Рішення

від 26.04.2017 по справі 922/580/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2017 р.Справа № 922/580/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Регіонального Відділення Фонду державного майна по Харківській області м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рубікон - А" м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №03 від 04.01.2017

відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю від 03.04.2017

ВСТАНОВИВ:

Регіональне Відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ фірми "Рубікон - А" (відповідач) заборгованості з орендної плати за договором № 2039-Н від 30.11.2005 в розмірі 162480,95 грн., пені в сумі 14829,69 грн. та неустойки в сумі 2171732,50 грн.

Ухвалою суду від 20 лютого 2017 року було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 06 березня 2017 року.

Розгляд справи було відкладено на 21 березня 2017 року.

Позивача звернувся до суду з клопотанням (вх. №8811 від 15.03.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Розгляд справи було відкладено на 03.04.2017.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи для проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків.

Розгляд справи було відкладено на 12 квітня 2017 року.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 12463 від 12.04.2017) про продовження строку розгляду справи за межі, встановлені ст. 69 ГПК України.

Вказане клопотання було задоволено судом, строк розгляду спору по справі №922/580/17 було продовжено на 15 днів - до 01 травня 2017 року, розгляд справи відкладено на 25 квітня 2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Також представник позивача звернувся до суду з клопотанням (вх. № 13832 від 25.04.2017) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 13833 від 25.04.2017) відповідно до якого проти позову заперечує.

В судовому засіданні, яке розпочалося 25 квітня 2017 року було оголошено перерву до 26 квітня 2017 року для дослідження наданих сторонами доказів.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30 листопада 2005 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (надалі - Позивач, Орендодавець) та Фірмою РУБІКОН- А - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Відповідач, Орендар) було укладено договір оренди №2039-Н за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, які розташовані на п'яти поверхах та в підвалі 5-ти поверхового гуртожитку, (тех. № 72450), загальною площею 2824,90 кв.м. (надалі - Майно), за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11, що знаходиться на балансі Харківського будівельного технікуму, (надалі - Балансоутримувач).

Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.05.2005р. і становить 4060000,00 грн.

Майно було передано в оренду з метою розміщення туристичного агентства, магазину непродовольчих товарів, надання юридичних консультацій та консультативних послуг, стоматологічних послуг, офісів, складу та ювелірної майстерні.

Згідно із додатковою угодою № 16 від 25.09.2015 року до договору № 2039-Н, загальна площа наданих в оренду ТОВ Рубікон-нежитлових приміщень п'ятиповерхової будівлі складає 1 884,4 кв.м. (вартістю 5 194 082,18 грн.).

Відповідно до п.10.1. Договору, Договір оренди був укладений на строк з 30.11.2005 р. по 29.10.2006 р.

Додатковими угодами № 1 від 02.04.2007 р.; № 3 від 28.04.2008 р.; № 7 від 29.10.2011 р.;№ 13 від 30.10.2014 р. термін дії договору був продовжений до 28.07.2017 р.

Орендна плата згідно п.3.1 Договору визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2005 р. - 36595,01 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2005 р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2005 р.

При цьому, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2. Договору).

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.01.2016 р. у справі № 922/6112/15 розірвано договір оренди №2039-Н від 30.11.2005 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Фірмою "Рубікон-А" Товариство з обмеженою відповідальністю.

Зобов'язано Фірму "Рубікон-А" Товариство з обмеженою відповідальністю (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 35-Ж, к. 35, код ЄДРПОУ 22725063) звільнити нежитлові приміщення площею 1884,4 кв. м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 11 та повернути їх Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, код ЄДРПОУ 23148337).

Приписами ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України визначено, що Орендодавцями щодо державного та комунального майна є зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна регламентовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями 4.1, 2 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Частиною 3. ст. 18 Законом України Про оренду державного та комунального майна визначений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, положення якої крім іншого кореспондується з ч. З ст. 285 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору, визначено, що Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну тату.

Як було встановлено під час розгляду справи Відповідачем не були виконані належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором, в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим за період з жовтня 2015 року по 17.01.2016 року за Відповідачем обліковується заборгованість в сумі 162480,95 грн.

ТОВ РУБІКОН-А у відзиві на позовну заяву не заперечує проти факту наявності заборгованості з орендної плати, однак вказує, що вона є меншою та становить 159763,68 грн. Проте будь - яких доказів зазначеного у відзиві розміру заборгованості, акту звіряння розрахунків, підписаного сторонами, доказів часткової сплати заборгованості, та ін., які б підтверджували, що сума заборгованості ТОВ РУБІКОН-А за Договором №2039-Н станом на сьогоднішній день складає 159763,68 грн., що на 2717,27 грн. менше ніж сума зазначена в позовній заяві відповідачем не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 162480,95 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, за період з 03.11.2015 р. по 17.01.2016 р. Позивачем була нарахована Відповідачу та заявлена до стягнення пеня у сумі 14829,69 грн., на підставі п. 3.5. Договору, згідно якого орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про оренду державного та комунального майна , за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

За ч. 1 ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином позовна давність щодо стягнення пені за період з 03.11.2015 по 17.01.2016 сплинула 18 січня 2017 року.

