Рішення

від 16.05.2017 по справі 904/2818/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.05.17р. Справа № 904/2818/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро" (м. Дніпро)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (смт. Дніпровське, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області);

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай ОСОБА_2" (м. Дніпро)

про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 620 від 22.12.2016)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Дніпро" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай ОСОБА_2" (далі - відповідач-2), в якій просить суд:

- звернути стягнення, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та застави, а саме: за іпотечним договором № 290513-І/1 від 29.05.2013, іпотечним договором № 290513-І/2 від 29.05.2013, іпотечним договором № 290513-І/3 від 29.05.2013, договором застави № 250412-ЗО від 25.04.2013, з метою часткового погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором № 190413-КЛН3 від 19.04.2013 в загальній сумі 38 460 105 грн. 00 коп.;

- визнати право власності на предмет іпотеки та застави, а саме на: адміністративний корпус літ. "К-3", загальною площею 2504,3 кв. м.; будівлю інженерного корпусу літ. "Л-10", загальною площею 5605,4 кв. м.; будівлю інструментального корпусу літ. "И-1", прибудова літ. "И-3", загальною площею 4399,8 кв.м.; предмет застави за договором застави № 250413-ЗО від 25.04.2013, загальною вартістю 8 932 989 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 10.04.2017.

Від позивача надійшла заява (вх.суду 20433/17 від 10.04.2017), в якій він просив суд долучити до матеріалів справи витребувані судом докази.

У судове засідання 10.04.2017 з'явився представник позивача.

Представники відповідача-1, 2 у судове засідання 10.04.2017 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали.

Судом наголошено, що відповідач-1 та відповідач-2 про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.214-220), у зв'язку з чим у судовому засіданні 10.04.2017 судом було розпочато розгляд справи по суті.

ОСОБА_2 час обговорення обставин справи судом було зауважено, що з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 10.04.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 27.04.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Від позивача надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог (вх.суду 24662/17 від 27.04.2017), в якому позивач просив суд задовольнити його позовні вимоги, вказавши в рішенні суду про звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та застави, які є спірними у даній справі.

У судове засідання 27.04.2017 з'явився представник позивача.

Представники відповідача-1, 2 у судове засідання 27.04.2017 вдруге не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали. В той же час, судом було зауважено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 27.04.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 16.05.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

У судове засідання 16.05.2017 з'явився представник позивача.

Представники відповідача-1, 2 у судове засідання 16.05.2017 втретє не з'явилися , причини неявки суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали, причин нез'явлення суду не повідомили, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача-1 судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.03.2017, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є: 51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вулиця Терешкової, будинок 3, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача-1 (а.с.205-207 том 1).

При цьому, конверти з ухвалами суду від 16.03.2017, 10.04.2017 та від 27.04.2017 були повернуті за зворотною адресою з довідками Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" форми 20 "Причина повернення - за зазначеною адресою не проживає".

На підтвердження адреси відповідача-2 судом також долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.03.2017, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача-1 є: 49000, м. Дніпро, вулиця Благоєва, будинок 31-Б, офіс 6, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача-2 (а.с.208-210 том 1).

При цьому, конверти з ухвалами суду від 16.03.2017 та від 10.04.2017 також були повернуті за зворотною адресою з довідками Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" форми 20 "Причина повернення - адресат вибув".

Конверт з ухвалою суду від 27.04.2017 не було повернуто за зворотною адресою, не повернулося також поштове повідомлення про її отримання відповідачем-2.

В той же час, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень , який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача-2 про час та місце розгляду справи, а саме: юридична адреса, на яку надсилалась кореспонденція суду відповідачу-2, підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.03.2017; судом було здійснено відстеження поштового відправлення суду на адресу відповідача-2, шляхом формування витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаного поштового відправлення суду, а також виготовлялася копія реєстру № 4 від 03.05.2017 на відправку рекомендованої пошти з повідомленням.

Із вказаних доказів вбачається, що відповідачу-2 ухвала суду від 27.04.2017 не була вручена під час доставки - 10.05.2017, про що мається відповідна відмітка у витягу з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". Крім того, з 05.05.2017 по 16.05.2017 (протягом майже двох тижнів) відповідач-2 не забезпечив отримання кореспонденції за своєю юридичною адресою.

