Ухвала

від 18.05.2017 по справі 469/908/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №469/908/15-ц 18.05.2017 18.05.2017 18.05.2017

Провадження №22-ц/784/1184/17

Єдиний унікальний номер №469/908/15-ц

Номер провадження №22-ц/784/1184/17

Категорія 23

Головуючий у 1 інстанції Старчеус О.П.

Доповідач в апеляційній інстанції Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2017 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого Прокопчук Л.М.,

Суддів Козаченко В.І., Царюк Л.М.

Із секретарем судового засідання Тищенко Л.С.

за участі: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача - Мусієнко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Алгей-Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю Адмірал-Агро про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А:

04 серпня 2015 року ОСОБА_2 пред'явив до Товариства з обмеженою відповідальністю Алгей-Агро (далі ТОВ Алгей-Агро ) зазначений позов, який обґрунтовував наступним.

Він є власником земельної ділянки площею 8,86 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться на території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

26 березня 2008 року він та ТОВ Алгей-Агро у простій письмовій формі уклали строковий договір оренди названої земельної ділянки, за умовами якого він передав її на 10 років товариству в оренду, під обов'язок останнього сплачувати йому щорічно орендну плату у взаємоузгодженому сторонами розмірі у строк з 15 серпня по 31 грудня після збору урожаю.

23 червня 2008 року цей договір було зареєстровано у Березанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії центру ДЗК, про що вчинено відповідний запис під номером № НОМЕР_2.

Після вчинення названої реєстраційної процедури договір набрав чинності і сторони перейшли до його виконання. Він передав орендарю в оренду зазначену земельну ділянку, а той - став сплачувати орендну плату за користування нею.

Проте, починаючи з другої половини 2013 року відповідач став порушувати умови договору, оскільки перестав обробляти земельну ділянку та сплачувати орендну плату. За 2013 рік він сплатив позивачу половину річної орендної плати.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив позов задовольнити, розірвавши укладений між ним та відповідачем договір оренди землі від 26 березня 2008 року у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати (а.с. 2, 13, 180-181).

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року у задоволені позовних вимог відмовлено за їх недоведеністю (а.с. 191-192).

Представник позивача ОСОБА_5 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування скарги посилалася на недостатньо повне дослідження доказів та дійсних обставин справи, порушення районним судом норм матеріального та процесуального права (а.с. 194-195).

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт систематичної невиплати орендної плати відповідачем, а тому правові підстави для розірвання договору оренди відсутні.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області, в межах доводів апеляційної скарги, погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом першої інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі - орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

В силу статті 15 та ч. 2 статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату встановлюються за згодою сторін і відображається у договорі оренди.

Крім названих обставин до договору, як обов'язкова умова, вноситься і домовленість сторін щодо порядку використання земельної ділянки.

У разі порушення сторонами цих умов, вони можуть слугувати розірванню договору у добровільному або судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Аналогічна норма закріплена і в статті 32 Закону України "Про оренду землі".

Згідно із частиною першою статті 32 названого Закону на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, у тому числі несвоєчасного внесення орендної плати або не використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором.

Як вбачається із матеріалів справи, 26 березня 2008 року позивач та ТОВ Алгей-Агро у простій письмовій формі уклали строковий договір оренди названої земельної ділянки, за умовами якого перший передав її другому на 10 років в оренду, під обов'язок останнього сплачувати йому щорічно орендну плату у взаємоузгодженому сторонами розмірі.

23 червня 2008 року цей договір було зареєстровано у Березанському реєстраційному округу Миколаївської регіональної філії центру ДЗК, про що вчинено відповідний запис під номером № НОМЕР_2.

Пунктом 29 договору також передбачено обов'язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Відповідно до п.38 укладеного між сторонами договору його дія припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

10 липня 2013 року позивач, порушивши умови договору оренди землі від 24 березня 2008 року, не припинивши договірні відносини з відповідачем, уклав новий договір оренди спірної земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю Адмірал-Авто строком на 10 років, за яким передав останньому землю в користування. Зазначений договір було зареєстровано в установленому законом порядку 07 вересня 2013 року. Через це, з середини 2013 року, ТОВ Алгей-Агро було позбавлене можливості обробляти орендовану земельну ділянку, отримувати з цього дохід, а, відповідно, сплачувати орендну плату за її використання. Вищенаведені обставини підтверджуються наданими відповідачем доказами, які позивачем не спростовані (а.с. 18, 31-32, 33-46).

Що ж до орендної плати за період з 2008 року і по першу половину 2013 року, то позивач отримував її справно та ще й у більшому чим належало за договором розмірі, що підтверджено наданими відповідачем відомостями на видачу сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати, відомостями на виплату орендної плати в грошовій формі (а.с. 66 - 72, 135-136). Стосовно орендної плати за 2015 рік, то на час пред'явлення позову строк сплати орендної плати ще не наступив, а тому вона і не повинна була сплачуватися, тим більше за тих обставин, що існували на той час, а саме спори між відповідачем та ТОВ Адмірал-Агро щодо орендованої земельної ділянки (а.с. 33-46).

Іншого сторона позивача належними та допустимими доказами не довела.

Таким чином, фактично орендна плата не була виплачена лише за 2014 рік, і то, з вини позивача, бо передавши землю іншій юридичні особі, той фактично припинив дію договору оренди.

За такого вважати, що саме відповідач допустив істотне порушення умов договору, внаслідок чого позивачеві було завдано шкоди, підстав немає, а тому у вимозі про розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати слід відмовити,

Оскільки такого ж, з цих же мотивів дійшов і районний суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідачем не в повному розмірі за період з 2008 по 2015 рік сплачена орендна плата, якщо це дійсно має місце, можуть служити підставою для пред'явлення позову про стягнення недоплаченої суми та не є підставою для розірвання договору.

Твердження в скарзі про те, що відповідач з половини 2012 року не обробляє спірну земельну ділянку з посиланням на довідку Ташинської сільської ради від 20.10.2015 року № 581 (а.с. 74), не може бути прийняте до уваги, оскільки раніше названою сільською радою була видана інша довідка - №473 від 11.08.2015 року, яка надана суду позивачем та в якій зазначено, що відповідач не обробляє спірну земельну ділянку з червня 2013 року (а.с.18). Крім того, сам позивач в особі його представника ОСОБА_5 в доповненні до позовної заяви зазначає, що відповідач востаннє проводив сільськогосподарські роботи на спірній земельній ділянці влітку 2013 року (зібрав вирощений врожай). В тому ж році сплатив його половину орендної плати, а з другої половини 2013 року землю не обробляє (а.с. 13).

Не є підставою для скасування рішення суду посилання позивача в скарзі на те, що за 2016 рік відповідач не провів розрахунок орендної плати, оскільки позов було заявлено у 2015 році.

Не заслуговує на увагу посилання в поясненнях до апеляційної скарги про те, що спірні правовідносини регулюються приписами ст. 782 ЦК України, оскільки положення вказаної норми не містять поняття систематичності не сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та взагалі не стосуються правовідносин, які виникли з договору оренди землі від 24.03.2008 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду відповідно до положень ст. 308 ЦПК України визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді