Постанова

від 11.05.2017 по справі 910/19498/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 року Справа № 910/19498/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Джихур О.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №17/01/2017 від 17.01.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №8275-К-О від 29.12.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2017р. по справі №910/19498/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гарда Булат", м. Київ

до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Дніпро

про стягнення 164 503,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гарда Булат" (далі ТОВ "Гарда Булат"), посилаючись на укладення 29.09.2016р. договору відступлення права вимоги з товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" (далі ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека"), звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" в особі філії "Розрахунковий центр" (далі ПАТ КБ "Приватбанк") про стягнення 164 503,38 грн., з яких 129 708,00 грн. заборгованість за договором на охорону цінних паперів та грошових знаків № 01/02/2012-1 від 01.02.2012р., 2718,54 грн. 3% річних, 7 084,05 грн. інфляційні втрати, 24 992,79 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.10.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/19498/16.

24.11.2016р. до господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області за місцем державної реєстрації юридичної особи ПАТ КБ "Приватбанк", оскільки згідно Положення про філію "Розрахунковий центр" філії банку не можуть бути відповідачами в суді.

13.12.2016р. до господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно якої позивач просив стягнути з відповідача 164 503,38 грн., з яких 129 708,00 грн. основна заборгованість, 2718,54 грн. 3% річних, 7 084,05 грн. інфляційні втрати та 24 992,79 грн. пеня; компенсувати за рахунок відповідача 2 467,56 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.12.2016р. справу № 910/19498/16 передано за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області, оскільки відповідно до Положення про філію "Розрахунковий центр", затвердженого рішенням правління ПАТ КБ "Приватбанк", оформленого протоколом від 22.10.2011р. № 51, зазначена філія є відокремленим структурним підрозділом ПАТ КБ "Приватбанк", не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені банку в межах повноважень, наданих банком, та закріплених у вказаному Положенні; відповідно п. 3.1.5 вказаного Положення філія може звертатись від імені банку з позовними заявами до суду, але не має права бути відповідачем.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016р. справу № 910/19498/16 прийнято до провадження.

08.02.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшло клопотання, яким останній відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відкликав заяву про уточнення позовних вимог, просив вказану заяву не розглядати по суті (а.с.133, т.1).

08.02.2017р. відповідачем подано до господарського суду Дніпропетровської області клопотання про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" - підприємства, з яким у відповідача був укладений договір на охорону цінних паперів та грошових знаків № 01/02/2012-1 від 01.02.2012р., право вимоги за яким було відступлено позивачу у справі за договором про відступлення права вимоги від 29.09.2016р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2017р. по справі №910/19498/16 (суддя Євстигнеєва Н.М.) частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Гарда Булат"; стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь позивача 129 708,00 грн. заборгованості, 24 924,49 грн. пені, 2 711,11 грн. 3% річних, 7 084,05 грн. інфляційних нарахувань та 2466,41 грн. витрат по судовому збору; в решті позовних вимог відмовлено; в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи - відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на охорону цінних паперів та грошових знаків, договором про відступлення права вимоги щодо оплати заборгованості за надані послуги; щодо часткового задоволення позову по стягненню пені та 3% річних - невірним розрахунком позивачем цих сум; в задоволенні клопотання про залучення третьої особи відмовлено в зв`язку з відсутністю для цього правових підстав.

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2017р. по справі №910/19498/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; господарським судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи - ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека", оскільки договір на охорону цінних паперів та грошових знаків укладався відповідачем саме з цим підприємством; судом не з`ясовано факт належного виконання договірних зобов`язань ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" та факт відсутності оплати відповідачем наданих послуг до відступлення права вимоги позивачу; судом не взято до уваги, що відповідачем згідно ст. 518 Цивільного кодексу України ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" висувались заперечення щодо відступлення права вимоги, оскільки в господарському суді Київської області здійснювався розгляд справи за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" про стягнення 4 118 518,82 грн. щодо неналежного виконання ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" своїх договірних зобов`язань за договором № 01/02/2012-1 від 01.02.2012р.; згідно законодавства до нового кредитора переходять права, що існують на момент укладення договору, тобто, що існують на момент переходу цих прав, при цьому судом стягнуто з відповідача 3% річних за період з 10.02.2016р. по 21.10.2016р., а інфляційні за лютий-вересень 2016 року (повний місяць), тоді як договір про відступлення права вимоги укладений 29.09.2016р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2017р. апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приватбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2017р. по справі №910/19498/16 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Джихур О.В., Чимбар Л.О.

Розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_3 від 06.04.2017р. №514/17, у зв'язку з відпусткою судді Чимбар Л.О. призначено автоматичну зміну колегії суддів у справі № 910/19498/16.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 910/19498/16 від 06.04.2017р. для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач), суддів: Джихур О.В., Кузнецової І.Л.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.04.2017р. справу № 910/19498/16 прийнято до провадження вищевказаною колегією судів.

У запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ "Гарда Булат" просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, зазначаючи, що судом були встановлені всі обставини справи, досліджені докази надання ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" послуг відповідачу, наявність заборгованості з оплати за договором про надання послуг від 01.02.2012р. № 01/02/2012-1, досліджені обставини укладення між ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" та позивачем договору про відступлення права вимоги від 29.09.2016р. та встановлена законність вказаних дій; доводи щодо помилкового нарахування позивачем інфляційних нарахувань та 3% річних за період з 10.02.2016р. по 21.10.2016р. є безпідставними, оскільки передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування не є санкціями, а виступають способом захисту майнових прав та інтересів кредитора від знецінення утримуваних боржником грошових коштів, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки; інфляційні нарахування та три відсотки річних входять до складу основного грошового зобов`язання, тому позивачем обґрунтовано здійснені вказані нарахування.

У додаткових поясненнях, наданих позивачем 05.05.2017р., останній зазначив, що дійсно існує господарська справа № 910/154/16 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" про стягнення 4 118 518,82 грн. збитків за неналежне виконання умов договору № 01/02/2012-1 від 01.02.2012р.; рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2017р., за результатами нового розгляду справи, у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено; у справах різні предмети спорів; предметом спору у справі № 910/19498/16 є несплата ПАТ КБ "Приватбанк" наданих послуг за січень 2016 року за актом № 21 від 31.01.2016р. на суму 129 708,00 грн., на оплату яких був виписаний рахунок № 26 від 31.01.2016р.; відповідач не висував заперечень первісному кредитору щодо обсягу та якості наданих послуг; банк не ставить під сумнів правомірність укладення сторонами договору про відступлення права вимоги та не оспорює цей договір. В якості додатку до пояснень позивачем надані всі судові рішення по справі № 910/154/16.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.02.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромфінанс-Безпека" (охорона) та ПАТ КБ "Приватбанк" (замовник) укладений договір №01/02/2012-1 на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами, відповідно п. 1.1 якого замовник передає, а охорона приймає під охорону грошові кошти та цінні папери (кошти), що перевозяться уповноваженою особою замовника (далі - інкасатор), позначені у специфікації (п.1 додатку 1 до цього договору), під час перевезення їх до визначеного замовником місця призначення (п. 5 додатку 1 до цього договору), або до зняття охорони уповноваженим представником замовника (п. 3 додатку 1 до цього договору). Охорона коштів забезпечується силами наряду співробітників ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" (наряд охорони). Кількісний склад наряду охорони визначається за згодою сторін, але не менше ніж два співробітники охорони на маршрут (п. 6 додатку 1 до договору).

Відповідно п. 2.1 договору, вартість послуг за охорону коштів, що перевозяться за цим договором складається з нарахованих валових витрат та прибутку без обмеження рівня рентабельності. Ціна охорони узгоджується протоколом договірної ціни (додаток 2 до договору). Письмова згода замовника про оплату послуг за новими тарифами є достатньою для залишення договору в силі. Перерахунок вартості оплати за послуги охорони проводиться з дня їх введення.

Оплата за надані охороною у відповідності до умов цього договору послуги охорони згідно визначених тарифів, здійснюється замовником щомісячно, на підставі Акту виконаних робіт, до 10 числа наступного місяця на розрахунковий рахунок охорони (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору сторони домовились, що акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Оплата за виконання згідно з цим договором заходів охорони здійснюється в національній валюті України (п. 2.4 договору).