Отже, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідачіву-1,2 про час та місце розгляду справи.

Також, суд вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу .

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду від 16.03.2017, 10.04.2017 та від 27.04.2017 були надіслані сторонам у справі завчасно , з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Суд приходить до висновку, що відповідачі-1,2 про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно, оскільки ухвали суду від 16.03.2017, 10.04.2017 та від 27.04.2017 були надіслані на адреси відповідачів-1,2, які підтверджені Спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та неотримані відповідачами-1,2 внаслідок їх недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю юридичною адресою.

Крім того, будь-яких клопотань чи заперечень відповідачі-1,2 протягом всього часу розгляду справи не подали .

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті і розгляд справи можливий без присутності представників відповідача-1,2.

У судовому засіданні 16.05.2017 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, що наведені ним у позовній заяві. Крім того, представник позивача наполягав на тому, що причини для відкладення розгляду справи відсутні, оскільки матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення. Також, представником позивача у судовому засіданні 16.05.2017 повідомлено, що з моменту порушення провадження у даній справі відповідачі жодних проплат не здійснювали. Представник позивача наголошував також на тому, що неявка у судове засідання представників відповідачів-1,2 не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Отже, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.05.2017 оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 19.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (далі - банк, кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (далі - позичальник, відповідач-1) було укладено кредитний договір № 190413-КЛН-3 (надалі - кредитний договір, а.с.22-25 том 1).

В процесі виконання вказаного кредитного договору між банком та позичальником було укладено низку додаткових договорів про зміну умов, які є його невід'ємними частинами (а.с.26-30).

Так, відповідно до пункту 1.1. кредитного договору (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом кредитування у сумі 47 758 290 грн. 43 коп., а позичальник зобов'язався повернути кредити у строки, встановлені графіком, але не пізніше 31.12.2015 та сплатити проценти за користування наданими кредитами.

Додатком № 1 до кредитного договору (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014), банк та позичальник погодили графік зниження ліміту кредитування в сумі 54 980 805 грн. 18 коп.:

Дата зниження ліміту кредитуванняСума зниження ліміту кредитуванняДата, з якої діє новий ліміт кредитуванняНовий ліміт кредитування по 28.02.2015 4 282 990 грн. 05 коп. 01.03.2015 50 697 815 грн. 13 коп. по 31.03.2015 4 268 006 грн. 89 коп. 01.04.2015 46 429 808 грн. 24 коп. по 30.06.2015 20 332 692 грн. 38 коп. 01.07.2015 27 425 598 грн. 05 коп. по 30.09.2015 21 000 000 грн. 00 коп. 01.10.2015 6 425 598 грн. 05 коп. по 31.12.2015 6 425 598 грн. 05 коп.

Доказів визнання недійсним або розірвання вказаного кредитного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами кредитного договору № 190413-КЛН3 від 19.04.2013 та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із нормами статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу-1 кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку та меморіальними ордерами (а.с.128-157 том 1).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, відповідно до пункту 2.3.2. кредитного договору (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) проценти за користування кредитами, наданими за цим договором, нараховуються банком та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття договору (достроково або при настанні строку погашення), але не пізніше дати погашення кредитів, вказаної в пункті 1.1. договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної в пункті 1.4. договору.

Пунктом 6.4. кредитного договору (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) сторонами погоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов пункту 3.4.13 договору плата за користування одержаним кредитом в період, протягом якого зобов'язання позичальника не виконувалось, встановлюється у розмірі 22% річних за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні. Сторони підтверджують, що встановлення банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 3.4.11. кредитного договору у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами за користування ними, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з підпунктом а) пункту 3.1.12. кредитного договору (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, у т.ч. при несвоєчасному поверненні кредиту та сплати відсотків за його використання, ОСОБА_1 має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому, відповідно до статей 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями, терміни виконання за якими не настали, терміни вважається такими, що настали в зазначеному в повідомленні дату. В цю дату позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов'язання за договором.

