Постанова

від 27.01.2020 по справі 469/908/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 469/908/15-ц

провадження № 61-34891св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Алгей-Агро ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Адмірал-Агро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року у складі судді Старчеус О. П. та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року у складі колегії суддів: Прокопчук Л. М., Козаченка В. І., Царюк Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Алгей-Агро (далі - ТОВ Алгей-Агро ) про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки площею 8,86 га з кадастровим номером 4820985000:06:000:0064, яка знаходиться на території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

26 березня 2008 року він та ТОВ Алгей-Агро у простій письмовій формі уклали строковий договір оренди землі, за умовами якого він передав товариству в оренду на 10 років земельну ділянку площею 8,86 га з кадастровим номером 4820985000:06:000:0064, яка знаходиться на території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

За умовами вказаного договору ТОВ Алгей-Агро зобов`язалось щорічно сплачувати йому орендну плату у погодженому сторонами розмірі у строк з 15 серпня до 31 грудня після збору урожаю.

23 червня 2008 року договір оренди від 26 березня 2008 року зареєстровано у Березанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що вчинено відповідний запис № 040800700175.

Починаючи з другої половини 2013 року відповідач систематично порушував умови договору оренди, оскільки припинив обробляти земельну ділянку та сплачувати орендну плату. За 2013 рік він сплатив позивачу половину річної орендної плати.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі від 26 березня 2008 року у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт систематичної невиплати орендної плати відповідачем, а тому вважав правові підстави для розірвання договору оренди відсутніми.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обґрунтував висновки, викладені в рішенні, дотримався норм процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено вимоги статей 57-59, 60, 212 ЦПК України 2004 року, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи. Суди помилково вважали, що позивач отримав орендну плату у більшому розмірі, ніж той, який визначений договором. Прийняті судами попередніх інстанцій довідка та відомість складені відповідачем самостійно та не є первинними бухгалтерськими документами, які б підтверджували достовірність розрахунків відповідача з позивачем. Інших доказів добросовісного виконання умов договору відповідач суду не надав.

За таких обставин суди неправильно застосували статтю 651 ЦК України та статтю 32 Закону України Про оренду землі , якими передбачено можливість розірвання договору за вказаних обставин.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 жовтня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року та витребувано матеріали цивільної справи № 469/908/15-ц із Березанського районного суду Миколаївської області.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу відповідачем та третьою особою до суду не подано.

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Фактичні обставини, встановлені судами

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 019680 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 8,86 га, кадастровий номер 4820985000:06:000:0064 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ташинської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

26 березня 2008 року ОСОБА_1 та ТОВ Алгей-Агро у простій письмовій формі уклали строковий договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач передав відповідачу в оренду зазначену вище земельну ділянку строком на 10 років, а ТОВ Алгей-Агро зобов`язувалось щорічно сплачувати ОСОБА_1 орендну плату у встановленому сторонами розмірі.

23 червня 2008 року цей договір було зареєстровано у Березанському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії центру ДЗК, про що вчинено відповідний запис № 040800700175.

Пунктом 29 вказаного договору оренди земельної ділянки передбачено обов`язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Підстави припинення дії договору шляхом його розірвання конкретизовано у пункті 38: за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з наданими ТОВ Алгей-Агро відомостями на видачу сільськогосподарської продукції в рахунок орендної плати та відомостями на виплату орендної плати в грошовій формі встановлено, що за період з 2008 року і до першої половини 2013 року позивач своєчасно отримував орендну плату в належному розмірі (а. с. 66-72, 135-136).

10 липня 2013 року позивач уклав з ТОВ Адмірал-Агро договір оренди спірної земельної ділянки площею 8,86 га, кадастровий номер 4820985000:06:000:0064 строком на 10 років, за яким передав останньому землю в користування.

Зазначений договір було зареєстровано в установленому законом порядку 07 вересня 2013 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України та нормами Цивільного кодексу України щодо виконання договірних зобов`язань, підстав і порядку дострокового розірвання договору.

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України Про оренду землі ).

Згідно з частиною першою статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати і обов`язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

За правилами статті 651 ЦК України умовою розірвання договору в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі підставами для розірвання договору оренди землі визначено невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 141 ЗК України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, за змістом статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України Про оренду землі підставою розірвання договору оренди землі є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 527/570/17-ц (провадження № 61-34296св18).

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Вирішуючи спір, суди виходили з того, що у період 2008-2012 років ТОВ Алгей-Агро належним чином виконувало зобов`язання з виплати позивачеві орендної плати, сплачуючи її у передбачені договором строки.

Вказане підтверджується відомостями про отримання ОСОБА_1 орендної плати від ТОВ Алгей-Агро , яким суди надали належну правову оцінку. Доводи касаційної скарги про неналежність цих доказів є безпідставними та необґрунтованими.

Суд касаційної інстанції в силу вимог статті 400 ЦПК України позбавлений можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Уклавши 10 липня 2013 року договір оренди земельної ділянки з іншою юридичною особою - ТОВ Адмірал-Агро , без припинення договірних відносин з відповідачем, ОСОБА_1 таким чином порушив умови договору оренди землі від 24 березня 2008 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що саме це стало причиною того, що з середини 2013 року ТОВ Алгей-Агро було позбавлене можливості обробляти орендовану земельну ділянку, отримувати з цього дохід, і, відповідно, сплачувати орендну плату за її використання.

За таких обставин суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановили відсутність правових підстав для розірвання спірного договору оренди землі від 26 березня 2008 року у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 18 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець