Постанова

від 15.05.2017 по справі 921/1180/15-г/4

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2017 р. Справа № 921/1180/15-г/4

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації за вих. № 01-14/111 від 02.03.2017р. (вх. № ЛАГС 01-05/1120/17 від 09.03.2017р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 07.02.2017р.

у справі № 921/1180/15-г/4

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" (надалі ТзОВ "Тернопільбуд"), м. Тернопіль в інтересах Будівельного управління "Житлобуд-2" ТзОВ "Тернопільбуд", м. Тернопіль

до відповідача: Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації, м. Тернопіль

про стягнення 509 250,46 грн. заборгованості за надані послуги,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № б/н від 04.01.2016р.); ОСОБА_3 - представник (довіреність № б/н від11.01.2017р.)

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 15.02.2017р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу та заяв про відвід суддів від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ "Тернопільбуд" звернулося до господарського суду Тернопільської області в інтересах Будівельного управління "Житлобуд-2" ТзОВ "Тернопільбуд з позовом до Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації про стягнення 509 250,43 грн. заборгованості (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог а.с. 190-191 том І).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016р. у справі №921/1180/15-г/4 (суддя Бурда Н.М.) позов задоволено, стягнуто з Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ТзОВ «Тернопільбуд» в інтересах Будівельного управління «Житлобуд-2» ТзОВ «Тернопільбуд» 509 250,43 грн. боргу, 7 938,52 грн. в повернення сплаченого судового збору (а.с. 266-270 том І).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. (головуюча суддя Данко Л.С., судді Галушко Н.А. та Орищин Г.В.) апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації задоволено. Рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016р. у справі №921/1180/15-г/4 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено (а.с. 106-117 том ІІ).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016р. (головуючий суддя І.Вовк, судді І.Кондратова та Л.Стратієнко) касаційну скаргу ТзОВ "Тернопільбуд" задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2016р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016р. скасовано, справу №921/1180/15-г/4 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі (а.с. 151-156 том ІІ).

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанції, Вищий господарський суд України зазначив, що господарські суди попередніх інстанцій не дослідили обставини правонаступництва позивача, а також не встановили правової природи відносин між сторонами, з яких виник спір, і не визначилися, які норми матеріального права підлягають застосуванню до таких відносин та не з'ясували з яких відносин виникла спірна заборгованість, та звернув увагу, що акти приймання-передачі наданих послуг з охорони відповідачем не підписано.

Відповідно до ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На новому розгляді, рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.02.2017р. у справі № 921/1180/15-г/4 (суддя Г.З. Андрушків) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ТзОВ "Тернопільбуд" в інтересах Будівельного управління "Житлобуд-2" ТзОВ "Тернопільбуд" 509 250,43 грн. боргу, 7 638,76 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що договір №2/2009 від 05.01.2009р. є таким, що відбувся і станом на день розгляду спору є не розірваним в порядку, встановленому ст. 188 ГК України. Оскільки матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг з охорони об'єкту на загальну суму 680 873,43 грн., враховуючи її часткову оплату відповідачем на суму 171 623,00 грн., то відповідно за відповідачем рахується заборгованість за період з листопада 2010 року по листопад 2011 року в сумі 509 250,43 грн., яка є належним чином документально обґрунтована, в свою чергу відповідачем не спростована, відтак суд дійшов висновку про задоволення позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зокрема, скаржник зазначає, що між сторонами у справі існують договірні відносини, які виникли на підставі договору підряду на капітальне будівництво б/н від 14.02.1987р. та укладених до нього додаткових угод, відповідно до яких надавалися послуги з охорони об'єкта та здійснювалась оплата за надані послуги. Даний факт оплати відповідачем послуг за охорону об'єкта незавершеного будівництва згідно додаткових угод, укладених до договору від 14.02.1987р. не заперечується і самим позивачем. Щодо договору №2/2009 від 05.01.2009р., на який посилається позивач як на підставу нарахування боргу, то скаржник стверджує, що такий договір припинив свою дію з моменту відновлення фінансування об'єкту ще у 2011 р., а отже договірні зобов'язання між сторонами саме щодо надання послуг з охорони об'єкту відсутні.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 09.03.2017р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_5, склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, ОСОБА_6 та ОСОБА_1

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 04.04.2017р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.04.2017р.