При цьому, як вказує позивач, відповідачем-1 зобов'язання за кредитним договором в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту та сплати процентів за користування кредитом у повному обсязі не виконані, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в наступних сумах:

- заборгованості за кредитом у розмірі 54 913 187 грн. 43 коп.;

- заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 20 929 269 грн. 12 коп.;

- пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом у розмірі 1 369 577 грн. 91 коп.;

- інфляції за несвоєчасне погашення кредиту 9 965 001 грн. 39 коп.;

- інфляції за несвоєчасне погашення відсотків 2 544 610 грн. 86 коп., а всього 89 721 646 гривень 71 коп.

У зв'язку з порушенням зобов'язань по кредитному договору, позивач звертався до відповідача-1 з повідомленням про усунення порушення № 6/21-5497 від 30.12.2016 (а.с.159 том 1). Факт відправлення зазначених вимог банком підтверджується описом вкладення та квитанціями (а.с. 159 том 1 на звороті).

Вказане повідомлення було залишено відповідачем-1 без задоволення.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Згідно з нормами статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.

Так, з метою належного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором, між банком та відповідачем-2 було укладено Іпотечний договір № 290513-І/1 від 29.05.2013 (надалі - Іпотечний договір-1), відповідно до умов якого (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.05.2014) кінцевий строк виконання грошового зобовязання зазначено - не пізніше 31.12.2015.

Згідно з пунктом 1.3. договору іпотеки-1 предметом іпотеки є: адміністративний корпус літ. "К-3", загальною площею 2 504,3 кв.м., ганок літ. "К", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.05.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 692 від 29.05.2013.

Відповідно до ОСОБА_4 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 410127 від 29.05.2013, право власності на предмет іпотеки зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 69955712101.

Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці загальною площею 10,4472 га, за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139; кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:02:112:0294.

Крім того, з метою належного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором, між банком та відповідачем-2 було укладено Іпотечний договір № 290513-І/2 від 29.05.2013 (надалі - Іпотечний договір-2), відповідно до умов якого (в редакції змін, внесених договором про зміну від 29.12.2014) кінцевий строк виконання грошового зобов'язання зазначено - не пізніше 31.12.2015.

Згідно з пунктом 1.3. Іпотечного договору-2 предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будівля інженерного корпусу літ. "Л-10", загальною площею 5 605,4 кв.м., ганки літ. "л", "л", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.05.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №694 від 29.05.2013.

Відповідно до ОСОБА_4 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4099965 від 29.05.2013, право власності на предмет іпотеки зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 69850012101; номер запису про право власності - 1102109.

Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці загальною площею 10,4472 га, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139; кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:02:112:0294.

Крім цього, з метою належного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором, між банком та відповідачем-2 було укладено Іпотечний договір № 290513-І/3 від 29.05.2013 (надалі - Іпотечний договір-3), згідно з рунктом 1.3. якого предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: будівля інструментального корпусу літ. "И-1", прибудова літ. "И 1 -3" загальною площею 4 399,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139 та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.05.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 696 від 29.05.2013.

Відповідно до ОСОБА_4 з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4098272 від 29.05.2013, право власності на предмет іпотеки зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 69889512101; номер запису про право власності - 1101672.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці загальною площею 10,4472 га, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139; кадастровий номер земельної ділянки - 1210100000:02:112:0294.

Згідно з умовами договорів іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором та/або невиконання або неналежного виконання положень договорів іпотеки, іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами .

Згідно з положеннями Договорів іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Кредитного договору та/або порушення обов'язків, встановлених Договорами іпотеки, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором, а в разі їх невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки (пункти 5.1. договорів іпотеки-1,2,3).

Вищевказаними договорами іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмети іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в договорах іпотеки, або будь-яким іншим чином відповідно до законодавства України, чинного на дату звернення стягнення, за вибором іпотекодержателя (пункти 5.2. договорів іпотеки-1,2,3).

У зв`язку із невиконанням іпотекодавцем умов кредитного договору, іпотекодавцю були направлені позивачем повідомлення про усунення порушень від 30.12.2016 з попередженням про звернення стягнення на предмети забезпечення (а.с.159-163 том 1).

Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вказаний у вимогах, на час розгляду справи судом, сплинув, але кредитні кошти та відсотки відповідачем не сплачені.

