Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
11 травня 2017 р. № 820/6242/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тітова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представника позивача - Довгого В.Є.,
представника відповідача - Гримайла С.В.,
представника відповідача - Галана М.І.,
представника відповідача - Качач М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області до Комунального підприємства "Люботинська центральна міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просить суд: стягнути в дохід бюджету міста Люботин майнову шкоду (збитки) з Відповідача - Комунального підприємства "Люботинська центральна міська лікарня" (код ЄДРПОУ - 03293764) на розрахунковий рахунок № 31415535700018, відкритий в Управлінні Державної казначейської служби у м. Люботин Харківської області (ЄДРПОУ УДК 38008949, символ звітності 535, код бюджетної класифікації 21080500 „Інші надходження 5 ', МФО 851011), у загальному розмірі 68218,65 грн., а саме:
- витрати за медикаменти та продукти харчування, які було відшкодовано ТДВ СК "Нафтагазстрах" за в загальній сумі 1666,21 грн., з якої: в 2013 році - 1219,77 грн. та в 2014 році - 446,44 грн.;
- зайво нараховану та виплачену суму на загальну суму 12569,90 грн. індексації грошових доходів - заробітної плати працівникам підприємства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015;
-зайво використані в результаті проведення витрат на придбання медикаментів, виробів медичного призначення та продуктів харчування, які фактично було витрачено під час надання платних медичних послуг, в тому числі і іноземним громадянам, бюджетні кошти міського бюджету міста Люботин на загальну суму 41104,43 грн.;
-зайві витрати бюджетних коштів, що відбулися в наслідок безпідставного списання окремих продуктів харчування, що підлягали виключенню з харчування хворих, яким було призначено дієтичне харчування за дієтою №№1, 5, 7, 9 на загальну суму 2626,05 грн., в тому числі: за серпень- грудень 2012 року - 207,26 грн., за 2013 рік - 521,19 грн., за 2014 рік - 511,46 грн. та за 2015 рік - 1386,14 грн.;
-матеріальної шкоди в розмірі 1767,50 грн., що відбулася в наслідок безпідставно списання 13 літрів мастильних матеріалів (моторна олива) та 5 фільтрів;
-збитки загальній сумі 1533,67 грн., що відбулися в наслідок зайвого використання бюджетних коштів, виділених на спецхарчування працівників;
-матеріальну шкоду на загальну суму 830,90 грн, що відбулося в наслідок списання набору реактивів для визначення концентрації гемоглобіну у крові та набору для визначення кількості глюкози у біологічних рідинах глюкозооксидантним методом за завищеними нормами;
-матеріальну шкоду в сумі 6120 грн., що зумовлена нецільовим витрачанням бюджетних коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області, відповідно до ст.11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1996 №2939-ХІІ, п. 1.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи на IV квартал 2015 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства Люботинська центральна міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області за період з 01.08.2012 по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 18.03.2016 №04-11/02. Акт ревізії підписано посадовими особами підприємством із запереченнями, які не підтвердились.. На підставі п.7 ч. 1 ст.10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 №2993ХІІ , підконтрольній особі направлено вимогу від 19.04.2016 року № 20-04-25-14/2825 щодо усунення виявлених порушень в строк до 18.05.2016 року. До теперішнього часу залишаються не усунутими фінансові порушення на суму 68218,65 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється КМУ.
З матеріалів справи вбачається, що Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Люботинська центральна міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області за період з 01.08.2012 року по 31.12.2015 року. За результатами ревізії складено акт від 18.03.2016 року № 04-11/02.
На підставі акту ревізії від 18.03.2016 року № 04-11/02, Державною фінансовою інспекцією в Харківській області винесено Вимогу про усунення порушень Комунальним підприємством "Люботинська центральна міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської від 19.04.2016 року № 20-04-25-14/2825, щодо усунення виявлених порушень в строк до 18.05.2016 року.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011 визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Вищенаведене узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року у справах №№21-40а14, №21-63а14, від 13 травня 2014 року у справі №21-89а14, від 20 травня 2014 року №21-93а14.
Суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.
Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність перевірки правомірності висновків контролюючого органу про допущені відповідачем порушення, які слугували підставою для звернення із суду з позовом про стягнення коштів в розмірі 68218,65 грн.
Актом ревізії встановлено, що на реєстраційний рахунок, відкритий підприємству в Управлінні Державної казначейської служби України у місті Люботин Харківської області для здійснення операцій з бюджетними коштами загального фонду за КТКВ 080101 надходили кошти від ТДВ СК "Нафтагазстрах" за договором про надання медичної допомоги застрахованим особам від 01.01.2011 №ПЗ/15, укладеним між КП "Люботинська центральна міська лікарня" та ТДВ СК "Нафтагазстрах", за фактично витрачені для лікування застрахованих осіб продукти харчування та медикаменти.