В судовому засіданні 25.04.2017р. оголошено перерву до 15.05.2017р., про що сторони повідомлені під розписку.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечили з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-04/2275/17 від 30.03.2017р.), рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим, відтак просять суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю, просить суд апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

14.02.1987р. між Будівельно-монтажним трестом "Тернопільпромбуд "Ордена Знак Пошани" (підрядник) та Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (замовник) укладено типовий договір підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П. Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи по будівництву зазначеного об'єкта, а замовник прийняти виконані роботи та оплатити їх (а.с. 40-41 том І).

З матеріалів справи вбачається, що правонаступником усіх прав та обов'язків Будівельно-монтажного тресту "Тернопільпромбуд "Ордена Знак Пошани" стала Орендна фірма "Тернопільбуд", створена на добровільних засадах по рішенню конференції трудового колективу ордену "Знак пошани тресту "Тернопільпромбуд" (п.п.1.1., 1.2. Статуту ОФ "Тернопільбуд") та яка зареєстрована Розпорядженням Тернопільської міської ради народних депутатів №521 від 31.12.1991р. (а.с. 258 том І, а.с. 173-180 том ІІ).

Правонаступником господарської та фінансової діяльності Орендної фірми "Тернопільбуд" стало ТзОВ Фірма "Тернопільбуд-ЛТД", що підтверджується п.3.3. Статуту ТзОВ Фірми "Тернопільбуд-ЛТД", що зареєстрований Тернопільською міською державною адміністрацією за №131 від 15.12.1994р.

ТзОВ Фірма "Тернопільбуд-ЛТД" реорганізована шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство "Тернопільбуд", яке стало його правонаступником, що підтверджено п.1.1. статуту ВАТ "Тернопільбуд", зареєстрований державним реєстратором 25.06.2008р., номер запису 16461050019000161 (а.с. 181-182 том ІІ).

В свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" створене внаслідок реорганізації шляхом перетворення відкритого акціонерного товариства "Тернопільбуд" в товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" (Статут ТзОВ "Тернопільбуд" в редакції затвердженій загальними зборами учасників ТзОВ "Тернопільбуд" зареєстрований державним реєстратором 01.04.2014р., номер запису 16461050020005296) (а.с. 183-186 том ІІ).

Таким чином, ТзОВ "Тернопільбуд" є правонаступником прав та обов'язків Будівельно-монтажного тресту "Тернопільпромбуд "Ордена Знак Пошани".

Відповідно до Положення про будівельне управління «Житлобуд -2» товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільбуд» , затверджене рішенням загальних зборів учасників «Тернопільбуд» №2 від 04.06.2009р., дане будівельне управління створене на підставі статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" на базі будівельного управління "Житлобуд-2" Відкритого акціонерного товариства "Тернопільбуд"- структурного підрозділу відкритого акціонерного товариства "Тернопільбуд", реорганізованого шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд". Підрозділ не є юридичною особою (а.с. 259-264 том І).

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, починаючи з 2009 року, будівництво бібліотеки ім. В.П. Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі не ведеться у зв'язку із відсутністю фінансування.

05.01.2009р. у зв'язку з відсутністю фінансування на будівництво обласної бібліотеки та на час вирішення питання фінансування об'єкту між БУ "Житлобуд-2" ВАТ "Тернопільбуд" (підрядник) та УКБ ОДА (замовник) було укладено договір №2/2009, згідно із умовами якого підрядник забезпечує охорону об'єкту незавершеного будівництва, а замовник на цей час щомісячно забезпечує охорону об'єкту в 2009 році згідно поданого розрахунку. Термін дії договору з 05.01.2009р. до відновлення фінансування об'єкту (а.с. 18 том ІІ).

