Постанова

від 10.05.2017 по справі 914/3186/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2017 р. Справа № 914/3186/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Геліус , вих. № 44 від 28.03.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1617/17 від 04.04.2017 р.),

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27 березня 2017 року

за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю Геліус , м. Львів-Винники,

на дії Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, м. Львів,

у справі № 914/3186/14 (суддя Мазовіта А.Б.),

порушеній за позовом

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Галич , м. Моршин, Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Геліус , м. Львів-Винники,

про стягнення заборгованості в сумі 609647,10 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: ОСОБА_2 (п/к на підставі довіреності б/н від 27.01.2017 р.);

від позивача: ОСОБА_3 (п/к на підставі довіреності № 01/02-17 від 14.02.2017 р.);

від Личаківського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області: головний державний виконавець Сидій О.В. (посвідчення № 0674 від 04.05.2016 р.).

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України представникам роз'яснені та зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представниками, які прибули в судове засідання, подано спільне, письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового засідання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04.04.2017 р., справу № 914/3186/14 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям: Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Геліус , вих. № 44 від 28.03.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1617/17 від 04.04.2017 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 24.04.2017 року, про що сторони та Личаківський ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення - знаходяться в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2017 р. розгляд справи відкладено на 10.05.2017 р., про що сторони та Личаківський ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією.

В судове засідання представник апелянта/відповідача прибув, подав через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду докази надсилання (поштова квитанція та опис вкладення) письмових пояснень з додатками на адресу позивача (ТзОВ Галич ) та Личаківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області. Представником апелянта надано усні пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі та пояснень до апеляційної скарги, доводи наведені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях до апеляційної скарги підтримав, також усно зазначив, що описане державним виконавцем майно, належить третім особам, а саме ТзОВ Координат та перебуває в заставі банку АКБ Львів відтак, просить скасувати у даній справі ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 року та задоволити скаргу ТзОВ Геліус на дії Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області та державного виконавця, а саме: визнати протиправними дії державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській - ОСОБА_4 та Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 року №914/3186/14; визнати протиправними дії державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській - ОСОБА_4 та Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні ВП №53247483 щодо відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, арешту майна та коштів ТзОВ Геліус , опису майна, призначення експерта; скасувати у виконавчому провадженні ВП №53247483 постанови державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області - ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2017 року, про арешт майна боржника від 17.01.2017 року, про арешт коштів боржника від 17.01.2017 року, про стягнення виконавчого збору від 17.01.2017 року.

Представник позивача в судове засідання прибув, проти апеляційної скарги та письмових пояснень до апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 19.04.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-04/2776/17 від 19.04.2017 р.). доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТзОВ Геліус , ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Від Личаківського ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області прибув головний державний виконавець, проти апеляційної скарги та письмових пояснень до апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 19.04.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-04/2813/17 від 21.04.2017 р.), доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу підтримав, просить в задоволенні апеляційної скарги ТзОВ Геліус відмовити, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Заслухавши доводи та усні пояснення сторін у справі, які прибули в судове засідання, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони та орган дії якого оскаржуються своєчасно та належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи та прибули в судове засідання 10.05.2017 р., судова колегія дійшла до висновку розглянути справу по суті, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи.

У відповідності до приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, ухвалу місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 27.01.2017 року за вх. № 362/17 ТзОВ Геліус звернулося до Господарського суду Львівської області з скаргою на неправомірні дії Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління у Львівській області та державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління у Львівській області, щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 р. № 914/3186/14, у зв'язку із закінченням строку пред'явлення його до виконання; визнання протиправними дії державного виконавця та Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління у Львівській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 р. № 914/3186/14; скасування у виконавчому провадженні ВП № 53247483 постанови державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2017 р., про арешт майна боржника від 17.01.2017 р., про арешт коштів боржника від 17.01.2017 р., яку ухвалою суду першої інстанції від 30.01.2017 р. було прийнято до розгляду.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції апелянтом/скаржником 23.03.2017 р. подано заяву про уточнення скарги на дії Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління у Львівській області та державного виконавця, в якій скаржник просив: визнати протиправними дії державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській - ОСОБА_4 та Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 року №914/3186/14; визнати протиправними дії державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській - ОСОБА_4 та Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні ВП № 53247483 щодо відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, арешту майна та коштів ТзОВ Геліус , опису майна, призначення експерта; скасувати у виконавчому провадженні ВП № 53247483 постанови державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області - ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2017 року, про арешт майна боржника від 17.01.2017 року, про арешт коштів боржника від 17.01.2017 року, про стягнення виконавчого збору від 17.01.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 р. скаргу ТзОВ Геліус у справі № 914/3186/14 відхилено (а. с. 112-116).