Пунктом 7.1. договору сторони передбачили майнову відповідальність відповідача за несвоєчасну (неповну) оплату за здійснення заходів охорони коштів у вигляді пені, що нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченої оплати за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що він укладається строком на 6 місяців та набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Якщо за 10 днів до закінчення строку договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк, без обмеження кількості пролонгацій.

На виконання умов договору ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" в період з 01.01.2015р. по 31.01.2016р. були надані ПАТ КБ "Приватбанк" послуги з охорони грошових коштів та цінних паперів на загальну суму 2 309 470,00 грн., що підтверджується актами надання послуг:

- №20 від 31.01.2015 за січень 2015 року на суму 196 020,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №20 від 31.01.2015р.;

- №42 від 28.02.2015 за лютий 2015 року на суму 187 320,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №49 від 27.02.2015;

- №63 від 31.03.2015 за березень 2015 року на суму 202 590,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №69 від 31.03.2015;

- №89 від 30.04.2015 за квітень 2015 року на суму 178 500,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №104 від 30.04.2015;

- №112 від 31.05.2015 за травень 2015 року на суму 201 500,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №110 від 31.05.2015;

- №135 від 30.06.2015 за червень 2015 року на суму 192 828,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №140 від 30.06.2015;

- №161 від 31.07.2015 за липень 2015 року на суму 194 040,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №160 від 31.07.2015;

- №195 від 31.08.2015 за серпень 2015 року на суму 191 320,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №180 від 31.08.2015 ;

- №222 від 30.09.2015 за вересень 2015 року на суму 186 684,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №201 від 06.10.2015 ;

- №245 від 31.10.2015 за жовтень 2015 року на суму 154 532,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №226 від 03.11.2015;

- №267 від 30.11.2015 за листопад 2015 року на суму 142 276,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №249 від 30.11.2015;

- №297 від 31.12.2015 за грудень 2015 року на суму 152 152,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №16 від 11.01.2016;

- №21 від 31.01.2016 за січень 2016 року на суму 129 708,00 грн., на оплату якого був виставлений рахунок №26 від 31.01.2016 (а.с.22-23, 143-166, т.1).

Акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них щодо якості, кількості, вартості наданих послуг.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, сплативши ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" 2 179 762,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів по рахунку (а.с.167-178, т.1).

Несплаченою залишилась сума за актом № 21 від 31.01.2016р. (рахунок № 26 від 31.01.2016р.) в розмірі 129 708,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 18.02.2016р., підписаного між відповідачем та ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" (а.с.24, т.1).

29.09.2016р. між ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" (первісний кредитор) та ТОВ "Гарда Булат" (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги, відповідно умов якого (п. 3) новий кредитор набуває право вимагати від ПАТ КБ "Приватбанк" (боржника) належного виконання всіх зобов'язань за договором на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами № 01/02/2012-1 від 01 лютого 2012 року, у тому числі, але не обмежуючись:

а) сплати основного боргу за договором на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами № 01/02/2012-1 від 01 лютого 2012 року в розмірі 129 708 (сто двадцять дев'ять тисяч сімсот вісім) грн. 00 коп.;

б) сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами № 01/02/2012-1 від 01 лютого 2012 року;

в) виконання інших зобов'язань боржника за договором на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами № 01/02/2012-1 від 01 лютого 2012 року.

Згідно пункту 4 договору, права первісного кредитора, у тому числі зазначені вище, переходять до нового кредитора у повному обсязі і на умовах, які існують на момент укладення даного договору.

Право вимоги, яке відступається новому кредитору підтверджується:

а) договором на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами № 01/02/2012-1 від 01 лютого 2012 року;

б) актом надання послуг №21 під 31.01.2016;

в) іншими документами (п. 5 договору).

Документи, визначені у п. 5 цього договору, і документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає первісний кредитор за цим договором, передаються новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору (п. 6 договору).

За умовами пункту 7 договору, первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором шляхом надсилання відповідного письмового повідомлення.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором (п. 11 договору).

