Ухвала

від 15.02.2018 по справі 921/1180/15-г/4

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

15 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 921/1180/15-г/4

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд"

про перегляд постанови Вищого господарського суду України у складі колегії суддів Вовка І.В. (головуючий), Грек Б.М., Кондратова І.Д. від 09.11.2017

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" в інтересах будівельного управління "Житлобуд-2" товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" (далі - Товариство)

до Управління капітального будівництва Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - Управління)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Управління про стягнення заборгованості в сумі 529 650,43 грн. за надані у 2010 - 2015 роках послуги з охорони об'єкту незавершеного будівництва за Типовим договором підряду на капітальне будівництво від 14.02.1987.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03.03.2016 позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 509 250,43 грн. (з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2016 попередні судові рішення у справі скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Після нового розгляду справи рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.02.2017 позов задоволено та стягнуто з Управління на користь Товариства заборгованість у сумі 509 250,43 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2017 касаційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 року залишено без змін.

Товариством подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2017 у справі № 921/1180/15-г/4 з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; в редакції, чинній до 15.12.2017).

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі № 910/16299/16 та від 26.04.2017 у справі № 915/731/16.

За приписами підпункту 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Касаційний господарський суд вважає за необхідне відмовити в допуску справи до провадження з таких підстав.

У постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2017 зі справи № 921/1180/15-г/4, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на недоведеність правових підстав для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості. Суди виходили з того, що спірні правовідносини між сторонами за своєю правовою природою є відносинами будівельного підряду і виникли з Типового договору підряду на капітальне будівництво від 14.02.1987 року та додаткових угод до нього, і зобов'язання в частині оплати заборгованості за охорону об'єкту, відповідно до цього договору, на дату постановлення судового рішення у справі були виконані Управлінням. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що судом першої інстанції було помилково взято до уваги правовідносини за договором від 05.01.2009 № 2/2009 про оплату за охорону об'єкту незавершеного будівництва, оскільки вони не були підставою позову.

Водночас у постанові Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справі № 910/16299/16, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог з огляду на те, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що між сторонами у справі був укладений договір про надання охоронних послуг, а відповідач неналежно виконував свої зобов'язання за договором в частині оплати вартості наданих послуг, дійшли правомірного висновку про стягнення заборгованості, 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат.

У постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №915/731/16 суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог з огляду на те, що суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором та 3% річних від простроченої суми, оскільки відповідачем було порушено виконання грошового зобов'язання за договором про надання охоронних послуг.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки у постанові Вищого господарського суду України, що оскаржується, підставою відмови у задоволенні позовних вимог було те, що відповідачем на момент винесення судового рішення у справі № 921/1180/15-г/4 зобов'язання з оплати наданих відповідно до Типового договору підряду на капітальне будівництво послуг за охорону об'єкту були виконані, а в постановах Вищого господарського суду України від 22.03.2017 у справи № 910/16299/16 та від 26.04.2017 у справі №915/731/16 , з якими вона порівнюється, спірним питанням було стягнення заборгованості, 3 % річних від простроченої суми та інфляційних втрат, які виникли внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих за договором охоронних послуг.

За таких обставин підстави для допуску справи № 921/1180/15-г/4 до провадження Верховного Суду відсутні.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, статтями 111 16 , 111 21 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 ), суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у допуску справи № 921/1180/15-г/4 до провадження Верховного Суду.

Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б.Львов

Суддя В.Селіваненко