Крім цього, з метою належного виконання зобов'язань позичальником за кредитним договором, між банком та відповідачем-1 було укладено договір застави № 250413-ЗО від 25.04.2013 (надалі - Договір застави).

Згідно з пунктом 1.3. договору застави предметом застави, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань позичальника, є обладнання, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, у кількості 19 одиниць, а саме:

- 2051123 ДМ1123А2 02.001 рейка роликова - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2.11.001 станина - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 13.001 рама внутрішня - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 14.001 важелі підвіски - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 15.001 кліші - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 16.001 хобот - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 17.001 кронштейн - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 20.001 гідроустаткування - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 циліндри 31001 32001 33001 34001 38001 - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 52.001 привід переміщення- 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 55.001 токоподвод - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 56.001 кол.передн. 58.002 58.002-01 кол.зад - 1 од.;

- 2051123 К20.008.00.003 візок з поворотним вузлом - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 71.001 майданчик - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 61.001.65.001 смазка - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 12.001 рама зовнішня - 1 од.;

- 2051123 ДК1146А1 71001 шлях рейковий маніпулятора - 1 од.;

- 2051123 ДК1145А1 72.001 шлях рейковий візка - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 81-83.001 85.001 86.001 трубопроводи - 1 од., а також обладнання, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, прес ковочний УС 3500ТС в кількості 1 од., у тому числі:

- ДП 1145А1 51301 стіл, поз.2 - 1 од.;

- ДП 1146А1 14009 траверса рухома, поз.4 - 1 од.;

- ДП 1146А1 32411 плунжері, поз.6 - 2 од.;

- ДП 1146А1 31401 циліндр, поз. 7 - 3 од.;

- ДП 1146А1 11001 основа, поз. 8 - 1 од.;

- ДП 1146А1 31009 плунжер, поз.9 - 3 од.;

- ДП 1146А1 31403 пест, поз.10 - 3 од.;

- ДП 1145А1 55001 пристрій для СБ окалин, поз.12 - 1 од.;

- П 104382001 установка, поз.13 - 1 од.;

- ДП 1146А1 79001 трубопровід змазки, поз.14- 1 од.;

- ПБ 134181001 привід рідкої змазки, поз. 15 - 1 од.;

- ДП 1146А1 12001 колона, поз. 16 - 4 од.;

- ДП 1145А1 53001 механізм кріплення верх бойка, поз. 17 - 2 од.;

- ДП 1145А1 73001 майданчик зйомна поз. 18 - 2 од.;

- ДП 1146А1 41001 пульт управління, поз. 19 - 1 од.;

- ДП 1146А1 71001 майданчик обслуговування, поз. 20 - 1 од.;

- ДП 1146А1 13001 траверса верхня, поз. 21 - 1 од.;

- ДП 1146А1 54001 фіксатор висувного столу, поз. 22 - 2 од.;

- ДП 1146А1 51001 стіл висувний, поз. 23 - 1 од.;

- ДП 1145А1 44001 лінійка вимірювальна, поз. 24 - 1 од.;

- ПБ134557001 пристрій бойка, поз. 33 - 1 од.

Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу № 3/30-04 від 26.11.2012 та Договором купівлі-продажу № 4/30-04 від 26.11.2012.

Також пунктом 1.3.2. договору застави, зокрема, передбачено, що сторони погодили, що ринкова вартість предмету застави, яка встановлюється Звітом про експертну оцінку ринкової вартості предмету застави на момент звернення стягнення згідно з пунктом 2.1.10. договору є новою ринковою вартістю предмету застави.

Згідно з Висновком суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "Капітель Групп" станом на 27.01.2017 ринкова вартість обладнання ІІІ групи основних засобів, а саме: прес гідравлічний ковочний ДП1146А1 (підсилення 3500 тон) та маніпулятор рельсовий напольний неповоротний ДМ1123А1, що належать ТОВ "Телестудія "Орізон" складає 8 932 989 грн. 00 коп. без ПДВ.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, заставодавцю було направлено позивачем повідомлення про усунення порушень від 30.12.2016, з попередженням про звернення стягнення на предмети забезпечення. Строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, вказаний у вимогах, сплинув, але кредитні кошти та відсотки відповідачем не сплачені.

У відповідності до пункту 5.3 договорів іпотеки-1,2,3 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до умов договору іпотеки-1,2,3 та чинного законодавства України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, господарський суд виходив із слідуючого.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 статті 585 Цивільного кодексу України, одним з видів застави є іпотека - застава нерухомого майна.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (стаття 589 Цивільного кодексу України)

Як зазначено в частинах 1 та 2 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Положеннями статті 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Як вже зазначалось вище, позичальником (відповідачем-1), допущено істотні порушення кредитного договору - основного зобов'язання, виконання якого забезпечується заставою та іпотекою належного відповідачу-2 рухомого та нерухомого майна, а тому у позивача виникло право задовольнити свої грошові вимоги до відповідача шляхом звернення стягнення на предмет застави та іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як було зазначено вище, на адресу Іпотекодавця направлялися вимоги, які до теперішнього часу не задоволені.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку" положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Таким чином, з врахуванням частини 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку" не направлення вимоги не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.04.2014 по справі №3-12 гс14).

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Так, всі вищевказані договори іпотеки містять відповідне застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя і передбачають передачу Іпотекодержателю права власності на предмети іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Виходячи з положень частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, статей 33, 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 5011-32/10471-2012).

Відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги Іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

При цьому, суд зазначає, що заявлений позивачем позов є захистом вже існуючого права, що виникло на підставі застереження в договорі іпотеки, яке законодавцем визначено як самостійна підстава виникнення права власності.

Слід зазначити, що на даний час, договори іпотеки є чинними і не визнані судом недійсними в установленому законом порядку.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про іпотеку", однією з підстав припинення іпотеки є набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі як набуття права власності на предмет іпотеки, позивач на підставі частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Право Банку задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки саме шляхом набуття права власності також підтверджується позицією Верховного Суду України викладеною у постанові від 26.12.2011 року № 3-139гс11.

Так, позичальник порушив умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у позивача виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку предмету іпотеки, складеного 10.01.2017 ТОВ "Капитель-Групп", загальна ринкова вартість предмету іпотеки (адміністративного корпусу) за Іпотечним договором № 290513-І/1 від 29.05.2013 складає 8 120 221 грн. 00 коп., без ПДВ.

Згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності про оцінку предмету іпотеки, складеного 10.01.2017 ТОВ "Капитель-Групп", загальна ринкова вартість предмету іпотеки (інженерного корпусу) за Іпотечним договором № 290513-І/2 від 29.05.2013 складає 16 156 066 грн. 00 коп., без ПДВ.

Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку предмету іпотеки, складеного 10.01.2017 ТОВ "Капитель-Групп", загальна ринкова вартість предмету іпотеки (приміщення інструментального корпусу) за Іпотечним договором № 290513-І/3 від 29.05.2013 складає 5 250 829 грн. 00 коп., без ПДВ.

Приймаючи рішення у справі, суд виходив також із наступного.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Наведене положення кореспондується зі статтею 572 Цивільного кодексу України.

Правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України є звернення стягнення на предмет застави.

У статті 574 Цивільного кодексу України визначено, що застава виникає на підставі договору.

Статтею 3 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Положеннями частин 1 та 2 статті 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 2.1.4.3. договору застави заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за кредитним договором у випадках, зокрема, порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, в т.ч. при порушенні цільового використання кредитних коштів.

При цьому у пунктах 3.2., 3.3. договору застави вказано, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно з чинним законодавством. Реалізація предмета застави здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про заставу" на вибір заставодержателя за ліквідною ціною, що реально буде складена на ринку на момент реалізації.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Спірні правовідносини підпадають під правове регулювання не лише норм Цивільного кодексу України, а й приписів Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач має право після одержання предмета обтяження у володіння задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет забезпечувального обтяження, якщо інше не встановлено законом або договором. При цьому обтяжувач зобов'язаний повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону.

На виконання порядку статті 27 вказаного Закону, позивач направив відповідачу-1 повідомлення про усунення порушень № 34-411 від 08.02.2017.

На підставі витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.02.2017 № 51423106 на виконання вимог статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" до початку процедури звернення стягнення позивач зареєстрував в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.

Тобто, позивачем було вжито дій щодо інформування ТОВ "Телестудія "Орізон" про свій намір набути право власності на предмет забезпечувального обтяження.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду визначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження - застави шляхом проведення публічних торгів або із зазначенням однієї з процедур, передбачених статтею 26 того ж Закону.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, в даному випадку Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Дніпро" має право на власний розсуд обрати такий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, як передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання.

З системного аналізу положень статей 23, 25, 26 Закону України "Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вбачається, що звертаючись до суду з позовом щодо задоволення своїх вимог шляхом визнання права власності на предмети застави (передача рухомого майна у власність обтяжувала), позивач має право задля часткового погашення заборгованості просити суд постановити рішення, відповідно до якого, банк набуває право власності на предмети застави.

При цьому, станом на 01.02.2017 загальна заборгованість відповідача-1 за кредитним договором становить 89 721 646 грн. 71 коп.

Таким чином, звернувши стягнення на вищевказані предмети застави (іпотека та застава):

- за Іпотечним договором № 290513-І/1 від 29.05.2013 на адміністративний корпус літ. "К-3", загальною площею 2 504,3 кв.м. ганок літ. "К", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, вартістю 8 120 221 грн. 00 коп.;

- за Іпотечним договором № 290513-І/2 від 29.05.2013 на будівлю інженерного корпусу літ. "Л-10", загальною площею 5 605,4 кв.м., ганки літ. "л", "л", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139 вартістю 16 156 066 грн. 00 коп.;

- за Іпотечним договором № 290513-І/3 від 29.05.2013 на будівлю інструментального корпусу літ. "И-1", прибудова літ. "И 1 -3" загальною площею 4 399,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139 за вартістю 5 250 829 грн. 00 коп.;

- за Договором застави № 250413-ЗО від 25.04.2013 на обладнання, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 139, у кількості 19 одиниць вартістю 8 932 989 грн. 00 коп., що загалом становить 38 460 105 гривень, ОСОБА_1 частково зможе задовольнити свої вимоги лише в сумі вартості предметів застави.

Враховуючи викладене, а також те, що описані вище забезпечувальні договори містять відповідне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (заставодержателя), суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та застави та визнання за позивачем права власності.

В силу вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідачів-1,2, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідачів-1,2 пропорційно вині кожного у виникненні спору.

Керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 190413-КЛН-3 від 19.04.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3; ідентифікаційний код 14352406) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вулиця Терешкової, будинок 3; ідентифікаційний код 21912082), яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 54 913 187 грн. 43 коп., заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 20 929 269 грн. 12 коп., пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом у розмірі 1 369 577 грн. 91 коп., інфляції за несвоєчасне погашення кредиту 9 965 001 грн. 39 коп., інфляції за несвоєчасне погашення відсотків 2 544 610 грн. 86 коп., а всього 89 721 646 гривень 71 коп., звернути стягнення на предмети іпотеки та застави, а саме:

- за Іпотечним договором № 290513-І/1 від 29.05.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3; ідентифікаційний код 14352406) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай ОСОБА_2" (49000, м. Дніпро, вулиця Благоєва, будинок 31-Б, офіс 6; ідентифікаційний код 35112231), на нерухоме майно, а саме: адміністративний корпус літ. "К-3", загальною площею 2 504,3 кв.м., ганок літ. "К", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69850012101), оціночною вартістю 8 120 221 грн. 00 коп. без ПДВ;

- за Іпотечним договором № 290513-І/2 від 29.05.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3; ідентифікаційний код 14352406) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай ОСОБА_2" (49000, м. Дніпро, вулиця Благоєва, будинок 31-Б, офіс 6; ідентифікаційний код 35112231), на нерухоме майно, а саме: будівлю інженерного корпусу літ. "Л-10", загальною площею 5 605,4 кв.м., ганки літ. "л", "л-1", що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69850012101), оціночною вартістю 16 156 066 грн. 00 коп. без ПДВ;

