Постанова

від 01.08.2017 по справі 917/242/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2017 р. Справа № 917/242/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

секретар судового засідання Казакова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.01.2017)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства Мега-Кременчук , Полтавська область, м. Кременчук (вх. №1714 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 у справі № 917/242/17

за позовом Приватного підприємства Мега-Кременчук , м. Кременчук, Полтавська область

до Кременчуцької міської ради, Полтавська область, м. Кременчук, Полтавська область

про визнання недійсним підпункту 14.2.4 пункту 14.2 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.09.2016 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці (в редакції уточненої позовної заяви від 06.03.2017, вх. 33491 від 14.03.2017), -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року до Господарського суду Полтавської області із позовом звернулось Приватне підприємство Мега-Кременчук , м. Кременчук, Полтавська область, в якому з урахуванням уточнень (вх. 33491 від 14.03.2017) просило визнати недійсним підпункт 14.2.4 пункту 14.2 рішення відповідача - Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.09.2016 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці , яким Приватне підприємство Мега-Кременчук зобов'язано в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки:

- нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 3112 кв.м. за період з 30.12.2013 - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна до дня прийняття цього рішення;

- нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне користування земельної ділянки площею 3112 кв.м. в розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки .

В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство Мега-Кременчук послалось на те, що спірне рішення відповідача в зазначеній частині є протиправним, прийнятим Кременчуцькою міською радою Полтавської області в порушення статті 19 Конституції України поза межами повноважень, наданих органу місцевого самоврядування, та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси підприємства позивача, створюючи безпідставні зобов'язання щодо сплати орендної плати за період, що передує укладенню договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 по справі № 917/242/17 (суддя Бунякіна Г.І. ) в позові відмовлено.

Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 по справі № 917/242/17 скасувати на підставі пунктів 3, 4 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного підприємства Мега-Кременчук , Полтавська область, м. Кременчук та стягнути з відповідача судові витрати. Скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення всупереч приписам господарського процесуального законодавства не було повно, всебічно та об'єктивно досліджено, що оскаржуване рішення відповідача у відповідній частині було прийнято Кременчуцькою міською радою поза межами повноважень та всупереч приписам чинного законодавства. Позивач вважає, що наслідком прийняття Кременчуцькою міською радою протиправного рішення є порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства, оскільки на останнє покладено безпідставний обов'язок зі сплати грошових коштів у вигляді орендної плати за період неохоплений договором оренди землі, який на даний час між сторонами у справі не укладався. Проте ці обставини судом першої інстанції не враховані, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та відповідно задоволення позовних вимог.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2017 призначено суддю-доповідача ОСОБА_2 та визначено для розгляду справи № 917/242/17 склад колегії суддів: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.06.2017 о 12:00 год.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1043 від 16.06.2017, вх. № 6594 від 20.06.2017), в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 по справі № 917/242/17 просить залишити без змін, з підстав та обставин, що викладені в даних запереченнях. Зокрема у наданому суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу Кременчуцька міська рада Полтавської області посилається на те, що підставою для прийняття нею рішення від 27.09.2016 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці , а саме підпункту 14.2.4 пункту 14.2, стало те, що позивачем не сплачувалась орендна плата за використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди з 30.12.2013 - дня набуття позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна, внаслідок чого Кременчуцька міська рада Полтавської області була позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду саме позивачу, чим Кременчуцькій міській раді Полтавської області завдано шкоду у виді неодержаної орендної плати за землю. Також, відповідач зазначає про те, що відновлення порушених прав ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для позивача будь-яких необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки оспорюваний пункт рішення містить вимогу, щодо нарахування та сплати відповідних грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Відповідно до розпорядження від 19.06.2017 у справі № 917/242/17, протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2017, у зв'язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М., для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про судове рішення від 23.03.2012 №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України Про судоустрій і статус суддів принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

У відповідності до постанови пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.01.2013 Про внесення змін в доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України , зокрема, пунктом 2.2 доповнено постанову пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України пунктом 9-1 такого змісту: 9 -1. У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги; можливості продовження цього строку законом не передбачено.

З метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, для забезпечення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладено на 01.08.2017 о 12:00 год.

Представник відповідача в судове засідання 01.08.2017 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Однак при цьому, відповідач, надаючи відзив на апеляційну скаргу (вх. № 1043 від 16.06.2017, вх. № 6594 від 20.06.2017), окрім іншого, просив суд апеляційної інстанції розглянути дану справу без участі представника Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні 01.08.2017 за відсутністю представника відповідача.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами першою та другою статті 101 та пункту 7 частини другої статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні 01.08.2017 уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства Мега-Кременчук , Полтавська область, м. Кременчук (вх. №1714 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 у справі № 917/242/17 підлягає задоволенню, з огляду на нижченаведене.

Матеріали справи свідчать про те, що за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, адміністративно-побутової будівлі (техпідпілля, перший поверх, другий поверх, третій поверх, технічний поверх) від 30.12.2013, який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 (том 1 аркуш справи 10-11), позивач - Приватне підприємство Мега-Кременчук купив нерухоме майно (з усіма його приналежностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями), яке знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 5, що в цілому складається з: адміністративно-побутової будівлі літ. В-3, Вт.п., в, розташований на земельній ділянці загальною площею 3112 кв.м., в тому числі по угіддях: графа 42 - землі, які використовуються в комерційних цілях - 3112 кв.м., кадастровий номер 5310436100:07:002:0598, яка знаходиться в користуванні ФОП ОСОБА_4 на праві оренди згідно з договором оренди землі, укладеного між ФОП ОСОБА_4 - орендарем та Кременчуцькою міською радою - орендодавцем від 20 червня 2009 року, зареєстрованим у Кременчуцькому районному відділі ПРФ ДП «Центр ДЗК» при Державному комітеті України по земельних ресурсах 15.07.2009 за №040954800187; цільове призначення: для закінчення будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-побутової будівлі. Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України з моменту набрання чинності цим Договором до покупця переходить право користування зазначеною земельною ділянкою. Сторонам роз'яснено про необхідність переоформлення права на земельну ділянку на ім'я покупця. Строк дії договору оренди 15 років (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва, адміністративно-побутової будівлі (техпідпілля, перший поверх, другий поверх, третій поверх, технічний поверх) від 30.12.2013) право власності на об'єкт нерухомості, зазначений в пункті 1 цього договору, виникає у покупця з моменту державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.12.2013 № 15718753 підтверджується проведення державної реєстрації права власності позивача на вищезазначений об'єкт нерухомості (том 1 аркуш справи 12).

27.09.2016 рішенням XIV сесії Кременчуцької міської ради VIІ скликання Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці за результатами розгляду заяв фізичних та юридичних осіб, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічних документацій із землеустрою, відповідно до статей 12, 79-1, 116, 122, 123, 124, 134 та пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України, статей 5, 7, 31 Закону України Про оренду землі , статей 25, 50, 55, 56 Закону України Про землеустрій , статей 269-271, 286-289 Податкового кодексу України, рішення міської ради від 21.04.2011 Про внесення змін до рішення міської ради від 23 вересня 2008 Про орендну плату за землю в м. Кременчуці , керуючись статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Кременчуцькою міською радою було вирішено:

- затвердити Приватному підприємству Мега-Кременчук технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для закінчення будівництва адміністративно-побутової будівлі по вул. Київській, 5;

- передати Приватному підприємству Мега-Кременчук (ідентифікаційний код 35414428), за умови виконання пункту 14.2 цього рішення, в оренду строком на три роки земельну ділянку площею 3112 кв.м. (кадастровий номер 5310436100:07:002:0598) для закінчення будівництва адміністративно-побутової будівлі (землі іншої комерційної діяльності) по вул. Київській, 5;

- встановити плату за землю в розмірі 3% від грошової оцінки землі щорічно.

Документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою, за бажанням землекористувача може бути посвідчений нотаріально (пункт 14 Рішення).

Згідно пункту 14.2. рішення XIV сесії Кременчуцької міської ради VIІ скликання Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці від 27.09.2016 зобов'язано Приватне підприємство Мега-Кременчук :

- виконувати обов'язки землекористувача відповідно до статті 96 Земельного кодексу України (підпункт 14.2.1. пункту 14.2. Рішення).

В шестимісячний термін:

- замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою;

- зареєструвати право оренди земельної ділянки в установленому законом порядку (підпункт 14.2.2. пункту 14.2. Рішення).

В п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки надати копію договору оренди землі з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та копію довідки до Кременчуцької міської ради Полтавської області (підпункт 14.2.3. пункту 14.2. Рішення).

Підпунктом 14.2.4. пункту 14.2. Рішення Кременчуцькою міською радою Полтавської області зобов'язано Приватне підприємство Мега-Кременчук :

- нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 3112 кв.м. за період з 30.12.2013 - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна до дня прийняття цього рішення;

- нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне користування земельної ділянки площею 3112 кв.м. в розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

У разі зміни орендної плати зобов'язано Приватне підприємство Мега-Кременчук укласти додаткову угоду до договору оренди землі (підпункт 14.2.5 пункту 14.2 Рішення).

