Ухвала

від 11.05.2017 по справі 383/1070/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/820/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко В. В.

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

11.05.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Єгорової С.М., Письменного О.А.

за участю секретаря: Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф про захист прав споживача, визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що 08 листопада 2016 року між ним та ТОВ Лізингова компанія Авто Лайф укладено договір фінансового лізингу № 1775.

Згідно умов договору ТОВ Лізингова компанія Авто Лайф зобов'язалася придбати предмет лізингу - транспортний засіб трактор Беларус 892 та передати ОСОБА_2 в користування на строк та на умовах передбачених договором.

Пунктом 8.2 договору визначена вартість предмета лізингу 19498,07 доларів США, що у гривневому еквіваленті на момент укладення договору складає 505 000 грн.

ОСОБА_2 зазначав, що сплатив ТОВ Лізингова компанія Авто Лайф 50 500 грн., однак представником компанії йому не було роз'яснено, що призначення даного платежу є комісією за організацію угоди, тобто винагородою лізингодавцю за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою, перевіркою, розглядом та укладенням договору.

Позивач правомірно вважав, що це часткова оплата вартості транспортного засобу входячи із слів представника компанії про призначення платежу в рахунок на оплати вартості трактора.

Зазначав, що уважно прочитавши договір та додатки до нього стало зрозуміло, що його ввели в оману, а саме: вартість транспортного засобу значно більша, ніж та на яку він розраховував.

Крім того він просив визнати договір фінансового лізингу недійсним зі стягненням сплачених на його користь коштів, оскільки всупереч ст.799 ЦК України він не посвідчений нотаріально. Ліцензія у відповідача на здійснення фінансових послуг відсутня. До того ж, лізингодавець умов договору не виконав і предмет лізингу йому до цього часу не передав. У договорі не конкретизований предмет лізингу (рік випуску, колір, індивідуальні технічні характеристики, тощо), що є також підставою для визнання договору фінансового лізингу недійсним.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2016 року позов задоволено.

Договір фінансового лізингу №1775, укладений 08 листопада 2016 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф визнано недійсним.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф (ЄДРПОУ 40352937, р/р 26002514569 в АТ Райфайзен Банк Аваль , МФО 380805), на користь ОСОБА_2 50 500 (п'ятдесят тисяч п'ятсот) гривень.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф (ЄДРПОУ 40352937, р/р 26002514569 в АТ Райфайзен Банк Аваль , МФО 380805) у дохід держави судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Зазначило, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовав норми матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з'явились про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.147-148).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_2 та ТОВ Лізингова компанія Авто Лайф укладено договір фінансового лізингу № 1775 (а.с. 8-14).

Відповідно до п.8.2 договору визначена вартість предмета лізингу 19498,07 доларів США, що у гривневому еквіваленті на момент укладення договору складає 505 000 грн.

Пунктом 9.7 договору передбачено ,що комісія за передачу предмета лізингу - єдино разовий платіж, розмір якого становить 3 % від вартості транспортного засобу вказаного у договорі, що має бути сплачений лізингоодержувачем на користь лізингодавця за здійснення необхідних дій, які пов'язанні з передачею предмета лізингу лізингоодержувачу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції № 04Т750842 на виконання умов договору, 08 листопада 2016 року ОСОБА_2 сплатив ТОВ Лізінгова компанія Авто Лайф 50 500 грн. (а.с.18).

Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 807 ЦК України визначено, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 7 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у

тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до

такої відмови.

Статтею 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правовідносини, що виникають із договору лізингу, регулюються параграфом 6 глави 58 ЦК України, в якому відсутні положення щодо обов'язковості нотаріального посвідчення такого договору.

Статтею 216 ЦК України встановлено, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 2 ст. 216 ЦК України зазначено, що якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Судом встановлено, що укладаючи договір фінансового лізингу позивач мав на меті придбати трактор Беларус 892, однак в договорі зазначено транспортний засіб Беларус 892.

Крім того, у договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження.

Згідно договору фінансового лізингу, комісія за організацію Угоди - першочерговий єдиноразовий платіж, що має бути сплачений лізингоодержувачем на користь лізингодавця за організацію та ведення договору протягом терміну його дії. Даний платіж включає в себе організаційні послуги лізингодавця, будь-які витрати, понесені ним, що пов'язанні з укладенням та обслуговуванням договору. Розмір комісії відображається у Додатку № 1 до договору та ставить погоджений сторонами відсоток від вартості предмета лізингу.

Пунктом 4.1 договору фінансового лізингу вбачається, що лізингодавець передає у користування предмет лізингу лізингоодержувачу не пізніше 30 робочих днів з дати отримання на поточний рахунок лізингодавця наступних платежів: комісія за організацію Угоди, авансового платежу, комісії з передачу предмета лізингу, у разі наявності оплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених в п. 9.4 ст. 9 договору, з урахуванням умов, викладених в п. 1.7 ст. 1 договору фінансового лізингу.

Договір лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Частиною 2 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів передбачено умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Статтею 19 вищевказаного Закону встановлено, що нечесна підприємницька практика включає:

1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції;

2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Положенням ч. 2 ст. 19 ЗУ Про захист прав споживачів встановлено, що якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно: основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; будь-яких застережень щодо прямої чи опосередкованої підтримки виробником продавця або продукції; права споживача або небезпеки, що йому загрожує.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до положень ч. 1ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Під обманом слід розуміти навмисне введення в оману однією стороною правочину іншої сторони з метою вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК Україниу разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов'язків, настання яких бажали сторони, й визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Правові позиції щодо ліцензування послуг фінансового лізингу, нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу, недійсності договору з підстав наявності в ньому несправедливих умов, викладені в постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року в справі № 6-2766цс15, від 11 травня 2016 року у справі №6-65 цс 16, від 19 жовтня 2016 року у справі №6-1551 цс 16, від 18 січня 2017 року у справі №6-648 цс 16.

Таким чином колегія суддів вважає, що задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недотримання відповідачем умов договору фінансового лізингу, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Крім того, не дотримана нотаріальна форма посвідчення зазначеної угоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що спір розглянуто упереджено та не об'єктивно.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф - відхилити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 лютого 2017 року - залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Авто Лайф в дохід держави судовий збір в розмірі 1212,64 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді: