Постанова

від 28.08.2017 по справі 914/3186/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2017 року Справа № 914/3186/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Нєсвєтової Н.М., Стратієнко Л.В., розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Геліус" напостанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.17 та ухвалу господарського суду Львівської області від 27.03.17 у справігосподарського суду Львівської області №914/3186/14 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Галич" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Геліус" про стягнення 609 647,10грн., за скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю "Геліус" на діїЛичаківського відділу ДВС міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області

за участі представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - не з'явилися,

від ДВС - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

06.10.2014 рішенням господарського суду Львівської області позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Галич" 498 960,00грн. заборгованості, 37 674,90грн. пені, 62 370,00грн. інфляційних втрат, 10 642,20грн. 3% річних та судові витрати.

24.10.2014 на виконання зазначеного рішення господарським судом Львівської області видано наказ зі строком пред'явлення до виконання 1 рік.

27.01.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус" подали до господарського суду Львівської області скаргу, у якій просили визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Львівської області від 24.10.2014 у зв'язку із закінченням строку пред'явлення його до виконання, скасувати у виконавчому провадженні ВП №53247483 постанови державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2017, про арешт майна боржника від 17.01.2017, про арешт коштів боржника від 17.01.2017.

27.03.2017 ухвалою господарського суду Львівської області (суддя Мазовіта), залишеною без змін 10.05.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Данко Л.С., Галушко Н.А., Орищин Г.В.) у задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Геліус" посилалися на порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, тому просили скасувати судові рішення попередніх інстанцій та визнати протиправними дії державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 24.10.2014 №914/3186/14, визнати протиправними дії державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні ВП №53247483 щодо відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, арешту майна та коштів ТОВ "Геліус", опису майна, призначення експерта, скасувати у виконавчому провадженні ВП №53247483 постанови державного виконавця Личаківського відділу ДВС міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2017, про арешт майна боржника від 17.01.2017, про арешт коштів боржника від 17.01.2017, про стягнення виконавчого збору від 17.01.2017 (з урахуванням відхилених судами уточнених вимог скарги).

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, звертаючись зі скаргою на неправомірні дії виконавчої служби, ТОВ "Геліус" зазначали, що строк пред'явлення наказу від 24.10.2014 до виконання закінчився.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду проводиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ч.1 ст.116 ГПК України).

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, зокрема, накази господарських судів.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до п.5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 на момент винесення державним виконавцем оскаржуваних постанов, строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 24.10.2014 у справі №914/3186/14 не було пропущено, оскільки в силу вимог зазначеного Закону цей наказ дійсний для пред'явлення до виконання у строк до 24.10.2017 року.

Відмовляючи у задоволенні скарги, попередні судові інстанції виходили з того, що доказів виконання рішення від 06.10.2014 заявник до суду не надав, тому вчинення державним виконавцем відповідних дій, які є предметом оскарження, відповідають законодавчим положенням.

Згідно вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, за відсутності обгрунтованих підтверджень доводів заявника, судами обох інстанцій не установлено визначених законом підстав для задоволення скарги ТОВ "Геліус". Тому відхилення скарги є правомірним і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, колегія суддів не вбачає.

Належних обгрунтувань, із посиланням на норми права, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Геліус" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 27.03.2017 у справі №914/3186/14 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяН.М. Нєсвєтова СуддяЛ.В. Стратієнко