Також, підпунктами 14.2.6, 14.2.7 пункту 14.2. Рішення Кременчуцькою міською радою вирішено перекласти на набувачів майна зобов'язання по платі за користування земельною ділянкою з дня відчуження такого майна та враховувати інтереси і права суміжних землекористувачів та дотримуватися правил добросусідства згідно статей 96, 103 Земельного кодексу України.

В частині другій статті 20 Господарського кодексу України визначається право кожного суб'єкта господарювання та споживача на захист прав і законних інтересів, а також способи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів. Зокрема, права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Не погодившись з підпунктом 14.2.4. пункту 14.2. рішення XIV сесії Кременчуцької міської ради VIІ скликання Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці від 27.09.2016 та вважаючи його таким, що суперечить приписам чинного законодавства і порушує права та законні інтереси Приватного підприємства Мега-Кременчук , останнє звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом про визнання зазначеного рішення у вказаній частині недійсним.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заявленого позову місцевий господарський суд послався на те, що позивачем не доведено належними на допустимим доказами у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України наявності порушення прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок прийняття Кременчуцькою міською радою оспорюваного рішення у відповідній частині, а наведені у позові доводи є необґрунтованими.

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що умова за оспорюваним пунктом рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області є послідуючою дією після виконання ряду дій самим Приватним підприємством Мега-Кременчук , викладених в підпунктах 14.2.2 та 14.2.3 (укладення правочину, його реєстрація тощо), а тому посилання позивача щодо порушення його прав відхилені судом через відсутність доказів укладення договору про оренду землі. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки набуття Приватним підприємством Мега-Кременчук права власності на об'єкт нерухомості свідчить про фактичне користування позивачем зазначеною вище земельною ділянкою саме з моменту придбання цієї нерухомості, так як остання розміщена на ній, а жодних доказів, які б підтверджували про безоплатне право користування земельною ділянкою кадастровий номер 5310436100:07:002:0598 позивач не надав, тому Приватне підприємство Мега-Кременчук , як новий користувач земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно законодавства. Враховуючи те, що за приписами пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України до компетенції органів місцевого самоврядування віднесено встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, тому суд першої інстанції визначився, що правові підстави для визнання оспорюваного рішення міської ради у відповідній частині відсутні.

Однак з даними висновками місцевого господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Частиною другою статі 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частин першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатом аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначені частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 Земельного кодексу (частина 3 статті 124 Земельного кодексу України).

Частиною другою статті 134 Земельного кодексу України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.)

Як свідчать матеріали справи, 27.09.2016 Кременчуцькою міською радою прийнято рішення на XIV сесії міської ради VIІ скликання Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці , у пункті 14 якого вирішено передати Приватному підприємству Мега-Кременчук (ідентифікаційний код 35414428), за умови виконання пункту 14.2 цього рішення, в оренду строком на три роки земельну ділянку площею 3112 кв.м. (кадастровий номер 5310436100:07:002:0598) для закінчення будівництва адміністративно-побутової будівлі (землі іншої комерційної діяльності) по вул. Київській, 5.

Оспорюваним позивачем підпунктом 14.2.4. пункту 14.2. рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.09.2016 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці зобов'язано Приватне підприємство Мега-Кременчук , зокрема: в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 3112 кв.м. за період з 30.12.2013 - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна до дня прийняття цього рішення.

Однак колегія суддів апеляційної інстанції вважає рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області в цій частині прийнятим міською радою з порушенням норм чинного законодавства.

У розумінні приписів статей 22, 152, 153 Земельного кодексу України, а також Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, орендна плата за фактичне використання земельної ділянки є збитками за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Колегія суддів визначає, що в оспорюваному позивачем пункті рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області фактично йдеться мова про несплачену орендну плату за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору оренди, яка фактично є збитками у вигляді неодержаної орендної плати за землю, і за визначенням статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України являється збитками у вигляді упущеної вигоди.

Упущеною вигодою за змістом статті 22 Цивільного кодексу України та частини другої статті 224, статті 225 Господарського кодексу України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії (бездіяльність) щодо відповідних земельних ділянок за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993.

Відповідно до пункту 1 Порядку відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії (пункт 2 Порядку відшкодування збитків).

У пункті 3 Порядку відшкодування збитків зазначено, що відшкодуванню підлягають, зокрема, інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Будь-яких документів, які б свідчили про наявність правових підстав для винесення зазначеного підпункту рішення кременчуцької міської ради, актів комісії, які б підтверджували наявність збитків, матеріали справи не містять і відповідачем не надано.

