Постанова

від 15.05.2017 по справі 914/50/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа № 914/50/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий-суддя: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Фака С.,

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 04.01.2017);

від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність №112-1563/2 від 27.04.2017);

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Львівобленерго б/н від 13.03.2017,

на рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2017, суддя Крупник Р.В.,

у справі № 914/50/17,

за позовом приватного малого виробничо-торгового підприємства Смерічка ,

смт. Славське, Сколівський р-н, Львівська обл.,

до відповідача публічного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів,

про визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення, оформленого протоколом №028652 від 27.12.2016,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 27.02.2017 задоволено позов приватного малого виробничо-торгового підприємства Смерічка до публічного акціонерного товариства Львівобленерго та визнано недійсним рішення комісії Сколівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №028652 від 27.12.2016.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим , що складений з порушенням вимог законодавства, без участі уповноваженої особи споживача, акт від 14.12.2016, не є належним та допустимим доказом та не підтверджує факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а звідси і рішення комісії Сколівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №028652 від 27.12.2016 про застосування адміністративно-господарської санкції є незаконним.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство Львівобленерго (відповідач) просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2017 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає , що особа ОСОБА_4 є власником об'єкту нежитлових будівель та споруд мотелю Святослав на території якого і розміщена точка обліку приватного малого виробничо-торгового підприємства Смерічка (позивача), а тому уповноважений на підписання акту про порушення ПКЕЕ №028652 від 14.12.2016 вчинених позивачем.

Директор приватного малого виробничо-торгового підприємства Смерічка - ОСОБА_5, на засіданні комісії Сколівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ не спростовував факту порушення, зазначеного в акті ПКЕЕ №028652 від 14.12.2016, а лише заперечив розмір нарахування, про що, на думку апелянта, свідчить заява від 28.12.2016 про перегляд рішення комісії Сколівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ.

Порушення, зафіксоване в акті про порушення ПКЕЕ №028652 від 14.12.2016, було виявлено в межах балансової належності та експлуатаційної відповідальності позивача.

Акт про порушення ПКЕЕ №028652 від 14.12.2016, складений у відповідності до п. 6.41 ПКЕЕ та підтверджує факт порушення позивачем вимог ПКЕЕ, містить необхідні та достатні дані для проведення нарахування санкцій та є належним і допустимим доказом у справі.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем неправильно застосовано коефіцієнт використання електрообладнання 0,75 при проведенні розрахунку, оскільки на засіданні комісії сторони не дійшли згоди щодо коефіцієнту використання електрообладнання, а представників електропостачальника на момент перевірки не було допущено до всіх струмоприймачів позивача з метою складання їх переліку та не надано паспортні дані останніх, що свідчить про правильність застосування вказаного коефіцієнту на підставі п. 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 4 травня 2006 року №562 за формулою в ній зазначеній.

У відзиві на апеляційну скаргу приватне мале виробниче-торгове підприємство Смерічка (позивач) просить апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Львівобленерго залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2017 - без змін.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає, що ОСОБА_4 не є уповноваженою особою на підписання акту про порушення ПКЕЕ №028652 від 14.12.2016, оскільки не міститься в умовах договору про постачання електричної енергії за № 56260 від 30.01.2012, в переліку уповноважених осіб, розділі10 Місцезнаходження та банківські реквізити сторін та не перебуває в трудових відносинах з ним.

За змістом акту за №028652 від 14.12.2016 не вбачається, що споживачем вчинялися дії по не допуску представників постачальника на територію споживача, відмови споживача від вимірювання струму, а також вказані обставини не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

В судовому засіданні 15.05.2017 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2017 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2017 заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Львівобленерго залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2017 - без змін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2017 без змін, а апеляційної скарги відповідача без задоволення, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 30.01.2012 між відповідачем (постачальником) та позивачем (споживачем) укладено договір про постачання електричної енергії №56260 (надалі - договір) (а.с.20-30, т.1), згідно п. 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

До договору сторонами підписано, зокрема, такі додатки: Додаток №1 Обсяги споживання електричної енергії , Додаток №2 Порядок розрахунків (з урахуванням нової редакції від 15.09.2016р.), Додаток №6 Однолінійна електрична схема КТП , Додаток №9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , Додаток №10 Розрахунок втрат електричної енергії в мережах , Додаток №11 ОСОБА_2 розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін .

14.12.2016 комісією у складі представників відповідача (електропостачальної організації) та за участі особи ОСОБА_4І.(як уповноваженої особи споживача) проведено перевірку об'єкту засобів обліку споживання електроенергії споживачем- закладом харчування ПМВТП Смерічка (м. Сколе, вул. Кн. Святослава), за результатами якої складено акт про порушення ПКЕЕ №028652 від 14.12.2016 (а.с.48. т.1) (надалі - акт).