При прийнятті ухвали місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., на момент винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 р. у справі №914/3186/14 не було пропущено, так як зазначений наказ, в силу норм вищезазначеного Закону, дійсний для пред'явлення до виконання у строк до 24.10.2017 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Геліус не погодилось з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, просить скасувати у даній справі ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 р. та задоволити скаргу ТзОВ Геліус на дії Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління у Львівській області та державного виконавця: визнати протиправними дії державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській - ОСОБА_4 та Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 року №914/3186/14; визнати протиправними дії державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській - ОСОБА_4 та Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області у виконавчому провадженні ВП № 53247483 щодо відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, арешту майна та коштів ТзОВ Геліус , опису майна, призначення експерта; скасувати у виконавчому провадженні ВП № 53247483 постанови державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області - ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2017 року, про арешт майна боржника від 17.01.2017 року, про арешт коштів боржника від 17.01.2017 року, про стягнення виконавчого збору від 17.01.2017 року (пункт 1 прохальної частини апеляційної скарги ) (а. с. 126-129).

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що строк пред'явлення наказу по справі № 914/3186/14 від 24.10.2014 р. минув і такий наказ не підлягає примусовому виконанню, оскільки на момент видачі такого наказу діяв Закон України Про виконавче провадження в редакції від 20.07.2014 р., який у статті 22 визначав, що наказ господарського суду може бути пред'явлений до виконання протягом року, до 24.10.2015 р., однак, не зважаючи на таку обставину, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та винесено відповідні постанови, які оскаржені в судовому порядку.

Також апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що у п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04.11.2010 року № 2677-VI, з наступними змінами та доповненнями встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі, відтак на думку скаржника, даний наказ мав пред'являтися до виконання у строки, встановлені на момент його видачі, тобто, протягом одного року до 24.10.2015 року.

Апелянт також посилається на п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження який передбачає, що виконавчі документи, видані до набрання чинності, цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, стосується виконавчих документів, строк виконання яких не сплинув що випливає зі змісту ч.6 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження , ст.119 ГПК України. Таким чином, апелянт зазначає, що оскільки стягувач пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, повинен був звернутись до господарського суду про поновлення такого строку, однак цієї процедури стягувач не виконав, відтак, державний виконавець такий наказ не мав права приймати та тим більше відкривати виконавче провадження та приймати постанови про арешт майна та коштів боржника.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що апелянтом борг було погашено в повному обсязі, однак, стягувачем в супереч наведеному було ініційовано виконавче провадження за наказом, строк пред'явлення якого до виконання минув ще у 2015 році.

Також апелянт покликається на те, що державним виконавцем постановою про виконавче провадження від 17.01.2017 р. було накладено арешт коштів боржника, які призначені для виплати заробітної плати працівникам підприємства, що призводить до їх конституційних прав, та аналогічно мала бути забезпечена можливість щодо виконання зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами.

В поясненнях до апеляційної скарги апелянт звертає увагу на те, що з набранням чинності Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VIІI не змінює правовідносини, які виникли раніше.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 06.10.2014 р. у справі № 914/3186/14 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Геліус на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Галич 498960,00 грн. основного боргу, 37674,90 грн. пені, 62370,00 грн. інфляційних втрат, 10642,20 грн. 3% річних, 12192,95 грн. судового збору (а. с. 35, 36-39).