29.09.2016р. на виконання умов договору відступлення права вимоги ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" та ТОВ "Гарда Булат" складений та підписаний акт приймання-передачі документів, відповідно якого первісний кредитор передав новому кредитору оригінали наступних документів: договір на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами № 01/02/2012-1 від 01 лютого 2012 року з усіма додатками і додатковими угодами до нього, рахунок на оплату №26 під 31.01.2016, акт надання послуг №21 під 31.01.2016 (а.с.27, т.1).

03.10.2016р. ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" направило ПАТ КБ "Приватбанк" повідомлення про відступлення права вимоги (вих. №65, вих. №66), якими повідомлено, що заборгованість за договором на охорону цінних паперів та грошових знаків, що перевозяться уповноваженими на те особами № 01/02/2012-1 від 01 лютого 2012 року підлягає сплаті на користь нового кредитора - ТОВ "Гарда Булат" (а.с.28-31, т.1). Отримання відповідачем зазначених повідомлень 06.10.2016 підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.33, 34, т.1).

04.10.2016р. ТОВ "Гарда Булат" направило ПАТ КБ "Приватбанк" претензії (вих. №35, вих. № 36) про сплату заборгованості за договором відступлення права вимоги від 29.09.2016р. у сумі 129 708,00 грн. протягом семи днів з моменту одержання вимоги, що отримані відповідачем 10.10.2016р. та залишені без відповіді. Заходів добровільного погашення заборгованості за спірним договором відповідач не здійснив.

Несплата відповідачем заборгованості за надані відповідно до договору № 01/02/2012-1 від 01.02.2012р. послуги, право вимоги за яким передано позивачу за договором відступлення права вимоги від 29.09.2016р., стала підставою звернення позивача з позовом до господарського суду.

Згідно ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність майна, яке охороняється. Володілець такого майна зобов'язаний виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положеннями статей 514, 516 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом; заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Аналізуючи зазначені правові норми, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів.

При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, законодавець передбачив право відступлення тільки дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015р. № 3-30гс15.

З огляду на презумпцію правомірності правочину, встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України, договір відступлення права вимоги є чинним. Презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 24 червня 2015 року у справі №3-231гс15.

Господарський суд, враховуючи викладені обставини справи, доведення позивачем належними доказами надання ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" послуг з охорони відповідачу у січні 2016 року на суму 129 708,00 грн. та наявність заборгованості з оплати рахунку № 26 від 31.01.2016р., правомірність передачі права вимоги за цим рахунком ТОВ "Гарда Булат", обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 129 708,00 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. №14 зазначено, що з огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 7 і ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Господарським судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені, оскільки позивачем не враховано при здійсненні розрахунку, що в 2016 році було 366 днів, та вірно задоволено позовні вимоги в цій частині частково в сумі 24 924, 49 грн. за загальний період прострочення з 10.02.2016 по 09.08.2016.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після здійсненого перерахунку 3% річних, судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок без урахування кількості 366 днів у 2016 році, тому господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення 3 % річних частково в сумі 2 711,11 грн. за період прострочення з 10.02.2016 по 21.10.2016р. та заявлені до стягнення позивачем інфляційні втрати в розмірі 7 084,05 грн. за період лютий - вересень 2016 року.

Щодо відмови господарським судом в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека", то рішення по даній справі жодним чином не вплине на права та обов'язки вказаного товариства, а обставини щодо надання вказаним товариством послуг відповідачу можливо встановити за наявними у справі доказами - первинними бухгалтерськими документами.

Доводи скаржника про залишення господарським судом поза увагою обставин надання ТОВ "Укрпромфінанс-Безпека" послуг відповідачу спростовані матеріалами справи.

Доводи скаржника про безпідставне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за більший період, ніж дата укладення договору відступлення права вимоги, не приймаються колегією суддів в силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та з урахуванням того, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, наведена норма права не обмежує право кредитора звернутися із зазначеними вимогами, якщо грошове зобов'язання не виконано в строк. В даному випадку триває невиконання відповідачем основного зобов`язання, належні до сплати позивачу кошти утримуються відповідачем, отже, нарахування сум згідно ст. 625 Цивільного кодексу України є цілком обґрунтованим.

Господарський суд повно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2017р. по справі №910/19498/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А.Сизько

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Джихур

(Повний текст постанови складений 15.05.2017р.)