Проведеною в ході ревізії звіркою сум, що надійшли на реєстраційний рахунок підприємства від ТДВ СК "Нафтагазстрах", з сумами страхового відшкодування у розрізі застрахованих осіб та періодів лікування згідно з звітами про закінчені страхові випадки та доданих до них документів (протоколів лікування застрахованих осіб, заяв на виплату страхового відшкодування, копій договорів добровільного медичного страхування, тощо) встановлено випадки відшкодування ТДВ СК "Нафтагазстрах" вартості лікування (медикаментів та продуктів харчування) на рахунок підприємства за попередні роки. В порушення вимог ч.І ст.3 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-УІ, витрати за медикаменти та продукти харчування, які відшкодовано ТДВ СК "Нафтагазстрах" за попередні роки, в загальній сумі 1666,21 грн, з якої: в 2013 році - 1219,77 грн та в 2014 році - 446,44 грн, підприємством не повернуто до міського бюджету міста Люботин.
Внаслідок допущеного порушення міському бюджету міста Люботин завдано матеріальної шкоди (збитків) в загальній сумі 1666,21 гривень.
Відповідно до листа Державного казначейства України від 12.02.2008р. №7.1- 10/744 якщо з початком нового бюджетного періоду здійснюється повернення зайво виплачених в минулих бюджетних періодах коштів, то зазначені кошти не можуть бути відображені як відновлення касових видатків, а повинні бути перераховані до загального фонду бюджету.
Пунктом 5 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України передбачено, що повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначене пунктом 24 (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів) частини першої статті 116 БКУ, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок повернення коштів затверджено ПКМУ №1163.
Згідно з п. 2 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету, затвердженого ПКМУ № 1163 від 22.12.2010 р., підставою для повернення коштів до відповідного бюджету є акт ревізії, складений органом, уповноваженим здійснювати контроль за дотриманням бюджетного законодавства (далі - контролюючий орган), у якому зафіксовано факт нецільового використання субвенції розпорядником бюджетних коштів або нецільового використання бюджетних коштів їх одержувачем.
Відповідно до п. 9 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету, затвердженого ПКМУ № 1163 від 22.12.2010 р., протягом 10 робочих днів після надходження вимоги одержувач бюджетних коштів:
- перераховує зазначену в ній суму за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід загального фонду відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації доходів "Інші надходження"
- інформує про виконання вимоги контролюючий орган, який надіслав йому вимогу, та розпорядника бюджетних коштів, до мережі якого включений (або включався у попередньому бюджетному періоді) одержувач бюджетних коштів, протягом одного робочого дня з дати перерахування коштів з поданням їм засвідчених в установленому порядку копій документів, які підтверджують таке перерахування.
Як вбачається з матеріалів справи, у листі - відповіді від 17 червня 2016 року № 01-19/527 начальник фінансового управління Люботинської міської ради ОСОБА_5 повідомила, що у акті ревізії зафіксовано факт нанесення збитків місцевому бюджету, але відсутнє визначення цього факту, як нецільового використання бюджетних коштів. Цей неоднозначний висновок не дає змоги визначити механізм повернення коштів до бюджету м. Люботин.
06 червня 2016 року Відповідач звернувся до фахівців бюджетного сервісу журналу Інтерактивної бухгалтерії щодо визначення механізму повернення бюджетних коштів та і в загалі виконання вимоги контролюючого органу. Листом відповідача повідомлено звернутися з вище означеним питанням до Міністерства фінансів.
На далі, Фінансове управління направило лист до Міністерства фінансів Департаменту місцевих бюджетів щодо роз'яснення механізму повернення коштів минулих років розпорядниками (одержувачами) коштів місцевого бюджету, що підтверджується матеріалами справи.
В матеріалах справи відсутні документи Міністерства фінансів Департаменту місцевих бюджетів щодо роз'яснення механізму повернення коштів минулих років розпорядниками (одержувачами) коштів місцевого бюджету.
Отже суд зазначає, що оскільки в акті ревізії не зафіксовано факту нецільового використання субвенції, у КП Люботинська центральна міська лікарня та на даний час не надходило відповіді від Міністерства фінансів Департаменту місцевих бюджетів щодо роз'яснення механізму повернення коштів минулих років розпорядниками (одержувачами) коштів місцевого бюджету, то відшкодування даних коштів в якості збитків не вбачається можливим через неоднозначність їх правової природи та відсутність врегульованого механізму.