На виконання рішення 06.10.2014 р. Господарським судом Львівської області видано наказ по справі № 914/3186/14 від 24.10.2014 р. про примусове виконання рішення (а. с. 42).

Місцевим судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 17.01.2017 р. головним державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області винесено постанови, а саме: постанову про відкриття виконавчого провадження за № ВП №53247483 щодо виконання наказу від 24.10.2014 р. у справі № 914/3186/14 (а. с. 56), постанову про арешт майна боржника (а. с. 57) та постанову про арешт коштів боржника (а. с. 58).

Місцевим судом встановлено, що відповідно до ст. 22 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р., який був чинним на дату видачі наказу (в редакції станом на дату видачі наказу від 24.10.2014 р.), виконавчі документи можуть бути пред'явленні до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 р. у справі № 914/3186/14, він дійсний для пред'явлення протягом одного року, тобто з 24.10.2014 р. до 24.10.2015 р. (а. с. 42, 65).

Слід зазначити, що державним виконавцем, 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р., згідно з яким Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 р. втратив чинність, окрім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом від 02.06.2016 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Вказаною нормою не визначено, що вона застосовується лише до наказів, виданих до набрання чинності цим законом і строк виконання яких до пред'явлення не пропущений.

З огляду на наведені норми Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., на момент винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 р. у справі №914/3186/14 не пропущено, так як зазначений наказ, в силу норм вищезазначеного Закону, дійсний для пред'явлення до виконання у строк до 24.10.2017 року.

Щодо тверджень апелянта, що стягувачем було пропущено строк для пред'явлення наказу є безпідставним та не вірним тлумаченням закону зокрема в частині п. 5 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. та спростовується вищенаведеним.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі щодо повного погашення основної суми боргу, є лишень голослівними та не підтвердженими жодними доказами у справі, докази, які б свідчили про погашення заборгованості боржника перед позивачем в матеріалах справи відсутні, сторонами. Зокрема апелянтом/боржником не подано.

Не заслуговують на увагу суду також твердження апелянта в тій частині, що державним виконавцем постановою про виконавче провадження від 17.01.2017 р. було накладено арешт коштів боржника, які призначені для виплати заробітної плати працівникам підприємства, оскільки законодавством України передбачено спеціальний рахунок на виплату заробітної плати.

Щодо усних тверджень представника апелянта, що описане державним виконавцем майно належить третім особам, а саме: ТзОВ Координат та перебуває в заставі банку АКБ Львів колегією суддів до уваги не приймається, оскільки жодних доказів на підтвердження усних пояснень заявником суду не представлено, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Крім того, АКБ Львів та ТзОВ Координат щодо захисту свого порушення права в судовому порядку чи в іншому законом передбаченому порядку не зверталось, такі докази в матеріалах спарив відсутні, а заявник, в свою чергу, не наділений жодними повноваженнями від юридичних осіб: АКБ Львів та ТзОВ Координат представляти їх інтереси у суді, в т.ч. по справі № 914/3186/14.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що державний виконавець правомірно постановив 17.01.2017 р. постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 р. у справі № 914/3186/14 та вчинив інші виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.10.2014 р. у справі № 914/3186/14.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження , в якому детально визначена виконавча процедура, коло осіб, які мають право проводити виконання рішень, їх повноваження, строки та способи виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент вчинення оскаржуваних дій) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)(далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання судових рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Інших доводів незаконності дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 р. у справі №914/3186/14, арештів майна та коштів, ніж ті, які були наведені у скарзі з урахуванням поданих уточнень, боржником (скаржником) не наведено.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України). Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» ).

Враховуючи вищенаведене, дослідивши всі обставини, що мають значення для вирішення спору по суті в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, апеляційну скаргу апелянта/боржника залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 р. у справі № 914/3186/14 - без змін.

Судовий збір за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.03.2017 року у справі № 914/3186/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин

10.05.2017 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 15.05.2017 р.