Як вбачається з вказаного акту, перевіркою встановлено, що дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку, знеструмлення однієї фази в ланцюгах живлення приладу обліку (при підключенні навантаження до фази С індикація імпульсів лічильника не проводиться). Похибка засобів обліку в комплексі становить 33% , чим порушено п. 3.3, п. 3.34, п. 6.40, п. 10.2 ПКЕЕ.

Згідно п. 2 цього ж акту Місце, кількість та тавро встановлених пломб (індикаторів) згідно з актом про збереження пломб та/або актом про пломбування, їх стан пошкоджень вказаних в ньому елементів не виявлено.

Так у п. 5 акту зазначено, що на момент перевірки паспортні дані усіх струмоприймачів відсутні, не було можливості увімкнути всі струмоприймачі на повну (максимальну) потужність.

У акті порушення ПКЕЕ, в графі додаткові відомості зазначається, що проведено заміну приладу обліку та трансформаторів струму. Кінці провідників вторинних струмових кіл ТС (трансформатор струму) та клеми ТС U1 та U2 були покриті лаковим (ізолюючим) покриттям.

На підставі цього ж акту 27.12.2016 Сколівським РЕМ на засіданні по розгляду актів про порушення ПКЕЕ складено протокол за №3028652 від 27.12.2016 та проведено нарахування ПМВТП Смерічка спожитої необлікованої електроенергії на суму 673 543,96 грн. за період з 11.12.2015 (дата опломбування засобів обліку) по день складення акту про порушення - 14.12.2016 та виписано відповідний рахунок на оплату.

Позивач, вважаючи рішення Сколівського РЕМ, оформлене протоколом №028652 від 27.12.2016 протиправним, звернувся з даним позовом до суду.

Отже, предметом позову є вимога приватного малого виробничо-торгового підприємства Смерічка до публічного акціонерного товариства Львівобленерго про визнання недійсним рішення комісії Сколівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом №028652 від 27.12.2016.

Правовідносини, що склались між сторонами у справі виникли на підставі договору постачання електроенергії, а предметом позову фактично є вимоги про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої до позивача рішенням комісії відповідача.

При розгляді справ про скасування оперативно-господарських санкцій суди повинні перевірити правомірність їх застосування шляхом встановлення вчинення споживачем порушень ПКЕЕ, які зафіксовані належним чином та підтверджуються належними й допустимими доказами, а також правильність застосування постачальником Методики при визначенні вартості не облікованої електричної енергії.

Взаємовідносини, які виникають в процесі купівлі-продажу електричної енергії між виробниками, постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил охорони електричних мереж, порушення правил користування енергією.

Як зазначено вище та вбачається з матеріалів справи, зазначений акт про порушення складено та підписано представниками енергопостачальної компанії (відповідач), а в якості уповноваженої особи споживача (позивач) відповідачем визначено особу ОСОБА_4.

Відповідно до п.п. 6.41 Правил користування електричною енергією, який кореспондується з розділом 4 Методики, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляються актом про порушень ПКЕЕ. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Отже, підзаконним нормативним актом встановлена як процедура так і вимоги для оформлення акту порушень ПКЕЕ, де однією з вимог є складення акту в присутності уповноваженого представника споживача і його підписання ним, а також умови відмови від його підписання.

Окрім того, порядок складення акту про порушення закріплено у положеннях Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією , затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 4 травня 2006 року №562 (далі - Методика), абзацом третім підпункту 4.1. якої передбачено, що у разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Пунктом 4.5. Методики передбачено, що акт про порушення складається у двох примірниках у присутності споживача або уповноваженого представника споживача в разі виявлення порушень ПКЕЕ.

Таким чином, з системного аналізу норм чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що акт порушень у сфері енергопостачання оформляється із обов'язковим залученням повноважного представника споживача, якому надано право, окрім участі в процесі перевірки, подавати пояснення і зауваження стосовно тексту акта та дій посадових осіб енергопостачальної організації.

Позивач в судовому засіданні заперечив участь уповноваженого представника при проведенні перевірки та його складенні. Дані пояснення представника позивача узгоджуються з іншими доказами по справі. Як вбачається з Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №79650600 від 06.02.2017, ОСОБА_4 являється власником нежитлових будівель та споруд мотелю Святослав в м. Сколе по вул. Кн. Святослава, 37, а не позивача.

Судами встановлено, що позивач (споживач за договором) орендує в ОСОБА_4 приміщення для здійснення своєї статутної діяльності. Останній (ОСОБА_4І.) не є, ні працівником позивача, ні його директором, ні засновником. Жодних довіреностей ОСОБА_4 на представництво інтересів позивача останній не видавав. Вказані пояснення позивача підтверджуються, як витягом з ЄДРПОУ позивача, так і відсутністю в матеріалах справи доказів, які б доводили протилежне.