Також, ревізією дотримання порядку проведення індексації грошових доходів працівників підприємства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 років встановлено ряд порушень в частині невірного визначення базового місяця при зміні розмірів посадових окладів в зв'язку з підвищенням кваліфікаційної категорії, для новоприйнятих працівників, при зміні розміру (встановлення) надбавки за вислугу років, тощо.
Вищезазначене є порушенням вимог п.п.4, 5, 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із змінами (далі - Порядок №1078), і призвело до зайвого нарахування та виплати індексації грошових доходів - заробітної плати працівникам підприємства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 на загальну суму 27149,43 грн, з якої: з оплати праці на - 19841,80 грн. та, відповідно, до зайвого нарахування і перерахування єдиного внеску на загальну суму 7307,63 гривень.
Суд зазначає, що в цій частині позовних вимог позивач надав уточнення, у зв'язку з виконанням відповідачем в цій частині вимоги від 19.04.2016 № 20-04-25-14/2828, в яких просив стягнути з відповідача зайво нараховану та виплачену суму на загальну суму 12569,90 грн. індексації грошових доходів - заробітної плати працівникам підприємства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.
Відповідно ст. 127 КЗпП повернення підприємству зайво виплачених коштів можливо для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених унаслідок рахункових помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування, при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (ст. 136 КЗпП).
Також ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язує особу, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.
При цьому ст. 1215 ЦКУ встановлює, що не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти й інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що нормами закону не передбачено повернення працівником підприємству зайво виплачених коштів, крім випадків, встановлених ст. 127 КЗпП, ст. 1215 ЦКУ.
Також в акті перевірки зазначено, що в результаті проведення витрат на придбання медикаментів, виробів медичного призначення та продуктів харчування за рахунок коштів міського бюджету міста Люботин, які фактично було витрачено під час надання платних медичних послуг іноземним громадянам, що є порушенням вимог ч. 6 ст.22 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-УІ, п.6 Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №667 та п.2 Порядку надання медичної допомоги іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2014 №121. Внаслідок допущеного порушення міському бюджету міста Люботин завдано матеріальної шкоди (збитків) в загальному розмірі 41104,43 грн.
Суд не погоджується, з даним висновком зважаючи на наступне.
В акті зазначено, що в періоді який підлягав ревізії, на стаціонарному лікування в КП Люботинська ЦМЛ перебували особи, які згідно з журналами обліку прийому хворих в стаціонар, постійно проживають за межами України.
З метою отримання інформації щодо надання іноземцям, які проходили лікування на підприємстві, ідентифікаційного номеру платника податку із зазначенням дати отримання, ДФІ в Харківській області під час проведення ревізії було направлено запит до Люботинського відділення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент завершення ревізії відповідь від Люботинського відділення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області не надійшла.
Крім того, з метою отримання інформації щодо надання особам, згідно переліку, статусу постійно проживаючих на території України, статусу біженців, статусу осіб, які потребують додаткового захисту із зазначенням дати надання відповідного статусу, та у разі прийняття стосовно осіб, зазначених у переліку, рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням дати надання відповідного рішення, ДФІ в Харківській області було направлено запит до Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області.
Відповідно до інформації, яка надійшла від Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, чотирьом громадянам із 11, які були зазначені в запиті, було надано дозвіл на імміграцію та документовано посвідкою на постійне проживання в Україні.
Перевіряючі особи в акті посилаються на факт надання Головним управлінням міграційної служби в Харківській області інформації, при цьому в додатках до акту відсутня будь-яка письмова відповідь з вищезазначеного органу. Крім того, в акті вказано, що чотири із 11 осіб мали посвідки на постійне проживання, ідентифікаційні дані цих осіб в акті не вказані, та, крім того, не зазначено на яких саме правових підставах перебувають в Україні інші сім пацієнтів.
Отже суд зазначає, що ці відомості в ході перевірки достовірно встановлені не були, а отже контролюючий орган безпідставно посилається на них в акті.
На підтвердження своїх вимог Позивачем надано розрахунки сум матеріальної шкоди (збитків), допущеної внаслідок здійснення безоплатного лікування іноземних громадян в стаціонарі КП Люботинська центральна міська лікарня за період з 01.02.2013 по 28.02.2015 років (Додаток до Акту №41; 42), у зазначених розрахунках наведені номери медичних карток стаціонарного хворого, П.І.Б. хворого, місце проживання, період лікування, кількість ліжко-днів проведених на стаціонарному лікуванні, фактично витрачено на 1 ліжко/відвідування харчування та сума зайвих витрат бюджетних коштів.
Судом встановлено, що в акті, додатках до акту відсутні дані щодо осіб зазначених у розрахунках сум матеріальної шкоди (збитків), допущених внаслідок здійснення безоплатного лікування іноземних громадян в стаціонарі КП Люботинська центральна міська лікарня за період з 01.02.2013 по 28.02.2015 років.
