Постанова

від 16.05.2017 по справі 905/2388/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 року Справа № 905/2388/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей Транспорт", м. Маріуполь Донецької області,

на рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2017

зі справи № 905/2388/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей Транспорт" (далі - ТОВ "Марвей Транспорт")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Маргаз" (далі - ТОВ "Маргаз"), м. Маріуполь Донецької області,

третя особа - Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Краматорськ Донецької області,

про стягнення коштів,

за участю представників:

ТОВ "Марвей Транспорт" - не з'явився,

ТОВ "Маргаз" - Лєпорської О.В., Фісінчука С.О.,

Відділення - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Марвей Транспорт" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням подальшого уточнення позовних вимог) про стягнення з ТОВ "Маргаз" 447 591,66 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193, 231, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 55 Закону України від 11.01.2001 № 2210-III "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано порушенням ТОВ "Маргаз" законодавства про захист економічної конкуренції, внаслідок чого воно має відшкодувати позивачеві завдану цим шкоду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.11.2016 (колегія суддів у складі: Говорун О.В. - головуючий суддя, судді Харакоз К.С., Сковородіна О.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2017 (колегія суддів у складі: Геза Т.Д. - головуючий суддя, судді Мартюхіна Н.О., Ушенко Л.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті зі справи судові рішення з посиланням на приписи статей 698, 1166 ЦК України, статей 50, 55 Закону № 2210, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" мотивовано відсутністю між сторонами господарських відносин та складу цивільного правопорушення.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Марвей Транспорт" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

ТОВ "Маргаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників ТОВ "Маргаз", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- рішенням адміністративної колегії Відділення від 15.12.2015 № 9 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК):

визнано, що ТОВ "Маргаз" протягом січня-квітня 2015 року займало монопольне становище на ринку роздрібної торгівлі стисненим природним газом через автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (далі - АГНКС) у територіальних межах міста Маріуполь відповідно до частини другої статті12 Закону № 2210 (пункт 1);

дії ТОВ "Маргаз" з встановлення у березні 2015 року економічно необґрунтованої ціни роздрібної реалізації стисненого газу в якості моторного пального на АГНКС у місті Маріуполь, при дотриманні такого темпу зростання ціни роздрібної реалізації цього продукту, який перевищує темп зростання витрат ТОВ "Маргаз" при його виробництві та реалізації, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2);

за вчинення зазначеного порушення на ТОВ "Маргаз" накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 3);

- видами діяльності ТОВ "Марвей-Транспорт" є: код КВЕД 49.31 - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний); код КВЕД 68.20 - надання в оренду та експлуатація власного чи орендованого майна;

- до видів діяльності ТОВ "Маргаз" включено, зокрема, код КВЕД 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; код КВЕД 47.30 - роздрібна торгівля пальним (основний);

- метою ТОВ "Марвей Транспорт" є використання стисненого природного газу у підприємницькій діяльності та одержання прибутку;

- ТОВ "Марвей Транспорт" є суб'єктом ринку оптової торгівлі нафтопродуктами;

- позивачем на підтвердження придбання саме у відповідача стисненого газу були надані звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та касові чеки;

- згідно з наданими звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, диспетчеру-касиру ОСОБА_6 на підставі видаткових касових ордерів надавались готівкові грошові кошти для придбання пального;

- відповідно до наказу ТОВ "Марвей Транспорт" "Про оптимізацію документообігу, пов'язаного з веденням касових операцій" від 05.02.2014, диспетчерам-касирам наказано отримувати з каси підприємства під звіт грошові кошти для оплати заправлення паливом транспортних засобів підприємства, що здійснюють пасажирські перевезення в режимі маршрутного таксі в місті Маріуполі, та надавати звіт про використання грошових коштів, виданих під звіт, згідно з наказом Міністерства доходів та зборів України від 24.12.2013 №845 "Про затвердження форми звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання";

- згідно з письмовими поясненнями позивача від 25.10.2016 спочатку водій заправляє автомобіль, потім надає ТОВ "Марвей Транспорт" чеки на підтвердження купівлі газу. На підставі наданих чеків водію виплачуються затрачені ним кошти. Така ж ситуація склалася щодо дат фіскальних чеків та дат авансових звітів;

