Постанова

від 17.05.2017 по справі 910/11371/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2017 року Справа № 910/11371/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіВовка І.В., суддіГрека Б.М., за участю представників: від позивачаКисельова А.В., від відповідачаБраницького Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго" напостанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року у справі№ 910/11371/16 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Планета" ЛТД доПублічного акціонерного товариства "Київенерго" провизнання недійсним рішення, оформленого протоколом від 06.06.2016 № 1193

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Планета" ЛТД (надалі - ТОВ "Планета" ЛТД, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (надалі - ПАТ "Київенерго", відповідач), оформленого протоколом засідання комісії № 1193 від 06.06.2016 року з розгляду акта про порушення № 46113 від 28.04.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення комісії ПАТ "Київенерго" прийнято на підставі акту про порушення № 46113 від 28.04.2016 року, який не може бути доказом допущення позивачем вказаних в ньому порушень Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (надалі - ПКЕЕ), оскільки він складений за відсутності представників позивача; викладені в ньому порушення (самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії) не відповідають дійсності та не підтверджені жодним чином. Відсутність вказаних в акті № 46113 порушень спростовується актом про пломбування засобів обліку, який був складений відповідачем у той же день, однак на декілька годин раніше, і в якому відповідач не вказав жодних порушень. Також жодних порушень, вказаних в акті № 46113 від 28.04.2016 року не встановлено і під час наступної перевірки, здійсненої відповідачем 31.05.2016 року.

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях вказав, що 28.04.2016 року під час обстеження кафе позивача, працівниками ПАТ "Київенерго" було виявлено невідповідність струмів, виміряних одночасно на двох кінцях одного й того ж кабелю, що вказувало на наявність несанкціонованого відгалуження від вказаної лінії; на момент перевірки споживач принципово не допустив представників енергопостачальника (відповідача) до візуального обстеження всього кабелю; після того, як доступ було надано, на вказаному кабелі було виявлено пошкодження ізоляції жил проводів, але відгалуження на той момент вже були демонтовані; споживач не скористався своїм правом надати пояснення та зауваження щодо складеного акта; під час складання акта про порушення та його розгляду вимоги чинного законодавства дотримано в повному обсязі, тому комісія з розгляду актів порушень правомірно визначила обсяг недоврахованої електричної енергії на підставі акту № 46113 від 28.04.2016 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 року у справі № 910/11371/16 (суддя Марченко О.В.) у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року (колегія суддів у складі головуючого судді Іоннікової І.А., суддів: Яковлєва М.Л., Чорної Л.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії відповідача, оформленого протоколом від 06.06.2016 року № 1193 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 46113 від 28.04.2016 року.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2016 року у справі № 910/11371/16 залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: п.п. 6.40. - 6.42. ПКЕЕ, та норм процесуального права, а саме: ст.ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), що призвело до прийняття неправильного рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 11.09.2003 року між ПАТ "Київенерго", як електропостачальною організацією, і ТОВ "Планета" ЛТД, як споживачем, укладено договір № 3106861 про постачання електричної енергії (надалі - договір), згідно з умовами якого (з врахуванням додаткової угоди від 01.10.2008 року) постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору (п. 1); під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами (п. 2.1.); споживач зобов'язується забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю за показниками якості електроенергії (пп. 2.3.5 п. 2.3.); споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількість годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (надалі - Методика) у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою (пп. 4.2.4 п. 4.2).

28.04.2016 року відповідачем проведено перевірку дотримання споживачем (позивачем) Правил користування електричною енергією на об'єкті споживача: м. Київ, вул. Тургенівська, 82, за результатами якої було складено акт про порушення № 46113. В акті зазначено, що перевіркою було встановлено порушення споживачем ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, а саме: "виявлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії. Самовільне підключення виконано шляхом влаштування відгалуження ввідного кабелю на ділянці між ввідним дообліковим рубильником та перехідним клемником в ЩО. Зазначено, що споживач не допустив на свою територію для обстеження вказаної ділянки та вилучення зразка кабелю. Порушення було виявлено шляхом порівняння струмів одночасно виміряних в точці (2) (рубильника) та точці (3) (перехідний клемник), небаланс струмів склав 6,2 А; 11,5 А; 5,7 А по фазах. Встановлено, що переріз жил проводів та колір ізоляції в точках (2) та (3) відрізняється (схема додається). Зазначено про те, що виявити вказане порушення під час контрольного огляду неможливо без використання струмовимірювальних кліщів та розпломбування дверцят ввідного рубильника". Акт про порушення складений у присутності представників споживача (позивача), які відмовились від підпису, про що зроблений відповідний запис, та підписаний трьома представниками енергопостачальної організації (відповідача).