Відповідно п. 16 постанови Кабінету міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об'єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи контролюючого органу керівник об'єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об'єкта контролю посадовим особам контролюючого органу забезпечується керівником об'єкта чи його заступником.
Суд зазначає, що позивачем не надано будь якої первинної документацій бухгалтерського обліку, щодо підтвердження допущеного порушення відповідачем.
Також в акті зазначено, що документальною ревізією правильності списання окремих найменувань продуктів харчування, а саме "консерви рибної", по меню - порціонниках, щодо розподілення страв по дієтичних столах №№ 1,5,7,9 відповідно до супутніх хвороб пацієнтів КП "Люботинська ЦМЛ", проведеною за період з 01.08.2012 по 31.12.2015 шляхом співставлення даних меню - вимог на видачу продуктів харчування та вимог дієтичного харчування по "Справочнику по лечебному питанню для дієт - сестер и поваров" під редакцією ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 1984 р., встановлено, що в порушення вимог дієтичного харчування "Справочник по лечебному питанню для дієт - сестер и поваров" під редакцією ОСОБА_7 та ОСОБА_8, 1984 рік підприємством допущено випадки списання на харчування хворих, яким показано дієти №№1, 5,7,9, окремих найменувань продуктів харчування, а саме "консерви рибної", що підлягають виключенню з харчування хворих, яким було показано зазначені дієти.
Внаслідок допущених порушень міському бюджету міста Люботин завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 2626,05 гривень.
Суд не погоджується наведеними висновками, адже Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 931 від 29.10.2013 року затверджено Порядок організації системи лікувального харчування хворих у закладах охорони здоров'я, який є основним нормативно - правовим актом в даній сфері.
Цей Порядок визначає систему лікувального харчування, що складається з принципів та методології організації харчування хворих у закладах охорони здоров'я державної та комунальної форм власності.
В основу системи лікувального харчування покладено принципи достатнього та збалансованого харчування. Харчування хворих базується на основі фізіологічних потреб у харчових речовинах та енергії здорової людини.
До співвідношення окремих харчових речовин вносяться корективи, які відповідають особливостям патогенезу, клінічного перебігу, стадії хвороби, рівню та характеру метаболічних зрушень.
Згідно пункту 1.5 даного Порядку контроль за ефективністю організації лікувального харчування, що проводиться в закладах охорони здоров'я, має здійснюватися шляхом перевірки відповідності одержуваних хворими дієт (за набором продуктів і страв, технологією приготування, хімічним складом та енергетичною цінністю) рекомендованим характеристикам стандартних дієт і шляхом перевірки фінансових витрат за кварталами року.
Загальне керівництво лікувальним харчуванням у закладі охорони здоров'я здійснює головний лікар, а за його відсутності - заступник головного лікаря з лікувальної роботи .
Лікар-дієтолог надає консультативну допомогу з питань харчування хворим із різноманітними захворюваннями у закладах охорони здоров'я, бере участь у науково- методичній організації забезпечення хворих харчуванням, адекватним за якістю, енергетичною та харчовою цінністю, надає медичне обґрунтування застосування лікувального, достатнього та збалансованого харчування у закладах охорони здоров'я, втілює сучасні наукові знання з дієтології, які відповідають принципам доказової медицини, практичні рекомендації щодо харчування з метою зниження рівня захворювань, спричинених нездоровим харчуванням, покращення якості та подовження тривалості життя.
Сестра медична з дієтичного харчування бере участь у забезпеченні медичних аспектів організації лікувального харчування хворих під керівництвом лікаря-дієтолога або іншого спеціаліста, відповідального за лікувальне харчування, у контролі за обігом харчових продуктів і дотриманні санітарно-гігієнічного режиму в закладі охорони здоров'я у межах своєї компетенції.
Для оптимізації лікувального харчування у закладах охорони здоров'я створюють групи нутріціологічної підтримки, до яких входять: лікар, який веде хворого відповідно до основного захворювання, лікар-дієтолог, інші лікарі-спеціалісти (за потреби).
Нутріціологічна підтримка хворих підвищує ефективність різних способів лікування, знижує ризик виникнення ускладнень та поліпшує прогноз.
Моніторинг ефективності нутріціологічної підтримки доцільно проводити шляхом: щоденного зважування та визначення індексу маси тіла; огляду пацієнта для виявлення ознак надлишку або дефіциту нутрієнтів; оцінки енергетичного балансу; оцінки стану білкового обміну; оцінки стану ліпідного обміну; оцінки стану вуглеводного обміну; оцінки стану вітамінного обміну; оцінки стану мінерального обміну; дослідження рівня цукру в крові з метою виявлення толерантності до вуглеводного навантаження та регуляції доз інсуліну; дослідження вмісту альбуміну в крові - один раз на тиждень; контролю за вмістом тригліцеридів, холестерину та ліпопротеінів у крові - один раз на тиждень.
