Постанова

від 18.05.2017 по справі 910/32140/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2017 року Справа № 910/32140/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Картере В.І., Козир Т.П., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 у справі№ 910/32140/15 Господарського суду міста Києва за позовомОСОБА_4 доПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лессор Груп" провизнання недійсними рішень за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: Гриб Ю.М.

третьої особи: Ткаченко К.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про визнання недійсним рішення правління Промінвестбанку від 07.07.2008 "Щодо надання дозволу на продаж житлового будинку".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі № 910/32140/15 (суддя Лиськов М.О.) позов задоволено; визнано недійсними з моменту прийняття рішення правління Промінвестбанку від 07.07.2008, оформлені протоколом 1439/І засідання правління Промінвестбанку від 07.07.2008 щодо надання дозволу на продаж житлового будинку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Шапрана В.В., суддів Буравльова С.І., Андрієнка В.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2016 у справі № 910/32140/15 скасовано; постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лессор Груп", про визнання недійсними рішення правління Промінвестбанку від 07.07.2008, оформленого протоколом 1439/І засідання Правління Промінвестбанку від 07.07.2008, щодо надання дозволу на продаж житлового будинку - відмовлено; стягнуто з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лессор Груп" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1339,80 грн. та за подання касаційної скарги в розмірі 1378 грн.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 у справі № 910/32140/15, рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 у цій справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вказує на неправомірне залучення ТОВ "Лессор Груп" до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки воно не володіє корпоративними правами стосовно яких вирішувався спір у даній справі, мотивувальна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містять жодних суджень чи висновків про права і обов'язки вказаної особи, будь-яких посилань на порушення його прав, а з матеріалів справи не вбачається, що ТОВ "Лессор Груп" має певні права і обов'язки у спірних правовідносинах. Також скаржник зазначає про те, що спірне рішення Правління ПАТ "Промінвестбанк" прийнято за відсутності кворуму, що є безумовною підставою для визнання його недійсним, а з огляду на відчуження нерухомого майна на неконкурентних та збиткових умовах, по ціні значно нижчій від ринкової, порушило право позивача як акціонера Товариства на отримання прибутку від діяльності банку.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Лессор Груп" на касаційну скаргу, в якому третя особа просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є акціонером Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк", якому належить 226 простих іменних акцій, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 09.11.2015.

07.07.2008 відбулося засідання Правління Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк", оформлене протоколом 1439/І засідання Правління Промінвестбанку від 07.07.2008 "Щодо надання дозволу на продаж житлового будинку", на якому було вирішено:

1. У зв'язку з недоцільністю подальшого утримання на балансі операційного управління Промінвестбанку житлового будинку за адресою: м. Київ, пров. Т. Шевченка, 16, дозволити продати його за ринковою вартістю, але не нижче балансової.

2. Доручити члену Правління - директору Департаменту фінансового моніторингу Гречусі Л.М. підписати від імені Промінвестбанку відповідний договір купівлі-продажу;

3. Доручити директору Дирекції по будівництву Бобровнику П.А. підписати договір з ТОВ "Інвесткон" на проведення робіт по визначенню ринкової вартості житлового будинку по пров. Шевченка, 16 у Шевченківському районі м. Києва; вирішити питання щодо дострокового припинення договору оренди земельної ділянки по пров. Шевченка, 16, у Шевченківському районі м. Києва;

4. Фінансовому департаменту (Савлук) виділити кошти відповідно до підписаного договору на проведення експертної оцінки в сумі 7100 (сім тисяч сто) гривень, без ПДВ.

Предметом позову у даній справі є позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання недійсним вказаного рішення правління Промінвестбанку від 07.07.2008 "Щодо надання дозволу на продаж житлового будинку".

Обґрунтовуючи підстави недійсності вказаного рішення Правління, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення порушує його права як акціонера та були прийняті з порушенням приписів ст. ст. 41, 43 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 88, 92, 98, 159 ЦК України, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 7, п. 3 ст. 9 Статуту Промінвестбанку (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), оскільки при скликанні та проведенні зазначеного засідання Правління не було дотримано порядку скликання засідання Правління та порядку реєстрації членів Правління для участі у засіданні, вимоги щодо наявності кворуму, перевищено визначену законом та статутом компетенцію Правління, не враховано інтереси юридичної особи.