В липні 2010р. між БУ "Житлобуд-2" ВАТ "Тернопільбуд" та УКБ ОДА укладено додаток №1 до договору №2/2009 від 05.01.2009р., яким визначено, що оплата охорони об'єкту незавершеного будівництва Обласної бібліотеки здійснюється з розрахунку 7,38 грн. з ПДВ охорони згідно розрахунку, який є необхідним додатком до договору та змінюється при зміні розміру мінімальної заробітної плати при затвердженні відповідних асигнувань (а.с. 19 том ІІ).

Додатком №2 від 01.11.2010р. до договору №2/2009 від 05.01.2009р. сторонами погоджено вартість охорони незавершеного будівництва об'єкту Обласної бібліотеки на 2010р. в сумі 92 237,60 грн. і здійснюється з розрахунку 10,65 грн. з ПДВ за 1 годину охорони згідно розрахунку, який є необхідним додатком до договору та змінюється при зміні розміру мінімальної заробітної плати при затвердженні відповідних асигнувань (а.с. 20 том ІІ).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2013р. між Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації та Будівельним управлінням "Житлобуд-2" ТзОВ "Тернопільбуд" укладено додаткову угоду до контракту б/н від 14.02.1987р., відповідно до якої сторони погодили п.3.1. ст. ІІІ доповнити таким змістом "В 2013 році виділені кошти з обласного бюджету на охорону об'єкту складають 16 147,00 грн. в т.ч. ПДВ - 2 691,17 грн." (а.с. 96 том І).

Додатковою угодою від 11.12.2013р. до контракту б/н від 14.02.1987р . між тими ж сторонами погоджено доповнити п.3.1. ст. ІІІ словами такого змісту: В 2013 році виділені кошти з обласного бюджету на охорону об'єкту складають 2 076,00 грн. в т.ч. ПДВ - 346,00 грн. Також сторони доповнили ст. 5 контракту таким змістом: строк (термін) виконання зобов'язання визначається з дати підписання цієї додаткової угоди і до 01.01.2014р. (а.с. 99 том І).

У 2014р. Управлінням капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації та Будівельним управлінням "Житлобуд-2" ТзОВ "Тернопільбуд" укладено додаткову угоду до контракту б/н від 14.02.1987р ., якою сторони погодили п.3.1. ст. ІІІ доповнити словами такого змісту: В 2014 році виділені кошти з обласного бюджету на охорону об'єкту складають 27 600,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4 600,00 грн. Також сторони доповнили ст. 5 контракту таким змістом: строк (термін) виконання зобов'язання визначається з дати підписання цієї додаткової угоди і до 31.12.2014р. (а.с. 111 том І).

У 2015 року додатковою угодою до контракту б/н від 14.02.1987р . сторони погодили п.3.1. ст. ІІІ доповнити словами такого змісту: Виділені кошти з обласного бюджету на охорону об'єкту складають 20 400,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3 400,00 грн. Також сторони доповнили ст. 5 контракту таким змістом: строк (термін) виконання зобов'язання визначається з дати підписання цієї додаткової угоди і до 2015р. (а.с. 123 том І).

Позивач стверджує, що основною правовою підставою виникнення правовідносин з приводу надання послуг з охорони об'єкту незавершеного будівництва є договір №2/2009 від 05.01.2009р. «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» , додаток №1 до договору №2/2009 від 05.01.2009р. та додаток №2 від 01.11.2010р. до договору №2/2009 від 05.01.2009р. (додаткові обґрунтування позовних вимог а.с. 212-216 том ІІ).

Крім того, позивач стверджує, що послуги з охорони об'єкту незавершеного будівництва надавалися на підставі укладених додаткових угод в 2013.- 2015 роках до контракту б/н від 14.02.1987р.

При цьому позивач відмічає, що послуги за охорону об'єкта незавершеного будівництва згідно вищезазначених додаткових угод, укладених до контракту б/н від 14.02.1987р. оплачені (а.с. 213 том ІІ).

Неоплаченими , як стверджує позивач, є надані послуги за охорону об'єкту незавершеного будівництва згідно договору №2/2009 від 05.01.2009р. «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» за період з листопада 2010 року по листопад 2015 року (а.с. 213 том ІІ).

Так, на виконання умов договору № 2/2009 від 05.01.2009р. та додатків до нього позивач направляв відповідачу супровідними листами для підписання акти приймання-передачі послуг з охорони об'єкта незавершеного будівництва з розрахунками витрат на охорону об'єкту незавершеного будівництва та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (Форма КБ-3), на загальну суму 680 873, 43 грн.:

- за листопад-грудень 2010р. на суму 8 237,60 грн. (а.с. 45-53 том І);

- січень-листопад 2011р. на суму 92 636,40 грн. (а.с. 66-73 том І);

- січень-грудень 2012р. на суму 117 832,23 грн. (а.с. 74-86 том І);

- січень-грудень 2013р. на суму 104 768,60 грн. (а.с. 87-95 том І);

- січень-грудень 2014р. на суму 102 752,40 грн. (а.с. 102-110 том І);

- січень-червень 2015р. на суму 64 640,40 грн. (а.с. 114-122 том І);

- липень 2015р. на суму 11 071,20 грн. (а.с. 126-133 том І);

- серпень 2015р. на суму 11 071,20 грн. (а.с. 134-142 том І);

- вересень 2015р. на суму 12 211,20 грн. (а.с. 143-151 том І);

- жовтень 2015р. на суму 12 618,00 грн. (а.с. 152-160 том І);

- листопад 2015р. на суму 12 211,20 грн. (а.с. 161-167 том І).

Проте, відповідач оплатив їх частково на суму 171 623,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 509 250,43 грн.

Враховуючи, що дані акти приймання-передачі послуг не були підписані замовником, однак і жодних заперечень останнім не подано, позивач вважає їх погодженими із вказаними у них даними та сумами.

Вищенаведене стало підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 509 250,43 грн. за надані послуги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог а.с. 190-191 том І).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Як зазначалося вище, 14.02.1987р між сторонами було укладено Типовий договір підряду, тобто до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України (01.01.2004 року), відтак щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, положення цих Кодексів застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності (ст. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та ст. 4 розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 353 ЦК УРСР в редакції 1963 р., яка була чинною на час укладення вищезазначеного договору, за договором підряду на капітальне будівництво організація - підрядник зобов'язується своїми силами і засобами збудувати і здати організації - замовникові передбачений планом об'єкт у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією в установлений строк, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Типовий договір підряду на капітальне будівництво бібліотеки ім. В.П. Затонського на 950 тис. томів в м. Тернополі від 14.02.1987р. укладено сторонами у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи посвідчено печатками сторін. Станом на момент розгляду справи є чинним.

Правовідносини капітального будівництва з 01.01.2004р. регулюються, зокрема, статтями глави 33 ГК України та глави 61 ЦК України.

Так, ст.317 ГК України передбачено, що будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 318 ГК України визначено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 875 ЦК України).

У ст. 841 ЦК України зазначено, що підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Як зазначалося вище, у зв'язку з відсутністю фінансування на проведення робіт по будівництву бібліотеки, враховуючи вимоги ст.841 ЦК України, між сторонами виникли зобов'язання, що випливають із договору охорони № 2/2009 від 05.01.2009р.

В силу ст. 901 ЦК України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст.978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Зі змісту вказаного вище договору № 2/2009 від 05.01.2009р. вбачається, що на час вирішення питання фінансування об'єкту підрядник (БУ Житлобуд-2 ВАТ Тернопільбуд ) забезпечує охорону об'єкту незавершеного будівництва, а замовник (УКБ ОДА) на цей час щомісячно забезпечує оплату охорони об'єкту в 2009 році згідно поданого розрахунку. (а.с. 18 том ІІ).