Позовна заява Регіональним відділенням ФДМУ по Харківській області була подана 16 лютого 2017 року, вже після закінчення строку позовної давності.

За ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, у зв"язку з тим, що відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік, Відповідачем у своєму відзиві на позовну заяву було заявлено про застосування до вимог Регіонального відділення ФДМУ по Харківській області позовної давності, суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення з ТОВ РУБІКОН-А пені за період з 03.11.2015 по 17.01.2016 р. у розмірі 14829,69 грн.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 2171732,50 грн. неустойки, суд зазначає наступне.

Правові наслідки припинення договору оренди наведені у статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна згідно якої, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В обгрунтування своїх вимог щодо стягнення з Відповідача неустойки, Позивач посилається на те, що згідно акту державного виконавця від 22.12.2016 р. на виконання наказу господарського суду Харківської області № 922/6112/15 від 18.01.2016 р. Відповідача виселено з орендованого майна 21.12.2016 р.

Оскільки договір оренди припинив дію 18.01.2016 р., а фактично виконання рішення відбулося тільки 22.12.2016 р., відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, Позивач вказує, що він, як Орендодавець має право вимагати від Орендаря (Відповідача) сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (з 18.01.2016р. по 21.12.2016р.) у розмірі 2171732,50 грн.

Відповідач заперечує проти твердження Позивача стосовно того, що ТОВ РУБІКОН-А ухилявся від виконання рішення суду та протягом року не звільняв орендовані приміщення та вказує, що вони не відповідають дійсності.

При цьому, Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що 30 грудня 2015 року отримавши позовну заяву заступника прокурора Харківської області, поданого в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України (справа №922/6112/15) керівник ТОВ РУБІКОН-А направив РВ ФДМУ по Харківській області лист-пропозицію про добровільне дострокове розірвання договору оренди та підписання актів приймання-передачі приміщень. В той же період Відповідачем було звільнено приміщення.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, судом було встановлено наступне.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, та вже було зазначено вище, 30 грудня 2015 року отримавши позовну заяву заступника прокурора Харківської області, поданого в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України (справа №922/6112/15) керівник ТОВ РУБІКОН-А направив РВ ФДМУ по Харківській області лист-пропозицію про добровільне дострокове розірвання договору оренди та підписання актів приймання-передачі приміщень.

У відповідь на даний лист 25 січня 2016 року РВ ФДМУ по Харківській області направив сторонам лист №31-338, в якому запропонував Балансоутримувачу - Державному вищому навчальному закладу Харківський коледж будівництва, архітектури та дизайну - підписати акти приймання-передачі приміщень.

11 лютого 2016 року та 23 березня 2016 року РВ ФДМУ по Харківській області повторно направлялись листи з вимогою прийняти від ТОВ РУБІКОН-А орендовані приміщення та підписати акти приймання-передачі.

Згідно ч. З ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ РУБІКОН-А вчинив усе від нього залежне для передання об'єкту оренди Балансоутримувачу.

За ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Оскільки ТОВ РУБІКОН-А належним чином було виконано приписи рішення Господарського суду Харківської області щодо звільнення орендованих приміщень, суд приходить висновку до того, що підписання акту приймання-передачі на підтвердження факту звільнення приміщень лише 22.12.2016 відбулося не з вини Відповідача, а отже у ТОВ РУБІКОН-А відсутній обов'язок щодо сплати неустойки за період з 18.01.16 по 21.12.16, заявленої Позивачем.

За таких обставин, в задоволенні позову в частині стягнення 2171732,50 грн. неустойки слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фірми РУБІКОН-А - Товариство з обмеженою відповідальністю (61085, м. Харків, вул. АСТРОНОМІЧНА, буд. 35 "Ж", кв. 35, код ЄДРПОУ 22725063) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 23148337, отримувач: УК Київськ/мХар Київський/22080200, код ЄДРПОУ УДКСУ 37999675, номер рахунку: 31110093700004, установа банку: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банку: 851011) заборгованість з орендної плати у розмірі 162480,95 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Фірми РУБІКОН-А - Товариство з обмеженою відповідальністю (61085, м. Харків, вул. АСТРОНОМІЧНА, буд. 35 "Ж", кв. 35, код ЄДРПОУ 22725063) на користь державного бюджету України 2437,21 грн. судового збору.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1, код ЄДРПОУ 23148337) на користь державного бюджету України 32798,44 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.05.2017 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1