Достатнє та збалансоване харчування повинно призводити до покращення психічного стану хворого, нормалізації основних фізіологічних функцій, скорочення строків реконвалесценції та перебування на стаціонарному лікуванні.
Додатком 1 до даного Порядку передбачено систему лікувального харчування.
Хворим призначалося лікування на підставі вказаного Порядку, а також Інструкції з організації лікувального харчування у закладах охорони здоров'я, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.10.2013 року, Додатком 1 та 2 до якої передбачено систему взаємозамінності продуктів при приготуванні дієтичних страв.
Розділом III даної Інструкції передбачено, що перевірка готової їжі перед відправкою до відділення проводиться черговим лікарем, а також лікарем-дієтологом і періодично головним лікарем 303 в різний час і незалежно від проби, яка проводиться черговим лікарем.
Матеріалами справи підтверджено, що харчування хворих здійснювалося у відповідності до вище визначених нормативно - правових актів, потреб самих хворих та стану їхнього здоров'я.
Зміни в раціон пацієнтів можуть вноситися кожного дня, діяльність медичної сестри з дієтичного харчування при цьому має рекомендований характер , діяльність медичної сестри в межах своїх функціональних повноважень у даній сфері не відносяться до фінансового правопорушення.
До того ж, відносно ОСОБА_9І,, яка працює на Підприємстві медичною сестрою з дієтичного харчування, фінансовим інспектором Торяник Н.М. 19 квітня 2016 року був складений протокол № 040/22 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, яке полягає у внесенні неправдивих даних до первинних бухгалтерських документів.
Постановою № 040/22 від 21 квітня 2016 року на ОСОБА_9 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-2 КУпАП, та яке полягає у внесенні неправдивих даних до первинних бухгалтерських документів, накладено стягнення у виді штрафу в сумі 136,00 грн.
Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 13 червня 2016 року, Постанову № 040/22 від 21 квітня 2016 року, складену заступником начальника Державної фінансової інспекції в Харківській області ОСОБА_6, про накладення на ОСОБА_9 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 136,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164-2 КУпАП, скасовано, а провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_9 закрито на підставі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Отже, на підставі викладеного суд приходить до висновку, що всі продукти при харчуванні хворих було використано за призначенням у відповідності до вимог дієтичного харчування.
Також документальною ревізією дотримання норм списання мастильних матеріалів, проведеною шляхом співставлення даних бухгалтерського обліку, подорожніх листів та норм використання мастильних матеріалів (моторної оливи) по автомобілю НОМЕР_1, визначеними в інформації про рідини, які використовуються в GELLY СК -державний номер НОМЕР_2, зазначеній в технічній документації до автомобіля (сервісна книжка) (з дати введення в експлуатацію) встановлено, що за періоди з 01.06.2014 по 30.09.2014 та з 01.03.2015 по 31.03.2015 за даними бухгалтерського обліку підприємством на підставі дефектних актів від 26.06.2014 б/н, від 28.07.2014 б/н, від 30.09.2014 б/н та від 25.03.2015 б/н здійснювалось списання мастильних матеріалів (моторної оливи) в кількості 6, 5 або 4 л замість об'єму (норми) мастильних матеріалів (моторної оливи) 3,5 л, передбачених інформацією про рідини, які використовуються в автомобілях GELLY СК, зазначеній в технічній документації (сервісна книжка) до автомобіля НОМЕР_1.
Ревізією встановлено, що за даними бухгалтерського обліку підприємства за періоди з 01.06.2014 по 30.09.2014 та з 01.03.2015 по 31.03.2015 списано 20 літрів мастильних матеріалів (моторна олива) на загальну суму 1796,00 грн, тоді як слід було списати 7 літрів на загальну суму 621,50 грн. Тобто підприємством за періоди з 01.06.2014 по 30.09.2014 та з 01.03.2015 по 31.03.2015 безпідставно списано 13 літрів мастильних матеріалів (моторна олива) на загальну суму 1174,50 грн.
Також, документальною ревізією дотримання законодавства при списанні запасних (змінних) частин, а саме: фільтрів паливного, повітряного та масляного по автомобілю НОМЕР_1, яка проводилась за період з 01.08.2012 по ,31.12.2015, встановлено, що на підприємстві не застосовувались нормативи заміни (періодичності) вищезазначених фільтрів, як то передбачено інформацією про рідини, які використовуються в GELLY СК - державний номер НОМЕР_2, зазначеною в технічній документації до автомобіля (сервісна книжка). Внаслідок чого, підприємством, згідно з даними бухгалтерського обліку, за період з 01.06.2014 по 31.03.2015 зайво списано 5 фільтрів на загальну суму 5.93,00 гривень.
Внаслідок допущених порушень, міському бюджету міста Люботин завдано матеріальної шкоди (збитків) в загальній сумі 1767,50 гривень.
З вищенаведеними позовними вимогами контролюючого органу суд не погоджується, у зв'язку з наступним.
Сервісною книжкою на автомобіль Gelly AGGE-CK-CMD, власником якої є Люботинська центральна міська лікарня, передбачені умови, які повинен виконувати Покупець. Покупець зобов'язується користуватися автомобілем згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених Виробником у Керівництві (Посібнику) з експлуатації та Сервісній книжці. Виконувати всі рекомендації Виробника (Продавця) щодо дотримання вказаних у Сервісній книжці періодичності та регламенту технічного обслуговування автомобіля та забезпечувати своєчасне (в строки, зазначені в Сервісній книжці) проходження технічного обслуговування (ремонту) або встановлення додаткового обладнання тільки на сервісних центрах уповноважених Дилерів, вказаних у Сервісній книжці.
Відповідно до інформації про рідини, які використовуються в автомобілі Gelly СК, об'єм моторної оливи на даній моделі 3,5 літрів, а трансмісійної оливи (механічна КППП) 2,1-2,4 літри.
Згідно п. 1.3 Наказу Міністерства транспорту України Про затвердження Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту технічне обслуговування (ТО) - це комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування. Періодичність технічного обслуговування (ремонту) - це інтервал часу чи напрацювання між даним видом технічного обслуговування (ремонту) і наступним таким же видом або іншим більшої складності.
Відповідно до Сервісної книжки на автомобіль Gelly СК Проведення ТО при ускладнених умовах експлуатації ускладнені умови експлуатації - це тривала експлуатація автомобіля в умовах підвищеного запилення повітря, підвищеної або зниженої температури повітря , рух по гірських дорогах, постійний рух з причепом. До ускладнених умов експлуатації також відносяться умови, за яких автомобіль проїжджають в середньому менше 10 км за одну поїздку щодня, або двигуни автомобілів працюють в режимі холостого ходу більше ніж 30% від загального часу роботи.
Для автомобілів, що експлуатуються в ускладнених умовах рекомендується проводити ТО через кожні 5000 км.
Відповідно до Наказу Міністерства транспорту України Про затвердження Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту заміна та долив моторної оливи відносяться до операцій з ТО.
Згідно з Посібником з експлуатації Gelly СК головною задачею оливи є змащення та охолодження деталей двигуна. Під час роботи двигун споживає деяку кількість оливи.
Максимальна витрата оливи - 0,5 л / 1000 км. Дуже важливо слідкувати за рівнем оливи у двигуні, періодично перевіряти її рівень. Якщо оливи в двигуні буде недостатньо, це викликає оливне голодування двигуна. Що призведе різкого зношування деталей двигуна і до його руйнування.
Як вбачається з пояснень відповідача та матеріалів справи, автомобіль Gelly СК експлуатувався влітку - за підвищеної температури і високої запиленості повітря. Це змусило працівників підприємства замінити моторну оливу в липні 2014 року у повному обсязі (3,5 літрів для даної моделі), також працівниками КП Люботинська ЦМЛ здійснювався долив моторної оливи на кожні 1000 км пробігу, що і призвело до використання 20 літрів моторної оливи, а не 7 літрів у період з 01.01.2014 по 31.03.2015 року.
Отже, враховуючи вищевикладене суд зазначає, що працівники підприємства діяли у відповідності до вимог законодавства України, сервісної книжки та посібника з експлуатації транспортного засобу Gelly СК.
Також ревізією дотримання законодавства при видачі спецхарчування окремим категоріям працівників підприємства, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці за період 01.08.2012 по 31.12.2015 встановлено, що в порушення вимог постанови Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань Президії всесоюзної центральної ради профспілок від 16.12.1987 №731/П-13 "Порядок бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда" (яка є чинною в Україні на підставі Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-ХП "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР") (далі - Порядок №731/П-13), здійснювалась видача спецхарчування (яєць) окремій категорії працівників підприємства, а саме сестрам медичним та сестрам медичним молодшим операційного блоку, за роботу з хімічними речовинами, визначеними Переліком хімічних речовин, при роботі з якими в профілактичних цілях рекомендовано використання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, які фактично не обліковуються за даними бухгалтерського обліку зазначеного підрозділу, та які не застосовувались у роботі.
Внаслідок допущених порушень міському бюджету міста Люботин завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1 533,67 гривень.
З зазначеними висновками суд не погоджується , зважаючи на наступне.
Видача яєць вищевказаній категорії працівників передбачена колективним договором, де вона, як соціальна гарантія не поставлена у взаємозалежність зі складом хімічних речових, з якими вони працюють.
Порядок безкоштовної видачі молока чи інших рівноцінних харчових продуктів, визначений Постановою Державного комітету СРСР по праці і соціальним питанням та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987р. № 731/П- 13, яка є чинною та не скасованою.
Пунктом 1 цієї постанови визначено, що всі питання, пов'язані з безкоштовною видачею молока чи інших рівноцінних харчових продуктів, організації вирішують самостійно.
Таким чином, суд зазначає, що підприємство може самостійно додатково визначити ті категорії працівників, які мають право на отримання спецхарчування.
Крім того, суд зауважує, що надання роз'яснень щодо визначенню впливу хімічних речовин на організм людини є виключною компетенцією МОЗ України.
В роз'ясненні від 02.02.2006 р. № 050103-168 за підписом заступника Головного державного санітарного лікаря України ОСОБА_10 вказано, що молоко чи інші рівноцінні продукти видаються незалежно від концентрації та тривалості дії передбачених переліком хімічних речовин затверджених Міністерством Охорони здоров'я СРСР.
Таким чином, адміністрацією лікарні були дотримані умови безкоштовної видачі молока чи інших рівноцінних харчових продуктів згідно законодавства України.
Вищезазначене підтверджується Додатком № 12 до Колективного договору Комунального підприємства "Люботинська центральна міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області, Роз'ясненнями від 02.02.2006 р. № 050103-168, які містяться в матеріалах справи.
Також, в акті зазначено, що ревізією правильності та обґрунтованості списання хімреактивів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 (набору реактивів для визначення концентрації гемоглобіну у крові та набору для визначення кількості глюкози у біологічних рідинах глюкозооксидантним методом), проведеною шляхом звіряння даних звітів лабораторії про списання наборів реактивів, які були надані до бухгалтерії підприємства, з записами в журналах реєстрації результатів аналізів по лабораторії встановлено, що лабораторією проводилось списання набору реактивів для визначення концентрації гемоглобіну у крові та набору для визначення кількості глюкози у біологічних рідинах глюкозооксидантним методом за завищеними нормами, що є порушенням вимог ч. 1 ст.9 Закону України № 996-ХІУ та п.2.2. глави 2. Положення №88.
Внаслідок допущених порушень міському бюджету міста Люботин завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 830,90 гривень.
З вищевикладеними висновками позивача про наявність в такому порядку списання реактивів, визначених порушень та завданої шкоди суд не погоджується на підставі частини 8 Розділу VI Методичних рекомендацій ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах хорони здоров'я, затверджених Наказом МОЗ від 09.09.2014р № 635 (далі Наказ №635).
У відповідному Наказі зазначено, що за результатами інвентаризації допускається регулювання інвентаризаційних різниць. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортування може бути допущено тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, яка перевіряється. Тобто внаслідок пересортування хімреактивів через неправильні записи в первинних бухгалтерських документах (Журналі обліку отриманих і використаних лікарських засобів та медичних виробів) та створення необлікових лишків одних видів реактивів та вилучення інших було неправильно зафіксовано фактичні витрати активів, що призвело до помилкового нарахування зайвих витрат бюджетних коштів в ході ревізії. Це підтверджується тим, що в кінці кожного звітного року кількість використаних реактивів відповідало проведеним аналізам з визначення рівня гемоглобіну та глюкози.
Також, документальною ревізією дотримання законодавства в ході списання і коштів з рахунків, в тому числі цільового спрямування коштів, списаних з рахунків відповідно до затверджених асигнувань, а також наявності документів, які підтверджують відповідні операції проведено суцільним способом по усіх рахунках, шляхом звірки казначейських та банківських виписок, платіжних доручень, відповідних додатків, що засвідчують достовірність здійснення банківських операцій, встановлено, що у липні 2015 року між підприємством (замовник) та ФО-П ОСОБА_11 (виконавець) було укладено договір поставки товару від 06.07.2015 №69, предметом якого є поставка виконавцем замовнику предмету довгострокового користування -сенсору глюкоза\лактат 3000 проб у кількості 1 шт., код за ДК 016-2010 "Частини та приладдя до вимірювального, випробувального та навігаційного устаткування". Ціна сенсору глюкоза\лактат 3000 проб складає 6 120,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до умов п.5.3. вищезазначеного договору поставки товару приймання - передача товару проводиться відповідно до видаткової накладної, за якістю - відповідно до документів, що засвідчують його якість.
