Рішення

від 11.05.2017 по справі 922/708/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2017 р.Справа № 922/708/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 61024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1;

до відповідача-1 Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, 63200, Харківська область, смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 7-А;

відповідача-2 сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу Росія , 63224, Харківська область, Нововодолазький район, с. Сосонівка, вул. Миру, 3, код ЄДРПОУ 05521436;

відповідача-3 Управління Пенсійного фонду України у Нововодолазькому районі Харківської області, 63200, смт. Нова Водолага, вул. Дзержинського, 3;

відповідача-4 Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення, 61200, м. Харків, площа Конституції, 1, палац Праці, 3-ій під'їзд, 4-ий поверх;

відповідача-5 Харківського обласного центру зайнятості, 61068, м. Харків, вул. Броненосця Потьомкіна, 1 а, код ЄДРПОУ 03491277;

відповідача-6 Сосонівської сільської ради, 63225, Харківська область, Нововодолазький район, с. Сосонівка, вул. Миру, код ЄДРПОУ 04398076;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, РНОКПП:НОМЕР_2);

2. ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_3).

про визнання права власності, виключення майна з опису та зняття арешту,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_4 (довіреність б/н від 17.03.2017);

відповідача - 1 - не з'явився;

відповідача - 2 - ОСОБА_3 (довіреність №35/1 від 21.07.2015);

відповідача - 3 - не з'явився;

відповідача - 4 - не з'явився;

відповідача - 5 - не з'явився;

відповідача - 6 - не з'явився;

третя особа - 1 - ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_4, виданий Нововодолазьким РВУМВС України в Харківській області);

третя особа - 2 - ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_5, виданий Нововодолазьким РВ ГУМВС України в Харківській області 23.01.2008).

