Ухвала від 28.02.2017 по справі 491/804/14-к

Номер провадження: 11-кп/785/207/17

Номер справи місцевого суду: 491/804/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

за участю прокурора: ОСОБА_6

прокурора: ОСОБА_7

захисника: ОСОБА_8

та представника потерпілого: ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_10 на вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2016 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

за ст. 122 ч. 1 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 75, 104 КК України звільнений від призначеного покарання, якщо він на протязі одного року не вчинить нове кримінальне правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_12 матеріальну шкоду в сумі 2608,56 грн., моральну шкоду в сумі 30000грн., а всього 32608 грн. 56 коп.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь комунальної установи в особі «Одеської обласної дитячої лікарні» матеріальну шкоду в розмірі 4842 грн.

Стягнуто з ОСОБА_11 на користь Ананьївської центральної районної лікарні матеріальну шкоду в розмірі 342 грн. 28 коп.,

встановила:

Як вбачається з вироку, ОСОБА_11 07 жовтня 2012 року о 13:00 годині, знаходячись біля нежилого домоволодіння в с. Долинське Ананьївського району Одеської області, на підставі раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс потерпілому ОСОБА_13 один удар правою ногою в область лівого доку тулуба, внаслідок чого, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 463 від 13.03.2014 року, заподіяв ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, а саме: під капсульного розриву і гематоми селезінки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В апеляції захисник просить скасувати вирок, ухвалити виправдувальний вирок відносно ОСОБА_14 , визнавши його невинним в скоєнні кримінального правопорушення, посилаючись на неповноту судового розгляду, оскільки суд залишив без задоволення клопотання захисту, щодо дослідження та приєднання до матеріалів справи додаткових документів, на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, на вибірковість суду в наведенні пояснень учасників справи, на те, що деякі свідки в судовому засіданні змінили свої покази, потерпілий давав суперечливі відповіді, суд навів лише частину показань свідка ОСОБА_15 , та не дав оцінки поясненням свідка ОСОБА_16 в частині того, що вона бачила потерпілого в день події після 16:00 години, та не бачила при цьому ніяких видимих ознак відчуття ним болю.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав апеляцію, прокурора та представника потерпілого, які заперечували проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що розгляд кримінального провадження судом першої інстанції, в супереч ствердженням апелянта, проведений у відповідності до вимог кримінального процесуального кодексу.

Ствердження захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 122 КК України засуджений незаконно є безпідставними, оскільки висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в супереч ствердженням апелянта, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на достатньо повно та об`єктивно досліджених в судовому засіданні, детально наведених у вироку доказах, які отримали судом відповідну оцінку у вироку.

В обґрунтування висновку про винуватість обвинуваченого в скоєному злочині судом першої інстанції обґрунтовано покладені зібрані, досліджені під час судового розгляду та оцінені в їх сукупності докази, а саме: покази неповнолітнього потерпілого ОСОБА_13 , його законного представника ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_15 , як такі, що узгоджуються між собою та об`єктивно підтверджуються іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом слідчого експерименту від 03.06.2014 року, актом судово-медичного дослідження №370 від 04.12.2012 року, висновком судово-медичної експертизи №374 від 30.11.2012 року і комісійної судово-медичної експертизи №463 від 13.03.2014 року.

Перевіривши наявні по справі докази, у томі числі і ті, які ставляться під сумнів апелянтом, суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши їх в судовому засіданні з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а сукупність всіх зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_11 , поставлених йому в вину протиправних дій та правильно кваліфікував їх за ч. 1 ст. 122 КК України. Висновки суду першої інстанції щодо наведених обставин ґрунтуються на вимогах закону і є належним чином мотивованими.

Що ж до пояснень в виправдання ОСОБА_11 , то вони, як вбачається з вироку, отримали оцінку судом першої інстанції та не були прийняті до уваги із зазначених у вироку міркувань. Тобто судом рішення, в цій частині, прийнято відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

З наведеним вище погоджується і колегія суддів, оскільки ствердження обвинуваченого, спростовуються, наведеними доказами. Інші доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого ним рішення

Торкаючись виду та розміру призначеного обвинуваченому ОСОБА_11 покарання, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, апеляційний суд вважає, що воно призначено йому у відповідності до вимог ст. 65 КК України, є таким, яке відповідає, як тяжкості вчиненого злочину, так і даним про особу обвинуваченого, а тому вважає його необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_11 та попередження нових злочинів.

Вирок районного Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2016 року, щодо ОСОБА_11 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв`язку з чим залишає без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого, а даний вирок - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 420, 421 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Вирок Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 липня 2016 рокущодо ОСОБА_11 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3