31 серпня 1994 року в управлінні сільського господарства Середино-Будської райдержадміністрації на посаді провідного бухгалтера, а з 03 лютого 1995 року по 27 жовтня 2014 року в Хутір - Михайлівській, Конотопській, Глухівській та Сумській митницях, на посаді інспектора, старшого інспектора з присвоєнням їй спеціального звання інспектора митної служби 3 рангу, інспектора митної служби 4 рангу, інспектора митної служби 1 рангу.

Наказом від 27 жовтня 2014 року № 456-о ОСОБА_2 звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення Зернове митного поста Хутір - Михайлівський на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.15).

Відповідно з даними, зазначеними в довідці Сумської митниці ДФС, складеної відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 "Порядку обчислення стажу державної служби", стаж державної служби в митних органах ОСОБА_2 станом на 27 жовтня 2014 року становить: 19 років 8 місяців 24 дні, спеціальне звання інспектор податкової та митної справи 1 рангу (наказ Сумської митниці Міндоходів від 15.01.2014 року № 31-о).

Таким чином, загальний стаж роботи в митних органах позивача складає 19 років 8 місяців 24 дні, а загальний стаж державної служби 21 рік 7 місяців 17 днів.

Присягу державного службовця в митних органах ОСОБА_2 прийняла 10 липня 1995 року, про що було внесено відповідний запис до її трудової книжки.

Також із заробітної плати позивача утримувався єдиний соціальний внесок, як з державного службовця.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову в переведенні ОСОБА_2 на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" суперечить вимогам діючого законодавства України та наявності у відповідача обов'язку призначити позивачу пенсію державного службовця з 19.10.2016 р.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Виходячи з вищезазначеного, п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ, стосується осіб державних службовців, які станом на 1 травня 2016 року займали посади державної служби.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_2 була звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення Зернове митного поста Хутір - Михайлівський 27.10.2014 р., тобто до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ.

Таким чином, позивач не відноситься до категорії осіб, на яких розповсюджується дія п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ, оскільки позивач була звільнена 27.10.2014 р., тобто до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ та станом на 01.05.2016 р. не займала посад державної служби.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Колегія суддів вважає, що дія п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ в даному випадку поширюється на позивача.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем надавалась довідка Сумської митниці ДФС, складеної відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року за № 283 "Порядку обчислення стажу державної служби", відносно періоду її роботи в митних органах, відповідно до якої загальний стаж державної служби в митних органах позивача станом на 27 жовтня 2014 року становить 19 років 8 місяців 24 дні, спеціальне звання інспектор податкової та митної справи 1 рангу (а.с.27-29).

Крім того, ОСОБА_2 прийняла присягу державного службовця 10 липня 1995 року, про що було внесено відповідний запис до її трудової книжки (а.с.11).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на посадових осіб митних органів, яким присвоєні спеціальні звання, розповсюджується дія Закону України "Про державну службу" , в тому числі щодо пенсійного забезпечення, тому стаж роботи у митних органах відноситься до державної служби, який має враховуватись для призначення пенсії згідно положень Закону України "Про державну службу".

Таким чином, на час звернення позивача до Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" загальний стаж державної служби ОСОБА_2 становить більше 20 років, в зв'язку з чим позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення пенсії ОСОБА_2 за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі заяви позивача від 19.10.2016 р., виходячи з наступного.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок).

За приписами п. 4.1. Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Вказаним додатком встановлено форму заяви, з якою має звертатися особа, яка просить про призначення/перерахунок її пенсії.

Згідно п. 4.3. Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший.

Таким чином, у органа Пенсійного фонду виникає обов'язок прийняти рішення за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, встановленій вказаним Порядком.

Разом з тим, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що заява позивача від 19.10.2016 р. не відповідає формі для заяв про призначення пенсії, встановленій вищезазначеним Порядком, а укладена в довільній формі.

Отже, у відповідача обов'язок прийняти рішення щодо призначення чи відмови в призначенні пенсії не виник, оскільки відповідна заява від 19.10.2016 р. у встановленій вимогами Порядку формі, позивачем подана не була.

Матеріалами справи встановлено, що 29.12.2016 р. ОСОБА_2 було подано заяву про призначення пенсії встановленого зразка відповідно до вищевказаного Порядку (а.с.133).

Таким чином, виходячи з того, що заяву встановленого зразка про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" подано позивачем 29.12.2016 р., а тому зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію державного службовця необхідно саме з 29.12.2016 року.

Отже, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував приписів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, чим порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині позовних вимог.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції в цій частині, із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задовольнити частково.

Постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 06.03.2017р. по справі № 586/965/16-а скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 про зобов'язання Середино-Будського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу з 19.10.2016 року, та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати Середино-Будське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу з 29.12.2016 року.

В іншій частині постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 06.03.2017 р. по справі № 586/965/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Донець Л.О. Повний текст постанови виготовлений 15.05.2017 р.