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Росія", Управління Пенсійного фонду України у Нововодолазькому районі Харківської області, Фонду соціального страхування з тимчасововї втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення, Харківського обласного центру зайнятості, Сосонівської сільської ради про визнання за ОСОБА_1 право власності на огорожу, яка виготовлена із залізобетонних плит у кількості 99 штук, що знаходиться по АДРЕСА_4; виключення з акту опису та арешту майна від 24.03.2015, складеного державним виконавцем відділу ДВС Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Луговим Владиславом Миколайовичем огорожі, яка виготовлена із залізобетонних плит у кількості 99 штук, що знаходиться по АДРЕСА_5 Харківська область та належить на праві власності фізичній осоіб-підприємцю ОСОБА_1, зняття арешту з огорожі, яка виготовлена із залізобетонних плит у кількості 99 штук згідно із актом опису та арешту майна від 24.03.2015, складеного державним виконавцем відділу ДВС Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Луговим Владиславом Миколайовичем, що знаходиться по АДРЕСА_4, та належить на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, а також стягнення судового збору.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.10.2008 на підставі договорів купівлі-продажу майнових часток у членів КСП "Росія" Сосонівською сільською радою ФО-П ОСОБА_1 було видано свідоцтво серії НОМЕР_6 про право власності на майновий пай члена колективного підприємства "Росія" на загальну суму 3430881,00 грн. 12.10.2008 загальними зборами співвласників майна було прийнято рішення про задоволення заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про виділення на належний йому майновий пай, що посвідчений вказаним свідоцтвом, розпайованого майна у натурі на загальну вартість 3430881,00 грн. та прийнято рішення про визначення конкретного майна та виділення його ОСОБА_1 в натурі, в тому числі огорожу вартістю 200000,00 грн. СТОВ "Сосонівка-агро" як користувач майна із пайового фонду КСП колгосп "Росія" здійснило передачу фізичній осоіб-підприємцю ОСОБА_1 виділеного в натурі на належний йому майновий сертифікат майна за відповідним актом приймання-передачі від 14.10.2008, у тому числі огорожу вартістю 200000,00 грн., що фактично складається із 7120 залізобетонних плит. У 2009 році частина огорожі як споруда при об'єктах нерухомості, що належали позивачу на праві власності, була передана позивачем у власність ОСОБА_7 згідно із відповідними договорами купівлі-продажу нерухомого майна. У 2014 році ОСОБА_7 продав приватному підприємству "Агро-Новоселівка 2009" огорожу при господарській будівлі 13В, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. 24 березня 2015 року відділом Державної виконавчої служби Нововодолазького РУЮ Харківської області при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №45149286 згідно із актом опису та арешту майна було описано та накладено арешт на огорожу, яка виготовлена із залізобетонних плит у кількості 710 штук, що знаходиться по АДРЕСА_4. Стягувачами у вказаному виконавчому провадженні є Управління Пенсійного фонду України у Нововодолазькому районі Харківської області, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Харківського обласного відділення, Харківський обласний центр зайнятості, Сосонівська сільська рада, а боржником виступає СБК "Росія". Позивач зазначає, що ВДВС Нововодолазького РУЮ було також накладено арешт і на майно, що належить на праві власності ФО-П ОСОБА_1, а не боржнику. Рішенням господарського суду Харківської області по справі №922/3774/15 за позовом ОСОБА_1 та ПП "Агро-Новоселівка 2009" було визнано за ОСОБА_1 право власності на огорожу, яка складається з залізобетонних плит у кількості 281 шт. та визнано за ПП "Агро-Новоселівка 2009" право власності на огорожу, яка складається із залізобетонних плит у кількості 64 шт., які знаходяться по АДРЕСА_4. Вказане майно було виключено з акту опису та арешту майна від 24.03.2015, складеного державним виконавцем ВДВС Нововодолазького РУЮ Харківської області та знято з нього арешт. Крім того, Нововодолазьким районним судом Харківської області розглядається справа №631/1411/16-ц за позовом ОСОБА_7 про визнання права власності на частину огорожі у кількості 266 шт., виключення їх з акту опису та звільнення з-під арешту. Позивач вказує, що звертаючись у 2015 році до господарського суду Харківської області з позовом, він допустив помилку щодо кількості плит в огорожі, а саме йому належить на праві власності ще 99 шт. залізобетонних плит, що є частиною огорожі, які включені до вищевказаного акту опису та арешту майна та на які накладено арешт. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст.ст. 16, 321, 328, 364, 387, 392 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІ.

03 березня 2017 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 7481), в якій заявник просить суд зупинити торги по реалізації залізобетонних плит у кількості 99 штуки, розташованих в АДРЕСА_6 (виконавче провадження Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області) до розгляду по суті даної господарської справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті 28.03.2017.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2017 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Розгляд справи неодноразово відкладався з метою забезпечення принципу змагальності та надання сторонам можливості надати всі необхідні документи для повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи.

Представник позивача у судовому засіданні 11.05.2017 р. звернувся до суду із клопотанням (вх. №15009), в якому повторно просить суд направити запит державному нотаріусу Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_8 щодо наявності у реєстрі за 2008 рік записів за номерами 918, 919, 920 про посвідчення підписів фізичних осіб ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на заявах про участь у інвентаризації майна КСП-колгоспу "Росія" та про виявлення під час інвентаризації, в тому числі огорожі навколо колишнього господарського двору колгоспу "Росія", що складалася з 710 залізобетонних плит та залізобетонних стовпців - опор.