Отже, пояснення представника відповідача про дотримання ним вимог підзаконних актів при оформленні фактів порушення ПКЕЕ не знайшло підтвердження в судових засіданнях.

У п.2.4 постанови Пленуму ВГСУ №3 від 16.12.2015р. Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання зазначено, що оскільки чинним законодавством про електроенергетику чітко не визначені питання представництва у таких правовідносинах, слід керуватися загальними вимогами глави 17 ЦК України. Так, відповідно до частини третьої статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Таким чином, особу, яка є представником споживача в таких правовідносинах, може бути визначено за угодою сторін, наприклад, у договорі.

В силу положень ст. 92 ЦК України, належним представником позивача являється його директор. Крім цього, як вбачається з укладеного між сторонами договору в розділі 10 Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін позивачем вказано прізвище та ініціали керівника позивача, головного енергетика та головного бухгалтера, а також їхні номери телефонів для зв'язку з ними.

З цих підстав є правильними висновки суду першої інстанції про те, що зазначення даних відповідних осіб в договорі свідчить про те, що позивач вказав, хто із працівників позивача, окрім директора, є його уповноваженими особами при проведенні перевірок приладів обліку споживання електроенергії за спірним договором. Проте, всупереч вимогам п. 6.41 ПКЕЕ, відповідачем проведений огляд та складено акт про порушення ПКЕЕ №028652 від 14.12.2016 не в присутності когось із цих осіб, а в присутності сторонньої особи.

При цьому, як вбачається з акту про порушення №028652 від 14.12.2016, особа ОСОБА_4 зауважив, що відношення до порушень зазначених в акті він не має.

За таких обставин, судами встановлено, що акт про порушення ПКЕЕ №028652 від 14.12.2016 складений без дотримання вимог п. 6.41 ПКЕЕ та п.п. 4.1, 4.5 Методики, а саме: у відсутності уповноваженого представника позивача (споживача електроенергії).

Враховуючи вищенаведене, правильними є висновки суду першої інстанції про те, що при проведенні енергопостачальною організацією контрольного огляду чи технічної перевірки засобів обліку споживача, при виявленні порушення споживачем ПКЕЕ його участь є обов'язковою, оскільки тим самим забезпечується захист прав споживача, який може викласти свої зауваження до ОСОБА_2 про порушення ПКЕЕ, надати пояснення, погодитись чи спростувати виявлені порушення.

Посилання відповідача на те, що його представники не мали підстав сумніватись в повноваженнях ОСОБА_4, який допустив їх до перевірки, що не може вчинити неуповноважена особа, а також що ОСОБА_4 є власником приміщення, де знаходиться об'єкт споживача за договором і його підпис в акті про порушення підтверджує правильність зафіксованих в ньому фактів, без перевірки повноважень ОСОБА_4 грунтується на припущеннях та не спростовує доводів позивача про те, що акт про порушення №028652 від 14.12.2016, на підставі якого до нього застосована оперативно-господарська санкція, складено з порушенням правил складання таких актів, а відтак в такому акті неналежно зафіксовано вищезазначені порушення, а сам акт не є належним та допустимим доказом для застосування оперативно-господарської санкції.

З цих підстав, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про недійсність оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №028652 від 27.12.2016.

Як вбачається із змісту п. 2.5 Методики, за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови не допуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті порушень, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,75.

В пункті 5 акту про порушення від 14.12.2016 відповідач зазначив, що на момент перевірки паспортні дані усіх струмоприймачів відсутні; на момент перевірки не було можливості увімкнути всі струмоприймачі на повну (максимальну) потужність.

З пояснень представника відповідача, в п. 5 акту було встановлено, що представник позивача не допустив працівників відповідача для складення переліку струмоприймачів, а тому при розрахунку вартості неврахованої електроенергії останній вибрав коефіцієнт 0,75.

Оскільки при проведенні перевірки не було належного представника позивача, відсутні правові підстави для застосування оперативно-господарської санкції, яка прийнята рішенням комісії Сколівського РЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлене протоколом №028652 від 27.12.2016, а тому правильними є висновки місцевого господарського суду про безпідставність застосування коефіцієнту 0,75 при розрахунку вартості не облікованої електричної енергії та необґрунтованість тверджень відповідача, що споживачем не було допущено представників відповідача для складення переліку струмоприймачів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2017 залишенню без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України, суми, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за відповідачем (апелянтом).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» б/н від 13.03.2017 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 27.02.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлений 19.05.2017.