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, судовий захист цивільного права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа та від характеру його порушення. Під час вирішення спору суд з'ясовує характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний позивачем спосіб. Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були або ж можуть бути вони порушеними.

При цьому, слід виходити із положень статті 11 Цивільного кодексу України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.

Законодавцем в частині першій статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою вказаної статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

У відповідності до приписів статті 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків може бути здійснено боржником в судовому порядку, але, в будь-якому випадку відшкодування збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не може бути здійснено шляхом зобов'язання міською радою, як кредитором, особи - боржника відшкодувати такі збитки рішенням міської ради.

Натомість відповідач не позбавлений у встановленому процесуальним законодавством порядку звернутись до місцевого господарського суду в окремому позовному провадженні з відповідним позовом про стягнення збитків за фактичне користування спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Що стосується оспорюваного позивачем підпункту 14.2.4. пункту 14.2. рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.09.2016 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці , яким Приватне підприємство Мега-Кременчук також зобов'язано і в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне користування земельної ділянки площею 3112 кв.м. в розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення відповідача в цій частині також не відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно положень статей 13 та 30 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, у відповідності до змісту вказаних положень Закону України Про оренду землі визначено правову підставу появи у особи (орендаря) певного кола прав та обов'язків на підставі договору оренди землі, в тому числі і щодо сплати орендної плати.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (стаття 125 Земельного кодексу України).

Таким чином, плата за землю вноситься з дати державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

З аналізу вказаних правових норм випливає, що законодавцем встановлено певну сукупність послідовних дій, внаслідок яких, в особи, яка набуває статусу орендаря, виникає обов'язок зокрема щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2012 № 6, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі , підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі , пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Як підтверджується в ході апеляційного розгляду справи договір оренди землі між Кременчуцької міської радою Полтавської області та Приватним підприємством Мега-Кременчук щодо земельної ділянки площею 3112 кв.м. (кадастровий номер 5310436100:07:002:0598) не укладався, а отже на його підставі право оренди земельної ділянки не зареєстровано, тому у позивача не виникло певних прав та обов'язків, пов'язаних з користуванням вказаною земельною ділянкою, в тому числі і щодо сплати саме орендної плати за період неохоплений договором оренди землі, який тільки буде укладено в майбутньому.

З огляду на вказані положення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що саме з моменту державної реєстрації договору оренди землі у позивача виникне право оренди за вказаним договором, а тому правові підстави виникнення обов'язку у позивача по сплаті орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою з дня прийняття оспорюваного підпункту 14.2.4. пункту 14.2. рішення Кременчуцької міської ради до дня державної реєстрації договору оренди землі - відсутні.

Однак вказаним вище обставинам суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, що призвело до помилкових висновків про відмову в позові.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012).

Відповідно до частини десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (пункт г частини третьої статті 152 Земельного кодексу України).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною другою статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у Кременчуцької міської ради були відсутні правові підстави для прийняття підпункту 14.2.4. пункту 14.2 рішення XIV сесії міської ради VIІ скликання Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці від 27.09.2016 щодо зобов'язання Приватного підприємства Мега-Кременчук в місячний термін після державної реєстрації права оренди земельної ділянки: - нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне використання земельної ділянки площею 3112 кв.м. за період з 30.12.2013 - дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна до дня прийняття цього рішення; - нарахувати та сплатити орендну плату за фактичне користування земельної ділянки площею 3112 кв.м. в розмірі 3% від грошової оцінки землі за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки. Дане рішення відповідача суперечить положенням чинного законодавства України та порушує права та охоронювані законом інтереси Приватного підприємства Мега-Кременчук , а тому позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення у вказаній частині є правомірними, обґрунтованими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства Мега-Кременчук , Полтавська область, м. Кременчук є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 у справі № 917/242/17 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд апеляційної інстанції керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 частини першої статті 103, пунктом 1 частини першої статті 104, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Мега-Кременчук , Полтавська область, м. Кременчук задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 11.05.2017 у справі № 917/242/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним підпункт 14.2.4 пункту 14.2 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 27.09.2016 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці .

Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, площа Перемоги, буд. 2, код ЄДРПОУ 24388300) на користь Приватного підприємства Мега-Кременчук (39600, Полтавська область, м. Кременчук, проспект Лесі Українки, буд. 138, код ЄДРПОУ 35414428) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1600,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1760,00 грн.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Медуниця О.Є.