- ТОВ "Марвей Транспорт" не надано жодних належних і допустимих первинних документів, які відповідали б вимогам частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та фіксують факти здійснення господарських операцій між позивачем та відповідачем, а також однозначно підтверджують наявність між сторонами господарських відносин;

- позивач вимог ухвали господарського суду Донецької області від 25.10.2016 не виконав та не надав належним чином засвідчених копій касових ордерів, на підставі яких диспетчером-касиром були отримані готівкові кошти, як і належним чином засвідчену копію касової книги за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, письмові пояснення щодо дотримання граничної суми розрахунків готівкою між позивачем та відповідачем, встановленої постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210, та копію договору на банківське обслуговування (з визначенням банківського ліміту), зазначивши, що ці документи не стосуються предмету розгляду цієї справи;

- у судове засідання викликались посадові особи позивача - головний бухгалтер та диспетчер-касир, який отримував грошові кошти для придбання пального, які не з'явилися;

- відсутні докази на підтвердження наявності поважних причин, які унеможливлювали б явку в судове засідання особи, яка отримувала готівкові грошові кошти (диспетчер-касир ОСОБА_6.), а наданий позивачем лист непрацездатності, виданий ОСОБА_7, не засвідчений належним чином;

- у наданих позивачем на підтвердження придбання саме позивачем стисненого газу у відповідача касових чеках не зазначено особи покупця, а дописаний від руки номер транспортного засобу, який начебто був заправлений, не свідчить про придбання палива саме позивачем і саме для того транспортного засобу, державний знак якого дописаний від руки у ньому. Крім того, на деяких касових чеках державний знак транспортного засобу зазначений двічі, один з яких (знаків) закреслений;

- деякі чеки містять інформацію щодо знижки 2% та позивачем не наведено, кому саме та на підставі чого така знижка була надана;

- відповідно до Рішення АМК протягом січня-квітня 2015 року учасниками ринку роздрібної торгівлі стисненим природним газом, крім ТОВ "Маргаз", були товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Укрсплав" та ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України";

- позивачем не обґрунтовано причин придбання ним пального у відповідача, а не в інших учасників ринку роздрібної торгівлі;

- вартість стисненого газу на АГНКС ТОВ "ТПК Укрсплав" була нижчою, що підтверджується самим позивачем відповідно до наданих ним чеків.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно з статтею 255 ГК України збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією суб'єктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону № 2210 особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Водночас Рішення АМК не має преюдиціального значення для вирішення даної справи в частині факту завдання шкоди позивачеві та стосовно її розміру.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно з частиною першою статті 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

ЦК України містить спеціальні норми, присвячені договору роздрібної купівлі-продажу. Такий договір володіє ознаками, які в сукупності дозволяють виділити договір роздрібної купівлі-продажу серед інших договорів цього типу. Ці ознаки названі у частині першій статті 698 ЦК України, а саме: характеристика продавця як сторони договору, предмета його діяльності та призначення товару, що підлягає передачі за договором.

Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до частини першої статті 52 ГК України некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

З огляду на наведене місцевий та апеляційний господарські суди з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального права, діючи на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, дослідивши фактичні обставини справи і беручи до уваги зайняття ТОВ "Маргаз" протягом січня-квітня 2015 року монопольного становища на ринку роздрібної торгівлі стисненим природним газом через АГНКС у територіальних межах міста Маріуполь, встановивши, що ТОВ "Марвей Транспорт" є суб'єктом ринку оптової торгівлі нафтопродуктами, метою якого є використання стисненого природного газу у підприємницькій діяльності та одержання прибутку, з огляду на відсутність між позивачем і відповідачем господарських відносин з придбання природного газу на ринку оптової торгівлі природним газом, - дійшли обґрунтованих висновків про недоведеність у даному випадку в діях відповідача складу відповідного цивільного правопорушення, а тому й - про відсутність підстав для застосування наслідків, передбачених за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. За таких обставин відмова попередніми судовими інстанціями в задоволені названого позову є обґрунтованою та правомірною.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 111 7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 111 7 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Донецької області від 15.11.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2017 зі справи № 905/2388/16 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей Транспорт" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко