Постанова

від 16.05.2017 по справі 909/11/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа № 909/11/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Бонк Т.Б.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2 (надалі ПП Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2), б/н 03.03.2017р. (вх. № ЛАГС 01-05/1174/17 від 14.03.2017р.)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017р.

у справі № 909/11/17

за позовом: Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, м. Косів, Івано-Франківська область

до відповідача: ПП Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2, с. Ільці, Верховинський район, Івано-Франківська область

про стягнення надмірно виплаченої суми пенсії в розмірі 293814,92грн.

за участю представників сторін:

від позивач: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 213/06 від 13.01.2017р.)

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 01 від 14.01.2017р.), ОСОБА_4 - директор

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017р. у справі №909/11/17 (суддя Фанда О.М.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПП Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2 на користь Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області 293 814,92 грн. надміру виплачену суму пенсії та 4 407,23 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що складання та видача відповідачем довідок про заробіток для обчислення пенсії із недостовірними даними стало підставою для нарахування пенсії в розмірі більшому від обґрунтованого, а нарахування надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат, які фактично є бюджетними втратами. Тобто, видача відповідачем довідок з недостовірними даними, стала причиною нарахування пенсії у розмірі більшому від обґрунтованого. Відтак, суд дійшов висновку, що з боку відповідача наявний склад правопорушення вимог пенсійного законодавства, внаслідок чого було завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України в сумі 293 814,92 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2 подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не враховано надані ним докази, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Зокрема, скаржник посилається на відсутність вини у відповідача, оскільки суми коштів, які безпідставно чи на підставі недостовірних документів було виплачено, повинні бути стягнені із пенсіонерів, так як документи, які містили неправдиві відомості, подавались до органів пенсійного забезпечення саме пенсіонерами, а не відповідачем.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 14.03.2017р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_5, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_1 та ОСОБА_6

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду на 04.04.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.04.2017р.

Скаржники в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали повністю.

Позивач в судовому засіданні проти доводів скаржників заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/2376/17 від 03.04.2017р.), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

У 2009-2011 роках громадяни ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулись до органів Пенсійного Фонду у Верховинському районі із заявами про перерахунок (призначення) їм пенсій та долученими до неї документами (довідками) про нараховану заробітну плату з 1994-1998 роках у ПП "Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2".

На підставі виданих відповідачем довідок про заробітну плату за 1994-1998 роки від 18.03.2009р. №9, від 08.02.2009р. №22, від 08.09.2009р. №21, від 26.05.2004р. №16, від 26.05.2004р. №15, від 14.02.2009р. №3, які представлені для обчислення (перерахунку) пенсій, позивачем здійснено перерахунок пенсій (а.с. 54-59).

У липні, вересні та листопаді 2014 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення щодо узгодження дати та часу проведення зустрічних перевірок (а.с. 42-44).

Однак, керівником відповідача документи для проведення зустрічної перевірки не надано.

У зв'язку із ухиленням відповідача у проведенні зустрічних перевірок Управлінням Пенсійного фонду у Верховинському районі витребувано у архівному відділі Верховинської РДА копії звітів ПП "Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2" про нарахування страхових внесків на заробітну плату та витрачання коштів Пенсійного фонду за 1994-1998 роки.

На підставі вказаного, Головним Управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області була здійснена перевірка правильності призначення (перерахунку) та визначення розмірів пенсії окремим громадянам за довідками про заробітну плату для обчислення пенсії, виданими ПП "Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2", про що складено акт (а.с. 14-41).

В ході вказаної перевірки було встановлено, що суми нарахованої заробітної плати у 1994-1998 роки, відображені у довідках, у декілька разів перевищують фонд оплати праці даного підприємства, що задекларований у звітності та з якого відповідно до законодавства сплачено страхові внески (збір). Тобто за період з квітня 2009 року по грудень 2015 року здійснено переплату пенсійних коштів в сумі 293 814,92 грн.

Зокрема було встановлено, що згідно представлених пенсіонерами довідок загальна сума заробітної плати МПМД №2 за період з 01.01.1994р. по 31.12.1998р. наведених вище пенсіонерів складає в сумі 97 600,63 грн., в той час як загальний фонд оплати праці підприємства - 34 547,43 грн.

ОСОБА_13 персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж пенсійного фонду України №30029/05-10 від 09.06.2015р. повідомлено Головне управління ПФУ в Івано-Франківській області, що за інформацією Державної фіскальної служби України отримано дані про заробітну плату (доходи) ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за період з 01.01.1998р. по 31.12.1998р. та встановлено, що довідки про заробітну плату, видані МПМД №2, на підставі яких обчислено розмір пенсії громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не відповідають даним про отриману заробітну плату (дохід), наданих Державною фіскальною службою України (а.с. 60).

26.01.2016р. Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі звернулось до ПП "Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2" із претензією, у якій просило відшкодувати переплату пенсії, що виникла у зв'язку з поданням недостовірних даних у розмірі 293 814,92 грн. (а.с. 75-78).

Проте, дана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду у спосіб зокрема відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Положеннями ст.11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є зокрема завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльність особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків (шкоди), їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності б хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Приписами статей 1, 14, 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" унормовано, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно із статтею 15 - платниками страхових внесків.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В частині 2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією (в редакції на час видачі довідки).

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005р. №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Порядок).

Відповідно до п.17 Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами.

Частиною 1 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Як зазначалося вище, Головним Управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області була здійснена перевірка правильності призначення (перерахунку) та визначення розмірів пенсії окремим громадянам за довідками про заробітну плату для обчислення пенсії, виданими ПП "Міжгосподарська пересувна механізована дільниця №2", в результаті чого було встановлено факт надання відповідачем недостовірних даних, які містять довідки за 1994-1998 роки від 18.03.2009р. №9, від 08.02.2009р. №22, від 08.09.2009р. №21, від 26.05.2004р. №16, від 26.05.2004р. №15, від 14.02.2009р. №3 про заробіток для обчислення пенсії громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 В зв'язку з чим, здійснено переплату пенсійних коштів в сумі 293 814,92 грн. за період з квітня 2009 року по грудень 2015 року.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем результатів перевірки у встановленому законом порядку чи визнання його недійсним.

Крім того, відповідачем не заперечується факт видачі ним зазначених довідок, які містили недостовірні дані про заробітну плату.

Відповідно до п. 2 "Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4 визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Судом встановлено, що складання та видача відповідачем довідок про заробіток для обчислення пенсії вищезазначеним громадянам із недостовірними даними стало підставою для нарахування пенсії в розмірі більшому від обґрунтованого, а нарахування надмірного розміру пенсії призвело до необґрунтованих виплат, які фактично є бюджетними втратами.

Отже, протиправна поведінка відповідача полягає у подані до органів пенсійного фонду недостовірних довідок, шкода - у нарахуванні надмірного розміру пенсії, а причинний зв'язок - у нарахуванні пенсії на основі недостовірного документу; вина відповідача - надання довідки за підписом уповноважених осіб підприємства із недостовірною інформацією про фактичний заробіток громадян ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за період 1994-1998 роки в установі відповідача та про заробіток останніх у зазначений період.

Тобто, видача відповідачем довідок з недостовірними даними, стала причиною нарахування пенсії у розмірі більшому від обґрунтованого. Нарахування ж надмірного розміру пенсій призвело до необґрунтованих виплат в сумі 293 814,92 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що з боку відповідача наявний склад порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України. При цьому, оскільки на момент розгляду спору по суті суду не було надано доказів сплати відповідачем матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів в розмірі 293 814,92 грн., то суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017р. у справі № 909/11/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу повернути до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Т.Б. Бонк

ОСОБА_1