Ухвала

від 19.04.2017 по справі 910/11337/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.04.2017Справа № 910/11337/14

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі №910/11337/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

до приватного підприємства "АМТТ ТРЕЙД"

про стягнення 13 200,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від скаржника (стягувача, позивача): Жукова Л.А. - за довіреністю №19-301 від 22.12.2016 року;

від боржника (відповідача): не з'явилися;

від ВДВС: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.08.2014 року Господарським судом міста Києва на примусове рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 у справі №910/11337/14, повний текст якого складено 08.08.2014 та яке набрало законної сили 19.08.2014, видано наказ про стягнення з приватного підприємства "АМТТ ТРЕЙД" (04053, м. Київ, пров. Бехтеревський, 4; ідентифікаційний код 34696440) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (83048, м. Донецьк, пр. Тітова, 8-Б; ідентифікаційний код 23343582) 13 200 (тринадцять тисяч двісті) грн. безпідставно набутих коштів та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від П Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" надійшла скарга на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів судової справи (розпорядження від 13.02.2017 року №05-23/528) зазначену скаргу розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 року розгляд скарги призначено на 19.04.2017 року.

У судове засідання 19.04.2017 року представники боржника та ВДВС не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, однак згідно вимог ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

19.04.2017 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представник скаржника подав пояснення (вх.. №01-37/27085/17 від 18.04.2017 року).

В судовому засіданні 19.04.2017 року представник скаржника (позивача) скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Наказ Господарського суду м. Киева від 19 серпня 2014 p. №910/11337/14 був пред'явлений ПАТ Донбасенерго до виконання 13.10.2014 р. до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, згодом на підставі постанови державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві Байрамова Т.Р. від 24.12.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві наказ Господарського суду м. Києва від 19 серпня 2014 р. №910/11337/14 було помилково направлено в м. Донецьк та втрачено.

Ухвалами Господарського суду м. Києва (судця Павленко Є.В.) від 14.04.2016р. та 28.04.2016р. у справі №910/11337/14 задоволено заяви ПАТ Донбасенерго про видачу дубліката наказу Господарського суду м. Києва від 19 серпня 2014 р. №910/11337/14 та відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Дублікат зазначеного наказу разом з ухвалою про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання повторно пред'явлено стягувачем до Шевченківського ВДВС РУЮ у м. Києві 29.06.2016р.

На підставі постанови державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіна Олексія Геннадійовича від 04.07.2016р. за заявою ПАТ Донбасенерго відкрито виконавче провадження ВП №51556762 з примусового виконання наказу (дублікату) Господарського суду м. Києва від 19 серпня 2014 р. №910/11337/14 та встановлено строк Боржнику для самостійного виконання.

Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіна О. Г. від 23.12.2016р. виконавчий документ повернуто Стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження . Вказану постанову із супровідним листом отримано ПАТ Донбасенерго 02.02.2017р., що підтверджується копією конверта з відбитком поштового штемпеля, у якому постанова надійшла на адресу ПАТ Донбасенерго , а також інформацією про відстеження поштових відправлень, розміщеною на офіційному сайті УДППЗ Укрпошта (http://services, ukrposhta. ua/bardcodesingle/OperationList).

Постанову державного виконавця мотивовано тим, що вжитими державним виконавцем заходами не вдалося розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу; боржник до відділу не з'являється, відомості про сплату боргу не надає, підтвердження про отримання боржником постанов виконавчого провадження відсутні; виходом за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржника та належне йому майно не розшукано.

Стягувач вважає, що державним виконавцем не було в повному обсязі вжито заходів з примусового виконання наказу (дублікату) Господарського суду м.Києва від 19 серпня 2014 р. №910/11337/14, як це передбачено законодавством, при цьому не лише Законом України Про виконавче провадження N 606-XIV, але й Законом України Про виконавче провадження N 1404-VIII), тому постанова ВП №51556762 про повернення виконавчого документа стягувачеві 23.12.2016 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

У скарзі зазначено про те, що виконавче провадження ВП №51556762 з примусового виконання наказу (дублікату) Господарського суду м. Києва від 19 серпня 2014 р. №910/11337/14 відкрито державним виконавцем Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіним О.Г. 04.07.2016р., а повернуто виконавчий документ стягувачеві 23.12.2016р. Отже, виконавчі дії у межах виконавчого провадження ВП №51556762 здійснювалися у період з 04.07.2016р. до 23.12.2016р.

Виконавче провадження №51556762 здійснювалося державним виконавцем Єговкіним О.Г. відповідно до Закону України Про виконавче провадження N 606-XIV, який втратив чинність з 05.01.2017р. на підставі Закону N 1404-VІІІ( 1404-19 ) від 02.06.2016.

2 червня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про виконавче провадження (N1404-VIII).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України Про виконавче провадження (N1404-VIII), цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Крім того, визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, Закон України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 1999 p., N 24, ст. 207 із наступними змінами), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, в Законі України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 2 червня 2016 року №1403-VIII зазначено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 7 цього розділу цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Закон України Про виконавче провадження (N1404-VIII) опубліковано 05.07.2016р. у газеті Голос України (№122-123). Отже, цей Закон, а також Закон України "Про виконавче провадження" N1404- VIII набрали чинності з 5 жовтня 2016 року.

Відповідно, до 5 жовтня 2016 року виконавче провадження №51556762 здійснювалося державним виконавцем Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіним О.Г. на підставі Закону України Про виконавче провадження (№606-X1V), а з 5 жовтня 2016 року під час здійснення виконавчого провадження №51556762 вже підлягали застосуванню норми Закону України "Про виконавче провадження " (№1404- VIII).

Постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.01.2017р. мотивовано тим, що вжитими державним виконавцем заходами не вдалося розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу; боржник до відділу не з'являється, відомості про сплату боргу не надає, підтвердження про отримання боржником постанов виконавчого провадження відсутні; виходом за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржника та належне йому майно не розшукано.

Відповідно до норм частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України Про виконавче провадження (№1404-VIII) виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

При цьому статтею 18 Закону України Про виконавче провадження (№1404-VII)I виконавцю надано широке коло прав для реалізації покладених на нього обов'язків. Серед прав виконавця зазначено, крім іншого, право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Крім того, нормами частини 2 статті 36 Закону України Про виконавче провадження (№1404-VIII) передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З мотивувальної частини постанови державного виконавця Єговкіна О.Г. від 23.12.2016 вбачається, що дії державного виконавця з виявлення місцезнаходження Боржника та його майна обмежилися виходом за адресою боржника, зазначеною у виконавчому документі, направленням за цією адресою документів виконавчого провадження та отриманням повідомлень про повернення (неотримання Боржником) поштових відправлень. З постанови, зокрема, не вбачається, що виконавцем були вжиті заходи з розшуку боржника, передбачені нормами частини 2 статті 36 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII.

Суд зазначає, що реальних заходів, направлених на розшук боржника, а отже, на примусове виконання рішення, в повному обсязі, передбаченому законодавством, державним виконавцем не здійснено.

Щодо неправильного застосування державним виконавцем норм Закону України Про виконавче провадження під час прийняття оскаржуваної постанови.

У скарзі на дії державної виконавчої служби зазначено, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві мотивовано п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (N1404-VIII).

Суд звертає увагу суду на те, що на дату прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу діяла норма п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження (N1404-VIII), яка передбачала, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

21.12.2016 до пункту 2) частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження N1404-VIII внесено зміни згідно із Законом України Про Вищу раду правосуддя . У зміненій редакції з пункту 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження N1404-VIII виключено словосполучення протягом року .

Закон України Про Вищу раду правосудця від 21.12.2016р. (№1798-VIII) набув чинності з 05.01.2017р., після його офіційного опублікування ( Голос України , 2017, 01, 04.01.2017р. №1; Офіційний вісник України , 2017, №4 (13.01.2017), ст. 107, Урядовий кур'єр , 2017, 01, 25.01.2017 №14, Відомості Верховної Ради України , 2017, №7-8 (24.02.2017), ст. 50).

Таким чином, пункт 2 частини 1 статті 37 Закону N1404-VIII у зміненій редакції (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016), яка передбачає, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, набув чинності лише з 05.01.2017р.

Матеріалами справи (скарги з додатками) підтверджується, що виконавче провадження ВП №51556762 з примусового виконання наказу (дублікату) Господарського суду м. Києва від 19 серпня 2014 року №910/11337/14 відкрито 04.07.2016р. на підставі постанови державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіна О.Г.

Отже, з дати відкриття виконавчого провадження ВП №51556762 й до прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіна О.Г. від 23.12.2016 про повернення виконавчого документа стягувачу минуло неповних шість місяців, що суперечить нормі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону N1404-VIII у редакції, яка діяла на момент прийняття постанови державного виконавця від 23.12.2016.

Тому повернення виконавчого документа стягувачу на підставі постанови державного виконавця Шевченківського РВДВС міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіна О.Г. від 23.12.2016р. є неправомірним та передчасним.

Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, за результатами розгляду скарги доводи скаржника визнаються судом правомірними, а тому скарга підлягає задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, Господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства Донбасенерго - задовольнити повністю.

2. Визнати дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіна Олексія Геннадійовича щодо винесення постанови від 23.12.2016р. про повернення виконавчого документу стягувачу у виконавчому провадженні №51556762 неправомірними .

3. Скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у м. Києві Єговкіна О.Г. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 23.12.2016 у виконавчому провадженні №51556762.

4. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.М. Якименко