- за Іпотечним договором № 290513-І/3 від 29.05.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3; ідентифікаційний код 14352406) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай ОСОБА_2" (49000, м. Дніпро, вулиця Благоєва, будинок 31-Б, офіс 6; ідентифікаційний код 35112231), на нерухоме майно, а саме: будівлю інструментального корпусу літ. "И-1", прибудова літ. "И 1 -3" загальною площею 4 399,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 139 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 69889512101), оціночною вартістю 5 250 829 грн. 00 коп. без ПДВ;

- за Договором застави № 250413-ЗО від 25.04.2013, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3; ідентифікаційний код 14352406) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вулиця Терешкової, будинок 3; ідентифікаційний код 21912082), на предмети застави, а саме: на обладнання, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 139, у кількості 19 одиниць, а саме:

- 2051123 ДМ1123А2 02.001 рейка роликова - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2.11.001 станина - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 13.001 рама внутрішня - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 14.001 важелі підвіски - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 15.001 кліші - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 16.001 хобот - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 17.001 кронштейн - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 20.001 гідроустаткування - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 циліндри 31001 32001 33001 34001 38001 - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 52.001 привід переміщення- 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 55.001 токоподвод - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 56.001 кол.передн. 58.002 58.002-01 кол.зад - 1 од.;

- 2051123 К20.008.00.003 візок з поворотним вузлом - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 71.001 майданчик - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 61.001.65.001 смазка - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 12.001 рама зовнішня - 1 од.;

- 2051123 ДК1146А1 71001 шлях рейковий маніпулятора - 1 од.;

- 2051123 ДК1145А1 72.001 шлях рейковий візка - 1 од.;

- 2051123 ДМ1123А2 81-83.001 85.001 86.001 трубопроводи - 1 од.;

- обладнання, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, будинок 139, прес ковочний УС 3500ТС в кількості 1 од., у т.ч.:

- ДП 1145А1 51301 стіл, поз.2 - 1 од.;

- ДП 1146А1 14009 траверса рухома, поз.4 - 1 од.;

- ДП 1146А1 32411 плунжері, поз.6 - 2 од.;

- ДП 1146А1 31401 циліндр, поз. 7 - 3 од.;

- ДП 1146А1 11001 основа, поз. 8 - 1 од.;

- ДП 1146А1 31009 плунжер, поз.9 - 3 од.;

- ДП 1146А1 31403 пест, поз.10 - 3 од.;

- ДП 1145А1 55001 пристрій для СБ окалин, поз.12 - 1 од.;

- П 104382001 установка, поз.13 - 1 од.;

- ДП 1146А1 79001 трубопровід змазки, поз.14- 1 од.;

- ПБ 134181001 привід рідкої змазки, поз. 15 - 1 од.;

- ДП 1146А1 12001 колона, поз. 16 - 4 од.;

- ДП 1145А1 53001 механізм кріплення верх бойка, поз. 17 - 2 од.;

- ДП 1145А1 73001 майданчик зйомна поз. 18 - 2 од.;

- ДП 1146А1 41001 пульт управління, поз. 19 - 1 од.;

- ДП 1146А1 71001 майданчик обслуговування, поз. 20 - 1 од.;

- ДП 1146А1 13001 траверса верхня, поз. 21 - 1 од.;

- ДП 1146А1 54001 фіксатор висувного столу, поз. 22 - 2 од.;

- ДП 1146А1 51001 стіл висувний, поз. 23 - 1 од.;

- ДП 1145А1 44001 лінійка вимірювальна, поз. 24 - 1 од.;

- ПБ134557001 пристрій бойка, поз. 33 - 1 од., вартістю 8 932 989 грн. 00 коп. без ПДВ, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3; ідентифікаційний код 14352406).

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Орізон" (51650, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вулиця Терешкової, будинок 3; ідентифікаційний код 21912082) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3; ідентифікаційний код 14352406) 120 000 грн. 00 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай ОСОБА_2" (49000, м. Дніпро, вулиця Благоєва, будинок 31-Б, офіс 6; ідентифікаційний код 35112231) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро" (01601, м. Київ, вулиця Мечникова, будинок 3; ідентифікаційний код 14352406) 120 000 грн. 00 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.05.2017.

Суддя ОСОБА_5