06.06.2016 року на засіданні комісії відповідача по розгляду акта про порушення було прийнято рішення, яке оформлене протоколом № 1193, про проведення нарахування споживачу (позивачу) вартості недоврахованої електроенергії за період з 29.04.2013 року по 03.06.2016 року (усунення порушення) згідно з п. 2.9 та за формулою 2.7 Методики на загальну суму 135954,08 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що факт самовільного підключення поза засобом обліку, яке виконано шляхом влаштування відгалуження ввідного кабелю на ділянці між ввідним дообліковим рубильником та перехідним клемником в ЩО, що є порушенням п. 10.2 ПКЕЕ, мав місце, що підтверджується актом, який відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ підписаний трьома представниками енергопостачальної організації та складений у присутності представників позивача, які відмовились його підписувати, тому комісією з розгляду актів про порушення за участю представників споживача Дементій С.А. і Луцковського С.А. було прийнято правомірне рішення провести нарахування згідно з п. 2.9 та за формулою 2.7 Методики, і позивачем не доведено наявність підстав для скасування оспорюваного рішення відповідача.

Доводи позивача про те, що акт № 46113 від 28.04.2016 року не є належним доказом, оскільки складений із порушеннями ПКЕЕ суд першої інстанції відхилив, вказавши, що цей акт підписаний трьома представниками енергопостачальної організації та складений у присутності представників позивача, які відмовились його підписувати, і в порушення пп. 4, 5 п. 8.1 ПКЕЕ не допустили представників відповідача на свою територію для складення переліку електрообладнання та дослідження кабелю. Спростовуючи доводи про те, що відсутність порушень підтверджується актом про невідповідність розрахункового засобу обліку метрологічним характеристикам, вимогам ПУЕ та ПКЕЕ від 31.05.2016 року, суд вказав, що на час складення цього акту у позивача було достатньо часу для приведення електроприладів у відповідність до вимог Закону України "Про електроенергетику"; під час повторного обстеження, на момент надання доступу представникам відповідача до приміщення споживача (позивача), на кабелі було виявлено пошкодження ізоляції жил проводу, але відгалуження на той момент вже були демонтовані.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що самовільне підключення позивачем електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії не зафіксовано і матеріалами справи не підтверджено, оскільки акт про порушення складено з недоліками, що унеможливлює його застосування як належного доказу у справі - належним чином не зазначено місце (точку) підключення до електромереж, висновки ґрунтуються на припущеннях ("споживач не допустив на свою територію для обстеження вказаної ділянки та вилучення зразка кабелю", "виявити вказане порушення під час контрольного огляду неможливо без використання струмовимірювальних кліщів та розпломбування дверцят ввідного рубильника"), що спричиняє недоведеність здійсненого розрахунку вартості спожитої позивачем електричної енергії за пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики.

Вищий господарський суд України вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання недійсним рішення комісії, виходячи із недоведеності відповідачем обставин здійснення самовільного підключення позивачем, є обґрунтованим та законним.

Посилання заявника касаційної скарги на порушення судом апеляційної інстанції вимог п.п. 6.40-6.42 ПКЕЕ та ст.ст. 32-34, 43 ГПК України суд касаційної інстанції відхиляє, виходячи з таких підстав.

У п. 6.41 ПКЕЕ зазначено, що акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Водночас, такий акт є лише фіксацією змісту виявленого на думку постачальника електричної енергії порушення ПКЕЕ споживачем. Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України цей акт не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а тому у разі виникнення спору повинен оцінюватися судом за загальними правилами оцінки доказів у сукупності з іншими доказами (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, таку оцінку не надав, поклав в основу рішення акт про порушення, в якому фактично таке порушення не зафіксовано, а міститься лише припущення про самовільне підключення до електромереж з огляду небаланс струмів склав 6,2 А; 11,5 А; 5,7 А по фазах при порівнянні струмів одночасно виміряних в точці (2) (рубильника) та точці (3) (перехідний клемник). При цьому, обставини можливості одночасного виміряння в точці (2) (рубильника) та точці (3) (перехідний клемник) однією особою судом першої інстанції також не перевірялись, хоча позивач наполягав, що одночасне здійснення вказаних замірів неможливе однією особою, що підставно, брав до уваги суд апеляційної інстанції, ставлячи під сумнів зазначений в акті зміст виявленого порушення.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відтак, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції і відсутність у Вищого господарського суду України повноважень додатково перевіряти докази у справі, яким надана оцінка судом апеляційної інстанції, касаційна скарга, доводи якої фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, залишається без задоволення, а постанова апеляційного господарського суду - без змін.

Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за розгляд касаційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року у справі № 910/11371/16 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. СуддяВовк І.В. СуддяГрек Б.М.