Розглянувши клопотання позивача, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки обставини, які можуть бути підтвердженими цими записами в реєстрі не мають вирішального значення для вирішення спору по суті, та при цьому строк розгляду спору, з урахуванням його продовження в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, спливає 13.05.2017 р., тобто у суду у будь-якому випадку відсутня можливість відкласти розгляд справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити його з підстав, зазначених у позовній заяві. При цьому позивач наголошує, що сторони у справі та треті особи не заперечують того факту, що огорожа, розташована за адресою АДРЕСА_7 складається з 710 плит та належала колишньому КСП - Колгосп "Росія" до проведення реорганізації та розпаювання. Спір полягає у тому, що СБК "Росія" доказує те, що ця огорожа на даний момент в повному обсязі належить саме СБК "Росія" як правонаступнику КСП - колгосп "Росія", всупереч фактам встановленими рішеннями судів, що набрали законної сили, а саме судами вже встановлено право власності на 611 плит з цієї огорожі (на 281 шт. за ФО-П ОСОБА_1, на 64 шт. за ТОВ "АГРО-НОВОСЕЛІВКА 2009" та 266 шт. - ОСОБА_7.), та матеріалами справи підтверджується факт, що ця вся огорожа в кількості 710 плит була серед іншого майна виділена в натурі та передана ФО-П ОСОБА_1 в якості майнового паю згідно Свідоцтва серії НОМЕР_7 про право власності на майновий пай члена колективного підприємства "Росія". Одночасно, позивач вказує, що другим відповідачем СБК "Росія" безпідставно було присвоєно самому собі статусу правонаступника КСП - колгоспу "Росія", оскільки для реорганізації КСП - колгоспу "Росія" шляхом перетворення у інше підприємство не було дотримано передбаченої законом процедури. Зокрема, в порушення вимог ЗУ "Про сільськогосподарську кооперацію", приписів Указу Президента України № 1529/99 від 03.12.1999 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" питання щодо визначення складу засновників майбутнього підприємства СБК "Росія" та щодо визначення суми вступного внеску до майбутнього підприємства на розгляд загальних зборів не виносився, та заходи щодо проведення установчих зборів за участю членів КСП - колгоспу "Росія" при створенні СБК "Росія" вжиті не були. При цьому у Установчому договорі про утворення сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Росія", складеного та зареєстрованого 24.04.2000 р. у приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області, засновниками кооперативу були зазначені лише три фізичні особи, які між собою є близькими родичами. В порушення положень статуту СБК "Росія", засновник (ОСОБА_12 роботу правління кооперативу, ревізійної комісії, спостережної ради, комісії по реструктуризації господарства не організував та фактично функції зазначених виробничих органів зосередила у своїх руках, діючи умисно в особистих інтересах та інтересах своїх близьких родичів, тобто двох інших засновників СБК "Росія" зазначених в установчому договорі. За таких підстав, враховуючи що процес паювання майна КСП "Росія" не було завершено і не було здійснено належного оформлення майнових прав колишніх членів цього колгоспу відповідно до законодавства, відповідно до Постанови KMУ № 177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки", співвласниками КСП-колгосп "Росія" було створено Комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування КСП-колгосп "Росія" (відповідно до Протоколу № 01/2008 від 21.04.2008 року загальних зборів співвласників майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства - колгоспу "Росія" Нововодолазького району Харківської області), до повноважень якої належить формування переліків майна підприємства, в тому числі майна пайового фонду. Цей перелік було затверджено Протоколом № 02/2008 від 30.04.2008 року загальних зборів співвласників майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства - колгоспу "Росія" Нововодолазького району Харківської області. Сам перелік майна пайового фонду реорганізованого КСП-колгосп "Росія" (додаток до Протоколу 02/2008) містить в тому числі й огорожу в кількості 1 шт. вартістю 200000,00 грн. Отже, твердження представника СБК Росія про те, що огорожа взагалі не увійшла до пайового фонду не відповідає дійсності.

Представник відповідача 1 у судове засідання 11.05.2017 р. не з'явився, у попередньому судовому засіданні та у наданих до матеріалів справи запереченнях на позовну заяву (вх. №10424 від 28.03.2017) зазначив, що 03.02.2015 на адресу Відділу надійшов лист від голови СБК "Росія" ОСОБА_12 з проханням скласти акт опису та арешту майна, а саме залізобетонної огорожі, яка розташована по АДРЕСА_8 для подальшої реалізації в рахунок погашення заборгованості СБК "Росія", так як відповідно до доданих до заяви документів вищевказане майно знаходиться на балансі СБК "Росія". Вказав, що 24.03.2015 державним виконавцем було зроблено вихід за адресою: с. Сосонівка Нововодолазького району Харківської області під час якого було складено акт опису й арешту майна боржника, а саме огорожі, яка виготовлена із залізобетонних плит, б/в, загальна кількість плит складає 710 штук. Зауважив, що на підставі рішень судів ним було виключено з акту опису та арешту 611 залізобетонних плит та знято з них арешт. На теперішній час описано та арештовано 99 плит. Вирішення спору покладає на розсуд суду.

Представник відповідача 2 та треті особи у судових засіданнях та наданих до суду письмових поясненнях заперечували проти позовних вимог у повному обсязі та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що спірна залізобетонна огорожа, частина якої є предметом спору у даній справі, інвентарний номер № 1082, 1997 рік введення в експлуатацію, яка знаходиться по АДРЕСА_9, була побудована КСП-колгоспом "Росія", 20.04.2000 на підставі акту приймання-передачі була передана СБК "Росія", є власністю СБК "Росія" та ніколи не передавалась будь-яким особам ані у власність, ані у користування; при цьому спірна огорожа не входила до пайового майна КСП-колгоспом "Росія"; СБК "Росія" є єдиним правонаступником КСП-колгосп "Росія", до якого перейшли всі права та обов'язки відповідно до ст.ст. 104, 108 ЦК України, ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"; відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію СБК "Росія" датою внесення запису про його державну реєстрацію є 20.04.2000, саме з цієї дати юридична особа вважається створеною, а тому майно, яке перейшло до неї від правопопередника не може перейти до іншої особи без вилучення його у правонаступника. Натомість, 04.06.2008 відбулося рейдерське захоплення майна СБК "Росія" сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Сосонівка-агро", засновником якого є ОСОБА_1, а саме у 2008 році були проведені загальні збори неіснуючого КСП-колгоспу "Росія", на яких вирішувалося питання передачі в оренду пайового майна КСП-колгоспу "Росія" СТОВ "Сосонівка-агро" та у подальшому виділення ФОП ОСОБА_1 майна пайового фонду КСП-колгоспу "Росія" в натурі. Представники наголосили, що загальні збори проведені у 2008 р., є не правомочними, в них приймали участь особи які не мали права проводити дані зібрання, в них були відсутні правові підстави для проведення таких зібрань, оскільки в протоколах зазначено про проведення загальних зборів співвласників реорганізованого підприємства КСП-колгосп "Росія", тобто підприємства, яке відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України припинило свою діяльність та усе майно якого перейшло до іншої юридичної особи-правонаступника ще у 2000 році.

Відповідач 3 у судове засідання 11.05.2017 р. свого повноважного представника не направив, у відзиві на позов (вх. №9488 від 21.03.2017), просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, вказуючи, що 20.04.2000 КСП-колгосп "Росія" було реорганізоване, єдиним правонаступником, до якого перейшли всі права та обов'язки є сільськогосподарський багатофункціональний коопертатив "Росія", про що був складений передаточний баланс та акт прийому-передачі майна. Відповідно до цього акту огорожа по АДРЕСА_8 була передана на баланс СБК Росія . Зауважила, що збори співвласників майна від 12.10.2008, на яких було задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 про виділення належного йому майнового паю, розпайованого майна, були неправомочними. Так як тільки СБК Росія як правонаступник може прийняти рішення про виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань на підставі рішення зборів співвласників згідно із п.9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств. Крім того, у позовній заяві вказано, що користувачем майна КСП-колгосп "Росія" є СТОВ "Сосонівка-агро", хоча ні одним документом не підтверджено цього факту. Зазначила, що з огляду на те, що СБК Росія як єдине підприємство-правонаступник нікому не надавало прав користуватися своїм майном, то СТОВ Сосонівка-агро не мало ніякого права передавати майнові паї у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, як підприємство-користувач майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

Відповідач 4 у судове засідання 11.05.2017 р. свого повноважного представника не направив, у відзиві на позов (вх. №9418 від 20.03.2017), вказує, що ХОФ ФСС з ТВП зацікавлене в тому, щоб огорожа стосовно якої існує спір залишилась у праві власності СБК "Росія", оскільки ця огорожа може бути використана для задоволення вимог Фонду у відповідному виконавчому провадженні; вважає, що Фонд своїми діями ніяким чином не порушує права та інтереси позивача.

Відповідач 5 у судове засідання 11.05.2017 р. свого повноважного представника не направив, у відзиві на позов (вх. №11823 від 10.04.2017), посив припинити провадження у справі в частині вимог до Харківського обласного центру зайнятості на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки відповідач 5 є стягувачем у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №2а-8466/12/20170, яка була розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, де Харківський обласний центр зайнятості як позивач має статус суб'єкта владних повноважень.

Відповідачі 6 у судове засідання свого повноважного представника не направив, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Присутні в судовому засіданні 11 травня 2017 року представники сторін пояснили, що їх правові позиції, викладені у попередніх судових засіданнях та письмових поясненнях є незмінними, ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті та вони вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

У ВДВС Нововодолазького РУЮ Харківської області перебуває зведене виконавче провадження № 45149286 щодо стягнення з боржника СБК "Росія" на користь фізичних та юридичних осіб грошових коштів.

Стягувачами зведеного виконавчого провадження є дві фізичні особи - ОСОБА_2, та ОСОБА_3, а також чотири підприємства - УПФУ у Нововодолазькому районі Харківської області, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Харківське обласне відділення, Харківський обласний центр зайнятості, Сосонівська сільська рада Нововодолазького району.

Згідно вищезазначеного зведеного виконавчого провадження за актом опису та арешту майна від 24.03.2015 року, складеного державним виконавцем відділу ДВС Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області Луговим Владиславом Миколайовичем на майно - огорожу, яка виготовлена із залізобетонних плит, розміром 3х3, загальною кількістю 710 шт. було накладено арешт.

Позивач вказує, що ним у 2008 році набуто право власності на всю огорожу в цілому, тобто у кількості 710 залізобетонних плит, частина з яких у подальшому у комплексі з нерухомим майном (будинки АДРЕСА_10) була відчужена на підставі цивільно-правових угод іншій особі (ОСОБА_7.), яким, в свою чергу, частина плит у комплексі з нерухомим майном (господарські будівлі 13 В та 13 Д) була відчужена ТОВ "Агро-Новоселівка-2009".

На підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 р. у справі № 922/3774/15, залишеної без змін Вищим господарським судом України від 15.11.2016 р., визнано право власності: за ФОП ОСОБА_1 на 281 плити із огорожі на яку накладено арешт державним виконавцем та за ТОВ "Агро-Новоселівка-2009" на 64 плити із даної огорожі. При цьому, як вказує позивач та вбачається з ЄДРСРУ, в Нововодолазькому районному суді Харківської області розглядається справа № 631/1411/16-ц про визнання ОСОБА_13 права власності на його частину огорожі в кількості 266 штук, виключення їх з акту опису та звільнення з під арешту майна, оскільки право власності на цю частину огорожі останній отримав на підставі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між ним та ФОП ОСОБА_1

Позивач, посилаючись на помилку у розрахунках при визначенні кількості плит, які знаходяться у володінні ФОП ОСОБА_1 після відчуження частини майна, вказує, що при розгляді справи № 922/3774/15 не було враховано 99 шт. залізобетонних плин, що є частиною огорожі на яку вже було визнано право власності за ФОП ОСОБА_1 та на які неправомірно накладено арешт державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження № 45149286 щодо стягнення з боржника СБК "Росія" на користь фізичних та юридичних осіб грошових коштів, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Таким чином, предметом спору у даній справі є визнання права власності за позивачем на майно - огорожу, яка виготовлена із залізобетонних плит у кількості 99 штук, що знаходиться по АДРЕСА_4, виключення її з акту опису й арешту та зняття арешту з цього майна.

Частиною 1 статті 316 ЦК України, визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст.321 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник вправі пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" (виконавчі дії розпочаті до набрання чинності ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ), особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду із позовом про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту.

Отже, виходячи із змісту зазначених норм власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, а умовою задоволення матеріально-правових вимог позивача має бути встановлення факту належності позивачеві права власності на спірне майно та безпідставність включення такого майна до опису боржника та накладення на нього арешту. Відтак, до предмету доказування у цій справі відноситься, зокрема, дослідження питання права власності позивача на спірне майно.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами правомірність набуття ним у власність майна, а саме огорожі, яка виготовлена із залізобетонних плит у кількості 99 штук, що знаходиться по АДРЕСА_4.

Позивач зазначає, що отримав у власність спірне майно у 2008 році як виділену в натурі майнову частку (пай) з пайового фонду КСП-колгосп "Росія".

Зокрема, 30 квітня 2008 року на загальних зборах співвласників реорганізованого КСП - колгоспу "Росія" було прийнято рішення про затвердження переліку майна пайового фонду КСП "Росія", до якого серед іншого майна увійшла і огорожа, що знаходиться в АДРЕСА_11, яка являє собою конструкцію із 710 залізобетонних плит.

Цього ж дня, 30.04.2008 року укладено договір оренди між співвласниками майна реорганізованого КСП колгосп "Росія" в особі уповноваженого ОСОБА_14, та СТОВ "Сосонівка-АГРО", відповідно до умов якого співвласники передають належні їм права спільної часткової власності, вартість яких становить 3421273,00 грн., в оренду на три місяці.

10.10.2008 на підставі договорів купівлі - продажу майнових часток у членів КСП "Росія" Сосонівською сільською радою ФОП ОСОБА_1 було видано свідоцтво серії НОМЕР_6 про право власності на майновий пай члена КСП "Росія" на загальну суму 3430881,00 грн. або 58,0042 відсотки.

12.10.2008 загальними зборами співвласників майна КСП "Росія" було прийнято рішення про задоволення заяви ФОП ОСОБА_1 про виділення належний ФОП ОСОБА_1 пай, що посвідчений свідоцтвом серії НОМЕР_6 про право власності на майновий пай, розпайованого майна в натурі на загальну вартість 3430881,00 грн. та прийнято рішення про визначення конкретного майна та виділення його ОСОБА_1 в натурі, в тому числі огорожу вартістю 200000,00 грн.

14.10.2008 складено акт прийому-передачі майна у власність, відповідно до якого користувач майна реорганізованого КСП колгосп "Росія" - СТОВ "Сосонівка-АГРО", передав, а ФОП ОСОБА_1 прийняв у власність виділене в натурі майно за вказаним переліком на загальну суму 3430881,00 грн., в тому числі п. 330 - огорожа вартістю 200000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що надані позивачем в обґрунтування позову документи не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту набуття позивачем права власності на спірне майно, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 р. № 2114-XII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2115-ХІІ) до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 31. Закон № 2115-ХІІ, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду. У разі поділу підприємства до нових підприємств, що виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства. При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Пунктом 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 р. № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2001 р. за N 305/5496, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

Судом встановлено, що 20.04.2000 р. було внесено запис про державну реєстрацію сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Росія" (код 05521436).

Згідно зі Статутом СБК "Росія", зареєстрованого Нововодолазькою РДА 20.04.2000 року, кооператив є правонаступником реформованого шляхом перетворення КСП-колгосп "Росія"; Членам колгоспу "Росія" забезпечується гарантоване дотримання вимог трудового законодавства України.