Згідно з п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, зокрема, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, ст. 180 ГК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 7 ст. 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Строк дії договору, який сторони зобов'язані погодити, не обмежений будь-яким максимальним строком. Тому сторони можуть визначити, що договір діє до моменту припинення (виконання) прав та обов'язків, які з нього виникли.

У розрізі описаного слід враховувати, що незазначення в договорі строку його дії, що вираховувався б днями, місяцями, роками свідчить про волю сторін на встановлення правила про те, що договір діє до припинення зобов'язання, що виникло з правочину, виконанням або з інших підстав відповідно до закону.

У п. 5 договору № 2/2009 від 05.01.2009р. сторони закріпили, що такий договір діє з 01.01.2009р. до відновлення фінансування об'єкту (а.с. 18 том ІІ).

Як зазначалося вище, позивачем заявлено вимогу про стягнення 509 250,46 грн. заборгованості за надані послуги з охорони об'єкту за період з листопада 2010 року по листопад 2015 року.

Проте, колегія суддів зазначає, що 16.11.2011р. між сторонами було укладено додаткову угоду до контракту б/н від 14.02.1987р. на виконання робіт із будівництва обласної бібліотеки в м. Тернополі, згідно із якою сторони домовилися, зокрема, пункт 2 доповнити підпунктом 2.1 такого змісту: Строки виконання робіт на виділені кошти у 2011 році з дати підписання додаткової угоди і до 27.12.2011р. ; пункт 4 доповнити підпунктом 4.2 такого змісту: Виділені кошти на виконання робіт на 2011 рік складають 1 448 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Відомість визначення договірної ціни наводиться у додатку до цієї додаткової угоди. Замовник перераховує аванс в сумі не більше 30% від суми виділених коштів на 2011 рік (а.с. 21-23 том ІІ).

Тобто, дана угода підтверджує, що було відновлено фінансування об'єкту і на виконання робіт із будівництва обласної бібліотеки в м. Тернополі були виділені бюджетні кошти в розмірі 1 448 000,00 грн., які замовник повністю перерахував підряднику, що підтверджується платіжними дорученнями № 377 від 29.11.2011р. на суму 434 000,00 грн., № 434 від 12.12.2011р. на суму 217 875,20 грн., № 516 від 21.12.2011р. на суму 177 451,01 грн. та № 532 від 23.12.2011р. на суму 618 673,79 грн. (а.с. 24-27 том І).

Оскільки п. 5 договору № 2/2009 від 05.01.2009р. визначено, що такий договір діє до відновлення фінансування об'єкту (а.с. 18 том ІІ), то враховуючи, що 16.11.2011р. було відновлено фінансування об'єкту на виконання робіт із будівництва обласної бібліотеки в м. Тернополі, колегія суддів дійшла висновку, що договір № 2/2009 від 05.01.2009р. припинив свою дію з моменту укладення додаткової угоди до контракту б/н від 14.02.1987р.

Беручи до уваги вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що у позивача відсутні правові підстави нараховувати відповідачу з 16.11.2011р. вартість за охорону об'єкту Обласна бібліотека з покликанням на договір № 2/2009 «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» від 05.01.2009р. та додатки № 1, № 2 до нього.

Щодо твердження позивача, про те, що позовні вимоги заявлені на підставі двох договорів: від 14.02.1987р. та від 05.01.2009р., тому стягнення коштів за надані послуги охорони належить розглядати комплексно за двома договорами, то суд апеляційної інстанції таке твердження вважає помилковим, та зазначає, що кожен із вищевказаних договорів (разом з додатками до кожного з них), є самостійними правочинами, вони не містять жодних посилань на те, що укладені на підставі або на виконання іншого договору, що виключає комплексний розгляд зазначених вище правочинів.

Крім того, як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги позивача ґрунтуються виключно на договірних відносинах за типовим договором від 14.02.1987р. Заява про зміну предмету чи підстави позову в матеріалах справи відсутня.

Як зазначалося вище, в кінці 2011 року було відновлено фінансування об'єкту і на виконання робіт із будівництва обласної бібліотеки в м. Тернополі були виділені бюджетні кошти в розмірі 1 448 000,00 грн., відтак, договір № 2/2009 від 05.01.2009р. припинив свою дію, що свідчить про те, що усіма наступними додатковими угодами щодо виділення коштів на охорону об'єкту: від 29.11.2013р.; від 11.12.2013р. в 2014р.; в 2015р. вносилися зміни до типового договору від 14.02.1987р.

Відтак, колегія суддів вважає, що охорона спірного об'єкту з моменту відновлення фінансування, з 16.11.2011р., здійснювалася виключно на підставі типового договору на капітальне будівництво б/н від 14.02.1987р. та додаткових угод до цього контракту, а не на підставі договору № 2/2009 «Про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва» від 05.01.2009р. та додатків № 1, № 2 до нього, оскільки не можливо надавати одну й ту саму послугу з охорони одного й того самого об'єкту на підставі двох різних правочинів одночасно.

Разом з тим, позивач, не позбавлений права на захист своїх майнових інтересів та охоронюваних законом прав шляхом звернення до суду з позовом про стягнення коштів за період з листопада 2010 року по листопад 2011 року (до моменту відновлення фінансування об'єкту) за договором № 2/2009 від 05.01.2009р. у порядку та спосіб передбачений ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Факт оплати за надані послуги з охорони вищезазначеного об'єкта будинку Обласної бібліотеки у м. Тернополі за типовим договором капітального будівництва від 14.02.1987р. також підтверджується банківською випискою з особового рахунку відповідача від 05.12.2013р. (а.с.173 том І), платіжним дорученням №140 від 22.09.2014р. про сплату 2 076,00 грн. (а.с.174 том І), 16.05.2014р. відповідачем сплачено за охорону будинку Обласної бібліотеки за вказаним вище Типовим договором від 14.02.1987р. - 27 600,00 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку відповідача (а.с. 175 том І), платіжним дорученням №220 від 21.09.2015р. за охорону об'єкта по буд. обл. бібліотеки за вказаним вище типовим договором від 14.02.1987р. сплачено 20 400,00 грн. (а.с.176 том І), про що чітко зазначено відповідачем у вказаних вище розрахункових документах у розділі «Призначення платежу» .

Отже, враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем зобов'язання в частині оплати за охорону об'єкту будинку Обласної бібліотеки в м. Тернополі, згідно з умовами типового договору на капітальне будівництво б/н від 14.02.1987р. та додатковими угодами до цього контракту, станом на дату постановлення судового рішення у справі, виконані .

Крім того, факт відсутності заборгованості у відповідача перед позивачем за охорону будинку обласної бібліотеки в м. Тернополі за типовим договором б/н від 14.02.1987р. стверджується і самим позивачем (а.с. 213 том ІІ).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд в порушення норм процесуального права, задовольняючи позовні вимоги помилково взяв до уваги договірні правовідносини за договором №2/2009 від 05.01.2009р., відтак, дійшов неправомірного висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч.3 ст. 4 3 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.

Стаття 49 ГПК України встановлює, що судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 07.02.2017р. у справі № 921/1180/15-г/4 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з ТзОВ "Тернопільбуд" в інтересах Будівельного управління "Житлобуд-2" ТзОВ "Тернопільбуд" (вул. С. Бандери, 33, м. Тернопіль, 46000, код 01268963) на користь Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код 04014074) судового збору в розмірі 8 402,90 грн. за подання апеляційної скарги.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

5. Справу передати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.Л. Мирутенко

ОСОБА_1