Згідно з наданою в ході ревізії накладною від 09.07.2015 №74, ФО-П ОСОБА_11 поставлено підприємству сенсор глюкоза\лактат 3000 проб вартістю 6 120,00 грн, оплата за який здійснена підприємством 15.07.2015 за рахунок асигнувань спеціального фонду бюджету за КТКВ 080101, які було виділено підприємству на здійснення капітальних видатків за КЕКВ 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)".
Тобто, підприємством в липні 2015 року, за рахунок бюджетних коштів, які було визначено планом використання за КТКВ 080101 "Лікарні" КЕКВ 3210 "Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)" (спеціальний фонд) на здійснення капітальних видатків, було придбано матеріальну цінність - змінну частину на загальну суму 6120,00 грн., тоді як слід було зазначені витрати здійснити за рахунок поточних видатків, а саме по КЕКВ 2610"Субсидії та поточні трансферти підприємства (установи, організації)". Зазначене, відповідно до ч. 1 ст.119 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ, є нецільовим витрачанням бюджетних коштів.
Відповідне порушення відповідає поняттю порушення бюджетного законодавства, визначеного п.24) ч. 1 ст.116 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ.
Внаслідок допущеного порушення міському бюджету міста Люботин завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 6120,00 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що Договір поставки Сенсора № 69 був укладений 06.07.2015, а введений в експлуатацію відповідним наказом по підприємству 09.07.2015.
Відповідно до п.1.6. глави 1 Інструкції №333 капітальні видатки - це видатки, які спрямовуються на придбання основного капіталу (обладнання і предметів довгострокового користування), необоротних активів (у тому числі землі, нематеріальних активів тощо), на будівництво (придбання), ремонт, модернізацію, реконструкцію та реставрацію (у тому числі житла (приміщень), інших об'єктів), на створення державних запасів і резервів; на придбання капітальних активів; невідплатні платежі, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу.
У липні 2015 року Сенсор було оприбутковано за дебетом субрахунку 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи".
З письмових пояснень відповідача вбачається, що у даних бухгалтерського обліку була зроблена помилка, а саме, замість "Малоцінні необоротні матеріальні активи" повинно бути зазначено "Інструменти, прилади, інвентар", що відноситься до "Основних засобів" відповідно до п.п. 3.1. п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі (далі - Положення).
Відповідно до даного положення, основні засоби - це матеріальні активи, які утримуються для використання їх у виробництві/діяльності або при постачанні товарів, виконанні робіт і наданні послуг для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб суб'єкта державного сектору або здавання в оренду іншим особам і використовуються, за очікуванням, більше одного року.
Суд зазначає, що Сенсор відповідає ознакам основного засобу, так як він утримується і використовується у діяльності лікарні щодо надання медичних послуг населенню.
Специфікою даного основного засобу є те, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію він є виробом і відноситься до підкатегорії "Інструменти, прилади, інвентар". Відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження технічного регламенту щодо медичних виробів" медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.
З матеріалів справи вбачається, що оплата за сенсор глюкоза\лактат 3000 проб вартістю 6120,00 гривень здійснена підприємством 15.07.2015 року за рахунок асигнувань спеціального фонду бюджету за КТКВ 080101, які було виділено підприємству на здійснення капітальних видатків за КЕКВ 3210 Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) .
Зазначене підтверджується тим, що у Додатку 5 до рішення L VIII сесії VI скликання ЛМР від 01.07.2015 р. № 266 у переліку об'єктів, видатки на які у 2015 року проводяться за рахунок коштів бюджету розвитку за кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 080101, передбачено придбання сенсору 3000 (для аналізу глюкози).
Підприємство здійснило закупівлю сенсору глюкоза\лактат 3000 проб, як комплектуючу частину для АГКМ-01 - Квер , який без даної комплектуючої частини функціонувати не може, та є основним засобом.
Отже суд приходить до висновку, що з придбаних частин установою було забезпечено роботу основного засобу, він у встановлено законом порядку мав придбаватись за КЕКВ 3210, а отже асигнування спеціального фонду бюджету були використані у відповідності до їх призначення.
На підставі вищевикладеного, суд не погоджується з правомірністю вказаних висновків контролюючого органу.
Представником позивача під час судового розгляду справи не було надано належного правового обґрунтування на підтвердження встановленого за наслідком проведеної ревізії висновку про відсутність підстав для відшкодування вказаних витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.
З огляду на зазначене, враховуючи, що встановлені позивачем за наслідком проведеної ревізії спірні порушення відповідачем вимог діючого законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 68218,65 грн., а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Харківській області до Комунального підприємства "Люботинська центральна міська лікарня" Люботинської міської ради Харківської області про стягнення суми - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 16.05.2017 року .
Суддя О.М. Тітов
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2017 |
Оприлюднено | 24.05.2017 |
Номер документу | 66618040 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Тітов О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні