Рішення

від 11.05.2017 по справі 917/242/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2017 Справа № 917/242/17

По позову Приватного підприємства «Мега-Кременчук» , 39600, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 138

до відповідача ОСОБА_1 міська рада, 39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, 2

про визнання недійсним підпункту 14. 2. 4 пункту 14.2 рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області від 27.09.2016 р. «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці» (в редакції уточненої позовної заяви від 06.03.2017р., вх. 33491 від 14.03.2017р.).

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 (див. протокол )

від відповідача - відсутні (див. протокол )

Рішення прийняте після перерви, оголошуваної в порядку ст. 77 ГПК України в судових засіданнях: 14 березня 2017 року ( з огляду на уточнення предмету позову за заявою від 06.03.2017р., вх. 33491 від 14.03.2017р.), 13 та 26 квітня 2017 року ( в реагування на клопотання представника позивача щодо поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами), про що зафіксовано в протоколах судових засідань.

В судовому засіданні 11.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, дотримуючись приписів ст. 85 ГПК України ( в редакції Закону України №2453-ІУ) з залученням її до матеріалів справи та повідомлення сторони-учасника судового засідання про термін виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: Розглядається позовна заява Приватного підприємства «Мега-Кременчук» , м. Кременчук про визнання недійсним підпункту 14. 2. 4 пункту 14.2 рішення ОСОБА_1 міської ради Полтавської області від 27.09.2016 р. «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці» (в редакції уточненої позовної заяви від 06.03.2017р., вх. 33491 від 14.03.2017р., а.с. 37).

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що рішенням ОСОБА_1 міської ради ( в оспорюваній частині) позивача - Приватне підприємство «Мега-Кременчук» , як власника об'єкта незавершеного будівництва - адміністративно-побутової будівлі, розташованої по вул. Київській, 5 в м. Кременчуці на земельній ділянці площею 3112 кв. м (кадастровий номер 5310436100:07:002:0598), який не набув статусу орендаря , зобов'язано нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання цією земельною ділянкою за період з 30.12.2013 - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна до дня прийняття цього рішення, а з дня прийняття рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки - у розмірі 3% від грошової оцінки землі .

При цьому, за твердження підприємства-позивача:

- рада не дотрималася приписів норм чинного законодавства, а саме: ст. 19 Конституції України, оскільки за цією нормою орган місцевого самоврядування, яким є рада-відповідач, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Орендна плата за землю є договірною величиною, виходячи з приписів ст. 13, ст. 17 та ст. 21 Закону України Про оренду землі та ч. 288.1 ст. 288 ПК України. Резюмуючи наведеному, приводить таке: Право орендаря користуватися земельною ділянкою на підставі договору оренди землі, кореспондує обов'язок здійснювати плату за користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі, при цьому у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України, виникнення права оренди земельної ділянки пов'язано зі здійсненням державної реєстрації таких прав . Договір оренди землі між ПП Мега-Кременчук та ОСОБА_1 міською радою Полтавської області щодо земельної ділянки площею 3112 кв. м (кадастровий номер 5310436100:07:002:0598) не укладено, а отже на його підставі право оренди земельної ділянки не зареєстровано, а тому у ПП Мега-Кременчук , не виникло певних прав та обов'язків пов'язаних з користуванням вказаною земельною ділянкою , в тому числі і щодо сплати саме орендної плати, зокрема за період неохоплений договором оренди землі, який тільки буде укладено в майбутньому. (цитується дослівно за абз. 6, 7 стор. 2 позовної заяви, а.с. 3);

- контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в силу приписів ст. 41 ПК України, здійснюється органами державної податкової служби, а у відповідності до ст. 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як висновок наведеному, позивач констатує (цитується дослівно за абз. 9 стор.3 позову, а.с. 4): Прийнявши окреме положення рішення, а саме пп.14.2.4 п. 14.2 …, ОСОБА_1 міська рада Полтавської області фактично здійснила контроль за справлянням земельного податку у формі орендної плати та визначила обов'язок по сплаті податку у формі орендної плати за землю поза межами дії договору оренди землі, тобто перебрала на себе функції податкового органу, підмінивши власні повноваження повноваженнями податкового органу. Тобто, міська рада діяла поза межами своїх повноважень . . На думку позивача ( див. уточнену позовну заяву від 06.03.2017р., вх. 33491 від 14.03.2017р., а.с.37-40), пп. 14.2.4 п. 14.2 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.09.2016р. Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці прийнятий поза межами повноважень ради та всупереч вище вказаним нормам діючого законодавства України, що свідчить про його незаконність та протиправність, наслідком чого є порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у вигляді безпідставного покладення на нього обов'язку із сплати грошових коштів в вигляді орендної плати (за період неохоплений договором оренди землі, який на даний час є неукладеним), тому цей пункт рішення відповідача підлягає визнанню недійсним в судовому порядку у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 20 ГК України.

Відповідач на позов відреагував відзивом від 10.03.2017р. №06-14/352, вх. №3443 від 13.03.2017р. ( а.с. 30-33), відхиливши вимоги позивача з посиланням на те, що:

а) вимоги позивача є безпідставними, так як оспорюваним пунктом прийнятого рішення рада не порушувала прав позивача та діяла в межах повноважень наданих їй за чинним законодавством, в т.ч. і відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, визначивши розмір та порядок сплати орендної плати за фактичне користування земельної ділянки,

б) питання переходу права на земельну ділянку, у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщена на ній, регулюється статтями: ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі , 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України. Аналіз цих норм права дає підстави вважати, що з моменту набуття права власності на житловий будинок (будівлю або споруду) у набувача виникає право (власності чи користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об'єкт, а з ним і обов'язок сплачувати земельний податок чи орендну плату ;

в) відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, споруди, будівлі, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий користувач земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства;

г) факт набуття права власності на об'єкти нерухомості свідчать про фактичне користування позивачем вказаною земельною ділянкою, що зобов'язує оплати за її користування на умовах оренди, тобто умовах попереднього користування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача (відповідач заявив клопотання, що датується 10.03.2017р. за №06-14/316, вх. №3431 від 13.03.2017р. (а.с. 35) про розгляд справи без участі його представника), дослідивши документальні докази, суд - в с т а н о в и в, що вимоги позивача задоволенню не підлягають за наступного :

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За частиною 2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю , навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України). При цьому за частиною 3 цієї норми законодавець визначив захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки в такий спосіб: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування ; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV ЗК України, складовою цього розділу є ст. 120, за якою закріплено перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю або споруду. Цій нормі кореспондують положення підпункту 2.2 п. 2 постанови Пленуму ВГСУ №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011р. (зі змінами і доповненнями , за яким після настання одного з таких фактів, як-то:

(1) прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування,

(2) затвердження результатів аукціону,

(3) укладення відповідної цивільно-правової угоди,

(4) набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду,

особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів , що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

За договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, адміністративно-побутової будівлі (техпідпілля, перший поверх, другий поверх, третій поверх, технічний поверх) від 30.12.2013р., посвідчений нотаріально та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 10-12), приватне підприємство Мега-Кременчук стало власником нерухомого майна ( з усіма його при належностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями), іменоване Об'єкт нерухомості : об'єкт незавершеного будівництва, адміністративно-побутова будівля (техпідпілля, перший поверх, другий поверх, третій поверх, технічний поверх), що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Київська, 5, що в цілому складається з: адміністративно-побутової будівлі літ. В-3, Вт.п., в, розташований на земельній ділянці загальною площею 3112 кв. м, в тому числі по угіддях: графа 42 - землі, які використовуються в комерційних цілях - 3112 кв. м, кадастровий номер 5310436100:07:002:0598, яка знаходиться в користуванні ФОП ОСОБА_3 на праві оренди згідно з договором оренди землі, укладеного між ФОП ОСОБА_3 - орендарем та ОСОБА_1 міською радою - орендодавцем від 20 червня 2009 року, зареєстрованим у Кременчуцькому районному відділі ПРФ ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах 15.07.2009 року за №040954800187.

За наявності наведеної обставини (придбання у власність об'єкта нерухомості) з 30 грудня 2013 року на позивача поширюється дія ст. 120 Земельного кодексу України ( в другій її частині) і з цієї дати останній може претендувати на одержання земельної на умовах оренди шляхом документального оформлення з дотриманням процедури, визначеної земельним законодавством, що відтермінована в часі з моменту придбання майнового об'єкта . Про цю обставину вчинена окрема помітка нотаріусом в п. 1.1 Договору купівлі продажу нерухомого майна від 30.12.2013р.

Право установчим документом, що закріпив би право користування земельною ділянкою під придбаним об'єктом нерухомості для приватного підприємства Мега-Кременчук , може бути лише договір оренди землі, укладений між власником землі за спірною адресою, яким є територіальна громада у вигляді її представницького органу - ОСОБА_1 міська рада, та позивачем, який повинен пройти державну реєстрацію. Підставою ж для вчинення такого правочину (договір оренди землі) є як зазначений договір купівлі-продажу, так і воля власника землі виражена відповідним рішенням ради при наявності технічної документації на земельну ділянку. При цьому питання надання в оренду землі відносяться до виключної компетенції ради.

Як зазначено вище земельна ділянка площею 3112 кв. м, до придбання позивачем об'єкту нерухомості, що розміщений на ній, використовувалася продавцем майнового об'єкту - ФОП ОСОБА_3 на умовах оренди.

Технічна документація №045-ТО із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки приватному підприємству Мега-Кременчук для будівництва адміністративно-побутової будівлі за адресою: вул.. Київська, 5 м. Кременчук Полтавської області кадастровий номер 5310436100:07:002:0598 ( виготовлена в 2014 році) була затверджена п. 14 оспорюваного рішення ОСОБА_1 міської ради 27 вересня 2016 року (а.с. 9).

Відповідно до цього ж п. 14 рішення ХІУ сесії УІІ скликання ОСОБА_1 міська рада (дотримуючись приписів абз 2 ч. 6 ст. 120 ЗК України) передає приватному підприємству Мега-Кременчук , ідентифікаційний код 35414428, (за умови виконання п. 14.2 цього рішення) в оренду строком на три роки земельну ділянку площею 3112 кв. м (кадастровий номер 5310436100:07:002:0598) для закінчення будівництва адміністративно-побутової будівлі (землі іншої комерційної діяльності) по вул. Київській, 5, встановивши плату за землю в розмірі 3% від грошової оцінки землі щорічно.

Пункт 14.2 рішення ОСОБА_1 міської ради від 27.09.2016р. містить ряд зобов'язань (в хронологічній послідовності вчинення дій) для фактичного землекористувача (потенційного орендаря) земельної ділянки - приватного підприємства Мега-Кременчук , як-то:

- виконувати обов'язки відповідно до ст. 96 ЗК України (14.2.1),

- в шестимісячний термін замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою та зареєструвати право оренди земельної ділянки в установленому законом порядку (14.2.2),

- в п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору оренди землі з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна до ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та копію довідки до ОСОБА_1 міської ради (14.2.3),

- в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки: (1) нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 3112 кв. м за період з 30.12.2013 - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна до дня прийняття цього рішення; (2) нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 3112 кв. м у розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки ( 14.2.4),

- у разі зміни орендної плати укласти додаткову угоду до договору оренди землі (14.2.5),

- перекласти на набувачів майна зобов'язання по платі за користування земельною ділянкою з дня відчуження такого майна (14.2.6),

- враховувати інтереси і права суміжних землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства згідно ст. ст. 96, 103 Земельного кодексу України (14.2.7) тощо.

Серед закріплених за рішенням ОСОБА_1 міської ради від 27.09.2016р. Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці зобов'язань позивача останній не погодився лише з пп. 14.2.4 п. 14.2 цього рішення, заявивши цей позов.

При цьому позивачем не було враховано те, що умова за оспорюваним пунктом рішенням ради є послідуючою дією після виконання ряду дій самим ПП Мега-Кременчук, викладений в п. 14.2.2 та п. 14.2.3 (укладення правочину, його реєстрація тощо), а отже твердження щодо порушення прав позивача є передчасним, так як доказів про укладення договору про оренду землі останній не надав і відсутність щодо такого зазначає в позові. Це - по-перше.

По-друге, оспорюючи п. 14.2.4 рішення ради-відповідача від 27.09.2016р., позивач умовчує про п. 14.2.6 цього ж рішення, за яким саме йому надано право перекладати на набувачів майна зобов'язання по платі за користування земельною ділянкою з дня відчуження такого майна, а отже погоджується з наявністю такого статусу як набувач об'єкту нерухомості, розміщеного на земельній ділянці, і платність використання землі за такого статусу.

По-третє, статус особи набувача , закріплені за ст. 120 ЗК України, щодо земельної ділянки, на якій розміщений придбаний об'єкт нерухомості, (до оформлення відповідного права його відносно цієї земельної ділянки) відрізняється від статусу землекористувача (орендаря) , а отже посилання позивача на ст. 125 ЗК України є помилковим.

Факт набуття ПП Мега-Кременчук права власності на об'єкт нерухомості свідчить про фактичне користування позивачем зазначеною вище земельною ділянкою саме з моменту придбання цієї нерухомості, так як остання розміщена на ній.

Докази про безоплатне право користування земельною ділянкою кадастровий номер 5310436100:07:002:0598 позивач не надав, як і вмотивування про це не приводяться в позові

За положеннями статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Таким законом є Закон України Про оренду землі , за частиною 3 ст. 7 якого визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташований на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Цій нормі кореспондує і частина 2 ст. 120 ЗК України, яка закріплює, що якщо жилий будинок, будівлю або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зі змісту ст. 120 ЗК України та інших норм чинного законодавства із земельних питань слідує, що обов'язок платності за користування земельною ділянкою виникає у набувача права власності на об'єкт нерухомості саме з дня фактичного правомірного користування земельною ділянкою, оскільки закон не передбачає звільнення землекористувачів від такої оплати ( в вигляді податку чи орендної плати), у разі не оформлення документів, що підтверджують право користування.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, споруди, будівлі, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий користувач земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно законодавства.

Не укладення самого договору оренди землі, оскільки процедура оформлення договірних відносин щодо користування земельними ділянками в Україні відтермінована в часі, не може слугувати доводом для звільнення користувачів земельних ділянок, на яких поширюється дія ст. 120 ЗК України, від оплати за їх фактичне користування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За так, доводи позивача, приведені в позові, є необґрунтованими та не можуть бути прийняті судом, з огляду на вищевикладене та недоведеністю порушеного права самого позивача.

ОСОБА_1 міська рада, приймаючи рішення від 27.09.2016 р. Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці , в т.ч. і в оспорюваній частині, діяла саме в межах ст. 19 Конституції України та наведених норм чинного законодавства, визначивши розмір плати (3% від грошової оцінки землі) за фактичне користування земельною ділянкою ПП Мега-Кременчук площею 3112 кв. м за період з 30.12.2013р. до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки. При цьому розмір плати за п. 14.2.4 оспорюваного рішення не перевищує плати, визначеної абз. 2 п. 14 цього ж рішення ради, що не оспорюється позивачем.

За приписами ж п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України саме до компетенції Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування віднесено встановлення ставок плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

СУДДЯ Г.І. БУНЯКІНА

Повний текст рішення складено 17.05.2017р.