Вирішуючи спір по суті, місцевий господарський суд виходив з того, що в протоколі 1439/І засідання Правління Промінвестбанку від 07.07.2008 відсутні відомості про завчасне повідомлення усіх членів Правління про проведення засідання та його порядок денний, про надання інформації з питань порядку денного тощо; реєстрація членів Правління із зазначенням кількості їх голосів не проводилася, реєстр членів Правління (протокол реєстраційної комісії) не складався; участь у засіданні 07.07.2008 фактично взяли лише двоє з п'яти членів Правління і у протоколі засідання відсутні відомості про те, яким чином проголосували присутні на засіданні Правління 07.07.2008 особи; в протоколі 1439/І засідання Правління відсутні відомості про те, за чиїм рішенням вносились на розгляд Правління питання порядку денного, відсутнє будь-яке обґрунтування та розрахунки, які свідчать про необхідність продажу житлового будинку та досягнення банком вагомих економічних та соціальних результатів у зв'язку з цим, відсутні докази щодо дійсної необхідності продажу житлового будинку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про недотримання встановленої законом процедури скликання та проведення засідання Правління, про перевищення Правлінням Промінвестбанку наданих повноважень при прийняття рішень, невідповідність цього рішення інтересам банку і відсутність волі на його відчуження. Також, задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення прав позивача, як акціонера ПАТ "Промінвестбанк" на участь в управлінні таким товариством у визначених положеннями ст. 116 ЦК України, ст. 88 ГК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" межах (в т.ч. шляхом участі у загальних зборах акціонерів та прийнятті рішень щодо розпорядження коштами та майном товариства).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в повному обсязі рішення суду першої інстанції в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаними висновками та виходив з того, що статут банку не містить заборони для виконавчого органу (правління) вчиняти дії щодо відчуження майна (рухомого, нерухомого) товариства, а також не містить положень (умов) про те, що прийняття рішень щодо відчуження майна належить до виключної компетенції загальних зборів товариства чи спостережної ради; позивач ніколи не входив, не обирався до складу правління банку, не обґрунтував та не довів факту порушення його прав та законних інтересів як акціонера банку прийнятим рішенням.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законні права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_4, як акціонера банку, що має у власності 226 акції, діями органу управління банку не порушені, у зв'язку із чим відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із вказаними висновками апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Пунктами 38, 40 вказаної постанови Пленуму передбачено, що учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Порядок скликання та визначення кворуму в засіданні колегіального виконавчого органу товариства повинні передбачатися в установчих документах товариства. У разі їх неврегульованості судам необхідно за аналогією застосовувати положення законодавства, що встановлюють кворум та інші питання щодо загальних зборів відповідного товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів колегіального виконавчого органу про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Як визначено судом апеляційної інстанції, відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) органами управління Банку є: а) Загальні збори акціонерів; б) Спостережна рада Банку; в) Правління Банку; Спостережна рада і Правління Банку керують його діяльністю в межах повноважень, наданих їм Загальними зборами акціонерів і Статутом Банку.

Виконавчим органом банку є правління, яке здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів акціонерів і спостережної ради Банку.

До складу правління входять голова правління і члени правління, які призначаються на посаду та звільняються з посади за рішенням спостережної ради Банку.

Згідно із п. "ї" п. 6 ст. 9 статуту банку до компетенції правління банку віднесено вирішення інших питань діяльності банку, внесених на розгляд правління за рішенням голови правління, крім тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів та спостережної ради банку.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Згідно із ст. 40 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) Правління (рада директорів) банку є виконавчим органом банку, здійснює управління поточною діяльністю банку, формування фондів, необхідних для статутної діяльності банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими статутом банку, рішеннями загальних зборів учасників і спостережної ради банку.

У межах своєї компетенції правління (рада директорів) діє від імені банку, підзвітне загальним зборам учасників та спостережній раді банку.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 159 Цивільного кодексу України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.

До компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

в) обрання і відкликання членів наглядової ради;

г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Як визначено ст. 38 Закону України "Про банки та банківську діяльність" до компетенції загальних зборів банку належить прийняття рішень щодо:

1) визначення основних напрямів діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання;

2) внесення змін та доповнень до статуту банку;

3) зміни розміру статутного капіталу банку;

4) призначення та звільнення голів та членів спостережної ради банку, ревізійної комісії;

5) затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитора;

6) розподілу прибутку;

7) припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом банку до компетенції загальних зборів учасників можуть бути віднесені інші питання. Повноваження, визначені пунктами 1-7 цієї статті, належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Інші повноваження загальних зборів учасників банку можуть бути делеговані до компетенції спостережної ради банку.

Статтею 7 статуту Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" визначено, що до компетенції загальних зборів належить прийняття рішень щодо:

1) визначення основних напрямків діяльності банку та затвердження звітів про їх виконання;

2) внесення змін та доповнень до статуту;

3) зміна розміру статутного капіталу банку;

4) призначення та звільнення голови та членів спостережної ради банку, а також голови та членів ревізійної комісії банку;

5) затвердження річних результатів діяльності банку, включаючи його дочірні підприємства, що затвердження звітів та висновків ревізійної комісії та зовнішнього аудитору;

6) розподіл прибутку;

7) припинення діяльності банку, призначення ліквідатора, затвердження ліквідаційного балансу;

8) затвердження положень про спостережну раду та про ревізійну комісію;

9) притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління банку.

За рішенням загальних зборів акціонерів виконання окремих функцій, що належать до їх компетенції, крім функцій, передбачених п.1-8, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, може бути передано спостережній раді банку.

Врахувавши вищенаведені норми законодавства та надавши оцінку положенням статуту Банку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони не визначають виключену компетенцію загальних зборів товариства чи спостережної ради стосовно вирішення питання відчуження нерухомого майна Банку та не встановлюють заборони виконавчому органу Банку (Правлінню) приймати рішення та вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно із ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як визначено п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011 у справі № 3-29гс11.

Отже, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Встановивши, що позивач ніколи не входив та не обирався до складу Правління Банку, прийняття рішення про відчуження нерухомого майна товариства не віднесено до виключної компетенції загальних зборів товариства, у яких міг би взяти участь позивач як акціонер товариства, та виходячи з того, що звертаючись із позовом до суду у цій справі позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження факту порушення його прав та законних інтересів як акціонера банку прийняттям оскаржуваного рішенням, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що законні права та охоронювані законом інтереси позивача як акціонера банку діями Правління не зачіпались та не порушені, а тому відсутні підстави для задоволення позову і визнання недійсним рішення правління Промінвестбанку від 07.07.2008 "Щодо надання дозволу на продаж житлового будинку".

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції лише перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оцінка та перевірка обставин справи і доказів не віднесена до повноважень касаційної інстанції.

Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом апеляційної інстанції в порядку ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують та зводяться до заперечень щодо оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені судом, в той час як згідно з вимогами ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції неправомірно залучено ТОВ "Лессор Груп" до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, колегія суддів вважає помилковими з огляду на те, що висновок суду першої інстанції про відсутність волі Промінвестбанку на відчуження нерухомого майна стосується підстав і обставин вибуття нерухомого майна з власності Промінвестбанку, а отже і правомірності набуття права власності на вищевказане нерухоме майно, і може вплинути на права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Лессор Груп" як власника і набувача цього нерухомого майна.

Як визначено у п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 ГПК права залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснити за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем та зазначеного у статті 27 ГПК права залучити до участі у справі третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Інші доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем факту порушення його прав і інтересів як акціонера Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" прийнятим рішенням Правління, а тому не можуть бути підставою для скасування законної і обґрунтованої постанови апеляційного господарського суду.

З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених приписів процесуального закону, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові суду апеляційної інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 у справі № 910/32140/15 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: В. Картере

Т. Козир