Створенню СБК "Росія" передувало реформування КСП-колгосп "Росія", зокрема здійснено розрахунок майнового паю по кожному члену підприємства, затверджено розмір індивідуального паю та складено перелік майна пайового фонду КСП-колгосп "Росія" від 18.04.2000 р. (т. 1 а.с.236-240). До СБК "Росія" перейшли всі права і обов'язки КСП-колгосп "Росія", про що був складений передаточний баланс станом на 20.04.2000 р. та акт прийому-передачі майна за 20.04.2000 р. (т. 1 а.с.225-235). Згідно акту прийому-передачі майна від 20.04.2000 р. огорожа (частина якої є предметом спору в даній справі), в акті інвентаризації значиться, як забор інвентарний номер 1082, рік побудови 1997, первісна балансова вартість 43075, залишкова вартість 38563, знос 4512, була передана на баланс СБК "Росія".

24.04.2000 було укладено договір про спільне володіння користування і розпорядження майном яке знаходиться у спільній власності бувших членів КСП-колгоспу "Росія" (т. 2 а.с.168-196), який підписано головою СБК "Росія" з одного боку та 419 співвласниками майна реформованого КСП-колгоспу "Росія" з іншого. Відповідно до даного договору 419 осіб передали майно пайового фонду на суму 3551700 грн. в оренду СБК "Росія" на 10 років, тобто до 24.04.2010 року. При цьому, огорожа, яка є предметом даної справи в перелік майна яке віднесено до пайового фонду в цьому договорі не ввійшла, як і відсутня дана огорожа в переліку майна пайового фонду від 18.04.2000 р., таким чином співвласники майна не набули власності на огорожу та не мають права розпоряджатись даною огорожею. Докази розірвання або визнано недійсним вищенаведеного договору в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи норми ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та приписи Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (додається), саме на СБК "Росія", як єдиного правонаступника КСП-колгоспу "Росія" зареєстрованого у 2000 р. до якого перейшли всі права і обов'язки, покладено обов'язок вирішення майнових питань, зокрема щодо виділення із складу пайового фонду реорганізованого КСП майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням, на підставі рішення зборів співвласників.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

За таких підстав, загальні збори співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства колгоспу "Росія", проведені у 2008 році, за результатами яких складені протоколи від 30.04.2008 р., 12.10.2008 року, та укладено договір оренди від 30.04.2008 року між співвласниками майна та СТОВ "Сосонівка агро", на які посилається позивач як на доказ набуття ним права власності на майно, не можуть бути визнані судом належними доказами, оскільки вони складені особами, які не мали права проводити дані зібрання, за відсутністю правонаступника КСП-колгоспу "Росія". Крім того на зазначених зборах повинні були бути присутні члени СБК "Росія" та 419 осіб які мають право на майновий пай відповідно до Договіру про спільне володіння користування і розпорядження майном яке знаходиться у спільній власності бувших членів КСП колгоспу "Росія" від 24.04.2000 року, натомість були присутні лише 150 осіб особисто і в особі представників, які значно відрізняються від списку 419 осіб, які мають право на майновий пай, визначені на дату реорганізації КСП-колгоспу "Росія".

При цьому, за приписами п. 7 ст. 31 Закон № 2115-ХІІ отримати свій майновий пай у натурі співвласник має право за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації, тобто станом на 20.04.2000 року. Майно яке не ввійшло до пайового фонду не може бути набуте у власність майбутніх співвласників майна КСП-колгоспу "Росія". Разом з тим, огорожа станом на день (20.04.2000 року) реорганізації КСП-колгоспу "Росія" до пайового фонду не входила (а.с 168-186, т. 2), натомість лише у 2008 році огорожу було включено до майна пайового фонду, що вбачається з наданого до суду протоколу загальних зборів від 30.04.2008 року, в подальшому дана огорожа ввійшла до договору оренди від 30.04.2008 року між співвласниками майна та СТОВ "Сосонівка- агро".

Крім того, не може бути визнано належними доказами набуття права власності позивача на майно пайового фонду в натурі, а саме на спірну частину огорожі, посилання позивача на майновий сертифікат від 10.10.2008 року (свідоцтво НОМЕР_8) та на акт приймання передачі майна від СТОВ "Сосонівка-агро" до ФОП ОСОБА_1, оскільки ці документи складені не уповноваженими особами та позивачем не доведено право СТОВ "Сосонівка-агро" розпоряджатись майном пайового фонду реорганізованого КСП-колгоспу "Росія".

Так, станом на час укладення договору оренди від 30.04.2008 року між співвласниками майна та СТОВ "Сосонівка-агро", був чинним договір про спільне володіння користування і розпорядження майном, яке знаходиться у спільній власності бувших членів КСП колгоспу "Росія", за яким майно пайового фонду було передано у користування СВК "Росія" на 10 років, тобто до 2010 року. Докази розірвання або визнання останнього договору недійсним в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до абз. 2 п. 15 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств" виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі. При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Як встановлено вище, саме СВК "Росія", як правонаступник КСП-колгоспу "Росія", наділений правом та на нього покладено обов'язок проводити виділення майнових паїв у натурі окремим особам.

Водночас, на свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства НОМЕР_8 відсутні будь - які відмітки СВК "Росія" про виділення майна в натурі, акт приймання-передачі майна від СВК "Росія" до ФОП ОСОБА_1 не складався.

Що стосується договорів купівлі-продажу майнових паїв, наданих позивачем на підтвердження оплати позивачем набутого ФОП ОСОБА_1 майна та придбання майнових паїв (а.с. 28-65), суд звертає увагу, що позивач в обґрунтування набуття права власності на огорожу, яка складається із 710 плит, до складу якої входить і спірне майно, а саме 99 плит огорожі, посилається на майновий сертифікат від 10.10.2008 року (свідоцтво НОМЕР_8), в якому зазначено про придбання позивачем частки майнового пайового фонду КСП-колгоспу "Росія" станом на жовтень 2008 р., проте надані останнім вищевказані договори (а.с. 28-65) свідчать про придбання майнових паїв протягом грудня 2009 року- лютого 2010 року, тобто після отримання самим позивачем майнового сертифікату, що спростовує можливість визнання цих договорів належними доказами виникнення спірних правовідносин щодо отримання позивачем права власності на спірну огорожу.

Крім того, не може бути визнано належними доказами набуття права власності позивача на майно пайового фонду в натурі, а саме на спірну частину огорожі, посилання позивача на майновий сертифікат від 10.10.2008 року (свідоцтво НОМЕР_8) та на акт приймання передачі майна від СТОВ "Сосонівка-агро" до ФОП ОСОБА_1, оскільки ці документи складені не уповноваженими особами та позивачем не доведено право СТОВ "Сосонівка-агро" розпоряджатись майном пайового фонду реорганізованого КСП-колгоспу "Росія".

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач не довів, а матеріали справи не містять доказів правомірного набуття ФОП ОСОБА_1 права власності на спірне майна та порушення права його, а тому - правові підстави для задоволення позову відсутні.

Суд, розглянувши заяви позивачів про забезпечення позову, зазначає наступне.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 ст. 67 ГПК України передбачено перелік заходів забезпечення позову. Так, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З урахуванням предмету позовних вимог та вищевикладених обставин спору очевидною є відсутність підстав, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову в даному випадку суперечить змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на обставини справи є безпідставним, тому, враховуючи відсутність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі, суд відмовляє у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивачів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 13, 19, 124, 129, Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 66, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 16.05.2017 р.

Суддя Н.А. Новікова